Політична організація суспільства. Держави, партії, суспільно-політичні рухи і громадські організації.

Н азва політики (грецьке роlitikа - мистецтво управління державою). Політика стосується всіх людей разом і кожної особистості зокрема. Внутрішня політика регулює життя громадян в державі, зовнішня - міждержавні зв'язки та процеси. Регулятивні можливості політики не бмежуються сферою економічного жит­тя суспільства. Вона відстоює державний Інтерес, тому є всі підстави говорити про економічну, культурну, наукову, соціальну політику тощо. Вважається, що політика охоплює такі елементи, як політична свідомість (масова та Індивідуальна); політичні відносини, явища та процеси; політичні інститути та установи; по­літичні норми. Сукупність політичних Інститутів та установ, які взаємодіють між собою з метою впровадження в життя певних політичних ідей, норм, установ, назива­ється політичною організацією суспільства. В цілому політична організація виконує такі функції: визначення цілей і завдань розвит­ку суспільства; мобілізація ресурсів (матеріальних, фінансових, людських, ду­ховних); інтеграція всіх елементів суспільства як цілісної системи

Первісна людина не знала ніякої пол­ітичної організації, соціальні відносини регулювалися традиціями, мораллю, ре­лігією тощо. З появою приватної власності і класів з'являються держава і право. Про політичну організацію соціуму можна говорити лише з моменту виникнен­ня держави. Держава - це соціально-політичний механізм, що виникає в класовому сус­пільстві з метою регуляції суперечливих відносин між класами і соціальними групами, вирішення конфліктних ситуацій, забезпечення відповідного рівня со­ціальної стабільності системи і є головним елементом політичної організації.

Політичні партії відіграють роль посередників між громадськістю й органа­ми державної влади. Саме вони акумулюють і висловлюють у ідейно-політич­них установах інтереси тих чи інших соціальних верств і класів, переносять у сферу політики обговорення та вирішення питань, що випливають Із їхніх полі­тичних інтересів.

Профспілки - найбільш масова організація трудящих. Сьогодні в усьому світі профспілки об'єднують близько 300млн чоловік. З 1945р. існує Всесвітня орга­нізація профспілок. Вони відстоюють інтереси трудящих щодо робочого дня, відпусток, фінансової політики, організації виробництва та соцкультпобуту.

Молодіжні організації є важливим елементом політичної системи суспільст­ва. Вони інтегрують молодь на виконання певних соціальних завдань, мобілізу­ють молодіжні структури та ресурси, ведуть виховну роботу. Наприклад, у США існують Молоді демократи Америки, Американська рада молоді, В нашій країні нині відбу­вається реформація молодіжних рухів і організацій. Міцніють незалежні студентські рухи

Спортивні товариства не виконують прямої політичної функції, проте можуть підтримувати чи бойкотувати ту чи іншу політичну акцію, чим і підтверджують свій суспільний статус як елемент політичної структури суспільства.

Творчі спілки, громадські організації, селянські союзи - надзвичайно впливові інститути політичної системи суспільства. Так, організація ветеранів війни створювалась як інститут захисту їхніх прав, проте в серпні 1991р. підтримала ГКЧП.

Кожний структурний підрозділ виконує певну роль і посідає певне місце в політичній системі суспільства, відбиває інтереси певної соціальної групи, має певні цілі та засоби їх реалізації. Аналіз політичної системи суспільства був би неповним без вивчення питання про так звані тіньові політичні структури. Напри­клад, у США активно діє Більдерберський клуб, членами якого є такі відомі фінан­сові магнати, як Рокфеллери й Ротшільди В їхньому арсеналі - шантаж, підкупи «дійових осіб» - впливо­вих громадських організацій, політичні вбивства тощо. Згадаймо вбивство прези­дента Дж.Кеннеді.