Порядок відкриття, використання і закриття рахунків у банках

ТЕМА 4. ОПЕРАЦІЇ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛАТІЖНОГО ОБОРОТУ

Форми і види розрахунків

Грошовий оборот – це сукупність усіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в економіці.

Грошовий оборот (ГО) за структурою, тобто залежно від форми грошей, поділяється на безготівковий грошовий оборот (БГО) і готівковий грошовий обіг (ГГО):

ГО = БГО + ГГО.

Безготівковий грошовий оборот – це сукупність платежів без використання готівки, які здійснюються у вигляді перерахування сумм через рахунки у банківських установах.

Безготівковим шляхом здійснюються платежі підприємств за реалізовані товари і послуги, сплата податків, видача й погашення банківських кредитів, розрахунки, пов’язані зі страховими, адміністративно-судовими зобов’язаннями та ін. Безготівкові платежі опосередковують також частину грошових доходів і витрат населення.

Готівковий грошовий обіг – це сукупність платежів, які здійснюються з використанням готівкових грошей.

Безготівковий грошовий оборот має такі переваги порівняно з обігом готівки:

• прискорюється обіг грошових коштів суб’єктів господарювання;

• зменшуються готівкові гроші в обігу, внаслідок чого значно скорочуються суспільні витрати обігу, пов’язані з друкуванням, перевезенням і зберіганням готівкових грошей;

• збільшуються можливості держави щодо регулювання грошової сфери та ін.

Платіжний оборот – це частина грошового обороту, в якому гроші функціонують як засіб платежу і використовуються для погашення боргових зобов’язань. Він здійснюється як у готівковій, так і у безготівковій формі. Весь безготівковий оборот є платіжним, тому що він передбачає розрив у часі руху товару в різних його різновидностях і грошових коштів, тобто функціонування грошей як засобу платежу. Відповідно економічні процеси в економіці опосередковуються переважно безготівковим платіжним оборотом.

Необхідною умовою ефективної організації у країні платіжного обороту між суб’єктами ринку є здійснення банківською системою безготівкових розрахунків.

Безготівкові розрахунки – це грошові розрахунки, які здійснюються шляхом запису за рахунками у банку, коли грошові кошти списуються з рахунка платника і зараховуються на рахунок отримувача.

Організаційно безготівкові розрахунки поділяються на міжбанківські, що обслуговують відносини між банками, та міжгосподарські, що обслуговують відносини між банківськими клієнтами.

Безготівкові розрахунки між підприємствами, установами, організаціями (міжгосподарські) можуть класифікуватися за рядом ознак.

 

Безготівкові розрахунки організовують за такими принципами:

1. Всі підприємства, незалежно від їхньої організаційно-правової форми, зобов’язані зберігати грошові кошти (як власні, так і залучені) у банку на поточних та інших рахунках.

2. Грошові розрахунки між підприємствами проводяться, як правило, шляхом безготівкових розрахунків через банки.

3. Платежі (розрахунки) здійснюються банком відповідно до отриманих від підприємств грошово-розрахункових документів.

4. Платежі з покупцями за товарно-матеріальні цінності та послуги проводяться після відвантаження товарів або надання послуг, одночасно з ними або ж у порядку попередньої оплати.

5. Розрахунки за товари і послуги проводяться, як правило, за згодою (розпорядженням, акцептом) платника після перевірки виконання постачальником договірних умов. Акцепт – згода на оплату або гарантування оплати документів. При порушенні умов договору платник може відмовитися від оплати розрахункових документів, про що він повідомляє безпосередньо постачальнику в порядку і терміни, передбачені договором.

6. Черговість платежів з рахунка визначається клієнтом за його розсудом (якщо інше не передбачено законодавством).

7. Платежі здійснюються лише за наявності достатніх коштів на рахунку платника. У необхідних випадках банк може надати кредит на оплату рахунків постачальників або взяти на себе функцію платника-гаранта (поручителя) на комерційній основі (на прохання кредитоспроможного господарського органу).

8. Зарахування коштів на рахунок отримувача здійснюється, як правило, після списання відповідних сум з рахунка платника.

9. Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають форми розрахунків і зазначають їх під час укладення договорів.

