Безпровідні мережі зв’язку

Wi-Fi (англ. Wireless Fidelity – дослівно «бездротова точність») один із форматів передачі цифрових даних радіоканалами, який використовують для підключення до глобальної мережі Інтернет та WLAN (безпровідним локальним мережам), а точніше, сімейство стандартів IEEE 802.11. Для надання доступу до Інтернету в певній зоні встановлюють точки доступу (Access Point). Технологія забезпечує гарантований зв’язок із точкою доступу на відстані 50-100 метрів та може одночасно підтримувати декілька десятків активних користувачів. Стійкий та якісний зв’язок між всіма точками доступу забезпечують повноцінний роумінг, який дозволяє користувачеві пересуватись по всій зоні покриття, не втрачаючи при цьому постійне підключення до мережі.

Wi-Fi було створено у 1991 році NCR Corporation/AT&T у Ньївегейні, Нідерланди, автор – Вік Хейз. На початку продукти призначався для системи касового обслуговування, забезпечували швидкість передачі даних від 1 до 2 Мбіт/с.

Зазвичай схема Wi-Fi мережі містить не менше однієї точки доступу і не менше 1-го клієнта. Можливе підключення 2-х клієнтів у режимі точка-точка, коли точка доступу не використовується, а клієнти з’єднуються посередництвом мережевих адаптерів «напряму». Точка доступу передає свій ідентифікатор мережі (SSID) при допомозі спеціальних сигнальних пакетів зі швидкістю 0,1 Мбіт/c кожні 100 мс. Тому 0,1 Мбіт/c – найменша швидкість передачі даних для Wi-Fi.

Переваги Wi Fi:

− дозволяє розгорнути мережу без прокладки кабель (це зменшує вартість розширення мережі). Місця, де не можна прокласти кабель, наприклад поза приміщеннями чи будівлями, що мають історичну цінність, можуть обслуговуватись бездротовими мережами.

− Доступ до мережі мобільних пристроїв.

− Wi-Fi – набір глобальних стандартів. На відміну від стільникових телефонів Wi-Fi обладнання може працювати у різних країнах по всьому світу.

− Wi-Fi пристрої широко розповсюджені на ринку. А пристрої різних виробників можуть взаємодіяти на базовому рівні сервісів

Недоліки Wi-Fi:

− частотний діапазон і експлуатаційні обмеження неоднакові у різних країнах. У багатьох європейських країнах розширені 2 додаткових канали, які заборонені у США. У Японії є ще один канал у верхній частині діапазону, а інші країни, наприклад Іспанія, забороняють використання низькочастотних каналів. Більше того, деякі країни (Росія, Білорусія, Італія), потребують реєстрації усіх мереж Wi-Fi, що працюють поза приміщенням чи потребують реєстрації Wi-Fi – оператора.

− високе порівняно з іншими стандартами споживання енергії, що зменшує тривалістьжиття батарейі підвищує температуру пристрою.

− Найпопулярніший стандарт шифрування WEP (алгоритм для забезпечення конфіденційності переданих даних авторизованих користувачів Wi-Fi від прослуховування) може бути відносно легко зламаний (слабка стійкість алгоритму). Багато організацій використовують додаткове шифрування.

− Wi-Fi мають обмежений радіус дії.(45 м у приміщенні, 450 м - поза – типовий домашній маршрутизатор). Мікрохвильова піч чи дзеркало, розміщені між пристроями Wi-Fi, послаблюють рівень сигналу. Відстань залежить також від частоти.

− Накладання сигналів. Виникає при великій щільності точок доступу (багатоквартирні будинки – мешканці ставлять свої точки доступу Wi-Fi).

− Неповна сумісність між пристроями різних виробників чи неповна відповідність стандарту може призвести до обмежень можливостей з’єднання чи зменшення швидкості.

− Зниження продуктивність мережі під час дощу.

− Перенавантаження обладнання при передачі невеликих пакетів даних через приєднання великої кількості службової інформації.

Розрізняють такі стандарти безпровідних мереж:

802.11b – перший безпровідний стандарт, що з’явився в Україні (використовується й до сьогодні). Невисока швидкість передачі. Низький рівень безпеки. При бажанні хакеру знадобиться менше часу, щоб розшифрувати ключ мережі і проникнути у вашу локальну мережу. Для захисту використовується протокол WEP (охарактеризував себе не з кращого боку, був зламаний декілька років тому). 5,5 и 11 Мбит/с (1999)

802.11g – має кращі характеристики, ніж 802.11b: збільшена швидкість передачі майже у 5 разів. Зріс рівень захисту (за вірного налаштування і виконання певних умов його можна оцінити як високий) – WPA і WPA2 (підтримується не всім обладнанням – надають кращий захист, ніж WEP, про випадки зламу невідомо). 54 Мбит/c, 2,4 ГГц стандарт (обратная совместимость с b) (2003)

802.11i – новий стандарт, введення у експлуатацію тільки починається. У сам стандарт введена підтримка найсучасніших технологій. Планується, що він прийде на зміну 802.11g і про те, щоб його зламати й думати годі. (2004)

802.11n – майбутній стандарт, розробки якого зараз проводяться. Має забезпечити охоплення великих відстаней без провідниковими мережами і високу швидкість. (600 Мбит/c). 2,4-2,5 или 5 ГГц. Обратная совместимость с 802.11a/b/g (сентябрь 2009)