Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ласиф≥кац≥€ надзвичайних ситуац≥й. ѕринципи цив≥льного захисту




—татт€ 5.  ласиф≥кац≥€ надзвичайних ситуац≥й


1. Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ класиф≥куютьс€ за характером походженн€, ступенем поширенн€, розм≥ром людських втрат та матер≥альних збитк≥в.

2. «алежно в≥д характеру походженн€ под≥й, що можуть зумовити виникненн€ надзвичайних ситуац≥й на територ≥њ ”крањни, визначаютьс€ так≥ види надзвичайних ситуац≥й:

1) техногенного характеру;

2) природного характеру;

3) соц≥альн≥;

4) воЇнн≥.

Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного характеру Ц транспортн≥ авар≥њ (катастрофи), пожеж≥, неспровокован≥ вибухи чи њх загроза, авар≥њ з викидом небезпечних х≥м≥чних, рад≥оактивних, б≥олог≥чних речовин, раптове руйнуванн€ споруд та буд≥вель, авар≥њ на ≥нженерних мережах ≥ спорудах життЇзабезпеченн€, г≥дродинам≥чн≥ авар≥њ на гребл€х, дамбах.

Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ природного характеру - небезпечн≥ геолог≥чн≥, метеоролог≥чн≥, г≥дролог≥чн≥ €вища природн≥ пожеж≥, ≥нфекц≥йна захворюван≥сть людей, с≥льськогосподарських тварин, птах≥в, масов≥ ураженн€ с≥льськогосподарських рослин хворобами чи шк≥дниками, зм≥на стану водних ресурс≥в та б≥осфери.

Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ соц≥ально-пол≥тичного характеру - протиправн≥ д≥њ терористичного ≥ антиконституц≥йного спр€муванн€; зд≥йсненн€ або реальна загроза терористичного акту, викраденн€ чи знищенн€ морського транспорту, встановленн€ вибухових пристроњв у громадських м≥сц€х, зникненн€ (крад≥жка) зброњ, ви€вленн€ застар≥лих боЇприпас≥в.

Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ воЇнного характеру - насл≥дки застосуванн€ зброњ масового ураженн€ або звичайних засоб≥в ураженн€, п≥д час €ких виникають вторинн≥ фактори ураженн€ населенн€ внасл≥док зруйнуванн€ атомних ≥ г≥дроелектричних станц≥й, склад≥в ≥ сховищ рад≥оактивних ≥ токсичних речовин та в≥дход≥в, нафтопродукт≥в, вибух≥вки, сильнод≥ючих отруйних речовин, транспортних та ≥нженерних комун≥кац≥й.

3. «алежно в≥д обс€г≥в запод≥€них надзвичайною ситуац≥Їю насл≥дк≥в, обс€г≥в техн≥чних ≥ матер≥альних ресурс≥в, необх≥дних дл€ њх л≥кв≥дац≥њ, визначаютьс€ так≥ р≥вн≥ надзвичайних ситуац≥й:

1) державний;

2) рег≥ональний;

3) м≥сцевий;

4) обТЇктовий.

Ќадзвичайна ситуац≥€ загальнодержавного р≥вн€ - надзвичайна ситуац≥€, €ка виникаЇ на територ≥њ двох або б≥льше областей, а також у раз≥, коли дл€ њњ л≥кв≥дац≥њ необх≥дн≥ матер≥али ≥ техн≥чн≥ ресурси в обс€гах, що перевищують можливост≥ окремоњ област≥.

Ќадзвичайна ситуац≥€ рег≥онального р≥вн€ - надзвичайна ситуац≥€, €ка виникаЇ на територ≥њ двох або б≥льше адм≥н≥стративних район≥в, а також у раз≥, коли дл€ њњ л≥кв≥дац≥њ необх≥дн≥ матер≥альн≥ ≥ техн≥чн≥ ресурси в обс€гах, що перевищують можливост≥ окремого району.

