Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 2. ќрган≥зац≥€ €к обТЇкт управл≥нн€




1.1. ѕон€тт€ орган≥зац≥њ. 1.2. «агальн≥ характеристики орган≥зац≥њ та складов≥ њњ усп≥ху.

2.1. ѕон€тт€ орган≥зац≥њ.

ѕон€тт€ Ђорган≥зац≥€ї (англ. organization) походить в≥д давньогрецького слова Ђорганонї, €ке позначаЇ знар€дд€ або ≥нструмент. ¬≥д нього ж п≥шло пон€тт€ Ђорганї, а пот≥м, €к пох≥дн≥, Ђорган≥змї ≥ Ђорган≥зац≥€ї. ¬иросла орган≥зац≥€ ≥з людських потреб у кооперац≥њ зусиль дл€ дос€гненн€ своњх особистих ц≥лей у звТ€зку з на€вн≥стю ц≥лого р€ду ф≥зичних, б≥олог≥чних, психолог≥чних ≥ соц≥альних обмежень. Ќин≥ пон€тт€ Ђорган≥зац≥€ї широко вживаЇтьс€ в багатьох науках (ф≥лософ≥њ, математиц≥, економ≥ц≥, соц≥олог≥њ та ≥н.) ≥ в практичн≥й д≥€льност≥. ÷е пон€тт€ багатозначне. Ќайчаст≥ше воно означаЇ: внутр≥шню упор€дкован≥сть, узгоджен≥сть взаЇмозалежних елемент≥в ц≥лого (системи); сукупн≥сть процес≥в або д≥й, що забезпечують дос€гненн€ ц≥лей системи; обТЇднанн€ людей, сп≥льна д≥€льн≥сть €ких спр€мована на реал≥зац≥ю встановлених програм на основ≥ певних правил ≥ процедур. “аким чином, це пон€тт€ може означати обТЇкт, властивост≥ обТЇкта та д≥€льн≥сть (процес) ≥ вживаЇтьс€ дл€ позначенн€ р≥зних семантичних категор≥й: соц≥альноњ орган≥зац≥њ або ≥нституту (статика) ≥ процесу управл≥нн€ €к впор€дковуючоњ та св≥домо координуючоњ д≥€льност≥ (динам≥ка). —усп≥льство складаЇтьс€ з безл≥ч≥ орган≥зац≥й, з €кими повТ€зан≥ вс≥ аспекти ≥ про€ви людського житт€ − сусп≥льства в ц≥лому, економ≥ки, науки, осв≥ти, нав≥ть особистого житт€. ќрган≥зац≥€ − це соц≥альне утворенн€ з визначеними межами, €ке св≥домо координуЇтьс€ ≥ функц≥онуЇ на в≥дносно прост≥й основ≥ дл€ дос€гненн€ мети. ѕ≥д словами Ђ€ке св≥домо координуЇтьс€ї ми розум≥Їмо управл≥нн€, п≥д Ђсоц≥альним утворенн€мї − те, що орган≥зац≥€ складаЇтьс€ з людей чи груп ос≥б, €к≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою. ќрган≥зац≥йн≥ процеси м≥ст€ть у соб≥ соц≥альну сутн≥сть, а взаЇмод≥€ член≥в груп повинна бути збалансованою ≥ припускаЇ необх≥дн≥сть у координац≥њ. «а висловом ¬. ≤. “ерещенка, п≥д орган≥зац≥Їю розум≥Їтьс€ структура, к≥ст€к, у рамках €кого зд≥йснюютьс€ певн≥ заходи. ќрган≥зац≥€ − це група людей, д≥€льн≥сть €ких св≥домо координуЇтьс€ дл€ дос€гненн€ загальноњ ц≥л≥ чи ц≥лей. ўоб бути справд≥ орган≥зац≥Їю, ц€ група повинна в≥дпов≥дати таким вимогам: − на€вн≥сть принаймн≥ двох людей, €к≥ вважають себе частиною ц≥Їњ групи; − на€вн≥сть хоча б одн≥Їњ сп≥льноњ мети; − на€вн≥сть член≥в групи, €к≥ св≥домо працюють разом, щоб дос€гти значимоњ дл€ вс≥х мети. ќрган≥зац≥њ можуть бутиформальними ≥ неформальними. ‘ормальн≥ орган≥зац≥њ виникають з вол≥ кер≥вник≥в ≥ проектуютьс€ ними