Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ та зм≥ст права власност≥




“≈ћј:ѕ–ј¬ќ¬≈ –≈√ќЋё¬јЌЌя

¬≤ƒЌќ—»Ќ ¬Ћј—Ќќ—“≤ ” –јѓЌ»

«ћ≤—“

¬—“”ѕ

–ќ«ƒ≤Ћ 1. «агальна характеристика в≥дносин власност≥ за законодавством ”крањни

1.1 ѕон€тт€ та зм≥ст права власност≥

1.2 «агальна характеристика способ≥в виникненн€ та припиненн€ права власност≥

 

–ќ«ƒ≤Ћ 2. ѕраво приватноњ власност≥ за законодавством ”крањни

2.1. —утн≥сть права приватноњ власност≥

2.2 «д≥йсненн€ права приватноњ власност≥

 

¬»—Ќќ¬ »

 

—ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌќѓ Ћ≤“≈–ј“”–»


 

¬ступ

јктуальн≥сть теми досл≥дженн€.

Ќа сучасному етап≥ актуальн≥сть даноњ теми Ї очевидною, оск≥льки законодавство пост≥йно розвиваЇтьс€ та зм≥нюЇтьс€. ¬≥дносини власност≥ Ї дуже важливими, а ще одними ≥з ключових в≥дносин в сфер≥ ÷ив≥льного права. ѕраво власност≥ Ї основним речовим правом ф≥зичних та юридичних ос≥б. ¬≥дпов≥дно до ст. 41  онституц≥њ ”крањни, кожен маЇ право волод≥ти, користуватис€ та розпор€джатис€ своЇю власн≥стю, результатами своЇњ ≥нтелектуальноњ та творчоњ д≥€льност≥. “ому тема Ї дуже актуальною оск≥льки вона стосуЇтьс€ майже вс≥х громад€н.

ќбТЇкт досл≥дженн€.

ќбТЇктом досл≥дженн€ курсовоњ роботи Ї в≥дносини власност≥ в ”крањн≥.

ѕредмет досл≥дженн€.

ѕредметом досл≥дженн€ курсовоњ роботи Ї «аконодавство ”крањни, а саме та його частина, €ка регулюЇ в≥дносини власност≥ в ”крањн≥.

ћетоди досл≥дженн€.

јнал≥з, вивченн€ та спостереженн€.

ћета досл≥дженн€.

ћета досл≥дженн€ пол€гаЇ у теоретичному досл≥дженн≥ в≥дносин власност≥ €к важливого елементу цив≥льних правов≥дносин. “акож маЇ м≥сце розвиток правовоњ св≥домост≥, удосконаленн€ профес≥йних навичок, вивченн€ ÷ив≥льного законодавства.


 

 

–ќ«ƒ≤Ћ 1. «агальна характеристика в≥дносин власност≥ за законодавством ”крањни

”крањнська держава Ї суверенною в регулюванн≥ вс≥х в≥дносин власност≥ на своњй територ≥њ.

÷ив≥льний кодекс спр€мований на реал≥зац≥ю ƒекларац≥њ про державний суверен≥тет ”крањни.

ћетою ÷ив≥льного кодексу, а саме книгою третьою (ѕраво власност≥ та ≥нш≥ речов≥ права) Ї забезпеченн€ в≥льного економ≥чного самовизначенн€ громад€н, використанн€ природного, економ≥чного, науково-техн≥чного та культурного потенц≥ал≥в республ≥ки дл€ п≥двищенн€ р≥вн€ житт€ њњ народу.

ѕраво власност≥ €к найважлив≥ше майнове право Ї об'Їктом гарант≥й ≥ обмежень, €к≥ передбачен≥ в  онституц≥њ ”крањни. ѕраво власност≥ в об'Їктивному розум≥нн≥ - це сукупн≥сть правових норм, €к≥ встановлюють ≥ охорон€ють належн≥сть матер≥альних благ конкретним суб'Їктам, у тому числ≥ визначають п≥дстави та умови виникненн€ ≥ припиненн€ у них такого права щодо цих благ. ѕраво власност≥ в суб'Їктивному значенн≥ - це передбачене ≥ гарантоване законом право конкретного власника (громад€нина, колективного утворенн€, держави тощо) зд≥йснювати волод≥нн€, користуванн€, розпор€дженн€ належним йому майном на св≥й розсуд ≥ будь-€ким чином, €кщо ≥нше не передбачене законом.

