N 73 ( z1009-02 ) від 26.11.2002 Наказами Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства 3 страница

для громадських та виробничих будівель (приміщень): { Пункт
3.2 розділу 3 доповнено новим абзацом згідно з Наказом
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства N 404 (z1538-12) від
09.08.2012 }

перепланування, пов'язані зі зміною загальної, основної та
допоміжної площі за рахунок демонтування та влаштування
перегородок (без порушення несучих конструкцій); { Пункт 3.2
розділу 3 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства N 404 (z1538-12) від 09.08.2012 }

збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування чи
влаштування перегородок (без порушення несучих стін, несучих
конструкцій, опор, балок), комор, утеплення і оздоблення стін;
{ Пункт 3.2 розділу 3 доповнено новим абзацом згідно з Наказом
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства N 404 (z1538-12) від
09.08.2012 }

збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування печей,
грубок, камінів (без перекривання вентиляційних шахт, димоходів);
{ Пункт 3.2 розділу 3 доповнено новим абзацом згідно з Наказом
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства N 404 (z1538-12) від
09.08.2012 }

зведення на земельній ділянці тимчасових господарських
будівель та споруд, навісів, альтанок, тамбурів, терас, веранд,
наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць,
свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям,
замощень, парканів, воріт, хвірток, відкритих басейнів та із
накриттям полегшеної конструкції, погребів, ганків тощо; { Пункт
3.2 розділу 3 доповнено новим абзацом згідно з Наказом
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства N 404 (z1538-12) від
09.08.2012; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства N 2 (z0113-13) від 08.01.2013 }

зміна призначень невиробничих приміщень; { Пункт 3.2 розділу
3 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства N 404 (z1538-12) від 09.08.2012 }

улаштування чи закриття віконних або дверних прорізів у
внутрішніх не капітальних стінах; { Пункт 3.2 розділу 3 доповнено
новим абзацом згідно з Наказом Міністерства регіонального
розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 404
(z1538-12) від 09.08.2012 }

 

{ Абзац сімдесят шостий пункту 3.2 розділу 3 виключено на
підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства N 2 (z0113-13) від
08.01.2013 }

перестановка обладнання в межах призначення приміщень;
{ Пункт 3.2 розділу 3 доповнено новим абзацом згідно з Наказом
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства N 404 (z1538-12) від
09.08.2012 }

влаштування допоміжних приміщень санвузлів, душових, ванних;
{ Пункт 3.2 розділу 3 доповнено новим абзацом згідно з Наказом
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства N 404 (z1538-12) від
09.08.2012 }

 

{ Абзац сімдесят дев'ятий пункту 3.2 розділу 3 виключено на
підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства N 2 (z0113-13) від
08.01.2013 }

заміна матеріалу частини стін без збільшення розміру
фундаменту; { Пункт 3.2 розділу 3 доповнено новим абзацом згідно з
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства N 404 (z1538-12) від
09.08.2012 }

засклення балконів і лоджій, крім будинків, що занесені до
Державного реєстру нерухомих пам'яток України. { Пункт 3.2 розділу
3 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства N 404 (z1538-12) від 09.08.2012 }

 

{ Абзац вісімдесят другий пункту 3.2 розділу 3 виключено на
підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства N 2 (z0113-13) від
08.01.2013 }

{ Абзац вісімдесят третій пункту 3.2 розділу 3 виключено на
підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства N 2 (z0113-13) від
08.01.2013 }

{ Абзац вісімдесят четвертий пункту 3.2 розділу 3 виключено
на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства N 2 (z0113-13)
від 08.01.2013 }

{ Абзац вісімдесят п'ятий пункту 3.2 розділу 3 виключено на
підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства N 2 (z0113-13) від
08.01.2013 }

{ Абзац вісімдесят шостий пункту 3.2 розділу 3 виключено на
підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства N 2 (z0113-13) від
08.01.2013 }

{ Абзац вісімдесят сьомий пункту 3.2 розділу 3 виключено на
підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства N 2 (z0113-13) від
08.01.2013 }

{ Абзац вісімдесят восьмий пункту 3.2 розділу 3 виключено на
підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства N 2 (z0113-13) від
08.01.2013 }

{ Абзац вісімдесят дев'ятий пункту 3.2 розділу 3 виключено на
підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства N 2 (z0113-13) від
08.01.2013 }

{ Абзац дев'яностий пункту 3.2 розділу 3 виключено на
підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства N 2 (z0113-13) від
08.01.2013 }

{ Абзац дев'яносто перший пункту 3.2 розділу 3 виключено на
підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства N 2 (z0113-13) від
08.01.2013 }

4. Складання ескізів і планів поверхів будинків

 

Після виконання зовнішнього обміру будинків проводиться
складання ескізу на внутрішні приміщення (додаток 1.12).

