Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤. —тановленн€ нац≥ональноњ та св≥товоњ валютних систем




ћ≥н≥стерство внутр≥шн≥х справ ” –јѓЌ»

ƒн≥пропетровський державний ун≥верситет внутр≥шн≥х справ

 

 афедра господарсько-правових дисципл≥н

 

 

Ћекц≥€

 

з дисципл≥ни Ђѕравов≥ засади функц≥онуванн€ ф≥нансового ринкуї

 

“ема є 6. ѕ–ј¬ќ¬≈ –≈√”Ћё¬јЌЌя ‘”Ќ ÷≤ќЌ”¬јЌЌя ¬јЋё“Ќќ√ќ –»Ќ ”

 

(4 години)

 

ƒл€ здобувач≥в вищоњ осв≥ти юридичного факультету

 

 

ƒн≥пропетровськ - 2015


Ћекц≥ю п≥дготувала доцент кафедри господарсько-правових дисципл≥н юридичного факультету ƒн≥пропетровського державного ун≥верситету внутр≥шн≥х справ, кандидат юридичних наук, доцент ‘окша Ћ.¬.

 

–ецензенти:

 

Ћекц≥€ обговорена та схвалена на зас≥данн≥ кафедри господарсько - правових дисципл≥н

19.08.2015 р., протокол є 2


 

ѕЋјЌ Ћ≈ ÷≤ѓ:

¬ступ

1. —тановленн€ нац≥ональноњ та св≥товоњ валютних систем.

2. ѕон€тт€, функц≥њ та субТЇкти валютного ринку.

3. ¬алютн≥ операц≥њ.

4. ¬алютне регулюванн€ та курсова пол≥тика ÷ентрального банку.

¬исновок


 

–≈ ќћ≈Ќƒќ¬јЌј Ћ≥тература:

1.  онституц≥€ ”крањни (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади (¬¬–), 1996, N 30, ст. 141).

2. √осподарський кодекс ”крањни в≥д 16 с≥чн€ 2003р.

3. ѕро ф≥нансов≥ послуги та державне регулюванн€ ринк≥в ф≥нансових послуг: «акон ”крањни в≥д 12 липн€ 2001 р. // ¬¬– ”крањни. Ц 2002. Ц є 1. Ц —т. 1. 5

4. ѕро ц≥нн≥ папери та фондовий ринок: «акон ”крањни в≥д 23 лютого 2006 р. // ¬¬– ”крањни. Ц 2006. Ц є 31. Ц —т. 268.

5. ѕро банки ≥ банк≥вську д≥€льн≥сть: «акон ”крањни в≥д 7 грудн€ 2000 р. // ¬¬–. Ц 2001. Ц є 5-6. Ц —т. 30. 29.

6. ѕро систему валютного регулюванн€ ≥ валютного контролю: ƒекрет  ћ” в≥д 19 лютого 1993 р. // ¬¬–. Ц 1993. Ц є 17. Ц —т. 184.

7. ѕро плат≥жн≥ системи та переказ кошт≥в в ”крањн≥: «акон ”крањни в≥д 05.04.2001 р // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади (¬¬–), 2001, N 29, ст.137

8..ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥€льн≥сть. «акон ”крањни в≥д 16 кв≥тн€ 1991р. є959-’≤≤ ≥з зм≥нами та доповненн€ми.

9. ≤нструкц≥€ про пор€док в≥дкритт€, використанн€ ≥ закритт€ рахунк≥в у нац≥ональн≥й та ≥ноземних валютах: затв. постановою ѕравл≥нн€ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 12.11.2003 р. є 492 (у редакц≥њ в≥д 17.04.2015 р.) // ќф≥ц. в≥сн. ”крањни. - 2003.-є51.-—т. 2077.

10. ≤нструкц≥€ про безгот≥вков≥ розрахунки в ”крањн≥ в нац≥ональн≥й валют≥: затв. постановою ѕравл≥нн€ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 21.01.2004 р. є22 (–едакц≥€ в≥д 17.04.2015 р.) // ќф≥ц. в≥сн. ”крањни. -2004.-є13.-—т. 908.

11. ѕор€док застосуванн€ штрафних санкц≥й за порушенн€ валютного законодавства: затв. наказом ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни в≥д 04.10. 1999 р. є542 // ќф≥ц. в≥сн. ”крањни. - 1999. - є42, - —т. 2114.

12. ѕоложенн€ про процентну пол≥тику Ќац≥онального банку ”крањни: ѕостанова ѕравл≥нн€ ЌЅ” є 389 в≥д 18.08.2004 р. [≈лектронний ресурс]. Ц –ежим доступу: httр: // www. rada.gov.ua.

13. Ѕудн≥к ћ. ћ. ‘≥нансовий ринок: конспект лекц≥й / ћ. ћ. Ѕудн≥к, Ќ. ¬. —абл≥на. Ц ’.: ¬ид. ’Ќ≈”, 2014. Ц 155 с.

