Головний державний інспектор ветеринарної медицини району, міста, району у місті при отриманні інформації про виявлення випадку сказу тварин зобов’язаний:
- негайно повідомити про захворювання тварин районну (міську) санепідстанцію або санепідемвідділення місцевої лікарні, головних державних інспекторів ветеринарної медицини сусідніх районів і вищий ветеринарний орган;
- виїхати на місце і провести обстеження епізоотичного вогнища, визначити межі неблагополучного пункту та загрозливої зони, розробити план комплексних заходів щодо ліквідації сказу в неблагополучному пункті та попередження нових випадків захворювання;
- оформити матеріали для розгляду надзвичайної протиепізоотичної комісії при органі місцевого самоврядування щодо оголошення неблагополучного пункту та встановлення карантинних обмежень. В рішенні чітко визначити межі неблагополучного пункту, а також загрозливу зону з урахуванням джерела збудника інфекції та місцевих умов.
В неблагополучних пунктах забороняється проведення виставок, виводок собак, вивезення за його межі собак, котів і диких тварин. В мисливських угіддях, оголошених неблагополучними, а також в загрозливій зоні, забороняється проведення промислового і ліцензійного відстрілу диких тварин, їх відлов і вивіз.
Спеціалісти ветеринарної медицини у неблагополучному пункті організовують наступні заходи:
- організовують подвірний (поквартирний) обхід неблагополучного пункту для перевірки умов утримання собак, кішок та інших тварин, виявлення хворих, підозрілих у захворюванні та зараженні тварин;
- умертвляють гуманним методом усіх виявлених хворих на сказ тварин;
- собак і котів, підозрюваних у зараженні, крім тих, що покусали людей або тварин, яких слід ізолювати для карантинування, щеплюють антирабічною вакциною відповідно настанови по застосуванню за схемою вимушеної вакцинації;
- при виявленні захворювання на сказ серед диких тварин, незалежно від строків полювання, служба державної ветеринарної медицини разом з органами охорони природи, мисливського і лісового господарства вживають заходів щодо зниження чисельності лисиць та єнотовидних собак.
Трупи загиблих або забитих тварин спалюють. Зняття шкур з трупів заборонено. Витрати на умертвіння та знищення трупів здійснюються за рахунок керівників господарств, власника тварин, за відсутністю власника – органів місцевого самоврядування, на території якого виникло захворювання.
Для своєчасного виявлення та ізоляції хворих і підозрілих в захворюванні на сказ сільськогосподарських тварин встановлюється постійний ветеринарний нагляд за тваринами неблагополучної ферми, гурту, отари, табуну не менше ніж два-три рази на добу.
Тварин у неблагополучному пункті, незалежно від строків попередньої вакцинації, щеплюють антирабічною вакциною згідно схеми вимушеної вакцинації не пізніше ніж 48 годин після можливого зараження та утримують під наглядом протягом 60 днів.
Хворих та підозрілих на захворювання сказом тварин лікувати або піддавати щепленням проти цієї хвороби забороняється.
Свійських тварин і хутрових звірів, підозрілих на зараження сказом, дозволяється незалежно від строку щеплення їх проти сказу піддавати забою з використанням одержаних від них продуктів на загальних підставах.
Молоко від клінічно здорових тварин неблагополучної щодо сказу ферми, гурту, отари, табуна, незалежно від проведених щеплень проти сказу, може використовуватись в їжу людям або в корм тваринам після пастеризації за температури 80-85 0С протягом 30 хвилин або кип'ятіння протягом 5 хвилин безпосередньо в господарстві або на окремій технологічній лінії молокопереробного підприємства.
Сировину тваринного походження, одержану від клінічно здорових тварин неблагополучної щодо сказу групи, вивозять із господарства в тарі із компактної тканини тільки на переробні підприємства або підприємства по їх заготівлі, зберіганню та переробці з відміткою у ветеринарному свідоцтві про те, що вони підлягають дезінфекції відповідно до настанови з дезінфекції сировини тваринного походження.
Місця, де знаходились хворі і підозрілі на захворювання сказом тварини, предмети догляду за ними, одяг та інші речі, забруднені слиною та виділеннями від хворих тварин, підлягають дезінфекції відповідно до Інструкції щодо проведення ветеринарної дезінфекції об'єктів тваринництва, затвердженої Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР від 25 серпня 1988 року та/або листівки-вкладки до зареєстрованого в Україні дезінфікуючого засобу.
Державна служба ветеринарної медицини району, міста, району у місті спільно з органами охорони здоров'я, місцевими органами самоуправління проводить широку роз'яснювальну роботу серед населення (бесіди, лекції, виступи в пресі, по радіо і телебаченню) про небезпечність сказу для людей і тварин та заходи щодо профілактики і боротьби з ним не рідше двох разів на рік.
Карантинні обмеження щодо сказу скасовуються рішенням надзвичайної протиепізоотичної комісії району (міста) за поданням головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста) через 2 місяці від дня останнього випадку захворювання тварин на сказ при умові виконання всіх заходів, передбачених комплексним планом та діючою Інструкцією щодо профілактики та боротьби зі сказом тварин.