Ќадзвичайна ситуац≥€ м≥сцевого р≥вн€ - надзвичайна ситуац≥€, €ка виходить за меж≥ потенц≥йно-небезпечного обТЇкта, загрожуЇ поширенн€м њњ

на довк≥лл€, сус≥дн≥ населен≥ пункти, а також у раз≥, коли дл€ њњ л≥кв≥дац≥њ необх≥дн≥ матер≥альн≥ та техн≥чн≥ ресурси у обс€гах, що перевищують можливост≥ потенц≥йно-небезпечного обТЇкта.

Ќадзвичайна ситуац≥€ обТЇктового р≥вн€ - надзвичайна ситуац≥€, €ка в≥дбуваЇтьс€ на територ≥њ обТЇкта або на самому обТЇкт≥ ≥ насл≥дки €коњ не виход€ть за меж≥ обТЇкта або його сан≥тарно-захисноњ зони.

4. ѕор€док класиф≥кац≥њ надзвичайних ситуац≥й за њх р≥вн€ми встановлюЇтьс€  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

5.  ласиф≥кац≥йн≥ ознаки надзвичайних ситуац≥й визначаютьс€ центральним органом виконавчоњ влади, €кий забезпечуЇ формуванн€ та реал≥зуЇ державну пол≥тику у сфер≥ цив≥льного захисту.

Ќа територ≥њ ”крањни можлив≥: геолог≥чн≥ небезпечн≥ €вища (землетруси, лавини, провалюванн€ земноњ поверхн≥, зсуви, обвали, осипи); г≥дролог≥чн≥ надзвичайн≥ ситуац≥њ (пов≥нь, сель); метеоролог≥чн≥ небезпечн≥ €вища (зливи, град, спека, посуха, ураган, смерч≥, пилов≥ бур≥, сильн≥ сн≥гопади); природн≥ пожеж≥; надзвичайн≥ ситуац≥њ еколог≥чного характеру; надзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного характеру; транспортн≥ авар≥њ.

ƒал≥ розгл€немо коротко найб≥льш значн≥ по ступеню ризику ≥ насл≥дкам надзвичайн≥ ситуац≥њ.

√еолог≥чн≥ небезпечн≥ €вища

«емлетруси - коливанн€ земноњ кори, що виникають у результат≥ вибух≥в у глибин≥ земл≥, розлам≥в шар≥в земноњ кори, активноњ вулкан≥чноњ д≥€льност≥.

ѕ≥дземний поштовх викликаЇ пружн≥ коливанн€ (сейсм≥чн≥ хвил≥), що поширюютьс€ по земл≥ у вс≥х напр€мках. ќбласть земл≥, ≥з €коњ виход€ть хвил≥ землетрусу (глибина в≥д поверхн≥ земл≥ 10-30 км), називають центром, а розташовану на поверхн≥ земл≥ по рад≥усу, проведеному через центр земл≥ ≥ центр землетрусу, точку - еп≥центром землетрусу. ≤нтенсивн≥сть землетрусу вим≥рюЇтьс€ в балах за шкалою –≥хтера, а в останн≥ роки наша крањна та р€д Ївропейських крањн використовують 12-бальну м≥жнародну шкалу MSK-64.

ќсновною енергетичною характеристикою землетрусу Ї магн≥туда - м≥ра загальноњ к≥лькост≥ енерг≥њ, що випром≥нюЇтьс€ при сейсм≥чному поштовху у форм≥ пружних хвиль.  ≥льк≥сно магн≥туда визначаЇтьс€ €к дес€тинний логарифм максимального значенн€ коливань поверхн≥ земл≥ вим≥р€ного сейсмографом в м≥крометрах на в≥дстан≥ 100 км в≥д еп≥центру.

Ћавини - швидкий, раптовий зсув сн≥гу стр≥мкими схилами. ќсновна характеристика - швидк≥сть, €ка може дос€гати 100 м/с. —ила удару лавини дос€гаЇ 40 т/м, а при на€вност≥ чужор≥дних включень (кам≥нн€) - до 200 т/м.