14. ¬асильЇва ¬. ¬. ‘≥нансовий ринок: навч. пос≥бн. / ¬. ¬. ¬асильЇва, ќ. –. ¬асильченко. Ц  .: ÷ентр учбовоњ л≥тератури, 2012. Ц 368 с.

15. ћартюшева Ћ. —. ‘≥нансовий ринок: навч. пос≥бн. / Ћ. —. ћартюшева, ћ. ћ. Ѕудн≥к, Ќ. ¬. —абл≥на. Ц  .:  ондор, 2008. Ц 324 с.

 


ћета лекц≥њ:

 

ќзнайомитись з сутн≥стю валютного ринку та його ≥нструментами; досл≥дити роль, зм≥ст, значенн€ валютноњ б≥рж≥ та њњ д≥€льност≥ в ”крањн≥, досл≥дити правовий статус субТЇкт≥в валютного ринку, зм≥с валютних операц≥й.

 

¬ступ

 

ћ≥жнародн≥ валютн≥ в≥дносини - одна з головних складових м≥жнародних еко≠ном≥чних в≥дносин. Ќайважлив≥шим елементом м≥жнародних валютних в≥дносин виступаЇ валютна система. –озр≥зн€ють нац≥ональну та св≥тову валютн≥ системи. ќстанн€ розвиваЇтьс€ на рег≥ональному та глобально-св≥товому р≥вн€х. ” свою чергу, рег≥ональн≥, св≥тов≥ та нац≥ональн≥ валютн≥ системи активно взаЇмод≥ють м≥ж собою, утворюючи Їдину ц≥л≥сну систему м≥жнародних валютних в≥дносин.

‘ункц≥ональн≥ особливост≥ валютних в≥дносин вт≥люютьс€ в ≥сторично-конкретних валютних системах, €к≥ Ї формою правовоњ та ≥нституц≥йноњ орган≥зац≥њ валютних в≥дносин.

¬алютн≥ в≥дносини т≥сно пов'€зан≥ з внутр≥шн≥ми грошовими в≥дносинами. “ому еволюц≥€ м≥жнародних валютних в≥дносин у специф≥чному вигл€д≥ повто≠рюЇ, €к ми побачимо нижче, розвиток внутр≥шнього грошового об≥гу крањн. –а≠зом з тим валютн≥ в≥дносини не виключають нац≥онального характеру грошового механ≥зму окремих крањн. ” процес≥ поглибленн€ м≥жнародного под≥лу прац≥ та розвитку економ≥чних зв'€зк≥в в≥дбуваЇтьс€ ≥нтеграц≥€ систем нац≥ональних гро≠шових в≥дносин та св≥тових валютних в≥дносин, ≥ функц≥ональн≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж ними практично н≥велюютьс€.[25]

Ќац≥ональна валютна система - це форма орган≥зац≥њ економ≥чних в≥дносин крањ≠ни, за допомогою €ких зд≥йснюютьс€ м≥жнародн≥ розрахунки, утворюютьс€ та ви≠користовуютьс€ валютн≥ кошти держави. ќсновн≥ елементи нац≥ональноњ валют≠ноњ системи визначаютьс€ нац≥ональним законодавством.


 

≤. —тановленн€ нац≥ональноњ та св≥товоњ валютних систем

ќкрем≥ елементи валютних в≥дносин зТ€вилис€ ще в античному св≥т≥ - у ƒревн≥й √рец≥њ ≥ ƒревньому –им≥ - у вигл€д≥ вексельноњ ≥ м≥н€ль≠ноњ справи. ѕодальшим њх розвитком були середньов≥чн≥ вексельн≥ €рмарки в Ћ≥он≥, јнтверпен≥ й ≥нших торгових центрах «ах≥дноњ ™вро≠пи, де в≥дбувалис€ розрахунки за вексел€ми (траттами). ¬ епоху феодал≥зму ≥ становленн€ кап≥та-л≥стичного способу виробництва почала розвиватис€ система м≥жнародних розрахунк≥в через банки.

« розвитком сусп≥льства стих≥йне ринкове регулюванн€ м≥жнаро≠дних валютних в≥дносин зам≥нюЇтьс€ законодавчим регулюванн€м у форм≥ м≥ждержавних валютних угод. ¬одночс динам≥зм валютних в≥дносин, њх ≥нтернац≥онал≥зац≥€ потребують пост≥йного вдосконаленн€ чинного законодавства, приведенн€ його у в≥дпов≥дальн≥сть ≥з сучасними економ≥чними реал≥€ми, що у к≥нцевому п≥дсумку спр€мовуютьс€ на п≥дтриманн€ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ ”крањни.

¬ажливе значенн€ в розум≥нн≥ правого механ≥зму д≥њ валютноњ системи крањни мають пон€тт€ валюти та валютних ц≥нностей, валютноњ л≥кв≥дност≥, м≥сц€ ≥ рол≥ м≥ж≠народних ≥ рег≥ональних валютно-ф≥нансових орган≥зац≥й.