ц≥леспр€мовано. ¬они мають ч≥тку структурну ≥Їрарх≥ю ≥ визначен≥ зони д≥й дл€ кожного прац≥вника. Ќеформальн≥ орган≥зац≥њ − це орган≥зац≥њ, €к≥ виникають спонтанно. ¬ ос≥б, €к≥ вход€ть до них, в≥дсутн≥ Їдин≥ ц≥л≥; система соц≥альних звТ€зк≥в, норм ≥ д≥й формуЇтьс€ не за розпор€дженн€м кер≥вництва, а стих≥йно. Ќеформальн≥ орган≥зац≥њ (групи) ≥снують майже в ус≥х формальних орган≥зац≥€х, за вин€тком дуже малих. ѓх виникненн€ зумовлене тим, що не вс≥ ≥нтереси ≥ соц≥альн≥ потреби людей можуть бути задоволен≥ в межах формальноњ орган≥зац≥њ. Ќеформальн≥ групи впливають на систему в≥дносин у формальн≥й орган≥зац≥њ (надал≥ орган≥зац≥Їю називатиметьс€ лише формальна орган≥зац≥€). ѕроцес побудови орган≥зац≥њ часто теж називають орган≥зац≥Їю, хоча йдетьс€ про функц≥ю управл≥нн€ − Ђорган≥зуванн€ї (надал≥ терм≥н Ђорган≥зуванн€ї вживатиметьс€ саме на означенн€ функц≥њ управл≥нн€). —творен≥ орган≥зац≥њ ≥снують за внутр≥шньою лог≥кою ≥ можуть втрачати залежн≥сть в≥д людей, що њх створили.  ожен ≥ндив≥д намагаЇтьс€ використати орган≥зац≥ю дл€ дос€гненн€ власних ц≥лей, спод≥ваючись, що вона дасть йому можлив≥сть займатис€ ц≥кавою, престижною, важливою д≥€льн≥стю, забезпечить певною ≥нформац≥Їю, надасть необх≥дн≥ права, владу, самост≥йн≥сть, гарантуватиме безпеку ≥ соц≥альний захист. ќрган≥зац≥€, в свою чергу, використовуЇ можливост≥ прац≥вник≥в дл€ зм≥цненн€ ≥ розвитку. “ому вона оч≥куЇ в≥д них певного досв≥ду, знань, квал≥ф≥кац≥њ, активност≥, в≥дпов≥дальност≥, дисципл≥ни, визнанн€ своњх ц≥лей ≥ ц≥нностей тощо. «агалом в≥дносини м≥ж кожною конкретною людиною ≥ орган≥зац≥Їю мають бути збалансованими. ќднак баланс часто порушуЇтьс€, коли орган≥зац≥€ принижуЇ людей до становища Ђгвинтик≥вї, або коли люди використовують орган≥зац≥ю у своњх корисливих ц≥л€х, завдаючи збитк≥в њњ потенц≥алу та репутац≥њ. ¬ обох випадках результат однаковий − орган≥зац≥€ слабшаЇ ≥ перестаЇ ефективно функц≥онувати. —аме через особливост≥ в≥дносин людей в орган≥зац≥њ, що впливають на ефективн≥сть њх взаЇмод≥њ, про орган≥зац≥ю говор€ть €к про соц≥отехн≥чну систему, в €к≥й важливими Ї обидв≥ складов≥ − соц≥альна ≥ техн≥чна. Ѕудь-€ка орган≥зац≥€ складаЇтьс€ з елемент≥в (в≥дд≥л≥в, служб, груп, окремих виконавц≥в), њхн≥х ролей ≥ в≥дносин, визначених ≥Їрарх≥Їю, пол≥арх≥Їю, писаними ≥ неписаними правилами (кодексами) повед≥нки. ÷≥ рол≥, в≥дносини й кодекси можуть мати оф≥ц≥йн≥ та неоф≥ц≥йн≥ аспекти або оф≥ц≥йну ≥ неоф≥ц≥йну структури. ѕон€тт€ Ђорган≥зац≥€ї вживаЇтьс€ щонайменше у трьох значенн€х: − орга -н≥зац≥€ €к система; − орган≥зац≥€ €к стан; − орган≥зац≥€ €к процес. ќрган≥зац≥њ €к систем≥ притаманн≥ так≥ ознаки: - ц≥л≥сн≥сть Ц передбачаЇтьс€, що система €вл€Ї собою сукупн≥сть