Ескіз складається на всі приміщення будинку одночасно або
його частину, починаючи з нанесення зовнішніх та внутрішніх
капітальних стін, перегородок, печей, а потім інших елементів:
дверей, сходів, арок, ніш, санітарно-технічного обладнання тощо.
{ Абзац другий розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства N 658 (z2212-12) від
28.12.2012 }

Для полегшення робіт із складання ескізів можна
використовувати типові проекти будинків. Ескіз плану виконується
на аркуші встановленого формату.

У разі, коли ескіз плану об'єкта складно розмістити на аркуші
встановленого формату, дозволяється використовувати аркуші
більшого формату, але неодмінно кратних форматові 210х297мм. З
лівого боку ескізу залишається поле завширшки 2-3 см для
підшивання, у заголовку записують адресу та номер будинку.

Ескіз будинку виконується чорним олівцем, безмасштабно. В
ескізі кресляться всі частини будинку відповідно до плану і в ході
обміру проставляються їх розміри. У тих випадках, коли в ескізі
неможливо відобразити всі частини будинку та чітко записати всі
проміри, дозволяється збоку на чистому полі аркушу робити виноску
і накреслити в більшому масштабі бажану частину плану і проставити
необхідні розміри.

На багатоповерхові будинки ескіз складається окремо на кожен
поверх, починаючи з підвального і закінчуючи останнім поверхом,
мансардою або мезоніном.

Складання ескізів та планів захисної споруди здійснюється
відповідно до вимог цієї Інструкції. Нанесенню підлягають усі
основні та допоміжні приміщення, вентиляційні шахти та
повітрозабори, а також захищені входи та виходи (в'їзди). { Розділ
4 доповнено абзацом сьомим згідно з Наказом Міністерства з питань
житлово-комунального господарства N 167 (z0479-10) від
01.06.2010 }

Усі цифри в ескізі слід проставляти перпендикулярно до стіни
будинку (споруди) у двох напрямках, щоб можна було читати по
горизонталі зліва направо, по вертикалі - знизу вгору.

Розмір цифр в ескізі для всіх записів має бути однаковий,
висота їх допускається 2-2,5 мм.

Після закінчення робіт необхідно перевірити відповідність
зовнішнього та внутрішнього розмірів будинку. Для цього
підраховується сума розмірів приміщень, товщина стін та
перегородок.

Щоб уникнути помилки, виконавець зобов'язаний провести
контроль обмірів зовнішніх та внутрішніх стін та перегородок (у
т.ч. наскрізних промірів приміщень), після чого виправити
показники на ескізі.

Плани поверхів будинків складаються на основні будинки та
будівлі на підставі ескізів, виконаних згідно з вищевикладеними
вимогами (додаток 1.5). На господарські будівлі та споруди
поверхові плани не складаються. { Абзац дванадцятий розділу 4 в
редакції Наказу Міністерства з питань житлово-комунального
господарства N 167 (z0479-10) від 01.06.2010 }

Для будинків, зведених за типовими проектами, виготовляються
копії планів технічного, першого, типового поверхів та кожного
наступного поверху з врахуванням змін, якщо вони мали місце; у цих
копіях проставляють: лінійні розміри, нумерацію квартир
(приміщень) та кімнат, а також площі внутрішніх приміщень.

Плани складаються на креслярському аркуші встановленого
формату. Найменший розмір формату - 210х297 мм.

Якщо план будівлі не розміщується на аркуші найменшого
формату (210х297 мм), останній збільшується до розмірів
стандартного креслярського аркуша.

Плани поверхів розміщуються на креслярському аркуші один під
одним, починаючи з підвального.

Розміщувати план слід симетрично щодо країв креслярського
аркуша. Сторона головного фасаду повинна бути розміщена внизу,
паралельно до нижнього краю креслярського аркуша.

Відстань між накресленим планом і краями аркуша не повинна
бути меншою 2-3 см. Плани поверхів складаються в масштабі 1:100;
1:200.