≈коном≥чн≥ й ≥нш≥ форми взаЇмних звТ€зк≥в м≥ж крањнами поро≠джують валютн≥ (грошов≥) в≥дносини м≥ж ними, що складаютьс€ у визначену систему та отримують правову форму.

¬алютн≥ в≥дносини складаютьс€ у сфер≥ ф≥нансовоњ д≥€льност≥ держави ≥ повТ€зан≥ з њњ роллю в розпод≥л≥ та перерозпод≥л≥ валового внутр≥шнього продукту з метою утворенн€ ≥ викоистанн€ необх≥дних сусп≥льству валютних фонд≥в. √алузь валютних в≥дносин складають м≥жнародн≥ та внутр≥шн≥ валютн≥ в≥дносини.

ћ≥жнародн≥ валютн≥ в≥дносини Ц це сукупн≥сть сусп≥льних в≥дносин, що складаютьс€ при функц≥онуванн≥ валюти у св≥товому господарств≥ й обслуговують взаЇмний обм≥н результатами д≥€льност≥ нац≥ональних господарств. ¬они мають ч≥тке юридичне оформленн€.

ћ≥ждержавн≥ валютн≥ угоди визначають пор€док зд≥йсненн€ роз≠рахун-к≥в, м≥жнародну розрахункову валюту, курс ва≠лют, тобто пор€док ус≥х валютних в≥дносин ≥ функц≥онуванн€ валют≠них систем.

¬алютна система Ц це функц≥ональна форма правовоњ та ≥нституц≥й-ноњ орган≥зац≥њ валютних в≥дносин.

¬алютна система €вл€Ї собою сукупн≥сть двох елемент≥в:

Ј валютного механ≥зму;

Ј валютних в≥дносин.

ѕ≥д валютним механ≥змом розум≥ють правов≥ норми й ≥нструмен≠ти, що њх представл€ють, €к на нац≥ональному, так ≥ на м≥жнародному р≥вн€х.

¬алютн≥ в≥дносини включають повс€кденн≥ звТ€зки, в €к≥ всту≠пають приватн≥ особи, ф≥рми, банки на валютних ≥ грошових ринках ≥з метою зд≥йсненн€ м≥жнародних розрахунк≥в, кредитних ≥ валютних операц≥й.

¬ умовах поглибленн€ ≥ розширенн€ взаЇмозалежност≥ крањн св≥ту валютна система в≥д≥граЇ все б≥льш важливу ≥ самост≥йну роль у м≥жнародних господарських звТ€зках. ¬она безпосередньо впливаЇ на темпи зростанн€ виробництва ≥ м≥жнародного обм≥ну, ц≥ни, зароб≥тну плату ≥ т.д., тобто фактори, що визначають економ≥чне становище крањни.

≤снують нац≥ональн≥ ≥ м≥жнародн≥ валютн≥ системи. ћ≥жнародн≥ валютн≥ системи охоплюють рег≥ональн≥ системи ≥ св≥тову.

≤сторично спочатку виникла нац≥ональна валютна система, €к су≠купн≥сть валютно-економ≥чних в≥дносин та ≥нституц≥й, за допомогою €ких зд≥йсню≠Їтьс€ м≥жнародний плат≥жний об≥г, утворюютьс€ ≥ використовуютьс€ валютн≥ ресурси, необх≥дн≥ дл€ процесу в≥дтворенн€ в крањн≥.

« орган≥за≠ц≥йно-юридичноњ точки зору це державно-правова форма орган≥зац≥њ валютних в≥дносин крањни, що склалас€ ≥сторично на основ≥ ≥нтерна≠ц≥онал≥зац≥њ господарських зв'€зк≥в ≥ закр≥плена нац≥ональним законо≠давством з урахуванн€м норм м≥жнародного права..

Ќац≥ональна валютна система Ї складовою частиною грошовоњ си≠стеми крањни, хоча вона в≥дносно самост≥йна ≥ виходить за нац≥ональн≥ кордони, њњ особливост≥ визначаютьс€ ступенем розвитку економ≥ки ≥ зовн≥шньоеконо-м≥чних звТ€зк≥в крањни, а њњ структурн≥ принципи закр≥плюютьс€ законодавством крањни.

–ег≥ональна валютна система охоплюЇ сукупн≥сть валютно-економ≥ч-них в≥дносин м≥ж р€дом крањн. Ќаприклад: ™вропейських, крањн —Ќƒ. –ег≥о-нальна ™вропейська валютна система створена в 1979 роц≥.

Ќац≥ональна валютна система нерозривно повТ€зана з≥ св≥товою валютною системою - формою орган≥зац≥њ м≥жнародних валютних в≥д≠носин, що склалис€ на основ≥ розвитку св≥тового господарства, закр≥≠пленоњ м≥ждержавними угодами.