ѕровалюванн€ земноњ поверхн≥ - це прос≥данн€ грунту внасл≥док р≥зного роду геолог≥чних процес≥в. Ќайб≥льш розповсюджене в м≥сц€х розм≥щенн€ карстових пор≥д. ¬ де€ких област€х ”крањни (¬олинська, –≥венська обл.) ступ≥нь ураженост≥ карстовими процесами с€гаЇ 60% територ≥њ. ќсобливу небезпеку викликають д≥л€нки розвитку в≥дкритого карсту, при €кому в земл≥ виникають тр≥щини, в €к≥ провалюютьс€ буд≥вл≥, споруди, транспортн≥ засоби.

«суви - це зм≥щенн€ п≥д д≥Їю сил т€ж≥нн€ великих грунтових мас, що формують схили г≥р, береги р≥чок, озер, мор≥в. «суви можуть бути викликан≥ €к природними, так ≥ антропогенними причинами. ƒо 80% сучасних зсув≥в повТ€зано з д≥€льностю людини. «а глибиною зал€ганн€ зсуви бувають поверхов≥ (до 1 м), м≥лк≥ (до 5 м), глибок≥ (до 20 м), дуже глибок≥ (б≥льш 20 м); за типом матер≥алу - камТ€н≥ та грунтов≥. «алежно в≥д потужност≥ вони под≥л€ютьс€ на мал≥ (до 104м3), велик≥ (до106м3), дуже велик≥ (понад 106 м'1). Ўвидк≥сть зсуву дос€гаЇ до 3 м/с.

ќбвали, осипи - це в≥дриванн€ ≥ катастроф≥чне пад≥нн€ великих мас г≥рських пор≥д з≥ схил≥в. ќбвали природного походженн€ - це результат послабленн€ звТ€заност≥ г≥рських пор≥д п≥д д≥Їю процес≥в вив≥трюванн€, п≥дмиву, розчиненн€ та д≥њ сил т€ж≥нн€. ƒо 80% сучасн≥ обвали повТ€зан≥ з антропогенним фактором.

√≥дролог≥чн≥ надзвичайн≥ ситуац≥њ.

ѕов≥нь - це затопленн€ значноњ частини суш≥ внасл≥док п≥дн€тт€ р≥вн€ води вище звичайного. ¬иникають п≥д час тривалих злив (€к правило в зах≥дних районах ”крањни) та в результат≥ таненн€ сн≥гу, в≥трових нагон≥в води у водосховищах. ¬они супроводжуютьс€ затопленн€м значних територ≥й ≥ викликають необх≥дн≥сть частковоњ евакуац≥њ людей ≥ тварин, завдають значн≥ матер≥альн≥ збитки. ќсоблива небезпека може виникнути €кщо у зон≥ затопленн€ опин€тьс€ х≥м≥чно або рад≥ац≥йно небезпечн≥ обТЇкти.

—ель - раптове сформований внасл≥док р≥зкого п≥дйому води в руслах г≥рських р≥чок гр€зьовий пот≥к. ѕо структур≥ в≥н може бути гр€зьовим, гр€зьо-камТ€ним або камТ€ним. “верд≥ матер≥али можуть складати до 75% в≥д обТЇму. Ўвидк≥сть руху селю може дос€гати до 10 м/с. ќбТЇми селевого потоку можуть с€гати м≥льон≥в метр≥в куб≥чних.

 

ћетеоролог≥чн≥ небезпечн≥ €вища

«ливи - серед стих≥йних €вищ Ї найчаст≥шими, особливо на територ≥њ зах≥дноњ частини ”крањни. ¬ипаданн€ великоњ к≥лькост≥ опад≥в призводить до по€ви ≥нших небезпечних €вищ таких, €к сел≥, зсуви, повен≥.