Накладка плану виконується за допомогою точно вивіреної
масштабної лінійки з міліметровими поділками або комп'ютера.
Дерев'яні масштабні лінійки слід звіряти з металевими. У разі
розбіжності дерев'яної масштабної лінійки з металевою на одну
чверть 1,0 мм вона є непридатною для складання планів.

Складання плану в масштабі 1:100 слід здійснювати з точністю
до +,-0,5 мм.

Відповідно до ескізу на план поверху наносять (у зазначеному
маштабі):

стіни і перегородки;

вікна і двері;

печі, кухонні грубки, газові плити;

сходи, ганки, балкони;

внутрішні виступи стін та перегородок;

зовнішні колони, пілястри та інші деталі, які виступають
понад 10 см.;

ніші в стінах, за винятком ніш, що призначені для приладів
опалення;

арки та окремо розташовані стовпи і колони;

приямки, завантажувальні люки, лази підвалів;

котли центрального опалення та ін.

Санітарно-технічне та протипожежне обладнання (водопровідні
крани, раковини, ванни, унітази тощо) наносять на план за
прив'язками ескізу, відповідно до встановлених умовних позначень.

Трубопроводи холодної та гарячої води, каналізації,
центрального опалення, газу тощо, а також прилади центрального
опалення на планах поверхів не позначаються.

Складання плану будинку прямокутної форми здійснюють у такій
послідовності:

накладають контури капітальних стін будинку та їх товщини;

креслять віконні та дверні прорізи в зовнішніх стінах;

накладають внутрішні капітальні стіни та перегородки;

креслять печі, внутрішні дверні та віконні прорізи і фрамуги;

креслять інші деталі будинку та прибудов.

План підвалу під невеликою частиною будинку можна креслити
без нанесення контуру всього будинку, розміщуючи його на аркуші
навпроти відповідного плану поверху, під яким безпосередньо
розташований підвал. При цьому необхідно показати найближчі до
підвалу капітальні стіни (з прив'язкою).

Перед кресленням плану поверху необхідно перевірити проміри
ескізу арифметично і переконатися, що проміри стін, виконані
зовні, збігаються із сумою промірів, виконаних у середині будинку,
з урахуванням товщини стін. Якщо розбіжностей немає, то
накреслюється фасадна лінія і поруч з нею - внутрішня лінія стіни,
виходячи з промірів, виконаних у кутових кімнатах.

Після цього послідовно наносяться капітальні стіни (з
дотриманням діагональних промірів), з урахуванням контрольних
промірів між капітальними стінами, і водночас перевіряється
правильність розміщення їх на кресленні.

Креслення слід починати з плану першого поверху, залишивши
вище місце для підвального поверху. Конфігурація накресленого
будинку повинна точно відповідати конфігурації будинку в натурі.
Після накреслення внутрішніх ліній капітальних стін кресляться
перегородки, прорізи, сходи, опалювальні прилади, вентиляційне
обладнання та вентиляційні канали (якщо вони влаштовані в стінах),
ванни, унітази, раковини, вмивальники тощо згідно з прив'язками та
встановленими умовними позначеннями.

Сходи, ніші, стінні шафи як за своїм розміром, так і за
розміщенням наносяться на план у масштабі та згідно з умовними
позначеннями.

Перегородки, обшивні з двох сторін, позначаються двома
лініями; перегородки одношарової конструкції, а також виконані із
щитів позначають однією лінією. Перегородки не на повну висоту
приміщень позначаються пунктирною лінією. (Абзац розділу 4 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з
питань житлово-комунального господарства N 73 (z1009-02) від
26.11.2002)

Після накреслення першого поверху виконуються креслення решти
поверхів відповідно до розміщення капітальних стін першого
поверху, який вважається контрольним.

Лінійні проміри з ескізу переносяться на плани паралельно до
напрямку відповідних стін та перегородок. У допоміжних приміщеннях
розміри наносяться таким чином, щоб не затемнювати креслення.
Закриті веранди, галереї, тамбури, коридори обміряються всередині
і кресляться на планах поверхів; відкриті веранди, галереї,
балкони позначаються на плані у вигляді контуру.

Якщо стіни мають виступи (обрізи) у профілі, то слід
показувати пунктиром проекцію виступів (обрізів) з усіма
горизонтальними розмірами.