       
 
ќсновн≥ елементи нац≥ональноњ валютноњ системи:   1. Ќац≥ональна валюта. 2. —туп≥нь конвертованост≥ нац≥ональноњ валюти. 3. ѕаритет нац≥ональноњ валюти. 4. –ежим валютного курсу. 5. ћ≥жнародна валютна л≥кв≥дн≥сть крањни. 6. ѕор€док використанн€ резидентами м≥жнародних засоб≥в об≥гу ≥ платежу. 7. –егламент м≥жнародних розрахунк≥в. 8. –ежим нац≥онального валютного ринку. 9. Ќац≥ональн≥ органи валютного регулю ванн€ та контролю.  
 
ќсновн≥ елементи св≥товоњ валютноњ системи: 1. –езервн≥ валюти, м≥жнародн≥ розрахунков≥ грошов≥ одиниц≥. 2. ”мови взаЇмноњ конвертованост≥ валют. 3. ”н≥ф≥кований режим валютних паритет≥в. 4. –егламентац≥€ режим≥в валютних курс≥в. 5. ћ≥ждержавне регулюванн€ м≥жнародноњ валютноњ л≥кв≥дност≥. 6. ћ≥ждержавне регулюванн€ валютних обмежень. 7. ”н≥ф≥кац≥€ правил використанн€ м≥жнародних кредитних кошт≥в об≥гу. 8. ”н≥ф≥кац≥€ основних форм м≥жнародних розрахунк≥в. 9. –ежим св≥тового валютного ринку ≥ ринк≥в золота. 10. ћ≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, що зд≥йснюють м≥ждержавне валютне регулюванн€.  

 


‘ункц≥онуванн€ валютних систем ≥ проведенн€ м≥жнародних роз≠рахунково-кредитних операц≥й можливо завд€ки ≥снуванню таких вид≥в валют, €к нац≥ональна та резервна (ключова).

якщо нац≥ональна валютна система базуЇтьс€ на нац≥ональн≥й ва≠лют≥ - грошов≥й одиниц≥ крањни, що використовуЇтьс€ €к св≥тов≥ грош≥, то св≥това валютна система - на одн≥й або дек≥лькох резервних валютах або м≥жнарод-н≥й розрахунков≥й грошо≠в≥й одиниц≥.

„инне законодавство визначаЇ валюту ”крањни1 €к грошов≥ зна≠ки у вигл€д≥ банкнот≥в, казначейських б≥лет≥в, монет та в ≥нших фор≠мах, що перебувають в об≥гу та Ї законним плат≥жним засобом на територ≥њ ”крањни, а також вилучен≥ з об≥гу або так≥, що вилучаютьс€ з нього, але п≥дл€гають обм≥нов≥ на грошов≥ знаки, €к≥ перебувають в об≥гу, кошти на рахунках, у вкладах у банк≥вських та ≥нших кре≠дитно-ф≥нансових установах на територ≥њ ”крањни.

¬≥дпов≥дно, ≥ноземна валюта Ч це ≥ноземн≥ грошов≥ знаки у ви≠гл€д≥ банкнот≥в, казначейських б≥лет≥в, монет, що перебувають в об≥≠гу та Ї законним плат≥жним засобом на територ≥њ в≥дпов≥дноњ ≥нозем≠ноњ держави, а також вилучен≥ з об≥гу або так≥, що вилучаютьс€ з ньо≠го, але п≥дл€гають обм≥нов≥ на грошов≥ знаки, €к≥ перебувають в об≥≠гу, кошти у грошових одиниц€х ≥ноземних держав ≥ м≥жнародних розрахункових (кл≥рингових) одиниц€х, що перебувають на рахун≠ках або внос€тьс€ до банк≥вських та ≥нших кредитно-ф≥нансових установ за межами ”крањни.

–азом ≥з тим, казначейськ≥ б≥лети не можуть бути включен≥ до грошових знак≥в, €к≥ перебувають в об≥гу в ”крањн≥, оск≥льки, зг≥дно з ч. 2 ст. 34 «акону ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї, гот≥вка перебуваЇ в об≥гу у вигл€д≥ грошових знак≥в Ц банкнот (паперових) ≥ монет (металевих). ¬ипуск

грошових знак≥в в ≥нших формах чинним законодавством не передбачаЇтьс€

«аконом Ђѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥ї визначено, що Ђгривн€ €к грошова одиниц€ (нац≥ональна валюта) Ї Їдиним законним плат≥жним засобом в ”крањн≥, приймаЇтьс€ ус≥ма ф≥зичними ≥ юридичними особами без будь-€ких обмежень на вс≥й територ≥њ ”крањни дл€ проведенн€ переказ≥вї.

як ≥нструмент об≥гу використовуютьс€ також плат≥жн≥ докумен≠ти та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери (акц≥њ, обл≥гац≥њ, купони до них, вексел≥ (трат≠ти), боргов≥ розписки, акредитиви, чеки, банк≥вськ≥ накази, депозитн≥ сертиф≥кати, ≥нш≥ ф≥нансов≥ та банк≥вськ≥ документи), виражен≥ в нац≥ональн≥й чи ≥ноземн≥й валют≥ або банк≥вських металах.

