Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќрган≥зац≥йно-правов≥ засади державного управл≥нн€ у галуз≥ оборони




 

¬ адм≥н≥стративно-правов≥й теор≥њ та практиц≥ державного управл≥нн€ до сфери адм≥н≥стративно-пол≥тичноњ д≥€льност≥ належать так≥ галуз≥, €к оборона, нац≥ональна безпека, внутр≥шн≥ справи, закордонн≥ справи, юстиц≥€. ќргани управл≥нн€ (виконавчоњ влади) цими галуз€ми Ї складовою частиною Їдиноњ системи орган≥в виконавчоњ влади й активно зд≥йснюють функц≥њ держави. ќсобливе м≥сце в ц≥й систем≥ пос≥дають оборона та органи, що зд≥йснюють управл≥нн€ нею.

”крањна п≥дтримуЇ свою обороноздатн≥сть на р≥вн≥ оборонноњ достатност≥ дл€ захисту в≥д агрес≥њ, прагне до мирного сп≥в≥снуванн€ з ус≥ма державами.

ќборона ”крањни Ч це комплекс пол≥тичних, економ≥чних, еколог≥чних, воЇнних, соц≥альних ≥ правових заход≥в щодо забезпеченн€ незалежност≥, територ≥альноњ ц≥л≥сност≥, захисту ≥нтерес≥в держави й мирного житт€ народу ”крањни. «ахист ¬≥тчизни Ї конституц≥йним обов'€зком кожного њњ громад€нина, оск≥льки оборона крањни належить до найважлив≥ших функц≥й держави та Ї справою всього народу.

ћетою оборони ”крањни Ї створенн€ необх≥дних умов дл€ запоб≥ганн€ воЇнному нападу й збройноњ в≥дс≥ч≥ можлив≥й агрес≥њ проти ”крањни в будь-€кий час ≥ за будь-€ких обставин.

¬оЇнна доктрина ”крањни ірунтуЇтьс€ на тому, що держава: не визнаЇ в≥йну €к зас≥б розв'€занн€ м≥жнародних проблем; прагне до нейтрал≥тету й додержанн€ не€дерних принцип≥в не приймати, не виробл€ти й не набувати €дерноњ зброњ; не маЇ територ≥альних претенз≥й до кожноњ держави й не бачить у жодному народов≥ образ ворога; н≥коли першою не розпочне бойових д≥й проти будь-€коњ крањни, €кщо сама не стане об'Їктом агрес≥њ.

ќснови орган≥зац≥њ оборони ”крањни та повноваженн€ державних орган≥в щодо њњ забезпеченн€, обов'€зки п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, посадових ос≥б стосовно зд≥йсненн€ обороноздатност≥ крањни встановлено «аконом ”крањни в≥д 6 грудн€ 1991 р. Ђѕро оборонуї (з≥ зм≥нами ≥ доповненн€ми в≥д 20 жовтн€ 1994 p., 17 жовтн€ 1995 p., 21 жовтн€ 1997 p., нова редакц≥€ в≥д 5 жовтн€ 2000 р.).

‘ормуванн€ й проведенн€ воЇнноњ пол≥тики ”крањни, законодавче регулюванн€ питань сфери оборони та в≥йськового буд≥вництва зд≥йснюЇ виключно ¬ерховна –ада ”крањни. ¬≥дпов≥дно до ст. 85  онституц≥њ ”крањни до повноважень ¬ерховноњ –ади належить: оголошенн€ за поданн€м ѕрезидента ”крањни стану в≥йни й укладенн€ миру, схваленн€ р≥шень ѕрезидента ”крањни про використанн€ «бройних —ил ”крањни та ≥нших в≥йськових формувань у раз≥ збройноњ агрес≥њ проти ”крањни; затвердженн€ загальноњ структури, чисельност≥, визначенн€ функц≥й «бройних —ил ”крањни; схваленн€ р≥шенн€ про наданн€ в≥йськовоњ допомоги ≥ншим державам, про направленн€ п≥дрозд≥л≥в «бройних —ил ”крањни до ≥ншоњ держави чи про допуск п≥дрозд≥л≥в збройних сил ≥нших держав на територ≥ю ”крањни; затвердженн€ прот€гом двох дн≥в з моменту зверненн€ ѕрезидента ”крањни указ≥в про введенн€ воЇнного чи надзвичайного стану в ”крањн≥ або в окремих њњ м≥сцевост€х, про загальну або часткову моб≥л≥зац≥ю. ¬ерховною –адою схвалено  онцепц≥ю (основи державноњ пол≥тики) нац≥ональноњ безпеки ”крањни.

¬иключно закони ”крањни визначають орган≥зац≥ю «бройних —ил ”крањни, правовий режим воЇнного стану й розв'€зують ≥нш≥ питанн€ в сфер≥ оборони.

¬ажлив≥ функц≥њ у сфер≥ оборони покладено на ѕрезидента ”крањни Ч гаранта державного суверен≥тету й територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ держави. ѕрезидент призначаЇ на посади та зв≥льн€Ї з посад вище командуванн€ «бройних —ил ”крањни, ≥нших в≥йськових формувань, зд≥йснюЇ кер≥вництво та приймаЇ р≥шенн€ в сфер≥ оборони держави, що надал≥ затверджуютьс€ законодавчим органом.

ѕрезидент ”крањни Ї головою –ади нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни, формуЇ њњ персональний склад в≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни.  омпетенц≥ю та функц≥њ –ади нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни визначено «аконом ”крањни в≥д 5 березн€ 1998 р., “имчасовим положенн€м Ђѕро –аду нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањниї, затвердженим ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 30 серпн€ 1996 р.

