Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћотиви профес≥йноњ д≥€льност≥ €к наукова проблема




 

ѕрофес≥йна усп≥шн≥сть, задоволен≥сть працею, конкуренто спроможн≥сть значною м≥рою залежить в≥д ставленн€ особи до прац≥ взагал≥, в≥дношенн€ до своЇњ профес≥йноњ д≥€льност≥. —аме в≥дношенн€ особи до р≥зних аспект≥в трудовоњ профес≥йноњ д≥€льност≥ конкретно вт≥люЇтьс€ в мотивах д≥€льност≥. ” структур≥ профес≥йноњ д≥€льност≥ пон€тт€ мотивац≥њ Ї одним з базових. ѕ≥д мотивац≥Їю €к властив≥стю особистост≥ розум≥Їтьс€ сукупн≥сть внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х руш≥йних сил, €к≥ спонукають њњ до активност≥, визначають меж≥ та форми повед≥нки, задають њй спр€мован≥сть, ор≥Їнтовану на дос€гненн€ визначених ц≥лей.

“рудова д≥€льн≥сть - це ≥сторично первинний вид людськоњ д≥€льност≥, €кий лежить в основ≥ виникненн€ особистост≥, оск≥льки в процес≥ прац≥ не лише виробл€Їтьс€ той чи ≥нший продукт трудовоњ д≥€льност≥, а й формуЇтьс€ сам суб'Їкт, розвиваютьс€ зд≥бност≥ особи, њњ характер. “рудова ƒ≥€льн≥сть ≥снуЇ в трудових д≥€х. «а внутр≥шн≥м психолог≥чним зм≥стом ц≥ д≥њ зумовлюютьс€ тими чи ≥ншими спонуканн€ми або мотивами ≥ спр€мован≥ на певну ц≥ль. —понуканн€ до д≥€льност≥ в основ≥ своњй маЇ певну потребу, ≥нтереси людини. “е, чому людина д≥Ї, не завжди зб≥гаЇтьс€ з тим, ƒл€ чого вона д≥Ї. ћотиви д≥€льност≥ можуть розходитис€ з безпосередньою метою, €ка керуЇ д≥€ми [17].

ѕотреба Ч це стан живоњ ≥стоти, в €кому ви€вл€Їтьс€ њњ залежн≥сть в≥д конкретних умов ≥снуванн€. ѕроте активн≥сть тварин ≥ д≥€льн≥сть людини суттЇво в≥др≥зн€ютьс€ за психолог≥чними ознаками.

ќсобист≥сть €к субТЇкт д≥€льност≥, задовольн€ючи своњ потреби, взаЇмод≥Ї ≥з середовищем, ставить перед собою певну мету, мотивуЇ њњ, добираЇ засоби дл€ њњ зд≥йсненн€, ви€вл€Ї ф≥зичну й розумову активн≥сть у дос€гненн≥ поставленоњ мети. —в≥домий характер людськоњ д≥€льност≥ ви€вл€Їтьс€ в њњ плануванн≥, передбаченн≥ результат≥в, регул€ц≥њ д≥й, прагненн≥ до њњ вдосконаленн€.

ћета Ч це те, до чого прагне людина, дл€ чого вона працюЇ, за що боретьс€, чого хоче дос€гти у своњй д≥€льност≥ [13].

ћотив Ц спонуканн€ до д≥€льност≥, €ка повТ€зана з задоволенн€м потреб особистост≥; сукупн≥сть зовн≥шн≥х та внутр≥шн≥х умов, €к≥ викликають активн≥сть субТЇкта та визначають њњ спр€мован≥сть.

÷≥л≥ та мотиви д≥€льност≥ людини визначаютьс€ сусп≥льними умовами житт€, виробничими, навчальними, ≥гровими в≥дносинами. ћ≥ж ц≥л€ми та мотивами д≥€льност≥ людей ≥снуЇ певний зв´€зок. « одного боку, мета й мотиви спонукають кожну людину до д≥€льност≥, визначають њњ зм≥ст ≥ способи виконанн€, а з ≥ншого - вони й формуютьс€ у процес≥ д≥€льност≥, п≥д впливом умов, за €ких вона в≥дбуваЇтьс€. ” процес≥ д≥€льност≥ виникають ≥ розвиваютьс€ нов≥ потреби та ≥нтереси, ≥деали та переконанн€ тощо [2].