1 ѕро систему валютного регулюванн€ ≥ валютного контролю: ƒекрет  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в

”крањни в≥д 19.02. 1993 р.// ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ц 1993.- є 17.- —т.1

Ѕанк≥вськ≥ метали Ч це золото, ср≥бло, платина, метали платино≠воњ групи, доведен≥ (аф≥нован≥) до найвищих проб в≥дпов≥дно до св≥то≠вих стандарт≥в, у зливках ≥ порошках, що мають сертиф≥кат €кост≥, а також монети, вироблен≥ з дорогоц≥нних метал≥в.

ќтже, до валютних ц≥нностей можна в≥днести нац≥ональну та ≥ноземну валюту, плат≥жн≥ документи та фондов≥ ц≥нност≥ в ≥ноземн≥й валют≥, доро≠гоц≥нн≥ метали та дорогоц≥нне кам≥нн€, за вин€тком ювел≥рних та побутових вироб≥в. (–ис. 1).

 


–ис. 1. ¬иди валютних ц≥нностей.

–езервна (ключова) валюта - це особлива категор≥€ конвертованоњ валюти пров≥дноњ крањни, що виконуЇ функц≥њ м≥жнародного плат≥жного ≥ резервного засобу, служить базою визначенн€ валютного паритету ≥ валютного курсу дл€ ≥нших крањн. “акою валютою Ї долар —Ўј ≥ до де€коњ м≥ри Ц англ≥йський фунт стерл≥нг≥в, швейцарський франк, в аз≥атському рег≥он≥ - €понська ≥Їна, а також колективна валюта держав ™вропейськоњ валютноњ системи Ц Ївро.

«ам≥сть резервних валют часто використовуЇтьс€ м≥жнародна розра≠хун-кова грошова одиниц€.

ћ≥жнародна розрахункова грошова одиниц€ - валютна одиниц€, що використовуЇтьс€ €к умовний масштаб дл€ пор≥в≠н€нн€ м≥жнародних вимог ≥ зобовТ€-зань, установленн€ валютного па≠ритету ≥ курсу.

ѕроцес демонетизац≥њ золота (втрати њм грошових функц≥й) створив умови дл€ впровадженн€ у валютну систему м≥ж≠народних розрахункових грошових одиниць. “акою одиницею Ї —ѕ« - спец≥альн≥ права запозиченн€ (SDR Ц Special Drawing Rights), що використовуютьс€ ћ≥жнародним ¬алютним ‘ондом.

” 1967 р. 1 —ѕ« =0,888671 г золота (1 унц≥€ золота = 35 —ѕ«), тобто 1 —ѕ« = 1$. « часом авторитет —ѕ« падаЇ, вона не стала привабливою. ” 1974 роц≥ створено нову систему визначенн€ курсу —ѕ« на баз≥ УкошикаФ валют 16 ≥ндустр≥альних держав. ” 1984 роц≥ Ц ћ¬‘ спростив принципи п≥драхунку вартост≥ одиниц≥ —ѕ«. ” УкошикуФ валют залишено пТ€ть валют за квотами: ƒолар —Ўј Ц 40 %; ћарка ‘–Ќ Ц 21 %; японська ≥Їна Ц 17%; ‘ранцузький франк Ц 11 %; ‘унт стерл≥нг≥в Ц 11 %.

Ќа 15 серпн€ 1994 р. 1 —ѕ« = 1,45614 дол. —Ўј, тобто один долар дор≥внюЇ 0,686748 —ѕ«.

” сучасних умовах —ѕ« використовуЇтьс€ €к додаток до ≥снуючих доларових резерв≥в. якщо крањна в≥дчуваЇ деф≥цит плат≥жного балансу, вона може обм≥н€ти своњ —ѕ« на валюту, визначену ћ¬‘, без зобовТ€занн€ дотриманн€ будь-€ких спец≥альних умов у галуз≥ њњ економ≥чноњ пол≥тики.

« 1 с≥чн€ 1999 р. в одинадц€ти Ївропейських крањнах з пТ€тнадц€ти, що вход€ть в ™≈— (Ѕельг≥€, ‘≥нл€нд≥€, ‘ранц≥€, ≤рланд≥€, ≤тал≥€, Ћюксембург, Ќ≥дерланди, јвстр≥€, ѕортугал≥€, ≤спан≥€, Ќ≥меччина), запроваджена Їдина колективна валюта Ц Ївро. —початку Ївро, €к —ѕ« та екю, використовувалас€ в безгот≥вкових розрахунках, а згодом розпочалас€ ем≥с≥€ гот≥вкових купюр. ™вро створена набаз≥ н≥мецькоњ марки.

