1. Поняття та сутність усиновлення.
2. Умови, порядок та правові наслідки усиновлення.
3. Визнання усиновлення недійсним. Скасування усиновлення.
4. Позбавлення усиновлювача батьківських прав.
5. Поняття і значення опіки та піклування над дітьми.
6. Встановлення опіки та піклування над дітьми.
7. Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування. Права та обов'язки опікунів та піклувальників.
8. Припинення опіки та піклування над дітьми. Звільнення опікуна та піклувальника дитини від їх обов'язків.
Завдання для самостійної роботи:
1. Дослідіть історію становлення законодавства про усиновлення в Україні та ЄС.
2. Які особи не можуть бути усиновлювачами в Україні?
3. Хто має переважне право на усиновлення дитини?
4. Встановіть особливості усиновлення повнолітніх осіб.
5. Розкрийте особливості судового розгляду справ про усиновлення.
6. Складіть порівняльну таблицю підстав та правових наслідків визнання усиновлення недійсним та скасування усиновлення за законодавством України та країн ЄС.
7. Яка різниця між опікою та піклуванням?
8. Складіть порівняльну таблицю підстав та правових наслідків встановлення та припинення опіки і піклування.
9. Задача:
У 2011 році Іваненко звернулась до відділу освіти з проханням влаштувати її річну доньку до будинку дитини у зв’язку із важким матеріальним становищем строком на два роки. Батько дитини помер. Мати час від часу навідувала доньку, але через півроку поїхала працювати за кордон. Коли вона повернулась у 2013 році, їй повідомили, що її доньку усиновили ще наприкінці 2012 року, оскільки адміністрація будинку дитини дала на це згоду. Відділ освіти за місцем знаходження будинку дитини підготував висновок про доцільність усиновлення дитини і можливість бути усиновлювачами подружжя Петренко. Після усиновлення дитина переїхала на проживання до усиновлювачів в іншу область. Щодо місця проживання дитини на даний час в суді та будинку дитини Іваненко не повідомили, пояснивши, що діє таємниця усиновлення.
Іваненко звернулась за правовою допомогою до адвоката. Проаналізуйте ситуацію.
10. Задача:
Незаміжня 16-річна Анна народила дитину. Через рік вона зареєструвала шлюб з Іваном, який того ж року усиновив її дитину. Свою згоду на усиновлення доньки Анна висловила усно в судовому засіданні. Через три роки фактичний батько дитини Петро звернувся до Івана з позовом про оспорювання запису про батьківство, заявивши, що нічого не знав про народження доньки. Дитина про усиновлення не знала і вважала Івана своїм рідним батьком.
Проаналізуйте ситуацію. Яке рішення винесе суд?
11. Задача:
Подружжя Липчай усиновило 3-місячну дитину, яка знаходилася у медичній установі охорони материнства і дитинства. Суд мотивував своє рішення тим, що бабка і дід дали згоду на усиновлення онучки в судовому засіданні, неповнолітня мати дівчинки наразі знаходиться на лікуванні у зв’язку із тимчасовим психічним розладом здоров’я. Головний лікар тієї установи, де лікувалась мама, засвідчив її відмову від дитини. Відділ освіти за місцем знаходження медичної установи охорони материнства і дитинства надав висновок про доцільність усиновлення, але медична установа, де перебувала дитина, проти усиновлення заперечувала.
Проаналізуйте законність та обґрунтованість судового рішення.
Література:
1. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. –
№ 30.– Ст. 141.
2. Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року (дата набуття чинності для України –27.09.1991 року) // Зібрання чинних міжнародних договорів України. - 1990 р. - № 1. - Ст. 205.
3. Європейська конвенція про здійснення прав дітей від 25.01.1996 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zako№4.rada.gov.ua/laws/show/994_135
4. Європейська конвенція про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми від 20.05.1980 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zako№3.rada.gov.ua/laws/show/994_327
5. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 року № 2947-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
6. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 року № 1618-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40–42. – Ст. 492.
7. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною)
№ 3-рп/2009 від 03.02.2009 року // Офіційний Вісник України. – 2009. – № 11. – Ст. 341.
8. Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 року № 564 // Офіційний Вісник України. – 2002. – № 18. – Ст. 925.
9. Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №o 866 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 76. – Ст. 2561.
10. Про затвердження Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №o 866 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 76. - Ст. 2561.
11. Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 905 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 79. – Ст. 2660.
12. Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20.08.2008 року № 479 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 82. – Ст. 2784.
13. Про затвердження Переліку захворювань, які дають право на усиновлення хворих дітей без дотримання строків перебування на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, а також до досягнення дитиною п'яти років: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2011 № 973 // Офіційний Вісник України. – 2012 - № 19. - Ст. 89.
14. Про затвердження Порядку вибуття дітей із закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, й соціального захисту дітей, до сімейних форм виховання: Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2007 року № 302/80/49 // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 17. – Ст. 685.
15. Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ: Наказ Міністерства соціальної політики від 17.11.2011 № 445 // Офіційний Вісник України. – 2011 - № 97. - Ст. 183.
16. Про затвердження Правил опіки та піклування: Наказ Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 року № 34/166/131/88 // Офіційний Вісник України. – 1999. – № 26.
17. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» // Вісник Верховного Суду України. –
2007. – № 5.
18. Д’ячкова Н.А.Опіка як спосіб охорони майнових прав фізичних осіб: автореф. дис. на
здобуття ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» /Н.А.Д’ячкова. – К., 2006. – 21 с.
19. Лепех С.М. Сімейне право України: навч. посіб. /С.М.Лепех; Львів. нац. ун-т
ім.І.Франка. – Л.: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010. – 316 с.
20. Михеева Л.Ю. Опека и попечительство: Теория и практика /под ред. Р.П.Мананковой
/Л.Ю.Михеева. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 368 с.
21. Морозова С.Є. Розвиток опіки та піклування у цивільному законодавстві /Еволюція цивільного законодавства України: проблеми теорії і практики: кол. монографія /С.Є.Морозова та ін. – К.: Юридична думка, 2007. – 340 с.
22. Сімейне право: підручник /[Л.М.Баранова та ін.]; за заг. ред. В.І.Борисової, І.В.Жилінкової; Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого". – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2012. - 320 с.