” прац≥ складаЇтьс€ притаманна людин≥ здатн≥сть до д≥й дальнього приц≥лу, опосередкована мотивац≥€, в≥ддалена мотивац≥€. ќск≥льки д≥€льн≥сть завжди перебуваЇ в тому чи ≥ншому сп≥вв≥дношенн≥ з≥ спону≠канн€ми, пот€гами, потребами, вона включаЇ емоц≥йну характеристику. ≈моц≥њ породжуютьс€ в д≥њ ≥з сп≥вв≥дношенн€ д≥њ з пот€гом, потребою ≥ за≠лежать в≥д зм≥сту ≥ сут≥ завданн€, €ке стоњть перед особою, ≥ в≥д њњ ставлен≠н€ до цього завданн€.

” спонуканн€х Ї зачатки вол≥. ¬ол€ включаЇ усв≥домленн€ ц≥л≥ д≥њ, €ка вит≥каЇ ≥з потреб, €к≥ цю волю викликають, ≥ св≥доме п≥дкоренн€ всього хо≠ду д≥њ поставлен≥й мет≥ [17].

ћотивац≥€ профес≥йноњ д≥€льност≥ залежить в≥д:

1. обТЇктивноњ здатност≥ профес≥йного середовища задовольнити потреби прац≥вника (р≥вень субТЇктивного задоволенн€ оплатою прац≥, поц≥новуванн€ зд≥бностей та особист≥сних €костей, визнанн€ особист≥сних заслуг тощо).

2. субТЇктивного, внутр≥шнього ставленн€ до профес≥њ €к джерела задоволенн€ потреб особистост≥ (наприклад, молодий художник маЇ потребу у визнанн≥ власних зд≥бностей, проте не з боку бригади мул€р≥в, у €к≥й йому доводитьс€ працювати, а в середовищ≥ визнаних художник≥в) [12].

ƒиспозиц≥њ (мотиви), потреби ≥ ц≥л≥ Ч основн≥ складов≥ мотивац≥йноњ сфери прац≥вника.

ћотивац≥йну сферу людини з погл€ду њњ розвиненост≥ можна оц≥нити за такими параметрами: широта, гнучк≥сть, ≥Їрарх≥зован≥сть. ѕ≥д широтою мотивац≥йноњ сфери розум≥ють €к≥сну р≥зноман≥тн≥сть мотивац≥йних фактор≥в-диспозиц≥й (мотив≥в), потреб, ц≥лей, €к≥ наведен≥ на кожному з р≥вн≥в. „им б≥льше у прац≥вника р≥зноман≥тних мотив≥в, потреб ≥ ц≥лей, тим б≥льше розвинутою Ї його мотивац≥йна сфера [1].

√нучк≥сть мотивац≥йноњ сфери характеризуЇ процес мотивац≥њ так. √нучк≥шою вважають таку мотивац≥йну сферу, в €к≥й дл€ задоволенн€ мотивац≥йного спонуканн€ загальн≥шого характеру (вищого р≥вн€) може бути використано б≥льше р≥зноман≥тних мотивац≥йних спонукач≥в нижчого р≥вн€. Ќаприклад, гнучк≥шою Ї мотивац≥йна сфера прац≥вника, €кий залежно в≥д обставин задоволенн€ того самого мотиву може використати р≥зноман≥тн≥ш≥ засоби, н≥ж ≥нша людина. Ќаприклад, дл€ одного прац≥вника потреба у знанн€х може бути задоволена т≥льки телебаченн€м, рад≥о ≥ к≥но, дл€ ≥ншого Ч засобом њњ задоволенн€ Ї книги, пер≥одичн≥ виданн€, сп≥лкуванн€ з людьми. ƒл€ ≥ншого прац≥вника мотивац≥йна сфера за визначенн€м буде гнучк≥шою [1].