ƒл€ забезпеченн€ стаб≥льност≥ Ївро створено ™вропейський ÷ентральний банк (™÷Ѕ), що знаходитьс€ у ‘ранкфурт≥.

¬становлено жорстк≥ вимоги щодо ф≥нансово-економ≥чних показ≠ник≥в крањн, що бажають використовувати Ївро:

1) деф≥цит ƒержбюджету не може перевищувати 3% в≥д ¬¬ѕ;

2) сукупний державний борг не може перевищувати 60% в≥д ¬¬ѕ;

3) р≥чна ≥нфл€ц≥€ не може перевищувати середн≥й р≥вень ≥нфл€ц≥њ в трьох крањнах ™— ≥з найменшим р≥внем ≥нфл€ц≥њ (приблизно 3-3,3%) б≥льш н≥ж на 1,5%;

4) середнЇ ном≥нальне значенн€ довгострокових ставок в≥дсотк≥в не повинно перевищувати 2% в≥д середнього р≥вн€ цих ставок трьох крањн ™— ≥з найб≥льшими ц≥нами (приблизно 9%);

5) крањни, що переход€ть на нову Ївропейську валюту, повинн≥ дотримуватис€ встановлених меж коливань валютних курс≥в в ≥сну≠ючому механ≥зм≥ Ївропейських валютних систем.

«датн≥сть нац≥ональноњ валюти в≥льно обм≥нюватис€ на ≥ноземн≥ валюти в будь-€к≥й форм≥ та в ус≥х видах операц≥й характеризуЇ њњ конвертован≥сть.

«а конвертован≥стю вид≥л€ють валюти: в≥льно конвертован≥, частково конвертован≥, неконвертован≥ (замкнут≥).

—т≥йка конвертован≥сть валюти св≥дчить про здоровий стан еконо≠м≥ки крањни; про в≥дсутн≥сть будь-€ких адм≥н≥стративних обмежень на експортно-≥мпортн≥ операц≥њ, про високу конкурентноздатн≥сть в≥тчизн€ного виробництва ≥ €к≥сть продукц≥њ. јле введенн€ конвертованост≥ валюти в умовах неста-б≥льноњ ринковоњ економ≥ки призводить до негативних насл≥дк≥в: до банкрутства п≥дприЇмств, ефективн≥сть €ких не в≥дпов≥даЇ св≥товим стандартам; масового безроб≥тт€; великого тиску на валютний курс ≥ в ц≥лому до нестаб≥ль-ност≥ на макрор≥вн≥.

¬ид≥л€ють, кр≥м того, особливий вид валют - кл≥рингов≥ валюти. ÷е валюти, у €ких ведутьс€ рахунки в банках ≥ зд≥йснюютьс€ р≥зно≠ман≥тн≥ операц≥њ м≥ж крањнами, що уклали плат≥жн≥ угоди кл≥рингового типу. Ќими можуть бути розрахунковий долар, ≥нд≥йська руп≥€, фунт стерл≥нг≥в ≥ ≥н., але це лише умовна розрахункова одиниц€ (застосовувана догов≥рними крањнами в узгоджених галуз€х), що не може бути обм≥н€на н≥ на в≥дпов≥дну за назвою нац≥ональну валюту, н≥ на будь-€ку ≥ншу, €кщо в плат≥жн≥й угод≥ немаЇ такого застереженн€.

«алежно в≥д к≥лькост≥ крањн-учасниць розр≥зн€ютьс€ односторонн≥, двосторонн≥, багатосторонн≥ ≥ м≥жнародн≥ кл≥ринги.

¬икористанн€ ≥ноземноњ валюти в м≥жнародних розрахунках потребуЇ вир≥шенн€ питанн€ про њх к≥льк≥сне сп≥вв≥дношенн€, тобто про њх валютний курс. ÷е питанн€ Ї одним з найскладн≥ших €к у теор≥њ, так ≥ у практиц≥ валютного регулюванн€. јле ≥снуЇ досить просте теоретичне обірунтуванн€ його вир≥шенн€. ÷е " теор≥€ паритету куп≥вельноњ спроможност≥ " шведського економ≥ста √.  ассел€. ¬она пропонуЇ виз≠начати реальний валютний курс за паритетом куп≥вельноњ спроможнос≠т≥, тобто за сп≥вв≥дношенн€м грошових одиниць у в≥дпов≥дност≥ з њхньою куп≥вельною спроможн≥стю на ринках в≥дпов≥дних крањн.

¬ид≥≠л€ють абсолютний ≥ в≥дносний паритет.

јбсолютний паритет - це сп≥вв≥дношенн€ двох валют, €ке ур≥внюЇ њхн≥ куп≥вельн≥ спроможност≥ стосовно визначеного набору товар≥в та послуг - "товарного кошика". јбсолютний паритет може розрахову≠ватис€ стосовно окремих товарних груп (частковий јѕ —) чи до валового нац≥онального продукту (загальний јѕ —).

