Процесуальне оформлення інформації, отриманої під час зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж

Стаття 265 КПК України «Фіксація та збереження інформації, отриманої з телекомунікаційних мереж за допомогою технічних засобів та в результаті зняття відомостей з електронних інформаційних систем» визначає, що зміст інформації, яка передається особами через транспортні телекомунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації (ч. 1 ст.265 КПК України). В свою чергу зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов'язана забезпечити обробку, збереження або передання інформації.

Визначимо алгоритм дій слідчого або оперативного працівника після проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж:

- ознайомлення з інформацією здобутою під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії;

- виокремлення інформації, яка має значення під час розслідування кримінального провадження;

- використання здобутої інформації для здійснення заходів та інших негласних слідчих (розшукових) дій по пошуку та встановленню відомостей, предметів або матеріалів про злочин, щодо якого проводиться кримінальне провадження;

- складання протоколу проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж для: використання здобутої інформації в кримінальному провадженні або проведення відповідного знищення у разі, якщо вони не містять значущих даних.

З метою вирішення завдань, поставлених в процесі визначення порядку проведення визначених вище дій, розглянемо більш детально його складові, зокрема порядок складання протоколу з проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та фіксації отриманої інформації в досудовому розслідуванні.

Так, у протоколі проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж зазначаються:

• дата складення протоколу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;

• посада, прізвище та ініціали особи, у провадженні якої перебуває кримінальна справа;

• номер кримінальної справи, за якою здійснювалося зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж як негласної слідчої (розшукової) дії;

• номер ухвали (постанови), дата прийняття та найменування суду, яким видано дозвіл на здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та строки здійснення;

• найменування підрозділу, працівники якого залучалися до здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;

• дані про особу, стосовно якої здійснювалася негласна дія;

• результати здійснення негласної дії, відомості про матеріальні носії інформації (матеріали аудіо- чи відеозапису, фото- і кінозйомки, магнітні накопичувачі тощо) та місце їх зберігання.

Протоколи щодо проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 256 КПК України).

Зміст інформації, що передається особами через транспортні телекомунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації (ч. 1 ст. 265 КПК України).

Протокол підписує слідчий, у провадженні якого перебуває справа, або працівник оперативного підрозділу за його дорученням.

Протоколи про проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору (ч. 3 ст. 252 КПК України).

Забороняється використання відомостей, речей та документів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій для цілей, не пов'язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб (ч. 2 ст.255 КПК України). Якщо протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, містять інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб, захисник, а також інші особи, які мають право на ознайомлення з протоколами, попереджаються про кримінальну відповідальність за розголошення отриманої інформації щодо інших осіб (ч. 2 ст.254 КПК України).

В практичній діяльності іноді виникають проблемні питання щодо зберігання та використання відомостей (здобутих в процесі фіксування результатів зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж), які не можуть бути використані в інтересах кримінального судочинства та бути приєднаними до кримінального провадження як джерела доказів, оскільки не містять доказової бази вини підозрюваних, обвинувачуваних, підсудних. У даних ситуаціях ініціатор повинен керуватися нормами, визначеними законодавцем, зокрема відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені (ч. 1 ст.255 КПК України). Виходячи із зазначеного, вказана норма створює додаткові гарантії законності в ході досудового розслідування, зокрема відомості особистого життя не можуть бути використані проти особи.

Використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема здобутих під час зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, в кримінальному судочинстві обумовлює потребу у вжитті процедур розсекречування відомостей та їх матеріальних носіїв, які визначені наказом МВС України від 06.11.2008 № 587 „Про затвердження Порядку розсекречування матеріальних носіїв секретної інформації, добутої під час здійснення оперативно-технічних заходів, та передачі їх для використання як джерел доказів у кримінальному судочинстві”. У зазначеному акті визначено підстави, умови та процедуру розсекречування оперативними підрозділами органів внутрішніх справ України матеріальних носіїв секретної інформації, добутої під час здійснення дій з негласним застосуванням технічних засобів, та передачі її для використання в кримінальному судочинстві.

Не підлягають розсекречуванню та передачі матеріали в разі неможливості забезпечити безпеку учасникам здійснення негласної слідчої (розшукової) дії (працівникам підрозділу-ініціатора та уповноважених підрозділів на проведення зняття інформації з каналів зв’язку, які безпосередньо здійснювали дії, потерпілим, свідкам, іншим особам, які на конфіденційній основі надавали допомогу).

У наданні дозволу на розсекречування матеріальних носіїв інформації може бути відмовлено через неможливість їх використання в кримінальному судочинстві як джерела доказів.

Забороняється використання в кримінальному судочинстві інших матеріалів та документів з організації і проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та приєднання її до кримінальних справ.

Якщо під час досудового слідства або судового розгляду кримінальної справи виникає необхідність отримання показань як свідків осіб, причетних до отримання відомостей про результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії із негласним застосуванням технічних засобів, показання дає, як правило, посадова особа, у проваджені якої знаходиться справа та, за необхідності, керівник уповноваженого підрозділу на проведення зняття інформації з каналів зв’язку. У випадку виникнення необхідності допиту як свідка посадових осіб, які безпосередньо проводили негласну слідчу (розшукову) дію зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, слідча дія щодо їх допиту може проводитись із вжиттям заходів безпеки, передбачених законодавством.

До предмета показань такого свідка не входять відомості, які розкривають зміст, форми, методи, організаційні положення, оперативну тактику здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, організацію і методику, тактику негласного застосування спеціальних технічних засобів, безпосереднє місце негласного впровадження (установлення) спеціальних технічних засобів, а також даних про працівників, які безпосередньо проводили негласну слідчу (розшукову) дію.

Слід зазначити, що як докази можуть бути використані лише ті відомості, які отримані в ході зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, оформлених в установленому порядку.

Отже, Діяльність слідчого та оперативного працівника неможливо уявити без систематичного і планомірного отримання інформації про об’єкти кримінального переслідування. Для цього можуть застосовуватися різноманітні засоби і методи, що передбачені кримінальним процесуальним та оперативно-розшуковим законодавством. Важливе місце у цій системі належить негласній слідчій (розшуковій) дії щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, якою обмінюються особи, що мають причетність до злочину.

Сьогодні в кримінальному судочинстві зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу) є ще недостатньо розробленою, відсутні й методичні рекомендації, які змогли б надати допомогу співробітникам правоохоронних органів у проведенні зазначеної слідчої (розшукової) дії. Однак, окремі кроки у цьому напрямку все ж робляться, зокрема, чітко передбачено визначення поняття транспортних телекомунікаційних мереж та зазначено, що зняття з них інформації є різновидом втручання в приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікації для передавання інформації, якщо під час його проведення можна встановити обставини, що мають значення для кримінального провадження. Також визначено порядок отримання дозволу на проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії (ст. 248 КПК України) та відомості, які повинні бути зазначені в клопотанні, а саме: ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування (ч. 2 ст. 263 КПК України). Крім цього, ч. 3 ст. 263 КПК України передбачає застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а в ч. 4 ст. 263 визначаються уповноважені особи на проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж і зобов’язання керівників та операторів телекомунікаційного зв'язку сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої інформації, зберігати її в незмінному вигляді.

Викладене дає можливість стверджувати, що прийняття норми щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж надає можливість використовувати здобуті відомості під час даної негласної слідчої (розшукової) дії в кримінальному судочинстві, оскільки дані дії новим Кримінальним процесуальним кодексом України визначаються як процесуальні.

[1] ЗУ «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 року

[2] Постанова КМУ № 720 від 9 серпня 2003 року «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг»