Походження первісного мистецтва

Та періоди його розвитку

Питання про походження мистецтва ще й досі вирішується неодно-значно. Існує кілька концепцій.

Перша, яку висловлювали Лукрецій, Кант, Даламбер, Воррингер, Сеченов - “ імітаційна теорія”, за якою мистецтво є виявом інстинкту імітації, одним з природних інстинктів людини, який і виявляється в ритуалі, імітуючому дії людини чи тварини.

Друга, запропонована Дарвіном, Вейнігером, Гроссе, базується на ствердженні, що людина має “інстинкт прикрашення”, який і народжує мистецтво (натільні прикраси, татуювання, прикрашені знаряддя праці та предмети побуту – вияв цього інстинкту).

Третя концепція, яка здається найбільш грунтовною, викладена у дослідженні А.Д. Столяра “Походження образотворчого мистецтва”. - М., 1985.

За А.Д. Столяром, у палеолітичної людини (доби верхнього палеоліту) виникають “надмірні емоції”: збудження, хвилювання мисливців досягає апогею на момент знищення тварини, але це збудження не може обірватися в одну мить, воно продовжується (“надмірні емоції”) й породжує комплекс нових дій первісної людини зі шкурою тварини. Цей комплекс А.Д. Столяр називає “натуральна пантоміма”. Він включає: пластичні дії (рухи, що повторюють природні рухи, наприклад, тварини), міміку, ритмозвукові елементи, що розігруються навколо туші тварини. З цієї натуральної пантоміми і народжується мистецтво: образотворче, музичне, театральне, літературне.

Які ж періоди проходить первісне мистецтво в своєму розвитку? Мистецтво палеоліту виникає на стадії верхнього або пізнього палеоліту.

І. Пізній палеоліт – 40 – 10 тис. р. до н. е.

ІІ. Мезоліт (середній кам’яний вік) – 10 – 6 тис. р. до н. е.

ІІІ. Неоліт (новий кам’яний вік) – 6 - 2 тис. р. до н. е.

У свою чергу в верхньому палеоліті виділяють ще три періоди:

1. Оріньякський – 40 – 35 тис. р. до н. е.

2. Солютре – 35 – 25 тис. р. до н. е.

3. Мадлен – 25 – 10 тис. р. до н. е.

Саме до мадленського періоду відносяться найзначніші явища первісного мистецтва.

 

Типологія розвитку художньої культури

Первісного мистецтва

Концепція походження мистецтва А.Д. Столяра надає можливість виявити типологію розвитку первісної культури взагалі й образотворчого мистецтва зокрема. А.Д. Столяр, як і багато інших етнографів, мистецтво-знавців, культурологів, виділяє дві головні теми первісного мистецтва: звір і людина. В цьому тандемі, породженому самим засобом існування первісної людини, звір і тема звіра посідає чільне місце. Вона народжується в рамках “натуральної пантоміми” й розпочинається з туші – це перша ланка в ланцюжку виникаючого мистецтва.

Далі схема розвитку мистецтва, за А.Д. Столяром, така:

 

туша

композиція з кісток звіра

натуральний макет

велика глиняна скульптура контурний малюнок

барельєф детальне поліхромне зображення

 

Це, як ви зрозуміли, шлях від предмета спочатку до його імітації в натуральних розмірах (натуральний макет, великі скульптури чи наскельне зображення), а потім до образу (барельєф, де зображення сплющується, зменшується, або контурний малюнок, живописне зображення, де використовуються об’єм, лінії, колір). Це шлях від конкретного до абстрактного образного мислення. Давайте проілюструємо цю схему за допомогою пам’яток первісної культури.

Туша, натуральний макет у “ведмежій печері” Драхенлох в Альпах (глиняна болванка, покрита шкірою звіра, найпростіший макет, подібний до ведмедя, де поєднуються вже натуральні й штучні засоби його зображення).

Див.: слайд 8

Барельєф, ранньооріньякський контур – петрогліфи – абрис звіра, це вже є художній образ.

Див.: слайд 9

Детальне поліхромне зображення – “Сікстинська капела первісного живопису” печера Ласко (1940 р.):

- кінь і бики;

Див.: слайд 10

- сцена з пораненим бізоном та носорогом – найстаріший в історії світової культури сюжет про життя, смерть і безсмертя;

Див.: слайд 11

- великий зал печери.