конкретних елемент≥в ≥з властивими т≥льки њм властивост€ми ≥ характером взаЇмозвТ€зку. “аким чином, система вид≥л€Їтьс€ з неск≥нченного р≥зноман≥тт€ обТЇкт≥в матер≥ального св≥ту; - под≥льн≥сть − передбачаЇтьс€, що система допускаЇ розпод≥л њњ на п≥дсистеми й елементи, що, у свою чергу, мають системн≥ властивост≥. —ама ж досл≥джувана система входить у б≥льш широку сукупн≥сть елемент≥в, тобто в систему б≥льш високого р≥вн€. ќрган≥зац≥€ €к процес Ї про€в сусп≥льноњ д≥€льност≥, що виникла на основ≥ сусп≥льного под≥лу прац≥. ‘ункц≥ональним призначенн€м орган≥зац≥њ в цьому значенн≥ Ї створенн€ нових та удосконаленн€ створених ≥ функц≥онуючих систем будь-€кого виду. “ому орган≥зувати значить створити нову систему або пол≥пшити стан колишньоњ в процес≥ њњ функц≥онуванн€ в≥дпов≥дно до м≥нливих внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х умов. ќрган≥зац≥€ €к форма сусп≥льноњ д≥€льност≥ завжди конкретна, €к ≥ ≥нш≥ види прац≥.  онкретн≥сть орган≥зац≥њ обумовлюЇтьс€ њњ обТЇктом. ƒл€ виробничоњ системи велике значенн€ маЇ орган≥зац≥€ виробництва, прац≥ та управл≥нн€.

2.2. «агальн≥ характеристики орган≥зац≥й та складов≥ њњ усп≥ху.

”с≥ складн≥ орган≥зац≥њ мають загальн≥ характеристики. ÷≥ загальн≥ риси допомагають зрозум≥ти, чому, щоб добитис€ усп≥ху, орган≥зац≥Їю необх≥дно керувати. 1. –есурси. ¬ загальних рисах мета будь-€коњ орган≥зац≥њ вм≥щуЇ перетворенн€ ресурс≥в дл€ дос€гненн€ результат≥в. ќсновн≥ ресурси, €к≥ використовуютьс€ орган≥зац≥Їю, − це люди (людськ≥ ресурси), кап≥тал, матер≥али, технолог≥€ та ≥нформац≥€. 2. «алежн≥сть в≥д зовн≥шнього середовища. ќдн≥Їю ≥з найважлив≥ших характеристик орган≥зац≥њ Ї њњ взаЇмозвТ€зок ≥з зовн≥шн≥м середовищем. ∆одна ≥з орган≥зац≥й не може бути Ђостр≥вцем у соб≥ї. ќрган≥зац≥њ повн≥стю залежн≥ в≥д навколишнього св≥ту, в≥д зовн≥шнього середовища − €к щодо своњх ресурс≥в, так ≥ щодо споживач≥в, користувач≥в њх результат≥в, €ких вони намагаютьс€ дос€гти. “ерм≥н Ђзовн≥шнЇ середовищеї враховуЇ економ≥чн≥ умови, споживач≥в, профсп≥лки, ур€дов≥ акти, законодавство, конкуруюч≥ орган≥зац≥њ, систему ц≥нностей у сусп≥льств≥, сусп≥льн≥ погл€ди, техн≥ку та технолог≥ю, ≥нш≥ складов≥. ¬елике значенн€ маЇ той факт, що хоч орган≥зац≥€ ≥ залежить повн≥стю в≥д зовн≥шнього середовища, середовище це, €к правило, знаходитьс€ за межами впливу менеджер≥в. « кожним роком кер≥вництву доводитьс€ враховувати дедал≥ б≥льшу к≥льк≥сть фактор≥в зовн≥шнього середовища. 3. √оризонтальний розпод≥л прац≥. Ќайб≥льш наочною характеристикою орган≥зац≥њ Ї розпод≥л прац≥. якщо дв≥ особи працюють дл€ дос€гненн€ одн≥Їњ мети, вони повинн≥ д≥лити роботу м≥ж собою. –озпод≥л вс≥Їњ роботи на складов≥ називають горизонтальним розпод≥лом прац≥. –озпод≥л великого обс€гу роботи на багаточисленн≥ невелик≥ спец≥ал≥зован≥ завданн€. 