—пека - це утриманн€ високоњ температури пов≥тр€ (вище 30∞) тривалий час. “ак≥ температури мають негативний вплив на рослини та людей, особливо маючих серцево-судинн≥ захворюванн€.

”раган - в≥тер руйн≥вноњ сили ≥ великоњ тривалост≥, швидк≥сть €кого б≥льше 32 м/с. Ќайважлив≥шими характеристиками урагану Ї швидк≥сть в≥тру, траЇктор≥€ руху, розм≥ри урагану, середн€ тривал≥сть д≥њ урагану.

Ўквал - це р≥зке короткочасне (хвилини ≥ дес€тки хвилин) посиленн€ в≥тру, ≥нод≥ до 30-70 м/с ≥з зм≥ною його напр€мку.

—мерч - це атмосферний вихор, що виникаЇ у грозов≥й хмар≥ та розповсюджуЇтьс€ у вигл€д≥ темного рукава або хоботу. ¬≥н супроводжуЇтьс€ грозою, дощем, градом. —мерч вважаЇтьс€ стих≥йним €вищем, €кщо максимальна швидк≥сть в≥тру в ньому складаЇ б≥льш 25 м/с. –озм≥ри смерчу складають: у поперек 5-10 км, у висоту 4-5 км. —ередн€ швидк≥сть перем≥щенн€ смерчу 50-60 км/год, ≥нод≥ може дос€гати до 240 км/год. –уйн≥вну д≥ю його можна пор≥вн€ти з д≥Їю ударноњ хвил≥ €дерноњ зброњ.

ѕилов≥ бур≥ - це атмосферн≥ €вища, що характеризуютьс€ переносом пилу та п≥ску сильними та тривалими в≥трами, що знищують поверхню грунту. ¬исота п≥дйому пилу може дос€гати 2-3 км, в≥дстань переносу пилу - дес€тки та сотн≥ к≥лометр≥в.

—ильн≥ сн≥гопади - це випаданн€ великоњ к≥лькост≥ сн≥гу за короткий час. ¬насл≥док утворюютьс€ сн≥гов≥ заноси, €к≥ бувають наст≥льки сильними, що мають характер стих≥йного лиха, при €кому на тривалий час зупин€Їтьс€ рух транспорту, порушуЇтьс€ життЇзабезпеченн€ населених пункт≥в.

ѕриродн≥ пожеж≥.

ѕриродна пожежа - це неконтрольований процес гор≥нн€, що стих≥йно виникаЇ ≥ розповсюджуЇтьс€ в навколишньому середовищ≥ ≥ супроводжуЇтьс€ ≥нтенсивним вид≥ленн€м тепла, диму, що створюЇ небезпеку дл€ людей ≥ завдаЇ шкоду обТЇктам господарськоњ д≥€льност≥ та навколишньому середовищу.

ѕожеж≥ за ландшафтною ознакою под≥л€ютьс€ на л≥сов≥ ≥ степов≥.

Ћ≥сов≥ пожеж≥ - виникають, головним чином, з вини людини та внасл≥док д≥њ де€ких природних чинник≥в (гроза, вулкан≥чна д≥€льн≥сть).

«алежно в≥д характеру гор≥нн€, швидкост≥ розповсюдженн€ вогню та розм≥р≥в пошкодженн€ л≥су розр≥зн€ють наступн≥ категор≥њ л≥сових пожеж: низов≥ (згоранн€ хвойного п≥дл≥ску, трави, кущ≥в); верхов≥ (виникають ≥з низових, згорають крони дерев); торфТ€н≥ (виникають у торф≥ п≥д землею).

—тепов≥ пожеж≥ - в≥дбуваЇтьс€ гор≥нн€ трав степу або с≥льськогосподарських злакових культур.

¬с≥ види цього лиха супроводжуютьс€ такими уражаючими факторами, €к висока температура в зон≥ вогню, задимленн€ великих район≥в.

Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ еколог≥чного характеру.

≈колог≥чна надзвичайна ситуац≥€ - обстановка на визначен≥й територ≥њ або акватор≥њ, €ка призвела до гострих неспри€тливих зм≥н умов проживанн€ людей ≥, €к правило, масовоњ загибел≥ живих орган≥зм≥в, значних економ≥чних збитк≥в. ѕри цьому неспри€тлив≥ зм≥ни можуть в≥дбуватис€ у стан≥ суш≥, г≥дросфери, атмосфери, б≥осфери.

 

Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного характеру

Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного характеру виникають, €к правило, на потенц≥йно техногенно небезпечних виробництвах. ƒо них в≥днос€тьс€ в першу чергу х≥м≥чно небезпечн≥ обТЇкти, рад≥ац≥йно небезпечн≥ обТЇкти, вибухо- та пожежонебезпечн≥ обТЇкти, г≥дродинам≥чно небезпечн≥ обТЇкти (гребл≥, дамби).

Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного характеру прийн€то класиф≥кувати за такими ознаками:

- за масштабами насл≥дк≥в (обТЇктового, м≥сцевого, рег≥онального ≥

загальнодержавного р≥вн€);

- за галузевою ознакою (надзвичайн≥ ситуац≥њ - у с≥льському та л≥совому господарствах, на обТЇктах промисловост≥, транспорту, житлово- комунального господарства).

—еред потенц≥йно небезпечних виробництв особливе м≥сце займають рад≥ац≥йно та х≥м≥чно небезпечн≥ обТЇкти.

–ад≥ац≥йно небезпечних обТЇкт≥в на територ≥њ ”крањни розташовано понад 8000 - це атомн≥ електростанц≥њ, установи та орган≥зац≥њ, д≥€льност≥ €ких призводить до утворенн€ рад≥оактивних в≥дход≥в (урановидобувна ≥ переробка промисловост≥; медичн≥, науков≥, промислов≥ п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ, €к≥ використовують, або утил≥зують рад≥оактивн≥ речовини).

Ќасл≥дки авар≥й на рад≥ац≥йно небезпечних обТЇктах характеризують масштабним рад≥оакт≥втивним забрудненн€м навколишнього середовища ≥ рад≥оактивним опром≥ненн€м населенн€.

’≥м≥чно небезпечних обТЇкт≥в в ”крањн≥ функц≥онуЇ - 1810, на €ких зберг≥Їтьс€ або використовуЇтьс€ в виробнич≥й д≥€льност≥ б≥льше 283 тис€ч тон сильнод≥ючих отруйних речовин. ”сього у зонах можливого х≥м≥чного зараженн€ в≥д цих обТЇкт≥в мешкаЇ близько 20 млн. ос≥б.

ƒо х≥м≥чно небезпечних обТЇкт≥в належать:

- заводи ≥ комб≥нати х≥м≥чних галузей промисловост≥;

- заводи з переробки нафтопродукт≥в;

- виробництва ≥нших галузей промисловост≥, €к≥ використовують сильнод≥юч≥ отруйн≥ речовини;

- очисн≥ споруди;

- зал≥зничн≥ станц≥њ ≥ порти, де концентруЇтьс€ продукц≥€ х≥м≥чних виробництв, терм≥нали ≥ склади на пунктах перем≥щенн€ сильнод≥ючих отруйних речовин;

- транспортн≥ засоби, р≥чков≥ й морськ≥ танкери, що перевоз€ть х≥м≥чн≥ продукти;

- склади ≥ бази з запасами отрутох≥м≥кат≥в дл€ с≥льськогосподарськоњ д≥€льност≥.