Спосіб платежу характеризує порядок списання коштів з рахунків платників. Застосовуються два основні способи платежу:

1) перерахування коштів з рахунка платника на рахунок одержувача коштів шляхом відповідних записів за ними;

2) залік взаємних вимог, при якому взаємні вимоги господарських суб’єктів зараховуються і тільки різниця перераховується шляхом записів за рахунками.

Форма безготівкових розрахунків – це такий порядок здійснення безготівкових розрахунків, який характерний для певного виду розрахункового документа.

Залежно від характеру розрахункових документів, розрізняють такі форми безготівкових розрахунків:

• розрахунки платіжними дорученнями;

• розрахунки платіжними вимогами-дорученнями;

• розрахунки платіжними вимогами;

• розрахунки чеками;

• акредитивна форма розрахунків;

• вексельна форма розрахунків;

• розрахунки банківськими платіжними картками.

 

 

Порядок відкриття, використання і закриття рахунків у банках

Ведення банками рахунків клієнтів є необхідною передумовою та важливою складовою їхнього розрахунково-касового обслуговування. Весь процес ведення рахунків умовно можна поділити на три стадії: відкриття, використання і закриття рахунків.

Суб’єкти господарювання, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва і фізичні особи мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб у будь-яких банках України відповідно до власного вибору.

Порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їхнього закриття визначаються Інструкцією «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженою постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 р.

Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом. Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунка поточні рахунки, за договором банківського вкладу – вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок – це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково- касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків належать:

• рахунки за спеціальними режимами їхнього використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

• поточні рахунки типу «Н», що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;

• поточні рахунки типу «П», що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;

• карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за

платіжними картками;

• поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів.

Вкладний (депозитний) рахунок – це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений термін або без зазначення такого терміну відповідно до законодавства України та умов договору.

Клієнти можуть відкривати лише один поточний рахунок для формування статутного фонду господарського товариства (у національній або іноземній валюті) та один поточний рахунок (у національній або іноземній валюті) за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи. З документів, які вимагаються від клієнта в разі відкриття рахунків, формується справа з юридичного оформлення рахунка.

Порядок відкриття поточних рахунків у національній та іноземних валютах суб’єктам господарювання. Якщо суб’єкт господарювання не має в цьому банку рахунків, то відкриття йому поточного рахунка здійснюється в такому порядку.

Особи (особа), які (яка) від імені юридичної особи відкривають поточний рахунок, повинні:

· пред’явити паспорт або документ, що його замінює і документи, які підтверджують їхні повноваження. Фізичні особи-резиденти додатково пред’являють документ, виданий відповідним органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків;

· подати документи (копії документів, засвідчені у встановленому порядку), визначені Інструкцією для відкриття поточних і вкладних (депозитних) рахунків.

На підставі зазначених вище документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію клієнта та осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком. Між банком і клієнтом укладається у письмовій формі договір банківського рахунка.

Якщо юридична особа не має рахунка в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунка потрібно подати такі документи:

· заяву про відкриття поточного рахунка. Заяву підписують керівник і головний бухгалтер юридичної особи;

· копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію. У разі відкриття поточних рахунків юридичним особам, які утримуються за рахунок бюджетів, цей документ не вимагається;

· копію належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту, засновницького договору, установчого акта, положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально. Положення юридичних осіб публічного права, які затверджуються розпорядчими актами Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, засвідчення не потребують;

· копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

· копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

· картку зі зразками підписів та відбитка печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. До картки входять зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.

Для відкриття поточного рахунка фізичній особі-підприємцю потрібно подати до банку такі документи:

· заяву;

· копію свідоцтва про державну реєстрацію;

· копію документа, що підтверджує взяття фізичної особи- підприємця на облік в органі державної податкової служби;

· копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи- підприємця у відповідному органі Пенсійного фонду України;

· картку зі зразками підписів. Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку або нотаріально.

Порядок закриття рахунків клієнтів банків. Поточні рахунки клієнтів банків закриваються:

· на підставі заяви клієнта;

· на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації юридичної особи;

· на підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію суб’єкта господарювання;

· у разі смерті власника рахунка – фізичної особи (за зверненням до банку спадкоємців);

· на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.

Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років підряд і на цьому рахунку немає залишку коштів.