Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—п≥вв≥дношенн€ УпаливноњФ та УелектричноњФ вартост≥ тепловоњ енерг≥њ




ƒл€ правильноњ ор≥Їнтац≥њ в питанн€х використанн€ УелектричноњФ та Упали≠в≠ноњФ теплоти у напр€му енергозбереженн€ ви маЇте в≥др≥зн€ти Уринков≥Ф ≥ Увиро≠б≠≠ни≠≠ч≥Ф вартост≥ цих теплових енерг≥й.

–инков≥ вартост≥ УелектричноњФ та Упали≠в≠ноњФ теплоти Ц були розгл€нут≥ вище ≥ њх сп≥вв≥дношенн€, враховуючи споживацьк≥ фактори, практично р≥вноц≥нн≥. ÷€ ≥нформац≥€ потр≥бна (≥ важлива) дл€ ринку послуг теплопостачанн€.

јле дл€ зд≥йсненн€ роб≥т з енергозбереженн€ в державному масштаб≥ обТЇк≠та≠ми промисловост≥, тобто дл€ економ≥њ ѕ≈– у сфер≥ виробленн€ тепло≠ти з елек≠т≠ро≠≠енер≠г≥њ важливе значенн€ маЇ сп≥вв≥дношенн€ УвиробничоњФ вартост≥ Уефект≠рич≠ноњФ теплоти енерг≥њ, тобто вартост≥ УелектричноњФ теплоти з урахуванн€м   ƒ джерела, в≥д €кого електрична енерг≥€ одержана Ц  ≈—, “≈÷, √“”, √“≈÷, тощо.

«розум≥ло, що УвиробничаФ варт≥сть електричноњ енерг≥њ на цих джерелах електропостачанн€ буде значно вища за ринкову, оск≥льки на њњ ринкову варт≥сть суттЇво впливаЇ 50 % отриманоњ енергоринком дешевоњ електричноњ енерг≥њ в≥д ј≈—.

ƒл€ швидкого визначенн€ п≥д час реал≥зац≥њ початкових етап≥в роб≥т з ен≠ер≠гозбе≠реженн€, сп≥вв≥дношенн€ УвиробничоњФ вартост≥ тепловоњ енерг≥њ, одержаноњ з паливаЦ √калѕал, грн/√кал, ≥ з УвиробничоњФ електричноњ енерг≥њЦ √кал, грн/√кал, можна використовувати формулу:

√кал/—√калѕал = [1160·(bе /  ”.ѕ)·—ѕал ·10Ц 6] / [bт · ”.ѕ) · —ѕал ·10Ц 3] (3.16)

де:

1160 Ц енергетичний екв≥валент, к¬т.год/√кал;

bе Ц питома витрата умовного палива на в≥дпущену в≥д джерела електричноњ енерг≥њ електричну енерг≥ю, г у.п/к¬т.год;

bт Ц питома витрата умовного палива на в≥дпущену в≥д джерела тепловоњ енерг≥њ теплову енерг≥ю, кг у.п/√кал;

ѕал Ц варт≥сть палива, що використовуЇтьс€ дл€ одержанн€ еле≠кт≠ричноњ енер≠г≥њ, грн/т (грн/тис.м3);

ѕал“/≈ Ц варт≥сть палива, що використовуЇтьс€ дл€ одержанн€ тепловоњ енерг≥њ, грн/т (грн/тис.м3).

Ќаприклад, сп≥вв≥дношенн€ вартост≥ тепловоњ енерг≥њ, одержаноњ в≥д  ≈— (bе = 430 г у.п/к¬т.год) та в≥д паровоњ котельн≥ (bт = 178 кг у.п/√кал) буде становити, за умови використанн€ у обох джерел ≥ден≠тичного палива Ц вуг≥лл€ ( ”.ѕ = 0,7) за ц≥ною 900 грн/т становитиме Ц 2,8, див. розрахунок за ф-лою (3.16):

√кал≈/≈/—√кал ѕал = 1160 (430/0,7) 900·10Ц 6 / (178/0,7) 900·10Ц 3 = 641,0/228,0 = 2,8

“обто, з державного погл€ду, використовувати системи одержанн€ теплоти з електричноњ енерг≥њ, виробленоњ в  ≈—, що спалюють нав≥ть дешеве орган≥чне па≠≠ливо Ц економ≥чно не виг≥дно.

