Основні характеристики та класифікація інформації

Слово інформація походить від латинського «information» – виклад, роз’яс­нення, тлумачення, подання, поняття, обізнаність, просвіта. Поняття інформації неодноразово змінювалось, його межі то розширювалися, то звужувалися. Спочатку під цим словом розуміли уявлення, поняття, потім – відомості, передачу повідомлень.

Так, Закон України «Про інформацію» визначає інформацію як будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Інформацію поділяють за такими видами, як:

– інформація про фізичну особу;

– інформація довідково-енциклопедичного характеру;

– інформація про стан довкілля (екологічна інформація);

– інформація про товар (роботу, послугу);

– науково-технічна інформація;

– податкова інформація;

– правова інформація;

– статистична інформація;

– соціологічна інформація тощо.

Основні характеристики інформації: цільове призначення, обсяг, цінність, повнота, надійність, вірогідність, надмірність, правдивість, доступність, швидкість передавання та переробки інформації.

Цільове призначення інформації – одна з найважливіших її характеристик, оскільки одна і та ж інформація часто використовується з різною метою. Наприклад, одні і ті ж дані можуть бути використані як для аналізу оперативної обстановки, так і для проведення оперативно-пошукових заходів.

Для передачі та обробки інформації важливого значення набуває її обсяг, який в простішому випадку залежить від кількості знаків (символів), що передаються.

Цінність інформації багато в чому визначається як своєчасністю її передачі, ступенем впливу на рішення, що приймається на її основі, так і важливістю самого рішення. Цінність інформації залежить також від ряду інших характеристик інформації: повноти, надійності, вірогідності.

Така характеристика, як повнота використовується для визначення змісту найбільш істотних параметрів інформації, що передається. Інформація вважається повною, якщо вона відповідає необхідному обсягу. Невідповідність між інформацією, яка вимагається і яка здобута, свідчить або про неповноту, або про надлишок інформації.

За допомогою надійності характеризується наявність помилок в інформації, що передається. Надійність багато в чому залежить від технічних засобів, що використовуються.

Інформація може відповідати чи неповністю відповідати тому об’єктові, явищу чи процесу, який вона відображає. Для визначення ступеня відповідності використовують характеристику, яку називають вірогідністю.

Правдивість надходження інформації визначається її вірогідністю, одноразовістю реєстрації, точністю передачі. Якщо інформація проходить три-чотири передавальних ланки, її правдивість знижується до 10% за рахунок старіння і викривлення.

Під надмірністю інформації розуміється збільшення обсягів даних, що передаються, але які не спричиняють одержання додаткових нових відомостей.

Доступність інформації міститься в тому, що вона знаходиться і накопичується в такому вигляді, що її можна було швидко і легко сприймати і використовувати в управлінні. Мова повідомлення повинна бути зрозумілою адресату, важливе значення має наочна інформація: графіки, планшети, світлове табло, слайди.

Остання характеристика – швидкість передаваннята обробки інформації. Вона залежить від швидкості технічних засобів та систем, що використовуються.

Залежно від способу передачі та сприйняття можна виділити такі види інформації:

– візуальна (передається і сприймається візуальними образами);

– аудіальна (звуками);

– тактильна (відчуттями);

– смакова (запахами);

– машинно-орієнтована (сприймається і обробляється ЕОМ).

За соціальною орієнтацією в науці виділяють масову, особисту і спеціальну інформацію. Якщо масова інформація адресується найширшому колові споживачів, то особиста орієнтована на точно визначеного індивідуума або певну групу осіб. Спеціальна інформація розрахована на спеціалістів. Вона може бути науковою або художньою, технічною або гуманітарною тощо. Спеціальну інформацію часто поділяють за сферами людської діяльності за галузевим принципом. Наприклад: машинобудівна, приладобудівна, енергетична, юридична, медична та ін.

Види інформації, які використовуються в управлінні, класифікуються за наступними ознаками:

– змістом – політична, директивна, правова, науково-технічна, економічна, планова, адміністративна, виробнича, бізнесова, нормативно-довідкова, обліково-бухгалтерська, статистична;

– напрямом руху – вхідна, вихідна;

– характером фіксації – фіксована, нефіксована;

– способом фіксації – документована, звукова, аудивізуальна;

– відношенням до суб’єкта управління – зовнішня, внутрішня;

– ступенем обробки – первинна, довільна, підсумкова;

– ступенем постійності – постійна, перемінна;

– форма надання – літерна, цифрова, кодована;

– можливості обробки – піддається і не піддається обробці;

– насиченості – достатня, недостатня, збиткова;

– правдивості – достовірна, недостовірна.

Політична інформація відображає політику держави щодо бізнесу, соціально-економічного розвитку, різних форм господарювання.

Директивну інформацію виробляють вищі органи, які визначають стратегію господарської діяльності менеджерів і яка слугує основою управління.

Правова інформація визначає статус кожного працівника, його посадове положення і за допомогою якої встановлюють норми господарського і адміністративного права, додержуються законності.

Науково-технічна інформація надає дані про досягнення науки і техніки, для ознайомлення з якою створюються в організаціях відділи або бюро.

Економічна інформація використовується для обґрунтування управлінських рішень і управління економічним розвитком організації. Вона включає розрахунки економічних показників, результати господарської діяльності, аналізу ринку, ціноутворення тощо.

Планова інформація представлена завданнями, технологічними картами, планами за періодами робіт, планами-нарядами тощо.

Адміністративна інформація призначена для оформлення ділових взаємовідносин між організаціями, громадянами і усунення недоліків; оформляється у вигляді наказів, розпоряджень, вказівок, положень.

Виробнича інформація містить оперативні відомості про техніку, технологію виконання планів виробництва і реалізації продукції.

Бізнесова інформація містить відомості про ринкові ціни та їх тенденції, рівень конкуренції, строки і об’єми надходження продукції, сервіс та рекламу, можливості комерційних операцій, підприємництво, комерційний ризик та ін.

Нормативно-довідковаінформація включає норми виробітку і обслуговування, тарифну систему оплати праці, розміри посадових окладів, довідкові дані про техніку, технологію, організацію праці.

Облікова-бухгалтерська інформація дозволяє контролювати хід виробництва і його результати, використання коштів, здобуття прибутку.

Статистична інформація представляє достовірні науково-обгрунтовані відомості, які дозволяють прийняти правильне рішення.

В процесі сприйняття інформації має значення зовнішнє оточення і ситуація. Важливе місце зустрічі осіб, які обмінюються інформацією, характер самої інформації, хто ініціатор зустрічі, присутність інших осіб, шум, музика, все що може впливати і відволікати увагу передаючого і приймаючого інформацію. Сприйняття інформації залежить і від часу, відведеного для учасників обміну. Інформація повинна надходити до своєчасно, а якщо запізнюється, то виникають небажані ситуації, які впливають на організацію виробництва.