Основні стратегії підприємств оптової торгівлі

На практиці можуть використовуватись такі закупівельні стратегії:

1. Стратегія вибору зарубіжних постачальників. Передбачає організацію закупівлі на міжнародних ринках. Для цього можна звернутись, наприклад, до дистриб'ютора. За таким варіантом асортиментні можливості закупівель розширюються, підвищується гарантованість постачання, зростає конкуренція постачальників. Ця стратегія виправдовує себе, якщо потрібно:

9) уникнути періодичних перебоїв у постачанні потрібних товарів та торгових марок на національному ринку;

10) здійснити довгострокові програми співробітництва;

11) активізувати участь зарубіжних партнерів та капіталів;

12) вигідно використати різницю в обмінних курсах валют купівлі і продажу;

13) закупити відомі торгові марки за вигідними цінами за кордоном з подальшим їх продажем на національному (регіональному) ринку;

14) застосувати бартерні форми торгівлі;

15) отримати доступ на ринки високих технологій.

2. Стратегія одиничних постачальників. Полягає в тому, що поставка певних товарів тривалий час здійснюється силами одного або обмеженого кола постачальників. Мета – скоротити витрати по закупівлі і логістиці. Підбираються зазвичай тільки великі, найбільш конкурентоспроможні або спеціалізовані постачальники-виробники. Таку стратегію доцільно використовувати:

· якщо постачальник іде на цінові уступки, надає широкий спектр послуг, вигідні умови оплати за товар;

· якщо співробітництво з обраним постачальником дає більшу користь, ніж з іншими потенційними партнерами;

· якщо досягнуто взаєморозуміння між підприємством-закупівельником і певним постачальником, ефективна взаємодія у питаннях маркетингу, логістики, інформаційних технологій.

 

У стратегії одиничних постачальників є недоліки, загрози для закупівельника. Вони такі:

· ринкова позиція закупівельника має бути сильнішою, ніж позиція постачальника;

· ціни продажу через певний проміжок часу можуть перестати бути конкурентоспроможними;

· збільшується ризик перебоїв у поставках;

· зростає залежність від єдиного постачальника. Якщо у нього будуть фінансові проблеми, то це негативно може вплинути на результати роботи підприємства-закупівельника.

3. Стратегія "закупівлі модулів". Йдеться про закупівлю не окремого товару, а цілого модулю (комплексу) поставок різноманітного асортименту. Орієнтується на обмежене число постачальників. Перехід від закупівель окремих видів товарів до закупівлі модулів можливий за таких причин:

· якщо метою є зменшення глибини власних закупівель;

· необхідно скоротити витрати часу;

· необхідно зменшити число постачальників;

· гнучкий та персональний підхід до головних постачальників дозволяє закупівельнику краще реагувати на зміни ринкового середовища.

4. Ексклюзивна стратегія закупівель. Йдеться про постачання ексклюзивних (престижних) товарів обмеженому колу торговців. Закупівельник може досягнути цього за рахунок:

· більших обсягів постійних закупівель у конкретного постачальника;

· формування особливих відносин з постачальником, що має популярність у комерційному бізнесі та прихильність споживачів.

Взаємні відносини можуть охоплювати такі аспекти: маркетингові дослідження, консультації, рекламна взаємодія та побудова іміджу, пільгові умови закупівель та бонуси, спільна організація сервісного обслуговування, взаємодія в організації вантажно-розвантажувальних, складських робіт і транспортування, наближення філій закупівельника, стажування співробітників, торгівля на визначеній території у певних ексклюзивних магазинах.

5. Селективна закупівельна стратегія. Передбачає закупівлю тільки тих товарів, які потрібні серед запропонованого списку (переліку) товарних пропозицій. Закуповуються ходові види і модифікації товарів з урахуванням споживчих потреб, фінансових ресурсів, сезонності, розмірів торговельних площ, стану товарних запасів, профілю та спеціалізації торговельного підприємства.

При виборі стратегії закупівель враховуються такі фактори: привабливість ринку; власне становище компанії па ринку та умови конкурентного середовища; масштаби комерційних операцій; корпоративні орієнтири; належність до торговельної мережі; репутація партнерів по бізнесу.