Вивчення особли­востей господарської діяльності підприємства. Персонал КСБО

Мета етапу вивчення особливостей господарської діяльності підприємства (бізнесу) - отримати об'єктивну інформацію про діяльність підприємства та обгрунтувати необхідність створення КСБО. При цьому проводять обстеження підприємства та формулюють вимоги користувача до майбутньої системи. Обстеження проводиться шляхом взаємодії розробника з працівниками підприємства, для якого буде розроблятися система. Під час обстеження з'ясовується документообіг, форми первинних та звітних документів, методики розрахунку окремих показників. Обстеження повинно виявити проблеми, розв'язання яких можливе за допомогою засобів комп'ютерної техніки, а також дати оцінку доцільності створення КСБО. На першому етапі разом із замовником узгоджуються вимоги до КСБО, серед яких можуть бути: сума максимальних витрат на розробку; термін виконання, умови функціонування системи; перелік функцій, які система має забезпечити тощо. На цьому етапі необхідно визначити:

1) що саме повинні отримати від системи користувачі (як внутрішні - керівництво підприємства і підрозділи, так і зовнішні - акціонери, страхові компанії, банки, податкові та статистичні органи тощо);

2) з яких джерел інформації;

3) якою є послідовність перетворення інформації для надання її в зручному, зрозумілому і придатному вигляді з метою подальшого використання і аналізу.

Метою вивчення наявної організації бухгалтерського обліку на підприємстві є визначення:

1) реквізитів первинних документів, за якими проводиться обробка інформації;

2) обсягу звітної інформації, її шляхів та руху; реквізитів-ознак, на підставі яких формуються вихідні дані в електронному обліковому регістрі і взаємозв'язки показників цих регістрів між собою;

3) наявної форми бухгалтерського обліку;

4) наявної системи контролю, в тому числі ревізій;

5) системи кодування, що використовується;

6) наявної комп'ютерної техніки.

 

 

Персонал КСБО

Певна облікова система надає інформацію людині, що приймає рішення, яке може вплинути на наступні події. Обліковий працівник повинен передбачити взаємозв'язок між інформаційною системою, прогнозом людини, яка приймає рішення, і процесом обраної ним дії, а також подіями, які можуть відбутися.

Від того, як бухгалтер організовує професіональні інформаційні потоки, значною мірою залежить продуктивність роботи підприємства. Але продуктивність підприємства визначається не тільки кількістю інформації, але й її якістю, яку повинен правильно розуміти і оцінювати бухгалтер (рис. 3.12).

Рис. 3.12. Інформаційні ролі бухгалтера при застосуванні АРМ

 

Потрібно розрізняти спеціалістів, які експлуатують комп'ютерну систему бухгалтерського обліку, і спеціалістів, які її створюють (тобто вивчають господарську діяльність підприємства, проектують і впроваджують КСБО). Перелік спеціалістів, які експлуатують автоматизовану систему бухгалтерського обліку, невеликий і включає таких фахівців, як бухгалтери підприємства, які виконують поточну роботу на комп'ютерах; спеціалісти з інформаційних систем; особи, які використовують інформацію, одержану за допомогою системи - директора, керівників підрозділів. На малому підприємстві майже всі перераховані категорії персоналу часто поєднуються в особі головного бухгалтера підприємства.

Набагато ширшим є перелік спеціалістів, які беруть участь у створенні системи. На стадії вивчення окрім консультантів, які проводять опитування, до процесу залучаються всі працівники бухгалтерії, майже всі керівники підрозділів і, відповідно, керівництво підприємства. Дуже важливо користуватися на цьому етапі послугами професійних аудиторів і консультантів щодо інформаційної системи. Безпосереднє створення КСБО забезпечується взаємодією окремих категорій працівників, зокрема, таких як: користувачі, проблемні програмісти, системні програмісти та системні інтегратори (рис. 3.13).

Рис. 3.13. Взаємодія спеціалістів з програмно-апаратним комплексом при створенні КСБО

 

Користувач (бухгалтер) програмно-апаратного комплексу формулює проблеми і задачі, що вирішуються при веденні бухгалтерського обліку. Потім він самостійно або за допомогою проблемного програміста обирає пакет (пакети) прикладних програм, що забезпечують вирішення сформульованих задач. Як правило, на ринку є декілька пакетів прикладних програм різної складності, що дозволяють еволюційно нарощувати можливості обробки інформації.

Системний програміст - це спеціаліст, який розуміє особливості побудови апаратних засобів комп'ютера, проблеми передачі даних в комп'ютерних мережах, має навички роботи в операційних системах та знає мови програмування. Системний програміст обирає необхідну операційну систему і проводить об'єднання програмно-апаратних засобів в єдину систему, підготовлену для завантаження початкових даних і пакетів прикладних програм. При створенні системи системний програміст співпрацює із системним інтегратором. Системний інтегратор консультує і супроводжує користувача при вивченні можливостей комп'ютерів: оцінює складність задач, рекомендує для придбання апаратне та програмне забезпечення, допомагає з'єднувати (або робить це сам) апаратні модулі, обирає і встановлює необхідні програми, навчає користувача і вирішує разом з ним попередньо визначений комплекс задач з використанням конкретних даних, налагоджує прикладні програми для реальних задач користувача.

Як правило, всі наведені вище функції виконує кінцевий користувач (бухгалтер, а не програміст), але при побудові складних інформаційних систем головний бухгалтер, крім особистої участі, вимушений наймати спеціалістів для роботи по створенню необхідного програмно-апаратного комплексу. В цьому випадку можливі наступні варіанти.

1. Програма створюється штатним програмістом або спеціалізованим відділом підприємства. За умови правильної постановки бухгалтерської задачі програмісти підприємства можуть створити цілком прийнятний програмний продукт, що враховуватиме специфіку обліку конкретного підприємства і який в разі необхідності можна легко удосконалити. Але такі програми починають працювати лише через 5-6 місяців після їх впровадження. Крім того, при їх написанні програмісти не завжди дотримуються стандартів створення баз даних, а тому часто такі програми не можуть переносити інформацію до інших програм.

2. Програма створюється на замовлення в спеціалізованій фірмі. Цей варіант є найдорожчим з усіх можливих. При цьому успіх впровадження програмної системи залежить від фірми-розробника, її компетентності, порядності та надійності.

3. Придбається універсальна бухгалтерська програма, розроблена для масового продажу, що потребує тільки незначної модифікації відповідно до потреб конкретного підприємства. Така програмна система менше пристосована до специфіки підприємства, але коштує дешевше, ніж написана на замовлення. Найкорисніше в ній те, що вона вже пройшла випробування практикою. Такі продукти зазвичай супроводжуються і удосконалюються, поки існує фірма-розробник.

Однак, жоден програмний продукт, створений на конкретному підприємстві його власними програмістами, не може бути ідеальнішим в силу того, що він створювався на одному підприємстві та не пройшов випробування і тестування на кількох підприємствах. Створені на замовлення програмні продукти теж мають такий недолік, хоча їх розроблює команда досвідчених програмістів, адже саме в силу універсальності такі бухгалтерські програми не здатні забезпечити ефективну комп'ютеризацію облікових функцій. Оптимальним є підхід, за якого підприємство купує готовий програмний продукт та замовляє весь комплекс послуг з його налагодження та впровадження.