Усі цифри на плані повинні мати однаковий шрифт та розмір і
своєю нижньою частиною бути звернені до нижнього або до правого
обрізу креслярського аркуша (дивлячись на креслення) і розміщені
перпендикулярно до лінії проміру.

Літерування будинків на планах поверхів повинно відповідати
літеруванню на плані земельної ділянки; номери приміщень
позначаються дробом у центрі плану кожного приміщення: у
чисельнику ставиться номер приміщення (квартири) червоною тушшю і
через тире - номер кімнати чорною тушшю, у знаменнику вказується
площа кімнати чорною тушшю. (Абзац розділу 4 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з питань
житлово-комунального господарства N 73 (z1009-02) від
26.11.2002)

Коридори спільного користування, а також міжквартирні
приміщення допоміжного призначення (спільного користування)
нумеруються римськими цифрами чорною тушшю і в журналі внутрішніх
обмірів проставляються їх площі, на кожному поверсі.

Висота приміщень позначається на планах поверхів синьою тушшю
(на планах тих приміщень, де були виконані ці проміри). За умов
різної висоти приміщень висоти проставляють на плані кожного
приміщення.

У разі змінної висоти приміщень проміри висот виконуються у
найнижчій та найвищій частинах цих приміщень.

Збільшення або зменшення товщини стін для усунення
розбіжностей не допускається.

На планах поверхів у всіх приміщеннях проставляються розміри
(довжина, ширина) у метрах з двома десятковими знаками.

Накреслений олівцем план поверху після його контролю та
виправлення помилок обводиться тушшю.

При основній технічній інвентаризації плани поверхів
кресляться лише чорною тушшю.

Товщина ліній вказана в альбомі умовних позначень.

На плані виконуються такі написи:

а) поверх;

б) площа у квадратних метрах з одним десятковим знаком;

в) нумерація квартир та окремих приміщень.

Решта інформації заноситься у попередньо проставлені штампи.

Усі написи на планах виконуються чорною тушшю встановленим
креслярським шрифтом.

Завершений план поверху після перевірки та виправлення
можливих помилок підписує контролер.

Примітка. Розміри печей, ніш, арок, колон, виступів, дверей,
сходів тощо на планах поверхів не проставляються. Поверхові плани
на допоміжні господарські будівлі не складаються

(Примітка розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Державного комітету України з питань житлово-комунального
господарства N 73 (z1009-02) від 26.11.2002)

5. Складання абрису та схематичного плану земельної
ділянки

 

{ Назва розділу 5 в редакції Наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства N 167 (z0479-10) від
01.06.2010 }

Під час обмірювальних робіт складаються абриси на земельну
ділянку з нанесенням усіх наявних будинків, господарських будівель
і споруд, меж та угідь (двору, саду, городу тощо (додаток 1.13).

В абрисі зазначається номер будівельного кварталу, номер
житлового будинку, назва вулиці, найменування власника, підстава
права власності, дата зйомки, контролю та підписи виконавців.

В абрисі скорочено вказуються поверховість та призначення
будинків, матеріал стін, літерування будинків і господарських
будівель, найменування угідь.

Цифри та умовні позначки на абрисі робляться дрібним, чітким
почерком, без підкреслень та без затемнень креслення, а в разі
необхідності - з примітками на полях креслення.

Абриси складаються на земельні ділянки, які входять до складу
кварталу (району), або на кожну земельну ділянку окремо. Першому
віддається перевага.

Зняті контури ситуації наносяться на абрис у довільному
масштабі. Лінії викреслюються від руки. Ведення абрису виконується
тільки чорним олівцем.

У процесі виконання абрису застосовуються умовні знаки,
прийняті для складання планів відповідних масштабів.

За потреби контури будинків та споруд забезпечуються
пояснювальними написами. До об'єктів, призначення яких виконавцю
невідоме, в абрисі дається короткий їх опис.

Для окремо розташованих захисних споруд (обвалованих,
заглиблених) визначається максимальна висота обвалування (над
спорудою та з боків) та на плані земельної ділянки вказуються межі
обвалування. { Розділ 5 доповнено абзацом дев'ятим згідно з
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства
N 167 (z0479-10) від 01.06.2010 }

Лінії, якими позначаються в абрисі межі земельних ділянок,
прокреслюються виразніше або ж виділяються іншим способом
(стрілками, подвійними лініями тощо).

