Характеристика методів експертної оцінки комплексних показників якості товарів

Якість товарів визначається за показниками, точність і надійність оцінок залежить від правильного розташування за рівнями важливості, тобто побудови структурної схеми підпорядкованості і взаємозв’язку окремих показників, що представляє собою складну евристичну процедуру.

Практичний досвід експертної оцінки і врахування методичних основ побудови класифікацій дозволили сформулювати наступні загальні правила побудови ієрархічних структур важливості показників якості або “дерева показників”.

1. При побудові класифікації необхідно дотримуватися умови розподілу за рівними підставами. Це означає, що ознака, за якою любий комплексний показник ділиться на n показників, повинна бути єдиною для всіх n показників. Однорідність показників, які складають групу, забезпечують експерту кращі можливості для їх співставлення при визначенні коефіцієнтів вагомості. Правило вимагає виконання важливої умови – ні один показник всередині групи не повинен бути часткою іншого показника.

2. Визначаючи важливість різних показників якості і коефіцієнти вагомості однорідної групи, при наявності значної кількості показників, їх треба обмежувати до 5-ти при застосуванні методу “фіксованої суми”. При використанні методу послідовних порівнянь коефіцієнт вагомості найважливішого показника приймається рівним 1, іншим показникам надаються менші значення.

3. На останньому рівні “дерева показників” розташовують одиничні показники, які не розкладаються на більш прості. В звязку зі складністю побудови структурної схеми “дерева показників” її створюють поетапно:

· Експерти отримують пояснюючу записку та анкету, згідно якими вони повинні дати перелік показників якості, об’єднаних у однорідні групи.

· Анкети передаються робочою групою, яка складає об’єднаний перелік показників і груп.

· Структурна схема коректується експертами. Після її вивчення кожний експерт повинен прийти до наступних висновків:

1. У схемі є показники, важливість яких незначна, вони викреслюються;

2. У схему не включено важливі показники, які експерт вносить у схему;

3. Схема повинна бути відкоректована: експерт викреслює маловажливі показники і вписують достатньо важливі, доповнюючи схему;

4. Структурна схема складена вірно.

Анкети мають додаткове можливе пояснення. Для визначення коефіцієнтів вагомості окремих показників застосовують експертні методи, які розглядалися – шкали найменувань, порядку інтервалів, відношень.

Одиничні показники, які знаходяться на останньому рівні “дерева показників” розраховуються за формою:

Kt = f (Pi / ),

де - базове (еталонне)значення показника.

Застосовують для диференційної і комплексної оцінки якості зразків продукції, які значно розрізняються за якістю, а також для попередніх розрахунків. Для підвищення точності результатів оцінки одиничних показників доповнюють визначенням допустимих інтервалів їх змін – найкраще значення показника, перевищення якого недоцільно або неможливо. Принципи призначення показника залежить від мети оцінки якості. Для всіх показників цей принцип повинен бути єдиним. Звичайно приймається .

Визначення результатів експертної оцінки проводиться анкетуванням або іншим методом. Значення показника приймається за максимально допустиме, якщо за нього подано не менше 70% голосів. Операція визначення оцінок показників якості К і переведення їх у відносну оцінку – найскладніша. Для її виконання застосовують метод головних точок, який має різновиди: трьох головних точок, семи точок для одиничних показників. Принцип методу полягає в графічному визначенні експертом виду залежності між значеннями показників Рі та їх оцінками Кі. В залежності від числа використаних точок, метод має різновиди. Мінімальна кількість точок може дорівнювати 3, максимальна – 7, що розраховано на психологічні можливості експерта при визначенні наявності або відсутності лінійної залежності.

Метод трьох точок. Для визначення залежності f експерт ділить значення показника Рі на ділянки, розділені головними точками: максимальне, мінімальне, середнє значення показника і призначення оцінок К у цих точках. Застосовуючи шкалу 0 ¸ 1 або 0 ¸ 10, будується графік, де відкладають на осі абцис – оцінки показника Рі, на осі ординат - оцінки показника Кі, визначаючи залежність в інтервалі між точками. Метод дає приблизні результати.

Метод семи головних точок використовується при проведенні органолептичного методу дослідження, застосовується семибальна шкала оцінок, яка відрізняється рівномірністю. При переході одного класу якості до другого оцінка міняється на один бал.

Для полегшення роботи експерта додатково до анкети будується 5 графіків, з яких експерт вибирає ту криву, яка за його думкою найбільше показує характер залежності. Графік, побудований експертом, характеризує залежність між абсолютними значеннями показників Рі та їх оцінками Кі, а для показників, визначених органолептичними методами, - між класами якості і їх оцінками. Для визначення комплексних показників якості застосовують методи комплексної оцінки якості зразків продукції і методи побудови моделей показників якості.

Комплексні показники якості продукції визначають двома методами:

· Експрес методом.

· Методом руху за рівнями, який має два різновиди – без підготовки і з підготовкою.

Експрес метод – це метод визначення комплексного показника якості – зовнішнього вигляду і значень окремих показників якості шляхом аналізу без попередньої їх оцінки і визначення коефіцієнтів вагомості. Досвід свідчить, що кваліфікаційний експерт порівняно легко проводить комплексну оцінку за значеннями 3-4 показників якості. Кількість визначень однорідних показників, які знаходяться на одному ієрархічному рівні збільшується до 7-9 показників. Точність визначень досягається обговоренням їх результатів.

Методом руху за рівнями без підготовки представляє собою ступеневий метод з використанням експрес методу, тобто експерт проводить оцінку показників за рінями ієрархії за “деревом показників”, починаючи з вищого рівня він дає оцінку показникам вище розташованого рівня. Оцінюючи послідовно показники якості за рівнями ієрархії і досягаючи верхнього рівня, тобто комплексного показника якості.

Методом руху за рівнями з підготовкою ґрунтується на попередньому визначенні експертами коефіцієнтів вагомості показників якості Мі та їх оцінок Кі. При визначенні комплексних оцінок експерту відомі середні значення коефіцієнтів вагомості Мі та оцінки окремих показників Кі.

Визначення комплексних показників аналогічно методу руху за рівнями без підготовки. При визначенні комплексних показників експерти використовують залежність між значеннями показників якості Рі або їх оцінками Кі та показниками якості вищого рівня. Використовуючи результати оцінок якості різних зразків, які визначали експрес – методом або методом руху за рівнями, одержують вихідні дані для визначення функцій. Оцінки, призначені експертами, розміщують у матриці, кожний рядок якої представляє набір оцінок показників зразка продукції і комплексних експертних оцінок.

Практичне заняття 3