Див.: слайд 12

Першою була відкрита печера Ласко на південному заході Франції і довгий час вчені не знали, чи є вона оригінальним живописом, доки не було знайдено інші подібні печери (на південному заході Франції та на півночі Іспанії). Однією з найвідоміших є печера Альтаміра.

Див.: слайд 13

Довгий час вважалося, що існувала свого роду школа живопису – франко-кантабрійська. А у 1959 р. на Уралі знайшли печеру Капову і зробили висновок, що це певна стадія світосприйняття людини, відображена типологічно подібними формами.

Див.: слайд 14

Треба зазначити, що за цією ж схемою розвивалася і друга головна тема палеолітичного мистецтва – тема людини.

1. Натуральний макет – це натуральні форми, до яких відносять відтиски руки людини з розчепіреними пальцями. Вже в епоху Оріньяк зустрічаються подібні зображення: контур, обведений червоною фарбою. В печерах Франції є цілі фрези з такими зображеннями. “Рука” як образ мала і магічну функцію, бо помічала, що людина володарює над цим місцем. Це архетип влади над чимось.

Див.: слайд 15

2. Барельєф – зменшення розміру, сплощення.

Див.: слайд 16

3. Спроба створити образ - палеолітичні венери. Їх багато, і в монографії А.Д. Столяра їм відведена ціла глава. Невеликі за своїм розміром, але безцінні за значенням шедеври первісної культури – венери, знайдені, зокрема:

- у Дордоні (Франція);

Див.: слайд 17

- у Дольні-Вестонці (Чехія);

Див.: слайд 18

- Віллендорфська Венера (Австрія);

Див.: слайд 19

- Костьонківська Венера (Росія, Воронеж).

Див.: слайд 20

Але вони мають схожі типологічні риси:

1) гіперболізація певних частин тіла (стегна, груди - те, що виконує дітородну функцію);

2) відсутність рис обличчя (табу на портрет).

Це не портрет (його в палеоліті майже немає), а образ-символ праматері, що дає життя. Найдавніший культ, спільний для різних народів – культ Богині-Матері.

Музична культура первісного суспільства розвивається за цією ж схемою: 1) імітація натури – звуків природи (так званий натуральний макет); 2) штучна, інтонаційна форма (мотиви із зафіксованим положенням тону (спочатку це найпростіша форма людської інтонації - відступ від головного звуку на одну ноту вверх чи вниз); 3) інтонаційна творчість – дво- чи тризвукові мотиви.

Про те, що музична культура існувала, свідчить, наприклад, найдавнішній музичний комплекс з кісток мамонта: ребро мамонта використовувалося подібно до сучасного ксилофона, череп був своєрідним барабаном. Знайдено цей комплекс на Подніпров’ї, у нас в Україні, на Мізинській сто-янці (див. Бибиков С.Н. Древнейший музыкальный комплекс из костей мамонта. - К., 1981). Цьому комплексу 20 тис. р.

В епоху мезоліту образотворче мистецтво розвивається в напрямі сюжетного ускладнення зображень, з’являються багатофігурні композиції (в палеоліті сюжетів взагалі не було, а були окремі фігури тварин чи людей), посилюється динаміка, але людина й тут зображена ніби змазаною (як на фото предметів, що швидко рухаються).

“Лучники, що б’ються” – Іспанія. Мезоліт. “Жінки, що танцюють”.

Див.: слайд 21

В епоху мезоліту з’являється прагнення до витонченості, вишуканості. Шедевр первісного живопису – наскельний живопис з Іспанії – “Жінка, що збирає дикий мед”.

Див.: слайд 22

 

В епоху неоліту мистецтво нібито повертається до символу, схематизму. Людина зображена як схема.

Див.: слайд 23

Наскельний живопис з Іспанії (Сьєрра-Морена). Таке ж саме на сучасній прялці з півночі Вологодської області.

Див.: слайд 24

Схематизм втілюється у “рентгенографічному зображенні”, скелетному стилі. Знаходять його і в Австралії, і у індійців пуебло, й у сибірських наскельних зображеннях, і в Норвегії. Внутрішні органи нібито просвічують, від серця йде лінія до рота - це лінія життя.

Див.: слайд 25

Тобто в первісному мистецтві розгортається і завершується перший цикл образного освоєння світу: -> символ –> образ –> символ (коли дух спіймано, схоплено, образ відкидається).