” практиц≥ ви≠користовують р≥зн≥ формули визначенн€ јѕ —: ЋаспейЇрса, ѕааше, ‘≥шера, “орнкв≥ста, √њр≥-’ам≥са. Ќаприклад, формула ѕааше маЇ вигл€д:

Σ pikqis

= ЧЧЧ,

Σ pisqis

 

де - јѕ —, розрахований стосовно однакового товарного кошика;

Pik - р≥вень ц≥н У≥Ф товарноњ групи крањни "к";

is - р≥вень ц≥н У ≥Ф товарноњ групи крањни УsФ;

Σpikqis - обс€г споживанн€ чи виробництва крањни "s" за ц≥нами крањни УкФ;

Σpisqis - обс€г споживанн€ чи виробництва крањни "s" за нац≥ональними

ц≥нами.

 

¬≥дносний паритет - це пох≥дна в≥д курсу валют у базовому пе≠р≥од≥, €ка дефльована за сп≥вв≥дношенн€м росту ц≥н у крањнах, валюти €ких пор≥внюютьс€. ќсновою цього показника Ї ринковий курс валют.

–ух валютного курсу п≥д впливом ринкових фактор≥в зд≥йснюЇтьс€ у вигл€д≥ одноразових чи пост≥йних його зм≥н. ” залежност≥ в≥д прийн€того в крањн≥ режиму валютного курсу ц≥ зм≥ни в≥дбуваютьс€ у вигл€д≥: девальвац≥њ (одноразового зниженн€), ревальвац≥њ (одноразового п≥двищенн€), апперцепц≥њ (плаваючого росту), депрец≥ац≥њ (плаваючого зниженн€ курсу нац≥ональноњ валюти). —учасна валютна система передбачаЇ можлив≥сть вибору режиму валютного курсу серед наступних вар≥ант≥в:
1. ‘≥ксац≥€ курсу нац≥ональноњ валюти:

а) по в≥дношенню до одн≥Їњ валюти (част≥ше до долара);

б) по в≥дношенню до "кошика" валют (—ѕ«, Ївро).

2.ќбмеженн€ коливань курсу в≥дносно:

а) одн≥Їњ валюти;

б) групи валют.

3. Ѕ≥льш гнучкий режим:

а) плаванн€ курсу у в≥дпов≥дност≥ з визначенн€м ≥ндексом;

б) УкерованогоФ плаванн€, коли центральний банк зд≥йснюЇ пост≥йн≥ зм≥ни валютного курсу в залежност≥ в≥д стану плат≥жного балансу, р≥вн€ ≥нфл€ц≥њ ≥ валютних резерв≥в, але не автоматично ≥ обовТ€зково;

в) "незалежне" плаванн€, при €кому курс визначаЇтьс€ сп≥вв≥дношенн€м попиту ≥ пропозиц≥њ на ринку поза будь-€ко≠го втручанн€ держави.

ќднозначноњ в≥дпов≥д≥ на запитанн€, €кий валютний режим Ї кращим: ф≥ксований чи плаваючий,- не даЇ н≥ теор≥€, н≥ практика валютного регулюванн€. ¬се залежить в≥д економ≥чних ц≥лей ур€ду, дже≠рел Уеконом≥чного шокуФ, структури економ≥ки тощо. «агальний прин≠цип: чим б≥льше Ув≥дкритаФ економ≥ка держави, тим б≥льшою Ї необх≥дн≥сть ф≥ксованого режиму.

ћ≥жнародн≥ валютн≥ в≥дносини в≥ддзеркалюютьс€ у плат≥жному баланс≥ крањни.

ѕлат≥жний баланс - це сп≥вв≥дношенн€ суми платеж≥в, зд≥йснюва≠них крањною за кордоном, ≥ надходжень з-за кордону за той же час. “еоретично плат≥жний баланс (документ) складаЇтьс€ з трьох частин:

1) торгового балансу:

2) балансу послуг ≥ некомерц≥йних платеж≥в;

3) балансу руху кап≥тал≥в ≥ кредит≥в.

ѕерш≥ дв≥ частини при анал≥з≥ об'Їднують≠с€ п≥д назвою " поточного балансу " чи "поточних операц≥й". “рет€ ча≠стина, €к правило, розгл€даЇтьс€ окремо, тому що в≥дбиваЇ дещо специф≥чний рух кошт≥в за кап≥тальними статт€ми балансу.

—туп≥нь важливост≥ дл€ крањни т≥Їњ чи ≥ншоњ частини плат≥жного балансу залежить в≥д р≥вн€ розвитку њњ ф≥нансовоњ системи ≥ ступен€ ≥нтеграц≥њ у св≥тову економ≥ку. «агальний принцип пол€гаЇ у тому, що дл€ б≥льш розвинутих крањн б≥льшу роль в≥д≥граЇ стан руху кап≥тал≥в та кредит≥в.

