Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 омплексна оц≥нка ризику впливу антропогенних чинник≥в на безпеку та здоров€ людини




јтмосферне пов≥тр€ Ї життЇво важливим компонентом навколишнього середовища, в≥д €кост≥ €кого у вир≥шальн≥й м≥р≥ залежить здоровТ€ населенн€, в першу чергу м≥ст та селищ, де зосереджено до 70 % населенн€ та основна частина шк≥дливих виробництв крањни.

Ќа територ≥њ нашоњ крањни щор≥чно в атмосферне викидаЇтьс€ б≥л€ 7 млн т (близько 11-ти тонн на квадратний к≥лометр територ≥њ, б≥льше 140 кг на одну особу) забруднюючих речовин, що становл€ть загрозу населенню ≥ довк≥ллю. ѕри цьому майже 62 % забруднюючих речовин, що потрапл€ють у пов≥тр€, припадаЇ на стац≥онарн≥ джерела забрудненн€. ќкр≥м стац≥онарних джерел, особливо у великих м≥стах, суттЇву загрозу дл€ життЇд≥€льност≥ спричин€Ї забрудненн€ пов≥тр€ автотранспортом, к≥льк≥сть €кого зростаЇ. «а даними ƒержавноњ служби статистики ”крањни, у 2011 роц≥ в≥д пересувних джерел в м.  иЇв≥ потрапило в пов≥тр€ 221 тис. т забруднюючих речовин та парникових газ≥в.

¬≥дпов≥дно до ст. 6 «акону ”крањни Ђѕро охорону атмосферного пов≥тр€ї дл€ оц≥нки стану забрудненн€ атмосферного пов≥тр€ встановлюютьс€ нормативи гранично допустимих викид≥в забруднюючих речовин, р≥вн≥ шк≥дливого впливу ф≥зичних та б≥олог≥чних фактор≥в з метою забезпеченн€ еколог≥чноњ безпеки громад€н ≥ навколишнього середовища.

« урахуванн€м цього, до групи показник≥в оц≥нки стану атмосферного пов≥тр€ пропонуЇтьс€ включити:

- щ≥льн≥сть викид≥в д≥оксиду вуглецю (—ќ2) у розрахунку на 1000 км2 територ≥њ;

- щ≥льн≥сть викид≥в д≥оксиду азоту (NO2) у розрахунку на 1000 км2 територ≥њ;

- щ≥льн≥сть викид≥в озоноруйнуючих оксид≥в азоту (NO’) у розрахунку на 1000 км2 територ≥њ;

- викиди парникових газ≥в в екв≥валент≥ —ќ2 по у розрахунку на душу населенн€;

- щ≥льн≥сть викид≥в в≥д стац≥онарних джерел забрудненн€ у розрахунку на 1 км2 територ≥њ;

- щ≥льн≥сть викид≥в в≥д пересувних джерел забрудненн€ у розрахунку на 1 км2 територ≥њ;

- зменшенн€ викид≥в забруднюючих речовин в атмосферне пов≥тр€ п≥сл€ впровадженн€ пов≥троохоронних заход≥в, тис. т/%.

”крањна волод≥Ї потужним землересурсним потенц≥алом. ѕроте, недосконал≥ технолог≥њ землеробства, екстенсивний характер с≥льськогосподарського виробництва, недбале ставленн€ до земельних ресурс≥в, що знаход€тьс€ у розпор€дженн≥ субТЇкт≥в економ≥чноњ д≥€льност≥ за в≥дсутност≥ замкнутого циклу використанн€, призвод€ть до суттЇвого пог≥ршенн€ €кост≥ земельних ресурс≥в та посиленн€ проблем техногенного характеру. ўороку в ”крањн≥ в≥дбуваЇтьс€ утворенн€ б≥льше одн≥Їњ тис€ч≥ гектар≥в порушених земель, що втратили свою господарську та еколог≥чну ц≥нн≥сть через порушенн€ ірунтового покриву внасл≥док виробничоњ д≥€льност≥ людини або д≥њ природних чинник≥в. « урахуванн€м цього пропонуЇтьс€ в €кост≥ ≥ндикатор≥в зм≥н стану земельних ресурс≥в використовувати:

- р≥вень розораност≥ земель (%);

- р≥вень деградац≥њ земель (% до загальноњ площ≥);

- частка природних кормових уг≥дь у загальн≥й площ≥ с≥льськогосподарських уг≥дь (%);

- порушено земель (км2);

- в≥дпрацьовано земель (км2);

- рекультивовано земель (км2).

