Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Собівартість теплової енергії.




Теплова енергія може бути вироблена різними джерелами енергопос­тачання – паровими, водогрійними котельними, ТЕЦ, ГТЕЦ, трансформаторами тепло­ти, когенера­ційними установками.

Паливом для вказаних джерел може бути природний газ, мазут, вугілля, диз­ель­не паливо, біопа­ливо, нетра­ди­ційні види органічних палив, ядерне паливо.

Кожний вид енергії для кожного джерела вироблення енергії має свою інди­ві­дуальну ефективність використання палива, мірою якого є ККД (т). Розра­хун­кові формули для кожного були викладені в дисципліні “Джерела енергопос­та­чання промислових підприємств”.

Повна собівартість теплової енергії визнача­ється за фор­мулою:

С Т/Е Σ= С В т/е+ С експл т/е+ С рент т/е(3.11)

де:

С експл т/е–експлуатаційна складова собівартості теплової енергії, грн/Гкал. Виз­на­­чається планово-економічним відділом електростанції в межах від 20 % до 30 % від паливної складової;

С рент т– складова рентабельності, грн/Гкал. Визначається відповідними нор­ма­ти­в­ними документами в межах від 10 % до 20 % від палив­ної скла­до­вої.

С В т/е– паливна складова собівартості теплової енергії, грн/Гкал. Визна­ча­ється за ф-лою:

С Вт/е = (b т / К У.П) · С пал · 10–3 (3.12)

де:

b т – питома витрата умовного палива на відпущену від джерела теплову енер­гію, кг.у.п/Гкал. Визначається в межах від 168,0 кг.у.п/Гкал до 186,0 кг.у.п/ Гкал за формулою:

b т = 143 / ηт (3.13)

де:

143 – кореляційний коефіцієнт, що корелює теплоту згорання умов­но­го палива (7000 ккал/кг у.п) та співвідношення між (Гкал) та (ккал), див. розрах. ф-лу: 143 =1·10 6/7000;

ηе – ККД джерела електропостачання з відпуску теплової енергії, од. Як свідчить структура формули (3.12), параметрами, на які можна вплинути з метою зменшення собівартості теплової енергії лише два, а саме:

- питома витрата палива на відпущену теплову енергію – bт, тобто, врахо­вую­чи структуру формули (3.12), що її визначає, це система ККД енер­гетичного облад­нання;

- закупівельна вартість палива, що використовується в енергоустановці.

Наприклад, для парової котельні спиртового заводу, яка має значен­ня bтПК = 176 кг у.п/Гкал, і використовує природний газ, закуп­ле­ний за ціною 4000 грн/ тис. м3, паливна собівартість відпущеної теплової енергії – С Вт/е становить 612,2 грн/Гкал, див. розрахунок за ф-лою (3.11): СВт/е = 176,0 / 1,15)· 4000·10–3 = 612,2. повна собівартість відпущеної електроенергії – СТ/Е становить 770,4 грн/Гкал, див. розрахунок за ф-лою (3.10): СТ/Е = 612,2 + 97,0 + 61,2 = 770,4.

Інформація: Ціна теплової енергії на енергоринку для споживачів теплової енергії у м. Києві у 2012 р була:

- для споживачів комунально-побутового сектору – 168 грн/Гкал

- для споживачів, що фінансуються з держбюджету – 256,0 грн/Гкал

- для споживачів бізнес-структур – 560,0 грн/Гкал.

 

3.5. Співвідношення собівартості теплоти, одержаної з різних ПЕР

Як відомо теплова енергія для потреб її споживачів може бути вироблена із палива і із електричної енергії.

Проблема вибору “сировини” для одержання теплової енергії набуває акту­аль­ності в сучасних умовах, коли теплопостачання може здійснюватись за різ­ними бізнес-проектами в умовах поширення децентралізація теплопостачання.

Наприклад, опалення житлового будинку (масиву, району) – може здійсню­ва­тись від котельні, на якій спалюється природний газ, а може бути реалізовано із застосуванням електричної енергії (в проектах “тепла підлога”, “теплі стіни”).

Фахівцю з теплоенергетики потрібно володіти відповідним математичним апа­­ратом для оцінювання цих пропозиції з позиції економіки енерго­збе­ре­ження. Тобто йо­му потріб­но вміти визначати вартість 1 Гкал теплоти і через кількість закупленого і витраче­ного палива – Bτ, тис.м3розр, і через кількість закупленої і витраченої електроенергії Wτ, кВт.год/τрозр,

3.5.1. Визначення вартості Гкал теплоти через закупівлю органічного палива

Витрата палива – Bτ, м3розр за певний термін часу – τрозр на одер­жан­ня від джерела теплопостачання відповідної кількості теплової енергії – Qτ, Гкал/τрозр визначається за формулою:

B τ = Q τ · 106· 4,2 / (ηтдж · Q нр) (3.14)

де:

4,2 - співвідношення між одиницями виміру енергії кДж і ккал;

106 – співвідношення між ккал теплоти і Гкал теплоти.

Примітка.

Прошу не ототожнювати наведену формулу, з “навчальною” формулою, яку ви знаєте з дисципліни “Джерела енергопостачання промислових підприємств”: B = Q / (ηтдж · Qнр). Навчальна формула, з метою уникнення в своїй структурі коефіцієнтів, що корелюють розмірності параметрів і ускладнюють її практичний вигляд, використовує в якості теплоти те­п­лову потужність Q, а не кількість теплоти Q τ, яка потрібна у реальних відносинах вироб­ни­ка і споживачів енергії.