≤Їрарх≥зован≥сть Ч це характеристика будови кожного з р≥вн≥в орган≥зац≥њ мотивац≥йноњ сфери, €кий вз€ли окремо. ѕотреби, мотиви ≥ ц≥л≥ не ≥снують €к поруч покладен≥ набори мотивац≥йних диспозиц≥й. ƒе€к≥ диспозиц≥њ (мотиви, ц≥л≥) сильн≥ш≥ в≥д ≥нших виникають част≥ше; ≥нш≥, слабш≥ реал≥зуютьс€ р≥дше. „им б≥льше в≥дм≥нностей у частот≥ й сил≥ актуал≥зац≥њ мотивац≥йних утворень в≥дпов≥дного р≥вн€, тим вище ≥Їрарх≥зован≥сть мотивац≥йноњ сфери [1].

якщо роз≠гл€дати мотивац≥ю в план≥ орган≥зац≥њ профес≥йного середовища, то тут ви€вл€Їтьс€ певна посл≥довн≥сть в њњ розвитку. —початку Ї ви€ви усп≥шноњ адаптац≥њ, здатн≥сть особи до орган≥зац≥њ прац≥. ¬≥дбуваЇтьс€ формуванн€ в≥дпов≥дних потреб особи, спр€мованих на дос€ганн€ ц≥Їњ р≥вноваги - ста≠ну внутр≥шньоњ готовност≥ особи до д≥€льност≥. ¬ результат≥ цього дос€≠гаЇтьс€ динам≥чна р≥вновага в систем≥ "людина Ч профес≥йне середови≠ще".

ƒал≥ в розвитку мотивац≥њ в≥дбуваЇтьс€ ≥нтегруванн€ з≥ сферою потреб та ≥нтерес≥в, з метою прийн€тт€ р≥шень. ÷е та психолог≥чна основа, на €к≥й апробуЇтьс€ готовн≥сть вс≥х робочих систем особистост≥. Ќаступним ета≠пом у розвитку мотивац≥њ Ї процес усв≥домленн€ зв'€зк≥в з ≥ншими сфера≠ми життЇд≥€льност≥ особистост≥. јспекти розвитку мотивац≥њ, €к≥ сп≥вв≥днос€тьс€ з умовами профес≥йного середовища розпод≥л€ютьс€ на два типи мотивац≥њ особистост≥ - внутр≥шню мотивац≥ю (самомотивац≥ю) та зовн≥шню мотивац≥ю, €ка, €к правило, надходить ≥з середовища ≥ маЇ на мет≥ мотивувати когось до конкретноњ д≥€льност≥ [17].

¬нутр≥шн≥ мотиви породжуютьс€ самою працею, њњ сусп≥льною зна≠чущ≥стю, можлив≥стю реал≥зац≥њ зд≥бностей та особист≥сного ≥ профес≥йно≠го потенц≥алу людини. ¬≥дбуваЇтьс€ п≥дтримка ≥нтересу особи ≥ високоњ мотивац≥њ њњ прац≥ завд€ки привабливост≥ самоњ профес≥њ, значущост≥ са≠мого процесу прац≥, њњ ц≥нност≥ ≥ складност≥.

«овн≥шн≥ мотиви знаход€тьс€ за межами прац≥ €к такоњ, проте вони виникають завд€ки прац≥, тобто зд≥йснюЇтьс€ п≥дтримка задоволеност≥ процесом прац≥ у особи за рахунок зовн≥шньо орган≥зованих стимул≥в: п≥двищенн€ зароб≥тноњ плати, оск≥льки вона даЇ змогу задовольнити численн≥ потреби людини, наданн€ прем≥й, комфортних умов прац≥, наданн€ п≥льг ≥ т. ≥н [17].