¬одн≥ ресурси ”крањни довол≥ обмежен≥. ѕроте њх використанн€ Ї неефективним та нерац≥ональним. ѕрот€гом 20-го стор≥чч€ з метою зб≥льшенн€ господарського використанн€ води в≥дбулос€ масштабне зарегулюванн€ р≥ки ƒн≥про та ≥нших р≥к, що обумовило техногенн≥ порушенн€ 70-80 % руслового стоку та п≥дп≥р ірунтових вод ≥ рег≥ональне п≥дтопленн€ земель. Ќезважаючи на ≥стотне скороченн€ обс€г≥в водокористуванн€ (у пор≥вн€нн≥ з 1990 роком майже вдв≥ч≥) та в≥дпов≥дне зменшенн€ техногенного навантаженн€ на водн≥ обТЇкти, еколог≥чний стан поверхневих ≥ п≥дземних джерел водопостачанн€ не покращуЇтьс€. ¬≥дбуваЇтьс€ значне геох≥м≥чне забрудненн€ водозаб≥рних ландшафт≥в важкими металами, продуктами переробки нафти, залишками м≥неральних добрив. ўороку у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти крањни скидаютьс€ велик≥ обс€ги недостатньо очищених комунально-побутових ≥ промислових ст≥чних вод, що Ї насл≥дком значних обс€г≥в таких в≥дход≥в та неефективност≥ систем очищенн€ води. «абрудненн€ води викликаЇ деградац≥ю р≥чок, водосховищ, озерних систем ≥ пог≥ршенн€ €кост≥ води та негативно впливаЇ на здоровТ€ людей.

” загальному обс€з≥ водних ресурс≥в ”крањни приблизно 40 % формують пр≥сн≥ п≥дземн≥ води питноњ €кост≥, €к≥ Ї стратег≥чним фактором безпеки питно-господарського водопостачанн€. јле суц≥льне забрудненн€ ірунтових вод, недосконал≥ технолог≥њ буд≥вництва та експлуатац≥њ свердловин на воду, затопленн€ численних шахт та карТЇр≥в призвели до формуванн€ локальних джерел забрудненн€ водоносних горизонт≥в ≥ загрози втрати суттЇвоњ частини питних вод.

¬раховуючи характер зм≥н стану водних ресурс≥в, пропонуЇтьс€ застосовувати так≥ ≥ндикатори:

- водоЇмн≥сть ¬¬ѕ (м3/1000 грн);

- €к≥сть води дл€ потреб населенн€ за комплексом показник≥в в≥дпов≥дно до ƒержавних сан≥тарних норм та правил Ђ√≥г≥Їн≥чн≥ вимоги до води питноњ, призначеноњ дл€ споживанн€ людиноюї;

- доступ населенн€ до €к≥сноњ питноњ води (%);

- частка оборотноњ та посл≥довно використаноњ води в загальному обс€з≥ використанн€ води на виробнич≥ потреби (%);

- скиданн€ забруднених зворотних вод без очищенн€ у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти (м3);

- загальний р≥вень використанн€ п≥дземних вод (%);

- р≥вень втрат ≥з водопров≥дно-канал≥зац≥йних мереж (%);

- р≥вень забезпеченн€ очисними спорудами (%);

- ступ≥нь зносу водог≥нних та канал≥зац≥йних мереж (%).

- площа п≥дтоплених територ≥й (км2).