Унесення поточних змін, перемальовування абрису, підчищання і
нанесення одних цифр на інші забороняється.

Неправильні розміри в абрисі перекреслюються олівцем, а
правильні розміри проставляються над ними.

Складання плану земельної ділянки полягає у:

- перевірці польових журналів, обробці кутових та лінійних
вимірів;

- вирахуванні координат точок зйомочних (теодолітних) ходів,
створних та інших допоміжних точок;

- нанесенні точок за їх координатами на планшети;

- складанні (накладанні) плану за даними абрисів;

- коригуванні (контролі) накладання;

- підрахунку площ окремих земельних ділянок, кварталів;

- накресленні плану тушшю (додаток 1.4);

- коригуванні накресленого плану (тушшю);

- знятті необхідних копій із складених планів.

На план земельної ділянки, розміщений на загальному плані
будівельного кварталу, наносяться такі показники з абрису:

по межах земельної ділянки проставляються лінійні розміри
(без розмірних стрілок у середині промірних ліній); зовнішні
розміри будинків на плані проставляються поза їх контуром;

наносяться всі будинки з прибудовами, тамбурами, галереями,
сходами, ганками, приямками та іншими деталями, господарські
будівлі, а також: альтанки, криниці, паркани, замощення та різні
угіддя;

підвали позначаються на плані пунктиром синьою тушшю;
мезоніни та мансарди позначають дрібним пунктиром чорною тушшю.

На плані земельної ділянки кожен будинок та господарська
будівля, починаючи з основної, літерується великими буквами
алфавіту.

Якщо літерується велика кількість будинків та господарських
будівель, розміщених на земельній ділянці, то після закінчення
алфавіту застосовуються літери з штрихом.

Господарські будівлі літеруються слідом за основними. Паркани
та огорожі нумеруються арабськими цифрами, тротуари та замощення -
римськими.

У разі знесення будинку чи господарської будівлі, що мала
присвоєну літеру, у подальшому така літера більше не присвоюється.

Підрахунок площі земельної ділянки здійснюється, як правило,
за даними вимірів шляхом розбивки ділянки на нескладні геометричні
фігури. За умов складної конфігурації ділянок підрахунок площ
можна здійснювати планіметром.

Підрахунки площ земельних ділянок (у т.ч. забудованої
частини, замощень, угідь тощо), виконані за формулами, заносяться
в журнал обчислення площ земельних ділянок (додаток 1.9).

Площі, зайняті накривками та гратками для водостічних,
водогінних, каналізаційних та інших колодязів, з площі замощень не
вилучаються.

Після проведення польового контролю та усунення всіх
недоліків складаються кальки планів окремих земельних ділянок, а в
разі необхідності - копії планшетів або кварталів.

На копіях планів земельних ділянок проставляються розміри
будинків, меж, позначаються найменування угідь (город, сад, двір
та ін.).

Підрахунок площ основ (забудов) (S) господарських будівель
здійснюється шляхом множення лінійних промірів ширини на довжину
будівлі по зовнішньому обміру із занесенням показників до журналу
зовнішніх обмірів у графи 1, 2, 3, 6, 8, 9 додатка 1.8. { Розділ 5
доповнено абзацом тридцять шостим згідно з Наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства N 167 (z0479-10) від
01.06.2010 }

Після того, як зняті необхідні копії, планшети викреслюються
тушшю.

Під час креслення планшетів тушшю слід дотримуватися
встановлених для топографо-геодезичних робіт умовних знаків, як це
передбачається в інструкції "Умовні знаки для топографічних
планів. Масштаб 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500".

Накреслені тушшю планшети вдруге підлягають коригуванню та
перевірці. При цьому особливу увагу слід звертати на правильність
застосування умовних знаків та позначень.

Результатами зйомки забудованих територій мають бути:

матеріали за знімальними сітками;

абриси зйомки;

збірна схема розташування планшетів знімання;

справжні планшети знімання та "справа" до них;

кориговані аркуші.

Під час контролю робіт на місці контролером перевіряється
правильність та повнота зйомки плану кожної земельної ділянки
(розташованої у кварталі), достатність і точність допоміжних
промірів (до 50% промірів на будинках і спорудах та до 25%
промірів на земельних ділянках).

Виявлені під час контролю дефекти фіксуються на абрисі
кольоровим олівцем.