ƒосл≥джуючи проблеми мотивац≥њ, психологи наголошували на: зв'€зку формуванн€ мотив≥в з минулим досв≥дом суб'Їкта (—. Ћ. –уб≥нштейн), ≥Їрарх≥зац≥њ та п≥дпор€дкуванн≥ мотив≥в (ќ. ћ. ЋЇонтьЇв й ≥нш≥), рол≥ п≥знавальних й емоц≥йних компонент≥в у мотивац≥йних процесах (≤. ƒ. Ѕех, ћ. …. Ѕоршевський, ¬. ј. ≤ванн≥ков, ¬. ≤.  овальов,  . Ћев≥н,  . ќбуховський), ситуативному розвитку мотивац≥њ (¬.  . ¬≥люнос), детерм≥нац≥њ вибору ф≥ксованою установкою (ƒ. ћ. ”знадзе), порушенн≥ процес≥в смисло-утворенн€ (Ѕ. —. Ѕратусь, Ѕ. ¬. «ейгарник, Ћ. —. ÷вЇткова), опосередкованост≥ мотивац≥њ (¬. ѕ.  азимиренко, Ќ. ¬. „епелЇва, X. ’екхаузен), впливу суб'Їктивноњ ц≥нност≥ мети та ймов≥рност≥ усп≥ху на виникненн€ спонук (A. Atrinson, G. Rotter) [1].

¬ процес≥ оволод≥нн€ профес≥йною д≥€льн≥стю, в процес≥ становленн€ фах≥вц€ високого р≥вн€, в≥дбуваютьс€ суттЇв≥ зм≥ни в структур≥ мотивац≥њ прац≥. Ќа перший план виход€ть внутр≥шн≥ мотиви, €к≥ породжен≥ зм≥стом прац≥. ≤нод≥ вони розвиваютьс€ наст≥льки, що можуть перекрити зовн≥шню мотивац≥ю. ѕроте, зм≥ни залежност≥ мотивац≥њ ≥ продуктивност≥ д≥€льност≥ залежать ≥ в≥д виду профес≥йноњ д≥€льност≥. “ак, серед вчених середнього р≥вн€ у в≥ц≥ 30 Ч 50 рок≥в спад продуктивност≥ д≥€льност≥ по€с≠нюють зм≥нами в мотивац≥йно-потребов≥й сфер≥, що зумовлюЇтьс€ зб≥льшенн€м с≥мейних ≥ батьк≥вських обов'€зк≥в, про€вом ≥ дом≥нуванн€м потреб, €к≥ пов'€зан≥ з с≥м'Їю. јле, у видатних вчених так≥ зм≥ни в≥дсутн≥. њх роль на виробництв≥ (в науковому колектив≥) ≥ в≥дпов≥дн≥ профес≥йн≥ ≥нтереси дом≥нують прот€гом всього житт€, тому спад творчоњ активност≥ у них спостер≥гаЇтьс€, ≥ то не завжди, у похилому в≥ц≥.

ƒосл≥дженн€ роб≥тник≥в, ви€вили, що зм≥на рол≥ мотивац≥йних фактор≥в залежить в≥д стажу роботи. “ак, дл€ молодого роб≥тника (до 30 рок≥в) са≠мими важливими факторами, €к≥ визначають ступ≥нь задоволеност≥ пра≠цею, Ї можлив≥сть просуванн€ по служб≥ ≥ р≥зноман≥тн≥сть прац≥. ” роб≥тник≥в, €к≥ старш≥ 30 рок≥в ц≥ два мотиви також Ї вагомими, але на перший план виступаЇ потреба у р≥зноман≥тност≥ прац≥. ќкр≥м цього, з в≥ком п≥двищуЇтьс€ роль сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов прац≥, роб≥тник стаЇ б≥льш чутливим до нестач≥ комфорту. ” той же час взаЇмини з адм≥н≥страц≥Їю стають дл€ роб≥тник≥в старших за 30 рок≥в менш значущи≠ми, що по€снюють п≥двищенн€м њх престижу €к профес≥онал≥в [17].

Ќа початку профес≥йного шл€ху особистост≥, ≥ тод≥, коли в профес≥йно≠му житт≥ людина зустр≥чаЇ невдач≥, на перше м≥сце починаЇ виходити зовн≥шн€ мотивац≥€, €ка Ї менш ефективною €к чинник продуктивност≥ прац≥. ќсоба може зм≥нювати м≥сце роботи, залишаючись у профес≥њ, у прагненн≥ отримувати б≥льш високу зароб≥тну плату, пос≥сти б≥льш в≥дпов≥дальну посаду або працювати у б≥льш комфортних умовах.