«а чинною  онституц≥Їю в ”крањн≥ функц≥онують приватна (ч. 2 ст. 41), державна та комунальна (ч. 3 ст. 41) форми права власност≥; за ÷  ”крањни - право власност≥ ”крањнського народу (ст. 324), право приватноњ власност≥ (ст. 235), право державноњ власност≥ (ст. 236), право комунальноњ власност≥ (ст. 327); за √осподарським кодексом ”крањни - приватна, колективна, комунальна, державна та зм≥шана форма права власност≥, що заснована на баз≥ об'Їднанн€ майна р≥зних форм власност≥ (ст. 63).

ѕравов≥дносини власност≥ виникають, зм≥нюютьс€ та припин€ютьс€ на п≥дстав≥ визначених юридичних факт≥в. ѕ≥дстави набутт€ права власност≥ ≥менуютьс€ титулами власност≥. —т. 323 ÷  встановлено принципов≥ засади набутт€ права власност≥. —пособи набутт€ права власност≥ под≥л€ють на перв≥сн≥ й пох≥дн≥, загальн≥ й спец≥альн≥.


 

 

ѕон€тт€ та зм≥ст права власност≥

—татт€ 2. (ѕраво власност≥) «акону про власн≥сть

1. ѕраво власност≥ - це врегульован≥ законом сусп≥льн≥

в≥дносини щодо волод≥нн€, користуванн€ ≥ розпор€дженн€ майном.

2. ѕраво власност≥ в ”крањн≥ охорон€Їтьс€ законом. ƒержава

забезпечуЇ стаб≥льн≥сть правов≥дносин власност≥.

3.  ожен громад€нин в ”крањн≥ маЇ право волод≥ти,

користуватис€ ≥ розпор€джатис€ майном особисто або сп≥льно з

≥ншими.

4. ¬ласн≥сть в ”крањн≥ виступаЇ в таких формах: приватна,

колективна, державна. ¬с≥ форми власност≥ Ї р≥вноправними.

„астина четверта статт≥ 2 в редакц≥њ «акону N 2544-12 в≥д

(07.07.92;) ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 2690-12 в≥д

(14.10.92)

5. ¬ласн≥сть в ”крањн≥ ≥снуЇ в р≥зних формах. ”крањна створюЇ

р≥вн≥ умови дл€ розвитку вс≥х форм власност≥ та њх захисту.

ѕраво власност≥ - це право особи на р≥ч (майно), €ке вона зд≥йснюЇ в≥дпов≥дно до закону з власноњ вол≥, незалежно в≥д вол≥ ≥нших ос≥б (ст. 316 ÷  ”крањни).

ѕраво власност≥ Ч це основне речове право ф≥зичних та юридичних ос≥б. ¬≥дпов≥дно до ст. 41  онституц≥њ ”крањни, кожен маЇ право волод≥ти, користуватис€ та розпор€джатис€ своЇю власн≥стю, результатами своЇњ ≥нтелектуальноњ та творчоњ д≥€льност≥.

≤нститут права власност≥ Ї важливим ≥нститутом цив≥льного права.  р≥м  онституц≥њ ”крањни, норми ≥нституту права власност≥ м≥стить ÷  ”крањни, «акон ”крањни Ђѕро власн≥стьї, а також де€к≥ ≥нш≥ законодавч≥ акти.

ѕрийн€то розр≥зн€ти право власност≥ в об'Їктивному та суб'Їктивному значенн≥.

ѕраво власност≥ в об'Їктивному значенн≥ Ч це сукупн≥сть правових норм, що регулюють в≥дносини власност≥ ≥ Ї юридичною п≥дставою дл€ реал≥зац≥њ права власност≥ у суб'Їктивному значенн≥.

ѕраво власност≥ у суб'Їктивному значенн≥ Ч це право особи волод≥ти, користуватис€ та розпор€джатис€ р≥ччю за власним розсудом.

ќтже, зм≥ст права власност≥ у суб'Їктивному значенн≥ складаЇтьс€ з трьох правомочностей власника, а саме:

право волод≥нн€ (можлив≥сть фактично тримати р≥ч та ф≥зично впливати на

право користуванн€ (можлив≥сть отримувати споживч≥ властивост≥ реч≥);

право розпор€дженн€ (можлив≥сть визначати фактичну та юридичну долю реч≥).

Ќа зм≥ст права власност≥ не впливають м≥сце проживанн€ власника та м≥сце знаходженн€ майна.

—татт€ 319 ÷  ”крањни встановлюЇ загальн≥ правила та меж≥ зд≥йсненн€ права власност≥:

¬ласник волод≥Ї, користуЇтьс€, розпор€джаЇтьс€ своњм майном на власний розсуд.