Визначення вартості, наприклад, 1 Гкал теплової енергії, у разі використання для її одержання органічного палива (природного газу, вугілля, біомаси), визначається у такій послідовності:

- відповідно, наприклад, τрозр = 1,0 (одна доба);

- відповідно – Q τ = 1,0 Гкал/доб;

- відповідно, для реального джерела відпущеної від парової котельні і одер­жа­ної споживачем теп­ло­ти - ηтдж = 0,90;

- відповідно, для реального палива (природного газу) – Q нр = 7910 кДж/м3;

Таким чином, кількість палива, необхідного для котельні для вироблення 1-ї Гкал теплоти за добу становить, за ф-лою (3.14): B τ1Гкал = 1,0 ·106 · 4,2 / (0,9 · 7910) = 590,0 м3/добу.

Тобто, для одержання однієї Гкал на добу теплоти від котельні, що має ККД – 0,9 пот­ріб­но закупити і витратити 590,0 м3 природного газу на добу.

Тобто, буде правомірним вираз для кількості природного газу, що витрачається на одержання 1-ї Гкал теплоти – B τ1Гкал.= 590,0 м3/Гкал.

У разі закупівельної вартості природного газу – 3200 грн/тис.м3 – фінансові вит­рати на за­ку­півлю газу для одержання однієї Гкал “газової” теплоти за добу ста­новитимуть 1888 грн/добу, див. ф-лу визначення: (590,0·3200·10–3 = 1888,0).

Тобто правомірною буде вартість 1-ї Гкал “газової” теплоти, одержаної від спалю­ван­ня природного газу в котельній – 1888 грн/Гкал.

Зрозуміло, що у разі одержання теплоти від дешевшого (у 2- 3 рази) палива, наприклад, вугілля, за ціною 1100 грн/т, але з меншою (на 60 %) теплотою згорання вартість 1-ї Гкал “вугільної” теплоти буде в 1,5 – 1,7 разів дешевша “газової”, тобто, на рівні 1100 грн/Гкал - 1260 грн/Гкал.

3.5.1. Визначення вартості Гкал теплоти через закупівлю електричної енергії за її ринкову вартість

Витрата електричної енергії – Wτ, кВт.год/τрозр за певний термін часу – τрозр на одер­­жання кількості теплової енергії – Qτ, Гкал/ τрозр, за той же термін часу від “електричного” джерела теплоти, тобто установки, що одержує теплоту безпосередньо із електричної енергії, наприклад, від електричного калорифера: визнача­єть­­ся за формулою безпосереднього перетворення електроенергії в теплоту:

Wτ = Qτ · (106 /860) / ηте.дж (3.15)

де:

106 – співвідношення між “ккал” теплоти і “Гкал”;

860 – співвідношення між “кВт.год” і “ккал”;

ηте.дж – тепловий ККД електричного джерела теплоти (теплої підлоги, тепло­венти­ля­то­ра), од.

Визначення вартості, наприклад, 1 Гкал теплової енергії, у разі використання для її одержання електричної енергії, визначається у такій послідовності:

- відповідно, наприклад, τрозр = 1,0 (одна доба);

- відповідно – Q τ = 1,0 Гкал/доб;

- відповідно, для реального джерела теплоти (електрокалорифера) одержаної з електричної енергії - ηте.дж = 0,95;

Таким чином, кількість спожитої електрокалорифером електричної енергії для вироблення 1-ї Гкал теплоти за добу становить, за формулою (3.15): Wτ1Гкал = 1,0 · (106/860) /0,95 = 1224 кВт.год/добу.

Тобто, для одержання однієї Гкал на добу теплоти від електрокалорифера, що має ККД – 0,95 пот­ріб­но закупити 1224 кВт.год на добу.

Тобто, буде правомірним вираз для кількості електричної енергії, що вит­ра­ча­ється на одержання 1-ї Гкал теплоти від “електричного джерела” – Wτ1Гкал= 1224 кВт.год/добу.

У разі закупівельної вартості електричної енергії – 1,0 грн/кВт.год фінансові вит­рати на за­ку­півлю електроенергії для одержання однієї Гкал “електричної” теплоти за добу ста­новитимуть 1224 грн/добу, див. ф-лу визначення: (1224 · 1,0 = 1224).

Тобто правомірною буде вартість 1-ї Гкал “газової” теплоти, одержаної від використання електричної енергії – 1224 грн/Гкал.

Зрозуміло, що у разі одержання електричної енергії від дешевшого джерела електропостачання, або одержання її за певними пільгами або преференціями щодо тарифів, вартість 1-ї Гкал “електричної” теплоти буде меншою.

Висновок.

- Теплота, одержана від “паливного” джерела теплопостачання може бути і до­рож­чою і дешевшою за теплоту, одержану від “електричного” джерела теп­ло­ти, що споживає електроенергію за ринковою вартістю.

- Співвідношення вартості “паливної” і “електричної” теплоти залежить від спів­відношення ринкової ціни на паливо та ринкової ціни електричну енер­гію, та співвідношення ККД джерел тепло- та електропостачання.

- В європейських країнах, де ціна на паливо відносно ціни на електричну енер­гію, завдяки експлуатації АЕС, висока і діє на фінансову користь використан­ня електроенергії, тобто, “електрична” теплота дешевша за “паливну”. То­му електричні системи опалення в комунально-побутовому секторі європейських країн знайшли широке застосування.

- В Україні, враховуючи реальне співвідношення цін на паливо та електро­енер­гію, все актуальнішими стають як розробка і впровадження установок з вико­ристання “електричної” теплоти, так установок зі спалювання біопалива з ме­тою здешевлення “паливної” теплоти





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-24; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 549 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Что разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Наполеон Хилл
==> читать все изречения...

4512 - | 4405 -


© 2015-2026 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.