ћотивуванн€ Ї психолог≥чною серцевиною орган≥зац≥њ профес≥йного се≠редовища ≥ складаЇ основу управл≥нн€ виробничим процесом. ¬≥д особли≠востей внутр≥шнього та зовн≥шнього мотивуванн€ залежить ефективн≥сть орган≥зац≥њ продуктивноњ профес≥йноњ д≥€льност≥ €к особистост≥, так ≥ трудового колективу в ц≥лому [17].

Ќеадекватна сформован≥сть мотив≥в вибору новоњ профес≥њ призводить до виникненн€ конфл≥кт≥в настановчо смислового р≥вн€. ѕ≥дтримка навчальноњ д≥€льност≥ безроб≥тних прац≥вник≥в вимагаЇ трансформац≥њ мотив≥в вибору профес≥њ в≥дпов≥дно до вимог новоњ профес≥йноњ д≥€льност≥.

“рансформац≥€ мотив≥в вибору профес≥њ в≥дбуваЇтьс€ через зм≥ну њх зм≥сту та структури [1].

ћотивац≥€ повед≥нки людини може бути св≥домою ≥ неусв≥домленою. ÷е означаЇ, що де€к≥ потреби та ц≥л≥, €к≥ керують повед≥нкою людини, вона усв≥домлюЇ, ≥нш≥ Ч н≥. Ѕагато психолог≥чних проблем (табл. 1.2) розв'€зують тод≥, коли людина в≥дмовл€Їтьс€ в≥д у€вленн€ про те, начебто вона завжди усв≥домлюЇ мотиви своњх д≥й, вчинк≥в, думок ≥ почутт≥в. Ќасправд≥ ≥стинн≥ мотиви необов'€зково так≥, €кими видаютьс€ [1].

 

ѕерел≥к основних проблем психолог≥њ мотивац≥њ. “аблиц€ 1.2

√≥потетичний конструкт ѕроблема
ћотив 1.  ласиф≥кац≥€ мотив≥в. «м≥стовна класиф≥кац≥€ нам≥чених ц≥лей повед≥нки. —кладанн€ перел≥к≥в мотив≥в
ћотив 2. √енезис мотив≥в. «ародженн€" виникненн€, розвиток ≥ зм≥на окремих мотив≥в
ћотив 3. «м≥на мотив≥в. ћетоди визначенн€ ≥ндив≥дуальних в≥дм≥нностей у ви€вленн≥ окремих мотив≥в
ћотив 4. јктуал≥зац≥€ мотив≥в. ¬ид≥ленн€ ≥ диференц≥ац≥€ всередин≥ ситуац≥њ специф≥чних умов актуал≥зац≥њ в≥дпов≥дного мотиву
ћотивац≥€ 5. «м≥на ≥ в≥дновленн€ мотивац≥њ. ¬ичленуванн€ одиниць у потоц≥ активност≥. «м≥на мотивац≥њ. ¬≥дновленн€ або п≥сл€д≥€ попередньоњ мотивац≥њ
ћотивац≥€ 6. ћотивац≥йна ц≥леспр€мован≥сть ≥ мотивац≥йний конфл≥кт. ÷≥леспр€мован≥сть €к загальна ознака мотивованоњ повед≥нки; мотивац≥йний конфл≥кт р≥зних ц≥лей
ћотивац≥€ 7. ќпосередкован≥ процеси саморегул€ц≥њ. јнал≥тична реконструкц≥€ мотивац≥њ, коли на в≥дпов≥дних фазах акту повед≥нки за основу беруть г≥потетичн≥ опосередкован≥ процеси саморегул€ц≥њ
ћотивац≥€ 8. ƒ≥Їв≥сть мотивац≥њ. ”с≥л€к≥ ви€вленн€ мотивац≥њ у простежуюч≥й повед≥нц≥ та њњ результатах

 

ќтже мотивац≥€ Ї психолог≥чною серцевиною орган≥зац≥њ профес≥йного середовища ≥ складаЇ основу управл≥нн€ виробничим процесом. ¬≥д особливостей внутр≥шнього та зовн≥шнього мотивуванн€ залежить ефективн≥сть орган≥зац≥њ продуктивноњ профес≥йноњ д≥€льност≥ €к особистост≥, так ≥ трудового колективу в ц≥лому.

 

 

–ќ«ƒ≤Ћ 2





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 739 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

510 - | 471 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.