Під час камерального контролю перевіряється правильність
накладання схематичного плану земельної ділянки, дотримання
масштабу, умовних позначень, загального оформлення плану,
наявність всіх потрібних розмірів, написів та підписів,
відповідність літерування будинків, допоміжних будівель та споруд
у плані кварталу та літерування їх у раніше складених
інвентаризаційних матеріалах на домоволодіння, правильність формул
та обчислення площ у журналах зовнішніх обмірів та правильність
складення експлікації до плану будівельного кварталу.

Виявлені у процесі контролю помилки, пропуски та неточності
мають бути відображені в акті польового та камерального контролю.
Без акта перевірки виконані роботи до оплати не приймаються
(додаток 1.14).

У польовий журнал заносяться всі зауваження та записи про
виконану перевірку, підписані особами, які її здійснювали. Після
перевірки журналів здійснюється обробка ліній (вирахування
середнього значення довжини ліній з двох її промірів), вирахування
недоступних для вимірювання відстаней.

 

6. Підрахунок площ об'єктів

 

6.1. Підрахунок площ приміщень будинків здійснюється в
журналах внутрішніх обмірів (додатки 1.6, 1.7). Під час
підрахунків слід користуватися величинами, визначеними у процесі
безпосередніх обмірів, підрахунки виконувати з точністю до одного
десяткового знака.

Площа приміщення прямокутної форми підраховується множенням
довжини на ширину. Площа приміщень, які мають неправильну форму,
підраховується за відповідними формулами, що застосовуються для
підрахунку площ окремих геометричних фігур, на які умовно
поділяють план приміщення неправильної форми.

Підрахунок площі приміщень будинку здійснюється за сумою площ
приміщень його поверхів.

Площу приміщень будинків визначають за їх розмірами,
вимірюваними між опорядженими поверхнями стін і перегородок на
рівні підлоги (без урахування плінтусів).

Площа сходових кліток, у тому числі площі прорізів сходових
кліток на останньому поверсі, ліфтових та інших шахт, включається
до площі поверху з урахуванням їх площ на рівні даного поверху.

У разі застосування гвинтової сходової клітки її площа
розподіляється порівну між площами поверхів будинку.

Площі печей до загальної площі приміщень, у яких вони
розташовані, не включаються.

Площа ніш у стінах, заглиблення яких складає більше 10,0 см,
ширина не менше 100,0 см і висота від підлоги 1,8 м і більше (за
винятком ніш для приладів опалення), уключається в площу
приміщення, у якому вони розміщені.

 

6.2. Підрахунок площ квартир у житлових будинках і
гуртожитках, побудованих або реконструйованих після 1 січня
2006 року, визначається з урахуванням вимог ДБН В.2.2-15-2005
(n0007509-05).

Загальну площу квартир визначають як суму площ усіх приміщень
квартири (за винятком вхідних тамбурів в одноквартирних будинках),
вбудованих шаф і літніх приміщень, підрахованих із такими
знижувальними коефіцієнтами:

для балконів і терас - 0,3;

для лоджій - 0,5;

для засклених балконів - 0,8;

для веранд, засклених лоджій і холодних комор - 1,0.

Площа під маршем внутрішньо-квартирних сходів при висоті від
підлоги до низу виступних конструкцій 1,6 м і більше включається
до площі приміщень, де розташовані сходи.

Площу підлоги між приміщеннями квартири в межах отворів без
дверей (арок) слід зараховувати до загальної площі квартири при
ширині отвору не менше 0,7 м і висоті не менше 1,9 м від рівня
підлоги (при цьому площа підлоги, розташованої в межах отворів без
дверей, між житловими приміщеннями розподіляється між ними
порівну, а між житловими і нежитловими приміщеннями зараховується
до нежитлової площі, а в громадських та виробничих приміщеннях -
до допоміжних).

Площі допоміжних приміщень будинку (сходових кліток,
загальнобудинкових коридорів, холів тощо) до площ квартир не
включаються. Площі квартирних шлюзів не включаються до житлової
площі квартир.

Загальну площу приміщень гуртожитків і спеціалізованих
житлових будинків для осіб похилого віку та інвалідів визначають
як суму площ житлових кімнат, підсобних приміщень (у тому числі
вбудованих шаф), приміщень громадського призначення, а також
літніх приміщень із знижувальними коефіцієнтами, що застосовуються
при визначенні загальної площі квартири.

Житлову площу будинків і гуртожитків визначають як суму площ
житлових кімнат без урахування вбудованих шаф.