≈колог≥чний стан навколишнього середовища та його здатн≥сть до в≥дтворенн€ природних ресурс≥в (водних, земельних, пов≥тр€них, б≥ор≥зноман≥тт€) значною м≥рою залежить в≥д л≥систост≥ територ≥њ. Ќин≥ загальна площа л≥сового фонду ”крањни складаЇ 10,6 млн гектар≥в, л≥сист≥сть територ≥њ становить близько 16 %, що не в≥дпов≥даЇ науково обірунтованим нормативам (22-24 %). Ћ≥си зазнають великоњ шкоди в≥д ≥нтенсивноњ њх експлуатац≥њ, гинуть в≥д промислових викид≥в, внасл≥док недбалого в≥дведенн€ земель п≥д вирубки, дл€ р≥зноман≥тного буд≥вництва. —ан≥тарний стан л≥с≥в та њх водоохоронний потенц≥ал пог≥ршуЇтьс€ в результат≥ стар≥нн€ (середн≥й в≥к деревостан≥в перевищуЇ 50 рок≥в) за недостатнього р≥вн€ њх в≥дновленн€. «начн≥ площ≥ л≥с≥в щор≥чно потерпають в≥д пожеж, основною причиною виникненн€ €ких Ї людський фактор. “ак, за пер≥од 1990-2011 рр. щор≥чно в≥д пожеж гинуло в≥д 1 до 10 тис. га л≥сових насаджень. ѕричинами загостренн€ проблем л≥сового господарства Ї недосконал≥сть природозбер≥гаючих технолог≥й, орган≥зац≥йно-управл≥нського та ф≥нансово-економ≥чного механ≥зму розвитку л≥сового господарства. ѕоказники, що характеризують стан л≥сового фонду повинн≥ бути включен≥ до системи ≥ндикатор≥в навколишнього середовища дл€ своЇчасного ви€вленн€ ≥ в≥дстеженн€ виникаючих загроз у ц≥й сфер≥. ƒо таких показник≥в можна в≥днести:

- р≥вень л≥систост≥ територ≥њ держави (%);

- в≥дсоток зал≥сненост≥ водоохоронних зон (%);

- р≥вень в≥дтворенн€ л≥с≥в (%);

- питома вага природного запов≥дного фонду (%);

- р≥вень природного поновленн€ л≥су (%).

—еред еколог≥чних проблем, що генерують загрози у сфер≥ нац≥ональноњ безпеки Ї процеси утворенн€ значних обс€г≥в в≥дход≥в виробництва та споживанн€, недостатньо ефективний р≥вень њх вторинного використанн€, переробки та утил≥зац≥њ.  ожного року в ”крањн≥ утворюЇтьс€ б≥льше 400 млн т в≥дход≥в виробничого та побутового характеру, що забруднюють обТЇкти природного середовища. Ќин≥ дом≥нуючим методом переробленн€ в≥дход≥в залишаЇтьс€ њх видаленн€ у спец≥ально в≥дведен≥ м≥сц€ чи обТЇкти. “ак у 2011 р. 61,9 % в≥дход≥в в≥д загального обс€гу утворених було видалено у спец≥ально в≥дведен≥ м≥сц€ чи обТЇкти, 34,3 % Ц утил≥зовано, 0,2 % Ц спалено, 0,1 % Ц видалено у м≥сц€ неорган≥зованого збер≥ганн€, а решта (3,5 %) Ц передано юридичним та ф≥зичним особам у €кост≥ корм≥в дл€ год≥вл≥ худоби, добрив, продано €к сировина дл€ виробництва. –езультатом такого поводженн€ з в≥дходами Ї той факт, що на початку 2012 р. у спец≥ально в≥дведених м≥сц€х чи обТЇктах та на територ≥€х п≥дприЇмств крањни було накопичено 14,4 млрд т в≥дход≥в, з €ких 19,5 млн т в≥дходи ≤≤≤≤ клас≥в небезпеки, що створюють значн≥ ризики дл€ здоровТ€ населенн€ ≥ стану навколишнього середовища. Ќе сл≥д забувати, що звалища побутових в≥дход≥в, часто неорган≥зован≥, становл€ть загрозу критичного еколог≥чного забрудненн€ дл€ поверхневих водних обТЇкт≥в, приземного пов≥тр€ та ірунт≥в прилеглих територ≥й. “ому оц≥нюючи стан еколог≥чноњ безпеки держави безумовно сл≥д враховувати показники, що характеризують поводженн€ з в≥дходами:

- к≥льк≥сть утворених в≥дход≥в на душу населенн€ (т);

- обс€г утворенн€ небезпечних в≥дход≥в (т);

- р≥вень утил≥зац≥њ в≥дход≥в (%);

- р≥вень накопиченн€ в≥дход≥в (%);

- р≥вень вторинного використанн€ в≥дход≥в (%).