На терені України в епоху палеоліту виникає славнозвісна трипільська культура, до якої ми ще повернемося, коли почнемо розглядати українську культуру.

Первісне образотворче мистецтво стало першою формою відображення світу людиною, першим зразком абстрактного мислення. Саме образотворче мистецтво зафіксувало результати спостережень людини над природою, висновки, закономірності, які виявлялися в житті Всесвіту і Людини. Тріада: устрій життя – світогляд – форма відображення світу мала в первісній культурі таке наповнення: родовий устрій – міф – образотворча діяльність.

В культурах класових суспільств ця тріада мала вже інший зміст: держава – релігія – писемність.

До вивчення культур цього нового типу ми й перейдемо в наступних лекціях.

 

Пам’ятки художньої культури первісного суспільства

Палеолітичні венери, розписи печер Ласко і Альтаміра. Розписи печери Капової. “Лучники, що б’ються”, “Жінки, що танцюють”, “Жінка, що збирає дикий мед”, скелетний стиль. Австралійський живопис на корі: дух Вили-Вилья, рентгенографічне зображення риби (наскельний живопис, Австралія).

 

Література

1. Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении. - М., 1994.

2. Леви-Стросс К. Структурная антропология. – М., 1983.

3. Фрезер Дж. Золотая ветвь. – М., 1978.

4. Тайлор Э.Б. Первобытная культура. – М., 1989.

5. Столяр А.Д. Происхождение изобразительного искусства. – М., 1985.

6. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986.

7. Мириманов В.Б. Первобытное и традиционное искусство. – М., 1973.

 

Контрольні запитання

1. Де і коли існувала (чи існує) первісна культура?

2. Чому важливо вивчати первісну культуру?

3. Що таке міф як форма буття?

4. Яке місце займає людина в міфологічному космосі?

5. Назвіть основні форми міфологічних вірувань.

6. Що таке магія? До якого іншого етапу розвитку людської свідомості магія ближче: до релігії чи до науки?

7. Яка картина світу складається в міфологічній свідомості?

8. Яке місце займає ритуал в процесі пізнання світу первісною людиною?

9. Маска і її роль у первісному ритуалі.

10. Які символи належать до архетипних і що вони позначають?

11. Назвіть основні концепції походження мистецтва.

12. Які періоди розвитку первісного мистецтва можна виділити у верхньому палеоліті?

13. За якою типологічною схемою розвивається первісна художня культура?

14. Назвіть головні пам’ятки художньої культури епохи палеоліту?

15. Назвіть типологічні риси палеолітичних венер.

16. Як змінюється зображення людини в епоху мезоліту та неоліту? Назвіть пам’ятки цього мистецтва.

 

Ілюстративний матеріал (слайди)

1. Фетиш із цвяхами. Конго.

2. Алтайський бубон із зображенням Древа Життя.

3. Ритуал в одному з новозеландських племен. Танець ряжених в масках-канага.

4. Голова бога війни Ку. Полінезія (Британський музей).

5. Маска. Розфарбоване дерево. Конго (приватна колекція. Бельгія).

6. Трипільська кераміка. Орнамент. Неоліт.

7. Зображення на трипільській кераміці.

8. Натуральний макет у “Ведмежій печері”. Драхенлох в Альпах.

9. Ранньооріньякський контур.

10. Кінь і бики з печери Ласко (Франція).

11. Сцена з пораненим бізоном. Печера Ласко.

12. Великий зал печери Ласко.

13. Розписи з печери Альтаміра (Іспанія).

14. Мамонти та дикі коні. Печера Капова (Урал, Росія).

15. Зображення руки (палеоліт).

16. Барельєф. Лоссель.

17. Венера з Дордоні (Франція).

18. Венера з Дольні-Вестонці (Чехія).

19. Віллендорфська Венера (Австрія).

20. Костьонківська Венера (Воронеж, Росія).

21. “Лучники, що б’ються” – наскельний живопис, мезоліт (Іспанія) і “Жінки, що танцюють”.

22. “Жінка, що збирає дикий мед” – наскельний живопис, мезоліт (Іспанія).

23. Наскельний живопис з Іспанії (Сьєрра-Морена).

24. Зображення людини на прялці (Вологодська область, Росія).

25. Лось. Петрогліф (Росія).