¬ласник маЇ право вчин€ти щодо свого майна будь €к≥ д≥њ, €к≥ не суперечать закону. ѕри зд≥йсненн≥ своњх прав та виконанн≥ обов'€зк≥в власник зобов'€заний додержуватис€ моральних засад сусп≥льства.

”с≥м власникам забезпечуютьс€ р≥вн≥ умови зд≥йсненн€ своњх прав.

¬ласн≥сть зобов'€зуЇ.

¬ласник не може використовувати право власност≥ на шкоду правам, свободам та г≥дност≥ громад€н, ≥нтересам сусп≥льства, пог≥ршувати еколог≥чну ситуац≥ю та природн≥ €кост≥ земл≥.

ƒержава не втручаЇтьс€ у зд≥йсненн€ власником права власност≥.

ƒ≥€льн≥сть власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'€зано допустити до користуванн€ його майном ≥нших ос≥б лише у випадках ≥ в пор€дку, встановлених законом.

ќсобливост≥ зд≥йсненн€ права власност≥ на нац≥ональн≥, культурн≥ та ≥сторичн≥ ц≥нност≥ встановлюютьс€ законом.

¬ажливим конституц≥йним принципом зд≥йсненн€ права власност≥ Ї принцип непорушност≥ права власност≥, в≥дпов≥дно до €кого н≥хто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його зд≥йсненн≥.

ќсоба може бути позбавлена права власност≥ або обмежена у його зд≥йсненн≥ лише у випадках ≥ в пор€дку, встановлених законом.

ѕримусове в≥дчуженн€ об'Їкт≥в права власност≥ (рекв≥зиц≥€) може бути застосоване лише €к вин€ток з мотив≥в сусп≥льноњ необх≥дност≥ на п≥дстав≥ ≥ в пор€дку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного в≥дшкодуванн€ њх вартост≥. ѕримусове в≥дчуженн€ таких об'Їкт≥в з наступним повним в≥дшкодуванн€м њх вартост≥ можливе лише в умовах в≥йськового або надзвичайного стану.

ƒо особи може бути застосовано позбавленн€ права власност≥ на майно за р≥шенн€м суду €к санкц≥€ за вчиненн€ правопорушенн€ (конф≥скац≥€) у випадках, встановлених законом.  онф≥сковане майно переходить у власн≥сть держави безоплатно.

¬ласник несе т€гар утриманн€ майна, в≥н зобов'€заний утримувати майно, що йому належить, зд≥йснюючи свою владу над майном.

–изик випадкового знищенн€ та випадкового пошкодженн€ (псуванн€) майна несе його власник, €кщо ≥нше не встановлено договором або законом. ¬ипадкове знищенн€ або пошкодженн€ майна мають м≥сце у випадку, коли воно сталос€ не з вини учасник≥в договору, а в силу випадкових причин (непереборноњ сили. випадку, коли вина когось в≥дсутн€).

ќб'Їктами права власност≥ можуть бути р≥зноман≥тн≥ об'Їкти цив≥льних прав, а саме: земельн≥ д≥л€нки, рухоме та нерухоме майно, майнов≥ права, грош≥, ц≥нн≥ папери, результати ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥€льност≥, природн≥ ресурси.

ѕереважним способом захисту права власност≥ Ї судовий захист.

ƒержава забезпечуЇ р≥вний захист прав ус≥х суб'Їкт≥в права власност≥.

«м≥стом права власност≥ Ї права (правомочност≥) волод≥нн€, користуванн€ та розпор€джанн€ своњм майном. —татт€ 317. «м≥ст права власност≥ "¬ласников≥ належать права волод≥нн€, користуванн€ та розпор€джанн€ своњм майном.

Ќа зм≥ст права власност≥ не впливають м≥сце проживанн€ власника та м≥сцезнаходженн€ майна"

—уб'Їктивне право власност≥ - це також забезпечена законом м≥ра можливоњ повед≥нки ф≥зичноњ ≥ юридичноњ особи щодо волод≥нн€ користуванн€ та розпор€дженн€ належним особ≥ майном; воно надаЇ власнику можлив≥сть на св≥й розсуд використати своЇ майно ≥ св≥й ≥нтелектуальний потенц≥ал дл€ будь-€коњ незабороненоњ законом д≥€льност≥.

’арактерн≥ ознаки права власност≥ €к суб'Їктивного права:

- …ого зм≥ст охоплюЇ три правомочност≥;

- —уб'Їктом права власност≥ може бути будь-€кий суб'Їкт права;

- ќб'Їктом правов≥дносин власност≥ може бути будь-€ка ≥ндив≥дуально-визначена р≥ч. –одов≥ реч≥ можуть бути об'Їктом права власност≥ за умови њхньоњ ≥ндив≥дуал≥зац≥њ;

- —воЇ право на р≥ч власник зд≥йснюЇ завжди своЇю владою й у своЇму ≥нтерес≥.

