1. До поняття «авіаційне страхування» входить:
а) тільки страхування повітряного транспорту, у тому числі страхування авіазапчастин та двигунів;
б) страхування повітряного транспорту, у тому числі страхування авіазапчастин та двигунів і страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
в) страхування повітряного транспорту, у тому числі страхування авіазапчастин та двигунів, особисте страхування від нещасних випадків авіаційних спеціалістів, страхування відповідальності власників повітряного транспорту, включаючи відповідальність перевізників, диспетчерів, операторів та космічне страхування.
2. Згідно з договором обов 'язкового страхування відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт будуть відшкодовуватись збитки:
а) пов'язані з ушкодженням або смертю членів екіпажу;
б) пов'язані з пошкодженням майна, травмуванням або смертю пасажирів;
в) пов'язані з пошкодженням вантажу, за який страхувальник несе відповідальність за контрактом.
3. В авіаційному страхуванні страхові компанії відмовлять у відшкодуванні збитків у випадках:
а) пілотування застрахованого засобу авіатранспорту особою, що не має на те прав;
б) користування в надзвичайних умовах зльотними смугами, які не призначені для застрахованого засобу авіатранспорту;
в) перевезення пасажирів або вантажів числом або масою, що перевищує декларовану вантажопідйомність засобу авіатранспорту.
4. Ставки премії по страхуванню авіасуден залежать від таких факторів:
а) кліматичні умови;
б) частота зльотів і посадок;
в) кваліфікація і досвід пілотів;
г) повітряне судно виконує регулярні рейси чи ні.
5. При укладанні договорів авіаційного страхування в Україні необхідно посилатися на такий законодавчий документ:
а) усі питання, що стосуються страхування, визначені Законом України «Про внесення змін до закону України «Про страхування»» від 07.11.2001 і Повітряним кодексом України;
б) законодавчим документом в Україні в галузі авіаційного страхування є Кодекс цивільної авіації;
в) основоположним документом авіаційного страхування є Варшавська конвенція 1929 р.;
г) законодавчим документом в Україні в галузі авіаційного страхування є Закон України «Про транспортування вантажів та перевезення пасажирів».
6. В Україні розмір відшкодування за завдану шкоду життю та здоров'ю пасажирів під час перевезення авіатранспортом (за кожне пасажирське місце):
а) 5 тис. дол. США;
б) 10 тис. дол. США;
в) 20 тис, дол. США;
г) 40 тис. дол. США.
7. Страхування авіасуден — це:
а) страхування каско;
б) страхування карго.
8. Страхування авіасуден проводиться за умовами:
а) «за всі ризики»;
б) «повного пошкодження та загибель»;
в) «без відповідальності за приватну аварію»;
г) «тільки від повної загибелі».
9. В авіаційному страхуванні розрізняють такі форми:
а) добровільна;
б) обов’язкова;
в) добровільна і обов’язкова.
10. Договір в авіаційному страхуванні може бути укладений:
а) на період одного польоту;
б) на декілька років з перерахуванням страхової суми, тарифних ставок кожного року;
в) на період регулярних польотів з метою перевезення пасажирів, багажу, вантажів.
11. В Україні члени екіпажу літака страхуються:
а) на час польоту;
б) на час польоту, по дорозі з готелю до аеропорту;
в) на час польоту, по дорозі з готелю до аеропорту, під час заходження на посадку.
12. Члени екіпажу літака є:
а)страхувальниками;
б) застрахованими;
в) страховиками.
13. Видами добровільного авіаційного страхування є:
а) страхування відповідальності обслуговування повітряного простору;
б) страхування відповідальності технічного обслуговування повітряного простору;
в) космічне страхування.
14. Страхова сума за договором страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу не повинна бути меншою ніж:
а) 20000 тис. грн. за кожну застраховану особу;
б) 50000 тис. грн. за кожну застраховану особу;
в) 100 000 тис. грн.. за кожну застраховану особу.
15. Страхувальниками за договором авіаційного страхування можуть бути:
а) українські експлуатанти повітряних суден;
б) повітряні перевізники, які мають право здійснювати пасажирські та вантажні перевезення;
в) особи, які мають право власності на повітряне судно;
г) особи, які є замовниками авіаційних робіт.
16. Основними завданнями Авіаційного страхового бюро є:
а) дослідження та прогнозування національного ринку страхових послуг у галузі авіації;
б) підготовка та внесення на розгляд державних органів пропозицій стосовно законодавчих та інших нормативних актів з обов'язкового авіаційного страхування, розроблення рекомендацій з методології здійснення відповідних видів авіаційного страхування;
в) сприяння впровадженню прийнятих у міжнародній практиці умов авіаційного страхування та форм уніфікованих полісів тощо.
17. В авіаційному страхуванні у разі смерті застрахованої особи внаслідок страхового випадку спадкоємцю виплачується:
а) 60 % страхової суми;
б) 80 % страхової суми;
в) 100 % страхової суми
18. В авіаційному страхуванні у разі встановлення застрахованій особі інвалідності І групи їй виплачується:
а) 60 % страхової суми;
б) 80 % страхової суми;
в) 100 % страхової суми
19. В авіаційному страхуванні у разі встановлення застрахованій особі інвалідності ІІ групи їй виплачується:
а) 60 % страхової суми;
б) 80 % страхової суми;
в) 100 % страхової суми
20. В авіаційному страхуванні у разі встановлення застрахованій особі інвалідності ІІІ групи їй виплачується:
а) 60 % страхової суми;
б) 80 % страхової суми;
в) 100 % страхової суми