 

—татт€ 6. —убТЇкти забезпеченн€ цив≥льного захисту


1. ÷ив≥льний захист забезпечуЇтьс€ з урахуванн€м особливостей, визначених «аконом ”крањни "ѕро основи нац≥ональноњ безпеки ”крањни", субТЇктами, уповноваженими захищати населенн€, територ≥њ, навколишнЇ природне середовище ≥ майно, зг≥дно з вимогами цього  одексу - у мирний час, а також в особливий пер≥од - у межах реал≥зац≥њ заход≥в держави щодо оборони ”крањни.

2.  оординац≥ю д≥€льност≥ орган≥в виконавчоњ влади у сфер≥ цив≥льного захисту у межах своњх повноважень зд≥йснюють:

1) –ада нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни;

2)  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

3. ƒл€ координац≥њ д≥€льност≥ центральних ≥ м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади, п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, повТ€заноњ з техногенно-еколог≥чною безпекою, захистом населенн€ ≥ територ≥й, запоб≥ганн€м ≥ реагуванн€м на надзвичайн≥ ситуац≥њ:

1)  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни утворюЇтьс€ ƒержавна ком≥с≥€ з питань техногенно-еколог≥чноњ безпеки та надзвичайних ситуац≥й;

2) –адою м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласними,  ињвською та —евастопольською м≥ськими державними адм≥н≥страц≥€ми утворюютьс€ рег≥ональн≥ ком≥с≥њ з питань техногенно-еколог≥чноњ безпеки та надзвичайних ситуац≥й;

3) районними державними адм≥н≥страц≥€ми, виконавчими органами м≥ських рад, районними у м≥стах та селищними радами утворюютьс€ м≥сцев≥ ком≥с≥њ з питань техногенно-еколог≥чноњ безпеки та надзвичайних ситуац≥й;

4) кер≥вними органами п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й утворюютьс€ ком≥с≥њ з питань надзвичайних ситуац≥й.

4. ƒл€ координац≥њ роб≥т з л≥кв≥дац≥њ конкретноњ надзвичайноњ ситуац≥њ та њњ насл≥дк≥в на державному, рег≥ональному, м≥сцевому та обТЇктовому р≥вн€х утворюютьс€ спец≥альн≥ ком≥с≥њ з л≥кв≥дац≥њ надзвичайноњ ситуац≥њ.

—татт€ 7. ќсновн≥ принципи зд≥йсненн€ цив≥льного захисту


1. ÷ив≥льний захист зд≥йснюЇтьс€ за такими основними принципами:

1) гарантуванн€ та забезпеченн€ державою конституц≥йних прав громад€н на захист житт€, здоровТ€ та власност≥;

2) комплексного п≥дходу до вир≥шенн€ завдань цив≥льного захисту;

3) пр≥оритетност≥ завдань, спр€мованих на р€туванн€ житт€ та збереженн€ здоровТ€ громад€н;

4) максимально можливого, економ≥чно обірунтованого зменшенн€ ризику виникненн€ надзвичайних ситуац≥й;

5) централ≥зац≥њ управл≥нн€, Їдиноначальност≥, п≥дпор€дкованост≥, статутноњ дисципл≥ни ќперативно-р€тувальноњ служби цив≥льного захисту, авар≥йно-р€тувальних служб;

6) гласност≥, прозорост≥, в≥льного отриманн€ та поширенн€ публ≥чноњ ≥нформац≥њ про стан цив≥льного захисту, кр≥м обмежень, встановлених законом;

7) добров≥льност≥ - у раз≥ залученн€ громад€н до зд≥йсненн€ заход≥в цив≥льного захисту, повТ€заних з ризиком дл€ њхнього житт€ ≥ здоровТ€;

8) в≥дпов≥дальност≥ посадових ос≥б орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€ за дотриманн€ вимог законодавства з питань цив≥льного захисту;

9) виправданого ризику та в≥дпов≥дальност≥ кер≥вник≥в сил цив≥льного захисту за забезпеченн€ безпеки п≥д час проведенн€ авар≥йно-р€тувальних та ≥нших нев≥дкладних роб≥т.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 527 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

1486 - | 1366 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.036 с.