4. ѕ≥дрозд≥ли. —кладн≥ орган≥зац≥њ зд≥йснюють ч≥ткий горизонтальний розпод≥л за рахунок утворенн€ п≥дрозд≥л≥в, €к≥ виконують специф≥чн≥ конкретн≥ завданн€ ≥ дос€гають конкретноњ специф≥чноњ мети. “ак≥ п≥дрозд≥ли часто називаютьс€ в≥дд≥лами або службами, хоча ≥снують й ≥нш≥ назви. як ≥ ц≥ла орган≥зац≥€, частиною €коњ вони Ї, п≥дрозд≥-ли − це групи людей, д≥€льн≥сть €ких св≥домо спр€мовуЇтьс€ ≥ координуЇтьс€ дл€ дос€гненн€ загальноњ мети. “аким чином, за своЇю суттю велик≥ ≥ складн≥ орган≥зац≥њ складаютьс€ ≥з дек≥лькох спец≥ально створених дл€ конкретноњ мети взаЇмоповТ€заних орган≥зац≥й ≥ багаточисельних неформальних груп, €к≥ виникають спонтанно. 5. ¬ертикальний розпод≥л прац≥. ќск≥льки робота в орган≥зац≥њ розпод≥л€Їтьс€ на складов≥, хтось повинен координувати роботу групи дл€ того, щоб вона була усп≥шною. ¬ертикальний розпод≥л прац≥ в≥дд≥л€Ї роботу з координуванн€ д≥й в≥д самих д≥й. ƒ≥€льн≥сть з координуванн€ роботи ≥нших людей ≥ становить суть управл≥нн€. 6. Ќеобх≥дн≥сть управл≥нн€. ƒл€ того, щоб орган≥зац≥€ могла дос€гати своЇњ мети, завданн€ повинн≥ бути скоординован≥ засобом вертикального розпод≥лу прац≥. “ому управл≥нн€ Ї суто важливою д≥€льн≥стю дл€ орган≥зац≥њ. Ѕажанн€ добитис€ усп≥ху характерне дл€ багатьох. ¬важаЇтьс€, що орган≥зац≥€ д≥Ї усп≥шно лише тод≥, коли дос€гла своЇњ мети. —кладовими усп≥ху орган≥зац≥њ Ї: ¬иживанн€. ƒе€к≥ орган≥зац≥њ планують св≥й розпуск п≥сл€ дос€гненн€ ними р€ду заздалег≥дь запланованих завдань. ѕрикладом може служити будь-€ка ур€дова ком≥с≥€, €ка створювалас€ дл€ дос€гненн€ конкретноњ мети. јле виживанн€, можлив≥сть ≥снувати €комога довше Ї первинним завданн€м б≥льшост≥ орган≥зац≥й. ÷е може продовжуватис€ неск≥нченно. –езультативн≥сть ≥ ефективн≥сть. ўоб усп≥шно господарювати прот€гом тривалого часу, вижити й дос€гти мети, орган≥зац≥€ повинна бути €к ефективною, так ≥ результативною. ѕопул€рний досл≥дник ѕ≥тер ƒрукер говорить: результативн≥сть Ї насл≥дком того, що Ђробл€тьс€ потр≥бн≥, правильн≥ реч≥ї. ј ефективн≥сть Ї насл≥дком того, що Ђправильно створюютьс€ т≥ ж реч≥ї. ≤ перше, ≥ друге однаково важливо. ѕрактична реал≥зац≥€. ”правл≥нськ≥ р≥шенн€, €к би добре вони не були обірунтован≥ з точки зору теор≥њ ≥ п≥дкр≥плен≥ досл≥дженн€ми, це лише ≥дењ, думки. ј мета управл≥нн€ Ц це виконанн€ реальноњ роботи реальними людьми. –≥шенн€ Ї усп≥шними тод≥, коли вони реал≥зуютьс€ практично, результативно ≥ ефективно, перетворюютьс€ в д≥ю.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 743 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

514 - | 475 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.