1. Фетиш із цвяхами. Конго. Африка. Знаходиться в Музеї Людини. Париж.	2. Алтайський бубон із зображенням Дерева Життя.
3. Танець ряжених в масках-канага. Народність догон. Малі. Африка.	4. Голова бога війни Ку. Мозаїка із пір’я, черепашок, собачих зубів. Гавайські острови, Полінезія. Знаходиться в Британському музеї.
5. Маска. Розфарбоване дерево. Конго. Африка. Знаходиться в приватній колекції. Бельгія.	6. Трипільська кераміка. Орнамент. Неоліт.
7. Зображення на Трипільській кераміці.	8. Натуральний макет у “Ведмежій печері”. Драхенлох в Альпах.

 

 

9. Ранньооріньякський контур.	10. Кінь і бики з печери Ласко. Франція. Близько 20000 р. до н. е.
11. Сцена з пораненим бізоном і носорогом. Печера Ласко. Франція. Верхній палеоліт.	12. Великий зал печери Ласко. Франція. Верхній палеоліт.

 

 

13.Розписи з печери Альтаміра. Поранений бізон. Іспанія. Верхній палеоліт.	14. Мамонти та дикі коні. Печера Капова. Росія, Урал. Верхній палеоліт.
15. Зображення руки. Департамент Од, Франція. Палеоліт.	16. Барельєф. Лоссель. Департамент Дордонь, Франція. Верхній палеоліт.
17. Венери з Дордоні. Франція. 1) статуетка із Леспюга. Кістка. Близько 20000 р. до н. е. Париж. Музей Людини; 2) статуетка із Лосселя. Камінь. Близько 19000 р. до н.е. Париж. Музей Людини.	18. Венера з Дольні-Вестонці. Випалена глина. Чехія. Верхній палеоліт. Знаходиться в Моравському музеї. Брно.
19. Віллендорфська Венера. Австрія. Відень. Музей природничої історії. Вапняк. Висота 11 см. Близько 30000 р. до н. е.	20. Костьонківська Венера. Воронеж, Росія. Знаходиться в Санкт-Петербурзі. Музей Ермітаж.
21. 1) “Лучники, що б’ються” – наскельний живопис. Іспанія. Мезоліт.	21. 2) “Жінки, що танцюють” – наскельний живопис. Іспанія. Мезоліт.
22. “Жінка, що збирає дикий мед” – наскельний живопис. Арана. Східна Іспанія. Мезоліт.	23. Схематичне зображення людських фігур. Петрогліф. Ухтасар. Вірменія. Неоліт.
24. Зображення людини на сучасній прялці. Вологодська область. Знаходиться в приватній колекції. Москва.	25. Лось. Петрогліф. Ріка Том. Сибір. Неоліт.

 

Лекція 4

КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

ЄГИПЕТ

Східна деспотія як соціальна основа культур

Стародавнього Сходу

Стародавній Схід – батьківщина видатних культур, які створюються на базі міфологічного світосприйняття.

Світ в уявленні стародавніх східних культур – це теж магічний космос, в якому людина відчуває себе лише малою часткою. Але цей космос не дорівнює космосу первісному. Чому? Справа в тому, що в первісній свідомості одухотворюються лише сили природи, вони обожуються, а в космосі культур Стародавнього Сходу обожуюється ще й могутність, влада деспотичної держави, що піднялася над людиною.

Боги тепер – це і засновники світу, його будівники, і в той же час покровителі держави, яка мислиться як продовження божественного порядку.

Формою державного управління у Стародавньому Сході – є східна деспотія, вона і створює соціальну основу давніх культур.

Духовна суть деспотії – ідеал абсолютної єдності, заперечення проявів індивідуальності та свободи людини. Ця духовна суть обумовлена природними умовами: щоб зібрати багатий урожай, люди повинні були об’єднати свої зусилля, аби протистояти природі, а для об’єднання необхідне жорстке адміністративне управління сільськогосподарськими общинами. В такій системі і формувалася культура.

Перші держави виникають на Сході у IV – III тисячолітті до н. е. на територіях Єгипту, Месопотамії, Індії.

Влада в такій державі не має суто світського характеру, бо і єгипетський фараон, і шумерський владика, і китайський імператор – це не тільки правителі, а й правителі-жерці, що уособлювали в собі божественну суть і самі йменувалися богами.