ќрган≥зац≥€ оборони, кр≥м формуванн€ воЇнноњ пол≥тики й воЇнноњ доктрини, включаЇ: розвиток воЇнноњ науки, прогнозуванн€ та оц≥нку воЇнноњ загрози чи загрози воЇнного нападу, зд≥йсненн€ в≥дпов≥дних заход≥в на м≥жнародн≥й арен≥ дл€ запоб≥ганн€ агрес≥њ; п≥дготовку, розвиток, формуванн€ структури й забезпеченн€ необх≥дноњ чисельност≥ «бройних —ил ”крањни, п≥дтриманн€ њх боЇздатност≥, бойовоњ та моб≥л≥зац≥йноњ готовност≥; виробленн€ й проведенн€ в≥йськово-техн≥чноњ пол≥тики; п≥дготовку населенн€ та територ≥њ крањни до оборони тощо.

«аходи щодо обороноздатност≥ зд≥йснюЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, €кий керуЇ д≥€льн≥стю п≥дпор€дкованих йому орган≥в ≥ орган≥зац≥й щодо забезпеченн€ оборони, оснащенн€ «бройних —ил ”крањни озброЇнн€м, в≥йськовою техн≥кою, ≥ншими матер≥альними засобами.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни визначаЇ обс€ги дл€ потреб оборони й «бройних —ил, чисельн≥сть громад€н ”крањни, €к≥ п≥дл€гають призову на строкову в≥йськову службу, пор€док проходженн€ ними в≥йськовоњ служби й веденн€ обл≥ку в≥йськовозобов'€заних ≥ призовник≥в та пор€док проходженн€ альтернативноњ служби.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни розробл€Ї нормативно-правов≥ акти, що конкретизують чинне законодавство: Ђѕоложенн€ про проходженн€ в≥йськовоњ служби громад€нами ”крањниї та ≥н., що затверджуЇ ѕрезидент ”крањни. ѕ≥дготовку допризовник≥в ≥ призовник≥в м≥н≥стерствами й в≥домствами, €к≥ мають навчально-виховн≥ заклади, органами м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й ≥ органами м≥сцевого самовр€дуванн€, €к≥ використовують кошти, вид≥лен≥ ћ≥ноборони ”крањни та ≥ншими в≥йськовими формуванн€ми, зд≥йснюють п≥д кер≥вництвом  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ¬≥н визначаЇ джерела й пор€док ф≥нансуванн€ моб≥л≥зац≥йноњ п≥дготовки, створенн€ та збереженн€ моб≥л≥зац≥йного резерву, створюЇ й л≥кв≥довуЇ в≥йськов≥ навчальн≥ заклади та виконуЇ ≥нш≥ функц≥њ в сфер≥ оборони.

ќрганом державного управл≥нн€ «бройними —илами ”крањни Ї ћ≥н≥стерство оборони ”крањни, €ке несе повну в≥дпов≥дальн≥сть за њх розвиток ≥ п≥дготовку до виконанн€ завдань оборони. ћ≥ноборони ”крањни оц≥нюЇ в≥йськово-пол≥тичну обстановку та визначаЇ р≥вень воЇнноњ загрози, бере участь у розробц≥ проекту воЇнноњ доктрини й формуванн≥ оборонного бюджету ”крањни, розробл€Ї та подаЇ на розгл€д ѕрезидентов≥ ”крањни проекти державних програм буд≥вництва й розвитку «бройних —ил ”крањни, розвитку озброЇнн€ та в≥йськовоњ техн≥ки, загальноњ структури й чисельного складу «бройних —ил ”крањни, обс€гу бюджетних асигнувань на потреби оборони.

ћ≥ноборони ”крањни зд≥йснюЇ кер≥вництво бойовою, оперативно-техн≥чною та морально-психолог≥чною п≥дготовкою в≥йськ, воЇнною наукою, проводить в≥йськово-науков≥ досл≥дженн€, орган≥зовуЇ й забезпечуЇ в≥йськово-патр≥отичне вихованн€ особового складу, зд≥йснюЇ координац≥йн≥, контрольн≥ та ≥нш≥ повноваженн€ в сфер≥ оборони.

ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ та органи м≥сцевого самовр€дуванн€ забезпечують: виконанн€ вимог чинного законодавства ”крањни з питань оборони посадовими особами, громад€нами, п≥дприЇмствами, установами й орган≥зац≥€ми; розв'€зують завданн€ щодо забезпеченн€ потреб оборони та моб≥л≥зац≥йноњ готовност≥; орган≥зовують призов громад€н на д≥йсну в≥йськову службу; спри€ють проведенню навчальних збор≥в, початковоњ в≥йськовоњ п≥дготовки допризовноњ молод≥ та виконують ≥нш≥ функц≥њ у сфер≥ оборони, передбачен≥ законодавством ”крањни.

ѕ≥дприЇмства, установи й орган≥зац≥њ виконують державн≥ замовленн€ та договори по виробництву й поставц≥ озброЇнн€ та ≥ншоњ продукц≥њ дл€ потреб оборони, зд≥йснюють науков≥ розробки, досл≥дженн€, виконують в≥йськово-транспортн≥ зобов'€занн€ та ≥нш≥ завданн€, визначен≥ чинним законодавством.

 

«ћ≤—“

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});  атегор≥€: јдм≥н. право ”крањни (Ўпаргалки)

ѕовернутис€





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 390 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

1841 - | 1821 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.