Технологія настилання плитками керамічними підлог прямими рядами з улаштуванням фризу

 

Розбивка покриття підлоги – виміри, які визначають форму площі підлоги. Місцеположення і розміри її основних елементів. В приміщенні, де роблять розбивку покриття підлоги, основу очищають від сміття, вивіряють рівність і горизонтальність поверхні, наносять на стіну і закріпляють відмітку рівня чистої підлоги.

Форму підлоги перевіряють шнуром, натягнутим із протилежних кутів приміщення, по його діагоналях. Однаковий розмір діагоналей свідчить про наявність прямих кутів в приміщенні і рівній довжині протилежних сторін. В таких приміщеннях розбивка покриття підлоги зводиться до розмітки фриза і установлення маяків по заданій відмітці чистої підлоги. В приміщеннях з різним розміром протилежних сторін, тобто з непрямими кутами, головний фон і фриз в покритті підлоги укладають прямокутними, щоб цей дефект зробити менш замітним.

Розбивку покриття підлоги з неоднаковими розмірами протилежних сторін починають з визначеного місцерозташування осі, яка проходить через середину двох коротких протилежних сторін.

Розбивку підлоги в приміщеннях виконують з розрахунком розмірів плитки й даного малюка покриття. Найбільш поширеним і простим рахується малюнок з пристінними, фризовими рядами і фоном. Фриз і фон викладають цілими плитками, а в пристінній частині, разом з цілими, використовують і перерублені пополовині плитки.

Закінчивши розбивку покриття і встановивши реперний і фризовий маяки, натягують шнур, який фіксує висоту фризового ряду.

Настилання підлоги починають з фризового ряду. Плитки фризового ряду по натягнутому шнурі розкладають “насухо” і оприділюють місце розташування проміжкових маяків, яких встановлюють через 20-25 плиток. Проміжкові маяки намічають за допомогою рейки Болотіна. Уклавши проміжкові маяки за контуром фризу, починають викладання плиток фризового ряду на розчині.

Одночасно з фризовим рядом викладають поперечні маячні смуги через кожні 20-25 плиток.

Закінчивши викладання фриза й поперечних смуг, приступають до настилання головного фону. Роботу проводять окремими смугами-захватками.

При виборі направлення захваток враховують, що шви плиток, які викладені вздовж шнура, є більш рівними, ніж поперечні. Ширину захваток в 3-6 плиток намічають рейкою Болотіна.

При поперечному місцезнаходженні захваток, роботу починають від стіни, протилежної виходу з приміщення.

Така послідовність роботи на захватках виключає ходіння по свіже викладеній плитці, що підвищує якість покриття.

Розчин на місце викладення плитки подають лопатою і розрівнюють по поверхні основи граблями. Розрівнену розчинну суміш загладжують дерев’яним правилом до появлення цементного молока.

Перед викладанням плитки на розчин її сторону зволожують, забираючи пил і різні забруднення.

Плитку викладають до початку захвату розчину, тобто протягом 6-7 год. від початку його виготовлення.

Плитку розміщують впоперек підготовленої смуги розчину по 3-6 шт. Для контролю прямолінійності швів користуються кутником. Плитку вирівнюють за допомогою рівня і кладуть постукуванням ручки молотка або ударами молотка по дерев’яному бруку, укладеному на поверхні плитки. Плитку, що втопилася знімають, добавляють під неї розчин і викладають знову, вирівнюючи з поверхнею підлоги. Правильність викладання плитки систематично контролюють правилом. Ширина швів не повинна перевищувати, мм: 2 – при розмірі плитки до 200 мм і 3 – при розмірах більше 200 мм.

Повздовжні і поперечні шви повинні бути заповнені розчином тільки наполовину глибини. Через 24-48 год. їх заповнюють цементним розчином 1:1. Приготовлену суміш розрівнюють дерев’яним гребком по поверхні покриття, заповнюючи шви.

 

5. Іноваційні технологіі(нові матеріали,інструменти)

 

Будівництво — галузь матеріального виробництва, в якій зайняті робітники багатьох професій: монтажники, муляри, теслярі, слюсарі-сантехніки, електрозварювальники, штукатури, плиточники, маляри тощо. Опоряджувальні роботи виконують у будинках, збудованих зі штучного чи природного каменю (цегли, керамічного або бетонного каменю, черепашника тощо), з великих панелей, бетонних чи керамічних блоків. Після опорядження будівлі набувають завершеного вигляду, в них створюються необхідні санітарно-гігієнічні та естетичні умови для життя і праці людей.

У загальному обсязі будівництва опоряджувальні роботи займають значну частину (25—30 %). Тому зниження їхньої вартості та трудомісткості має важливе значення для інтенсифікації будівництва. Великопанельне і великоблокове будівництво зменшує обсяг опоряджувальних робіт безпосередньо на будівельному майданчику. Значну частину цих робіт виконують на заводах, застосовуючи механізацію і досягаючи значного зниження трудомісткості опоряджувальних операцій.

Для успішного виконання завдань кожен будівельник, зайнятий на опоряджувальних роботах, має добре опанувати технологію їх виконання, будову і роботу машин і механізмів, які застосовуються, передові методи організації праці.

В Україні вже намітилися тенденції до заміни традиційних штукатурних розчинів, мокрих способів штукатурення більш прогресивними матеріалами і технологіями. Йдеться про сухі модифіковані будівельні суміші, високо декоративні покриття, полімермінеральні і синтетичні штукатурки, а також сухі способи опорядження поверхонь, наприклад, застосування гіпсокартонних комплектних систем, високу ефективність яких засвідчує світовий та європейський досвід.

Сухі модифіковані опоряджувальні суміші мають стабільні властивості й, отже, їх застосування сприяє поліпшенню якості будівельних робіт і підвищенню продуктивності праці, зниженню витрат на транспортування і зберігання, зменшенню втрат матеріалів під час виконання робіт. Жоден матеріал не досяг такого ступеня технологічності, виразності й простоти, як високодекоративні опоряджувальні покриття, полімермінеральні та синтетичні штукатурки.

На жаль, нині в Україні більшим попитом користуються іноземні високодекоративні штукатурки, зокрема, так звані «венеціанські штукатурки». Це декоративне покриття, яке імітує мармур або інші гірські породи різних малюнків, хроматичних ефектів і художніх композицій. Вони мають позитивні робочі характеристики, високу стійкість до різних впливів, забезпечують високі адгезійні властивості й швидке висихання.

Вітчизняні будівельні організації, серед яких холдингова компанія «Київміськбуд» та її будівельні трести, для опорядження житлових і громадських будинків визнають за краще застосовувати синтетичні штукатурки на зразок «Байраміксу».

Сьогодні у будівництві застосовують комплектні гіпсові системи, які мають безмежні можливості дизайну, високі протипожежні та звукоізоляційні властивості, різне функціональне призначення, як опоряджувальне, так і декоративно-конструктивне.

Крім розроблення комплектних систем сухої штукатурки німецька фірма Knauf («Кнауф»), ураховуючи традиційну тенденцію в будівництві багатьох країн щодо застосування мокрих технологічних процесів, розробила й впровадила в будівельну практику нові комплектні штукатурні системи, прогресивні будівельні технології, інструменти й машини для реалізації цих технологій, а також технічну документацію. До складу комплектних систем належать різноманітні штукатурні сухі суміші, з яких можна легко та швидко приготувати економічні та високоякісні ґрунтувальні й штукатурні розчинові суміші потрібної консистенції й зручного укладання.

Будівництво значно зменшує обсяг опоряджувальних робіт, особливо на будівельному майданчику. Значну частину цих робіт в даний час виконують на заводах, де виготовляють вже готові великі опоряджені будівельні конструкції. Деякі опоряджувальні процеси важко піддаються механізації чи автоматизації на будівельному майданчику. Тому їх слід доручити спеціалізованим заводам.

Тривають роботи, пов’язані із запровадженням механізації та автоматизації виробництва матеріалів і виробів з переходом до цехів і заводів-автоматів. Застосовуючи на заводах механізацію і автоматизацію, можна досягти значного зниження трудомісткості опоряджувальних операцій.

Опоряджувальні роботи (штукатурні, облицювальні, малярні) виконують після закінчення всіх загальнобудівельних, санітарно-технічних та електромонтажних робіт. Після опорядження будинку приміщення набувають закінченого вигляду, створюються потрібні санітарно-гігієнічні та естетичні умови для життя, праці та відпочинку людей.

Підвищення якості роботи залежить від робітника, його ставлення до обов’язків та праці всієї бригади. Багато будівельних бригад працюють з гарантійними паспортами або за системою бездефектної роботи.

На даний час на будівництві працюють десятки тисяч малярів. Власне вони і завершують будівельний процес і підготовляють будинки до експлуатації. Малярні фарбування захищають будівельні конструкції від руйнівної дії атмосферних впливів, збільшують їхню довговічність. Опоряджені кімнати, приміщення стають більш привабливими та красивими. Тому всі малярі-працівники повинні знати добре технологію виробництва опоряджувальних робіт, будову та роботу малярних машин і механізмів, новітні методи організації праці.

Законодавство України з питань забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення вимагає створення підзаконних актів у сфері попереджувального та поточного санітарного нагляду за проектуванням, будівництвом, реконструкцією і експлуатацією житлових будинків і комплексів, які відповідали б сучасним науковим уявленням про ступінь ризику в житловому середовищі.

Необхідність збереження енергії та захисту помешкання від шуму викликала широке впровадження нових опоряджувальних конструкцій.

В Україні відсутні нормативно-технічні документи з проектування, будівництва та експлуатації житлових будинків, які б відповідали сучасним вимогам. Санітарна служба країни змушена користуватись застарілими документами. В них відсутня інформація з радіоактивності будівельних матеріалів, неіонізуючого випромінювання, радону і побічних продуктів його розпаду, ультрафіолетового випромінювання, зараження грибками опоряджувальних поверхонь і будівельних конструкцій.

Використання новітніх технологічних, технічних, конструкційних, проектних рішень у житловому будівництві потребує більш тісної співпраці органів санепідемслужби України і Держбуду України, гнучкості у вирішенні складних питань при внесенні змін в існуючі нормативні документи й створенні нової нормативної бази. Необхідність гармонізації законодавства з Європейським Союзом вимагає корекції вимог до житлового будівництва з огляду на міжнародні рекомендації в цій галузі знань.