« техн≥чноњ точки зору обидв≥ сторони балансу (платеж≥ та над≠ходженн€) однаков≥ м≥ж собою, що передбачаЇтьс€ принципом складанн€ ба≠ланс≥в. јле широко розповсюдженими Ї пон€тт€: р≥вноваги балансу, дис≠балансу (тобто на€вност≥ активного чи пасивного сальдо). ÷е обумовле≠но тим, що з метою анал≥зу ус≥ статт≥ плат≥жного балансу под≥л€ютьс€ на головн≥ (автономн≥) ≥ балансуюч≥ (т≥, що вир≥внюють баланс).

ќперац≥њ за автономними статт€ми в≥дбивають платеж≥ за результатами м≥жнародних господарських в≥дносин (торг≥вл€, туризм, фрахт тощо). ¬ир≥внююч≥ статт≥ в≥дбивають платеж≥ за операц≥€ми, €к≥ призначен≥ ур≥вноважити п≥дсумки операц≥й за головними статт€ми (м≥жнародн≥ кредити, зм≥ни золотовалютних резерв≥в).

ѕорушенн€ р≥вноваги плат≥жного балансу можуть бути коротко - ≥ довгостроков≥.  ороткостроков≥ можуть бути л≥кв≥дован≥ автоматично д≥Їю ринкового механ≥зму ≥, €к правило, не потребують додаткового втручанн€ держави. ѓх не треба розгл€дати €к негативн≥ €вища, оск≥льки во≠ни можуть утворюватис€ внасл≥док швидкого розвитку економ≥ки чи њњ структурноњ перебудови.

—еред засоб≥в щодо дос€гненн€ р≥вноваги плат≥жного балансу використовують пол≥тику У дефл€ц≥њФ та пол≥тику Удоход≥вФ.

ѕол≥тика Удефл€ц≥њФ Ц це сукупн≥сть регулювальних засоб≥в ур€ду ≥ центрального банку у сфер≥ державних ф≥нанс≥в ≥ кредитно-грошового об≥гу, €к≥ покликан≥ стримувати ≥нфл€ц≥ю ≥ л≥кв≥дувати деф≥цит пла≠т≥жного балансу шл€хом зниженн€ господарськоњ активност≥. ѕри цьому маЇтьс€ на уваз≥, що п≥двищенн€ ставок в≥дсотк≥в ≥ обме≠женн€ кредиту скоротить видатки нареш-т≥ ≥ на ≥мпорт. ѕрактика св≥д≠чить, що при цьому зменшенн€ видатк≥в повинне у чотири рази пере≠б≥льшувати розм≥р деф≥циту плат≥жного балансу, що може привести до значного пад≥нн€ внутр≥шнього виробництва, росту безроб≥тт€ ≥ галь≠муванн€ техн≥чного прогресу.

Уѕол≥тика доход≥в Ф Ц це напр€м державного регулюванн€, €кий перед-бачаЇ встановленн€ безпосередньо державою такоњ меж≥ росту за≠роб≥тноњ плати, €кий би забезпечив дос€гненн€ головних завдань еко≠ном≥чноњ пол≥ти-ки. ” випадку реал≥зац≥њ такоњ пол≥тики р≥вень росту зароб≥тноњ плати у пор≥в-н€нн≥ з ростом продуктивност≥ прац≥ Ї в≥дносно нижчим, н≥ж у ≥нших крањнах. ÷е надаЇ можлив≥сть л≥кв≥дувати р≥зницю м≥ж внутр≥шн≥ми ≥ св≥товими ц≥на-ми за рахунок зб≥льшенн€ експорту над ≥мпортом. ќднак це потребуЇ дуже значного ча≠су. “ому проведенн€ такоњ пол≥тики в умовах високого р≥вн€ безроб≥т≠т€ практично неможливо.

ѕравовий режим валютних в≥дносин - це режим валютних обмежень, тобто законодавча або адм≥н≥стративна заборона, л≥м≥туванн€ чи регламентац≥€ з валютою або валютними ц≥нност€ми.

¬»—Ќќ¬ » « ѕ≈–Ўќ√ќ ѕ»“јЌЌя:

¬алютна система Ц це функц≥ональна форма правовоњ та ≥нституц≥й-ноњ орган≥зац≥њ валютних в≥дносин.

¬алютна система €вл€Ї собою сукупн≥сть двох елемент≥в:

Ј валютного механ≥зму;

Ј валютних в≥дносин.

ѕ≥д валютним механ≥змом розум≥ють правов≥ норми й ≥нструмен≠ти, що њх представл€ють, €к на нац≥ональному, так ≥ на м≥жнародному р≥вн€х.

¬алютн≥ в≥дносини включають повс€кденн≥ звТ€зки, в €к≥ всту≠пають приватн≥ особи, ф≥рми, банки на валютних ≥ грошових ринках ≥з метою зд≥йсненн€ м≥жнародних розрахунк≥в, кредитних ≥ валютних операц≥й.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 438 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

472 - | 455 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.081 с.