Рішення про проведення обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Проводити обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням уповноважені оперативні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, Державної пенітенціарної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатись також інші особи.
У ст. 7 закону України «Про ОРД» зі змінами та доповненнями зазначено обов’язки підрозділів, які здійснюють ОРД, виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора та ухвали слідчого судді, суду і запити повноважних державних органів, установ та організацій про проведення оперативно-розшукових заходів. Письмові доручення щодо проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, надані слідчим, прокурором в межах компетенції та у встановленому порядку, є обов’язковими для виконання оперативним підрозділом. Такі доручення адресуються керівнику відповідного оперативного підрозділу. Як правило, доручення слідчого містять три розділи: опис фабули справи; відомості, отримані у ході розслідування, у межах, необхідних для виконання доручення; перелік конкретних питань, відповіді на які необхідно отримати оперативно-розшуковим шляхом. Обов’язком слідчого є не тільки постановка завдань оперативному підрозділові, але й забезпечення їх необхідною інформацією, яку він отримує у ході процесуальної діяльності та невідкладне опрацювання отриманої від них інформації.
Організацією обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи є найбільш ефективна система використання сил та засобів для виконання поставлених завдань. Організаційними елементами обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з використанням технічних засобів є:
1. Вивчення, оцінка, аналіз ситуації.
2. Планування.
3. Розстановка сил та засобів.
4. Взаємодія між учасниками.
5. Контроль.
При підготовці оцінюють місця, де буде проводитися обстеження, коло осіб, стосовно яких будуть здійснюватися заходи, аналізують можливості технічних підрозділів. Перед прийняттям рішення про необхідність проведення обстеження оцінюють тактичну доцільність застосування технічних засобів, виходячи із ситуації, яка склалася:
─ запобігання тяжкому злочинові чи з'ясування істини під час розслідування кримінальної справи;
─ неможливість одержання інформації іншим способом або за допомогою інших засобів;
─ можливість зашифрування джерела отримання інформації;
─ можливість використання отриманих матеріалів у кримінальному судочинстві;
─ визначення місця перебування злочинця для його затримання.
Слідчий (або за дорученням оперативний працівник) оцінює ситуацію і визначає, які конкретно програмні та технічні засоби у поєднанні з якими тактичними прийомами необхідно використати, а саме:
─ розробка задуму обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, визначення ролі програмних і технічних засобів, методів і способів отримання необхідної інформації;
─ вивчення можливості наявних технічних засобів (їх тактико-технічні характеристики), відбір необхідних програмних та технічних засобів;
─ визначення способів технічної фіксації, можливості застосування наявних технічних засобів у конкретній ситуації та визначення тактичних прийомів застосування техніки.
Сукупність найбільш доцільних заходів, що забезпечують у своїй послідовності успішне проведення обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, заздалегідь продумують у ході планування. З огляду на конкретні обставини план передбачає найбільш доцільний порядок здійснення майбутнього процесу щодо документування злочину, і тому від того, наскільки глибоко і всебічно він продуманий, науково обґрунтований, значною мірою залежить кінцевий результат.
Наукова обґрунтованість означає, що слідчий (за дорученням оперативний працівник), розробляючи план, має виходити з повного аналізу наявних матеріалів, врахування ситуації, а також реальних можливостей здійснення негласних дій. Саме за такого підходу планування забезпечить ефективність обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з розкриття злочинів.
Вирізняють такі етапи організації планування проведення обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи при фіксації злочинних дій:
─ підготовка матеріалів здійснення обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (визначення необхідних характеристик програмно-технічних засобів та спеціальних знань виконавця для фіксації певної злочинної дії);
─ підготовка до проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії із застосуванням технічних засобів оперативно-технічним підрозділом (підбір відповідного обладнання та виконавців для фіксації певної злочинної дії);
─ реалізація запланованого із внесенням відповідних корективів при зміні обстановки (установка обладнання та проведення фіксації);
─ завершальний етап заходу (проведення розобладнання);
─ обробка одержаної інформації, її оцінка;
─ аналіз ефективності проведення обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, висновки щодо досягнення його мети.
До участі в обстеженні слід залучати фахівців, які мають навички відшукання відповідних слідів, фіксації обстановки, установлення хімічних пасток, технічних засобів аудіо- та відеоконтролю тощо. Результати діяльності фахівця докладно фіксують у довідках, актах, які складають після закінчення обстеження, з точним визначенням технічних характеристик застосованих і запроваджених технічних засобів фіксації інформації.
Оперативних працівників, які залучаються до обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, всебічно інструктують як з технічних та організаційних аспектів його проведення, так і з питань дотримання конспірації при його здійсненні.
До одержання дозволу на проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи слідчий (за його дорученням оперативний працівник) вивчає оперативну обстановку на об'єкті і за погодженням з прокурором, звертається до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи.
Розгляд клопотання про обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи віднесений до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання.
У клопотанні зазначаються:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) короткий виклад обставин злочину, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання;
3) правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
4) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;
5) обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину;
6) вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення;
7) обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб;
8) відомості, залежно від виду негласної слідчої дії, про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;
9) обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.
До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.
Слідчий суддя приймає ухвалу про дозвіл на проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, якщо прокурор, слідчий доведуть наявність достатніх підстав вважати, що:
1) вчинений злочин відповідної тяжкості;
2) під час проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин.
Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про:
1) прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням;
2) злочин, у зв'язку із досудовим розслідуванням якого приймається ухвала;
3) особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;
4) вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості, залежно від виду негласної слідчої дії, про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;
5) строк дії ухвали.
Прийняття слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу.
Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи не може перевищувати два місяці.
Якщо слідчий, прокурор вважає, що проведення обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи слід продовжити, то слідчий за погодженням з прокурором або прокурор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про прийняття ухвали згідно з вимогами статті 248 КПК.
Крім відомостей, вказаних у статті 248 КПК, слідчий, прокурор повинен надати додаткові відомості, які дають підстави для продовження зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії.
Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені статтею 219 КПК. У разі, якщо обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи.
Прокурор зобов'язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, якщо в цьому відпала необхідність.
У виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України, обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи може бути розпочате до прийняття ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, за рішенням слідчого, узгодженим з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.
Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 248 КПК України.
Виконання обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана інформація в такому випадку повинна бути знищена в порядку, передбаченому статтею 255 КПК.
Постанова слідчого, прокурора про обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи повинна містити:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія;
4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії;
5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити обстеження;
6) обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб.
У рішенні про проведення обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи зазначається строк його проведення. В подальшому цей строк може бути продовжений:
прокурором, якщо обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи проводиться за його рішенням - до вісімнадцяти місяців;
керівником органу досудового розслідування, якщо зазначена негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням - до шести місяців;
начальником головного, самостійного управління Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головного управління, управління Міністерства внутрішніх справ України, органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу Служби безпеки України в межах компетенції, якщо обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи проводиться за рішенням слідчого, – до дванадцяти місяців;
Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, головою органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, головою державного бюро розслідувань, якщо обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи проводиться за рішенням слідчого, – до вісімнадцяти місяців;
слідчим суддею, якщо зазначена негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням у порядку, передбаченому статтею 249 КПК.
Отримавши дозвіл суду на здійснення обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, слідчий (за дорученням оперативний працівник) і оперативно-технічний підрозділ у разі потреби вивчають підходи до об'єкта, де планується обстеження, системи та типи захисних пристроїв, обирають підстави для проникнення в приміщення, з'ясовують інші необхідні дані, визначають тактику зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії.
Контроль за дотриманням законності при організації і проведенні обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи здійснюється за двома напрямками:
1) слідчим, прокурором, слідчим суддею в межах певного кримінального провадження (ст. 3 КПК);
2) керівниками органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, в разі виконання зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії за дорученням слідчого (ст. 9 Закону «Про ОРД»).
Під тактикою обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи слід розуміти сукупність взаємопов’язаних, заснованих на практичному досвіді прийомів, методів, технічних засобів і наукових рекомендацій, що застосовуються слідчим (за дорученням - уповноваженими працівниками оперативних підрозділів) з метою ефективного виконання даної негласної слідчої (розшукової) дії при дотриманні законності.
Враховуючи особливості підготовки і проведення обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, слідчий (за дорученням - працівник оперативного підрозділу) складає план його проведення, у якому зазначає:
мету обстеження;
характеристику місця та особливості розташування приміщення, де буде проводитись обстеження;
установчі дані осіб;
способи зв’язку між учасниками обстеження;
необхідність і ступінь участі в заході інших осіб;
необхідність вилучення предметів і документів, що можуть бути доказами у справі;
відповідальних за виконання заходу в цілому та окремих його етапів;
інші дані.
Якщо обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи проводилось працівниками оперативного підрозділу за дорученням слідчого, останньому з відповіддю на доручення передають протокол з додатками (вилучені документи, предмети).
В процесі обстеження проводиться огляд приміщень, будинків, ділянок місцевості та об’єктів, розташованих на них. Обстеження як огляд полягає у візуальному, слуховому і запаховому вивченні обстановки у відвідуваному об’єкті з метою виявлення, вилучення і дослідження предметів, які мають причинний зв’язок з обставинами вчинення злочинів, підозрюваними тощо.
Декілька прикладів:
Виконуючи доручення слідчого, оперативний працівник за згодою власника відвідав магазин, з якого постійно вчинялись крадіжки, і встановив «хімічні пастки» на визначених речах, одна з яких через декілька днів була викрадена. За слідами, які залишилися на руках і одязі підозрюваного, дана особа була встановлена і затримана.
В іншому випадку оперативний працівник, виконуючи доручення слідчого по розкриттю вбивства з розчленуванням тіла, відвідав один із будинків за згодою господаря. В ході бесіди оперативний працівник звернув увагу на те, що при загальній неохайності і забрудненості в приміщенні одна стіна була свіжопобілена, а дерев’яний стіл вичищений до природнього кольору деревини. Саме ці ознаки послужили приводом для подальшої перевірки господаря. Пізніше встановлено, що саме в цьому приміщенні господар будинку пиячив з потерпілим, з яким у нього виникла бійка, внаслідок чого потерпілий був вбитий. Бажаючи сховати сліди, злочинець розчленував труп на столі. Після вивезення частин тіла, злочинець вискоблив стіл ножем і побілив стіну кімнати, на яку потрапили краплі крові. При огляді місця події слідчий між дошками кришки стола та на стіні виявив залишки крові, що було вагомим доказом у звинуваченні.
Отже, при обстеженні визначених місць слідчий (за дорученням оперативний працівник) може вивчити розташування приміщень, дверей, меблів, наявність тих чи інших предметів, що може мати значення при наступній оцінці ситуації та прийнятті процесуальних чи управлінських рішень.
