І. Сутність регулювання фінансового ринку: принципи, напрями, рівні та форми регулювання

Міністерство внутрішніх справ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

 

Кафедра господарсько-правових дисциплін

 

 

Лекція

 

з дисципліни «Правові засади функціонування фінансового ринку»

 

Тема № 2. ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

 

(2 години)

 

Для здобувачів вищої освіти юридичного факультету

 

 

Дніпропетровськ - 2015

Лекцію підготувала доцент кафедри господарсько-правових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент Фокша Л.В.

 

Рецензенти:

 

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри господарсько - правових дисциплін

19.08.2015 р., протокол № 2

 

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

Вступ

1. Сутність регулювання фінансового ринку: принципи, напрями, рівні та форми регулювання.

2. Державне регулювання фінансового ринку України: сутність, сфери та

важелі регулювання.

3. Внутрішнє регулювання фінансового ринку.

4. Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду.

5. Регулювання фінансового ринку в країнах з розвинутою ринковою економікою.

Висновок

 

РЕКОМЕНДОВАНА Література:

1. Конституція України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141).

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003р.

3. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 р. // ВВР України. – 2002. – № 1. – Ст. 1. 5

4. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 р. // ВВР України. – 2006. – № 31. – Ст. 268.

5. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. // ВВР. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30. 29.

6. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30 жовтня 1996 р. // ВВР України. – 1996. – № 51. – Ст. 292.

7. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: Закон України від 28 листопада 2002 р. // ВВР України. – 2003. – № 1. – Ст. 2.

8. Про основні засади державного фінансового контролю в Україні. Закон України від 26 січня 1993р. №2939-ХІІ із змінами та доповненнями.

9..Про зовнішньоекономічну діяльність. Закон України від 16 квітня 1991р. №959-ХІІ із змінами та доповненнями.

10. Буднік М. М. Фінансовий ринок: конспект лекцій / М. М. Буднік, Н. В. Сабліна. – Х.: Вид. ХНЕУ, 2014. – 155 с.

11. Васильєва В. В. Фінансовий ринок: навч. посібн. / В. В. Васильєва, О. Р. Васильченко. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 368 с.

12. Мартюшева Л. С. Фінансовий ринок: навч. посібн. / Л. С. Мартюшева, М. М. Буднік, Н. В. Сабліна. – К.: Кондор, 2008. – 324 с.

 

Мета лекції:

 

Дослідити сутність регулювання фінансового ринку: принципи, напрями, рівні та форми регулювання; визначити сутність державного регулювання фінансового ринку України; вивчити внутрішнє регулювання фінансового ринку; проаналізувати міжнародні норми банківського регулювання та нагляду.

Вступ

 

В Україні фінансовий ринок лише формується, на ньому ще не встановилися традиції та правила роботи, саме ця причина в першу чергу обумовлює необхідність приведення в дію системи ефективного регулювання фінансового ринку з боку державних структур.

 

І. Сутність регулювання фінансового ринку: принципи, напрями, рівні та форми регулювання

Регулювання фінансового ринку –це цілеспрямований вплив на систему взаємовідносин, що складаються на фінансовому ринку, з метою впорядкування цих взаємовідносин і забезпечення захисту інтересів осіб, які беруть в них участь.

Основною метою регулювання фінансового ринку є забезпечення гармонізації всіх видів інтересів учасників цього ринку: індивідуальних, корпоративних та державних інтересів, а також інтересів міждержавних та інтернаціональних об’єднань. Всі інші цілі регулювання можна розглядати як похідні від зазначеної основної мети і вони характерні для всіх рівнів регулювання.

Принципи регулювання фінансового ринку –це основні правила, за якими відбувається цілеспрямований вплив на систему взаємовідносин між всіма учасниками ринку для підтримки їх рівноваги.(Принципи регулювання розглянуті в темі

Розрізняють чотири основні напрями регулювання фінансово ринку та його сегментів:

1. Регулювання складу інструментів ринку та обсягу їхніх прав.

2. Регулювання складу учасників ринку та окремих видів їх діяльності.

3. Регулювання інформаційних потоків на ринку.

4. Регулювання операцій та форм торгівлі. (Кожний із напрямів буде розглядатись при вивченні конкретного сегмента ринку).

В системі регулювання розрізняють три рівні: міжнародне, державне та внутрішнє.

Міжнародне регулювання здійснюється міжнародними організаціями або шляхом укладення міжнародних угод щодо інтеграції окремих національних фінансових ринків.

Державне регулювання полягає в здійсненні державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком та запобіганні зловживанням і порушенням у цій сфері.

Внутрішнє регулювання здійснюється недержавними інститутами-регуляторами (саморегульованими організаціями СРО) за окремими напрямами та видами професійної діяльності на фінансовому ринку.

Форми регулювання фінансового ринку:

Пряме (правове) регулювання – це система встановлення норм поведінки для учасників фінансового ринку, забезпечення їх застосування, розв’язання суперечок, що виникають у зв’язку з їх застосуванням. У складі системи правового регулювання розрізняють дві підсистеми: - нормативне (законодавче) забезпечення, що складається з правових актів, правил, вимог та стандартів, які є обов’язковими для всіх учасників ринку; - інституціональне (адміністративне) забезпечення правового регулювання, що складається з компетентних органів, уповноважених видавати нормативні акти, розробляти правила, вимоги та стандарти щодо функціонування фінансового ринку.

Непряме (економічне) регулювання – це вплив на функціонування фінансового ринку через системуекономічних важелів, якими є: - випуск в обіг (або вилучення) готівкових грошей; - випуск регулюючими органами власних цінних паперів і проведення операцій з підтримання їх курсу на вторинному ринку; - вплив на рівень ставок проценту на фінансовому ринку; - фінансування розвитку інфраструктури фінансового ринку; - інформування і консультування учасників ринку; - організація навчання фахівців та ін.

ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ:

Основною метою регулювання фінансового ринку є забезпечення гармонізації всіх видів інтересів учасників цього ринку: індивідуальних, корпоративних та державних інтересів, а також інтересів міждержавних та інтернаціональних об’єднань.

Принципи регулювання фінансового ринку –це основні правила, за якими відбувається цілеспрямований вплив на систему взаємовідносин між всіма учасниками ринку для підтримки їх рівноваги.