ј от використовувати системи одержанн€ теплоти з електричноњ енерг≥њ, ви≠ро≠бленоњ в “≈÷, що спалюють дешеве орган≥чне па≠≠ливо, за умови позитивного висновку в≥д техн≥ко-економ≥чного обірунтуванн€ (“≈ќ) може бути економ≥чно виг≥дним.

3.6. ¬арт≥сть пари

¬ робот≥ з енергозбереженн€ Ї необх≥дн≥сть у використанн≥ пон€тт€ вартост≥ одн≥Їњ тони пари, що може бути енергонос≥Їм.

¬арт≥сть одн≥Їњ тони пари, €к теплонос≥€ Ц пари1 т, грн/т пари, незалежно в≥д њњ ентальп≥њ та витрати, визначаЇтьс€ за ун≥версальною формулою:

 

пари1 т = 0,001 · т/еΣ · ( пари Ц βзв. конд· зв. конд) / 4,19 (3.17)

де:

т/еΣЦ варт≥сть тепловоњ енерг≥њ, теплонос≥Їм €коњ Ї пара, грн/√кал;

пари Ц ентальп≥€ пари, на вход≥ до споживача теплоти, кƒж/кг;

зв. конд Ц ентальп≥€ зворотного конденсату на виход≥ в≥д споживача пари, кƒж/кг;

0,001 Ц коеф≥ц≥Їнт корел€ц≥њ розм≥рностей;

4,19 Ц сп≥вв≥дношенн€ одиниць вим≥ру теплоти енерг≥њ, кƒж/ккал.

«ручним дл€ використанн€ практичним висновком формули (3.16) Ї те, що варт≥сть одн≥Їњ тони пари приблизно вдв≥ч≥ менша за варт≥сть одн≥Їњ √кал тепл≠оти, ≥ навпаки, варт≥сть одн≥Їњ √кал теплоти приблизно вдв≥ч≥ вища за варт≥сть одн≥Їњ. тони пари.

Ќаприклад:

- у раз≥ вартост≥ тепловоњ енерг≥њ в≥д паровоњ котельн≥ 600 грн/√кал, теплонос≥Їм €коњ Ї гостра (перегр≥та) пара з ентальп≥Їю 2840 кƒж/кг а зворотний конденсат у к≥лькост≥ 70 % в≥д к≥лькост≥ одержаноњ пари маЇ ентальп≥ю 420 кƒж/кг, то варт≥сть гостроњ пари станивитиме 365 грн/т, (див. розрахунок: пари1 т = 0,001 · · 600 · 4,19 / (2840 Ц 0,7 ·420) / 4,19 = 364.

 

«апитанн€ дл€ самоперев≥рки.

1. —формулюйте перел≥к параметр≥в, що визначають соб≥варт≥сть електрич≠ноњ енерг≥њ, одержаноњ в  ≈—.

2. —формулюйте перел≥к параметр≥в, що визначають соб≥варт≥сть електрич≠ноњ енерг≥њ, одержаноњ в √“”.

3. —формулюйте перел≥к параметр≥в, що визначають соб≥варт≥сть електрич≠ноњ енерг≥њ, одержаноњ в “≈÷ з турб≥ною типу Уѕ-...Ф.

4. —формулюйте перел≥к параметр≥в, що визначають соб≥варт≥сть тепловоњ енерг≥њ, одержаноњ в “≈÷ з турб≥ною типу Уѕ-...Ф.

 

–екомендована л≥тература: [9].

Ћекц≥€ 4.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 292 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

1371 - | 1179 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.