При виконанні малярних і шпалерних робіт необхідно працювати на справних риштуваннях, помостах, драбинах та інших пристроях, виконуючи вимоги при виготовленні і встановленні їх, а також додержуючись правил техніки безпеки під час роботи на висоті.
Ручний інструмент, яким працює маляр, має бути справним. Дерев'яні ручки інструменту виготовляють із твердої деревини (бук, граб, береза), вологість якої допускається не більш як 12%, Вони повинні бути добре оброблені, пошліфовані і міцно з'єднані з інструментом.
До початку малярних робіт у приміщеннях з відкритою електропроводкою струм вимикають.
Малярні суміші готують в спеціально виділених для цього приміщеннях, обладнаних вентиляцією. У приміщенні не можна палити або застосовувати нагрівальні прилади з відкритим полум'ям. Тут треба обладнати щит з пожежним інструментом і поставити ящики з піском.
Підігріваючи оліфу, каніфоль або віск, слід стежити за тим, щоб вони не розбризкувались і не загорялись. Забороняється заповнювати посудину оліфою більше ніж на 3/4 її об'єму, доводити оліфу до кипіння, додавати розчинники в посудину, не знімаючи її з вогню.
Лакофарбові матеріали, в яких містяться токсичні речовини, використовують відповідно до вимог інструкції з їхнього застосування. Робітники, які готують суміші з цих матеріалів, повинні бути проінструктовані, а також забезпечені респіраторами із спеціальними фільтрами, розчинниками, мийними засобами і теплою водою. Не дозволяється користуватись для фарбування внутрішніх поверхонь свинцевими білилами або фарбами, виготовленими на їхній основі, а також застосовувати бензол І і етильований бензин для розведення фарб. Слід бути обережними при виготовленні малярних сумішей з отруйними пігментами (свинцевий крон, мідянка) і розчинниками (ацетон, дихлоретан тощо). Після роботи і перед їжею обов'язково треба добре вимити руки.
Під час фарбування внутрішніх поверхонь неводними фарбами забезпечують штучну або природну вентиляцію приміщень, але без протягів. При пневматичних засобах фарбування поверхонь, а також під час роботи з мастиками, клеями і лакофарбовими матеріалами, в яких містяться токсичні леткі речовини, робітники мають забезпечуватися респіраторами відповідного типу і захисними окулярами. Робітники, які постійно працюють з такими матеріалами, обов'язково повинні періодично проходити медичний огляд.
Для зменшення кількості пилу в приміщенні при зніманні старих клейових плівок поверхню змочують водою. Знімаючи плівку із стелі, працюють в захисних окулярах.
Випалювати стару олійну плівку паяльними лампами в приміщенні можна лише при надійній вентиляції, що забезпечує дво-, трикратний обмін повітря.
Працювати з розчинами соляної кислоти і сумішами, у складі яких є каустична сода, треба в спецодязі, гумових чоботях, рукавицях і в захисних окулярах:
Очищаючи поверхні за допомогою піскоструминного апарата, одягають скафандр або захисний шолом і гумові рукавиці. Пісок для роботи треба брати з невеликою кількістю пилу.
Зовнішню поверхню віконних рам фарбують в приміщенні до їх навішування або з зовнішнього риштування. Рами світлових ліхтарів і скляних дахів фарбують із спеціальних драбинок, при цьому ставати на раму забороняється. Фарбуючи дахи і світлові ліхтарі, застосовують запобіжний пасок, прив'язуючись до міцної нерухомої частини будинку або інших безпечних місць.
Під час роботи на даху з великим похилом слід також користуватись драбинкою, прикріпленою до гребеня даху. При фарбуванні ринв користуються індивідуальною колискою з поручнями і опорою для ніг.
Апарати, що працюють під тиском (фарбопульти, компресори тощо), а також шланги до початку роботи перевіряють на тиск, який має бути у 1,5 раза більшим від робочого. Манометри на пневматичних апаратах повинні бути опломбовані. Після перевірки апарата складають відповідний акт.
Під час роботи з перхлорвініловими фарбами і лаками маляри повинні бути забезпечені і користуватись протигазами з примусовою подачею повітря. Фарбувати зовнішні поверхні цими фарбами можна при температурі, що не перевищує 4 °С.
Висновок
Сьогодні в будівельній галузі немає проблеми важливіші, ніж проблема підготовки висококваліфікованих кадрів будівельних робітників. Закони економіки вимагають постійного вдосконалення майстерності робітників з урахуванням останніх світових досягнень науки і техніки. У вирішенні цього найважливішого завдання вдосконалення будівельного виробництва кожен учень, кожен робочий зобов'язаний добре оволодіти своєю професією, безперервно вдосконалювати прийоми праці, підвищувати продуктивність праці, домагатися поліпшення якості і зниження вартості будівництва.
Список літератури
1) Білогуров В.П., Чмир В.Д. Довідник молодого маляра. М.: Вища школа, 1992. - 208 с.
2) Бєлоусов Є.Д. Технологія малярних робіт: Учеб. для середовищ. ПТУ. М.: Вища школа, 1985. - 240 с.
3) Івлієв А.А. Оздоблювальні будівельні роботи: Учеб. для поч. проф. освіти. М.: Видавничий центр «Академія», 2004. - 488 с.
4) Шепелєв А.М. Штукатурні декоративно-художні роботи: Учеб. для проф.-техн. навч. закладів та підвищення кваліфікації робітників на виробництві. М.: Вища школа, 1974. - 197 с.
5) Шепелєв А.М. Штукатурні роботи: Учеб. для проф.-техн. училищ. М.: Вища школа, 1983. - 144 с.
6) А.С. Нікуліна. Штукатурні роботи, ч. І, II.
7) Т.Є. Остапченко. Технології опоряджувальних робіт.
8) Г.М. Добровольський. Малярні і шпалерні роботи.
9) Л.Й. Дворкін. Опоряджувальні матеріали 5. Є.Д. Бєлоусов. Технологія малярних робіт. 6. Г.М. Добровольський. Малярні суміші.
10) О.М. Шепелев. Штукатурні роботи.
11) О.М. Максимова. Машини для опоряджувальних робіт.
12) М.М. Лебедев. Довідник молодого штукатура.
13) 10.О.М. Шепелев. Штукатурні декоративно-художні роботи.
14) 11.Г.М. Добровольський. Штукатурні та облицювальні роботи.
15) 12.О.В. Александровський. Матеріали для декоративних штукатурних, плиткових і мозаїчних робіт.
16) 13.Р.Ф. Рулова. Основи виробництва оздоблювальних матеріалів.