 

—кладовими суб'Їктивного права власност≥ Ї правомочност≥ - волод≥нн€, користуванн€ ≥ розпор€дженн€.

ѕравомочн≥сть волод≥нн€ - це юридично забезпечена можлив≥сть власника бути в безпосередньому фактичному зв'€зку з р≥ччю. ¬олод≥нн€ треба розум≥ти €к пост≥йну можлив≥сть матер≥ального зв'€зку власника з р≥ччю. ѕри на€вност≥ юридичних п≥дстав волод≥нн€ називають титульним. ¬оно пов'€зане з волеви€вленн€м власника. ¬олод≥нн€ може бути фактичним ≥ юридичним, законним, незаконним ≥ давн≥шн≥м.

‘актичне волод≥нн€ може виникнути €к на законн≥й п≥дстав≥, так ≥ внасл≥док протиправного заволод≥нн€. „ерез це на€вност≥ лише фактичного волод≥нн€ недостатньо, щоб визнати його законним. ѕотр≥бн≥ юридичн≥ п≥дстави такого волод≥нн€, його юридичний титул. «аконне волод≥нн€ називаЇтьс€ титульним волод≥нн€.

Ќезаконне волод≥нн€ не спираЇтьс€ на правову основу, тому його називають безтитульним. Ќезаконне волод≥нн€ в свою чергу може бути добросов≥сним ≥ недобросов≥сним. ƒобросов≥сне може бути давн≥шн≥м. Ќедобросов≥сне волод≥нн€ може бути самов≥льним, насильницьким, п≥дробленим.

ѕравомочн≥сть користуванн€ - це заснована на закон≥ можлив≥сть вилученн€ корисних властивостей реч≥ дл€ задоволенн€ потреб власника чи ≥нших ос≥б. ѕраво користуванн€ може належати не т≥льки власникам, але й ≥ншим особам на п≥дстав≥, зокрема, цив≥льно-правових договор≥в або адм≥н≥стративних акт≥в.

ѕравомочн≥сть розпор€дженн€ - це закр≥плена нормами права за власником можлив≥сть визначити долю належноњ йому реч≥ шл€хом знищенн€, в≥дчуженн€ або передач≥ њњ в тимчасове волод≥нн€ ≥ншим особам.

 

Ћише власник маЇ право одночасно волод≥ти, користуватис€ ≥ розпор€джатис€ своњм майном. ¬ласник зобов'€заний не шкодити навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронюван≥ законом ≥нтереси громад€н, юридичних ос≥б ≥ держави. ¬≥н несе т€гар утриманн€ належного йому майна ≥ ризику випадковоњ загибел≥ реч≥. ” випадках ≥ в пор€дку, встановлених законами, д≥€льн≥сть власника може бути обмежена чи припинена, або власника може бути зобов'€зано допустити обмежене користуванн€ його майном ≥ншими особами.

«м≥ст права власност≥ складають права по волод≥нню, користуванню ≥ розпор€дженню майном, а також обов'€зки, пов'€зан≥ з утриманн€м, ризиком розоренн€ та випадковою загибеллю реч≥.

 

‘ормами права власност≥ Ї:

- —татт€ 324. ѕраво власност≥ ”крањнського народу;

- —татт€ 325. ѕраво приватноњ власност≥;

- —татт€ 326. ѕраво державноњ власност≥;

- —татт€ 327. ѕраво комунальноњ власност≥.

ѕравов≥дносини власност≥ виникають, зм≥нюютьс€ та припин€ютьс€ на п≥дстав≥ визначених юридичних факт≥в. ѕ≥дстави набутт€ права власност≥ ≥менуютьс€ титулами власност≥. —т. 323 ÷  встановлено принципов≥ засади набутт€ права власност≥. —пособи набутт€ права власност≥ под≥л€ють на перв≥сн≥ й пох≥дн≥, загальн≥ й спец≥альн≥.

 

Ќабутт€ права власност≥ за набувальною давн≥стю зд≥йснюЇтьс€ зг≥дно з ст. 344 ÷ . ѕри цьому п≥дстав заволод≥нн€ р≥ччю ÷  не визначаЇ, отже, р≥ч може потрапити до власника €к на п≥дстав≥ договору, так ≥ без такого (на в≥дм≥ну в≥д ст. 330, €кою передбачаЇтьс€ можлив≥сть набутт€ добросов≥сним набувачем права власност≥ на майно, що потрапило до нього за договором).

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1672 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

532 - | 456 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.