ѕог≥ршенн€ стану екосистем, послабленн€ ст≥йкост≥ функц≥онуванн€ природного середовища та недосконала система мон≥торингу п≥двищуЇ ризики виникненн€ та зб≥льшенн€ масштаб≥в природно-техногенних катастроф, а також призводить до загостренн€ серйозних соц≥ально-економ≥чних проблем в сусп≥льств≥. ўор≥чно витрачаютьс€ колосальн≥ кошти на подоланн€ насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й р≥зного походженн€ та компенсац≥ю збитк≥в запод≥€них природ≥. «важаючи на важлив≥сть економ≥чноњ складовоњ еколог≥чноњ безпеки до системи показник≥в оц≥нки стану еколог≥чноњ безпеки доц≥льно включити наступн≥ показники:

- державн≥ витрати на охорону навколишнього середовища, у % до ¬¬ѕ;

- ресурсоЇмн≥сть економ≥ки (витрати природних ресурс≥в на одиницю валовоњ доданоњ вартост≥);

- р≥вень енергоЇмност≥ ¬¬ѕ (кг умовного палива/грн);

- ≥нвестиц≥њ в основний кап≥тал, спр€мован≥ на буд≥вництво ≥ реконструкц≥ю природоохоронних обТЇкт≥в, придбанн€ обладнанн€ дл€ реал≥зац≥њ заход≥в еколог≥чного характеру, у % до ¬¬ѕ;

- р≥вень економ≥чних збитк≥в в≥д надзвичайних ситуац≥й природного ≥ техногенного характеру, у % до ¬¬ѕ.

«апропонований перел≥к показник≥в (≥ндикатор≥в) може бути використаний дл€ оц≥нки стану нац≥ональноњ безпеки в еколог≥чн≥й сфер≥.

 

 

¬»—Ќќ¬ »

 

1. Ќайб≥льше збитк≥в Ќ— природного характеру завдають ј–  рим, ¬олинський, ƒн≥пропетровський, «акарпатський, ≤вано-франк≥вський,  ≥ровоградський та ќдеський област€м ”крањни. Ќайб≥льш небезпечними щодо виникненн€ Ќ— техногенного характеру Ї «апор≥зька, ƒонецька, ƒн≥пропетровська, Ћуганська, Ћьв≥вська та ќдеська адм≥н≥стративн≥ област≥.

2. ¬ найближч≥ роки варто оч≥кувати зб≥льшенн€ к≥лькост≥ Ќ— природно-техногенного характеру в ”крањн≥ (0,0036 таких ситуац≥й на км2 крањни найближч≥ 3 роки). Ќайб≥льша загроза виникненн€ Ќ— природно-техногенного характеру ≥снуЇ у Ћьв≥вськ≥й (0,0097) та ƒонецьк≥й област€х ”крањни (0,0092).

3. “ретина рег≥он≥в крањни - ј–  рим, ƒн≥пропетровська, ƒонецька, «апор≥зька,  ињвська, Ћуганська, —умська област≥ та м. —евастополь - належить до небезпечних дл€ життЇд≥€льност≥ населенн€. ƒо ц≥Їњ групи загрозливо близьк≥ за своњми показниками також  ≥ровоградська, ѕолтавська, –≥вненська та ќдеська област≥. ћайже половина рег≥он≥в ”крањни потребують терм≥новоњ розробки та впроваджен≥ ц≥льовоњ комплексноњ програми заход≥в, спр€мованих на зниженн€ ризику Ќ— у цих рег≥онах.


¬» ќ–»—“јЌј Ћl“≈–ј“”–ј:

 

1. ћезенцева Ќ.≤. –ег≥ональна соц≥альна безпека в ”крањн≥ / Ќ.≤. ћезенцева,  .¬. ћезенцев // ≈коном≥чна та соц≥альна географ≥€: Ќаук. зб. -  ., 2010. - ¬ип.51. - —.121-128.

2. Ѕолотин ¬.¬. ѕрименение методов теории веро€тностей и теории надЄжности в расчЄтах сооружений / Ѕолотин ¬.¬. - ћ.: —тройиздат, 1971. - 251 с.

3.  отл€ревский ¬.ј. Ѕезопасность резервуаров и трубопроводов /  отл€ревский ¬.ј., Ўаталов ј.ј., ’анухов ’.ћ. - ћ.: "Ёкономика и информатика", 2010. - 552 с.

4. ћетодика оценки риска аварий методами теории надЄжности. - ћ.: »з-во ј—¬, 1996.  н.2. јварии и катастрофы. ѕредупреждени€ и ликвидаци€ последствий. - —.180-194.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-04; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2553 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

729 - | 589 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.