Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


” межах черевноњ ст≥нки найб≥льш розвинен≥ так≥ фасц≥њ живота.




ѕоверхнева фасц≥€ живота; у верхньому в≥дд≥л≥ черевноњ ст≥нки вона тонка, донизу

«начно щ≥льн≥ше ≥ в≥др≥зн€Їтьс€ на€вн≥стю еластичних волокон. ѕо серединн≥й л≥н≥њ

ѕоверхнева фасц≥€ зростаЇтьс€ з б≥лою л≥н≥Їю, а внизу-з паховою звТ€зкою.

” нижньому в≥дд≥л≥, над симф≥зом, утворюютьс€ щ≥льн≥ т€ж≥, зван≥ звТ€зками статевого

члена; њх дв≥:

ј) пращев≥дна€ звТ€зка статевого члена, lig. fundiforme penis, €ка, почавшись в≥д лобкового

«рощенн€, даЇ дв≥ н≥жки, що охоплюють з бок≥в статевий член, ≥

Ѕ) звТ€зка, п≥дв≥шують статевий член, lig. suspensorium penis (у ж≥нок-п≥дв≥шують звТ€зки

 л≥тора, lig. suspensorium clitoridis), нат€гнута в≥д лобкового зрощенн€ до тильн≥й поверхн≥

Penis (clitor). “€ж≥ фасц≥њ в област≥ цих звТ€зок частково п≥дкр≥плюютьс€ сухожильними

ѕучками пр€мий ≥ зовн≥шньоњ косих мТ€з≥в живота.

 лубова фасц≥€, fascia iliaca (див. ‘асц≥њ таза ≥ стегна).

ѕоперечна фасц≥€, fascia transversalis, покриваЇ внутр≥шню поверхню поперечноњ мТ€зи

живота ≥ внутр≥шню поверхню заднього листка п≥хви пр€мого мТ€за, а нижче linea arcuata Ц

¬нутр≥шню, задню, поверхн€ пр€мого мТ€за. ƒонизу вона зростаЇтьс€ з подвороченним назад

≤ спр€мованим догори краЇм паховоњ звТ€зки. ¬ област≥ пупка fascia transversalis б≥льш щ≥льна

≤ називаЇтьс€ пупковоњ фасц≥Їю. ¬ област≥ нижнього в≥дд≥лу б≥лоњ л≥н≥њ за рахунок

концентрац≥њ поздовжн≥х пучк≥в утворюЇтьс€ п≥дпора б≥лоњ л≥н≥њ, adminiculum lineae albae,

ѕодкрепл€юща€ нижн≥й в≥дд≥л б≥лоњ л≥н≥њ живота. ” паховоњ област≥ поперечна фасц≥€

”творюЇ воронкопод≥бне випинанн€, в €кому розташовуЇтьс€ п≥хвовий в≥дросток, processus

Vaginalis очеревини, триваючий по ходу с≥мТ€ного канатика в мошонку; огортаючи

Ќас≥ннЇвий канатик ≥ €Їчко, це випинанн€ поперечноњ фасц≥њ отримуЇ назву внутр≥шньоњ

Ќас≥нноњфасц≥њ, fascia spermatica interna. ÷е розширене овальноњ форми заглибленн€ на

ѕоверхн≥ поперечноњ фасц≥њ Ї глибоким паховим к≥льцем (отвором пахового каналу), anulus

Inguinalis profundus. ћед≥альний край цього к≥льц€, найб≥льш виражений завд€ки

”щ≥льненню фасц≥њ, отримав назву межТ€моч-коеой звТ€зки, lig. interfoveolare. ƒо

¬нутр≥шньоњ поверхн≥ п≥дочеревинн≥й фасц≥њ прил€гаЇ очеревина, peritoneum. Ќа очеревин≥

ѕередньоњ ст≥нки живота знаходитьс€ р€д складок, plicae, в≥дпов≥дних ходу звТ€зок ≥ судин у

предбрюш≥нной кл≥тковин≥. ѕо серединн≥й л≥н≥њ, в≥д верх≥вки сечового м≥хура до пупка,

Ќаправл€Їтьс€ непарна серединна пупкова складка, plica umbilicalis mediana, €ка утворюЇтьс€

ѕо ходу обл≥тер≥рован сечового протоку, urachus, зародка. Ћатеральне розташовуЇтьс€

Ќаправл€Їтьс€ в≥д б≥чноњ поверхн≥ сечового м≥хура також до пупка парна мед≥альна пупкова

складка, plica umbilicalis medialis, вона утворюЇтьс€ по ходу обл≥тер≥рован пупковоњ артер≥њ,

A. umbilicalis, плоду. ўе дал≥ кнаружи знаходитьс€ парна латеральна пупкова складка, plica

Umbilicalis lateralis, по ходу нижн≥х надчеревн≥й судин (a. et vv. Epigastricae inferiores). ћ≥ж

—кладками, в нижньому в≥дд≥л≥ внутр≥шньоњ поверхн≥ передньоњ черевноњ ст≥нки, Ї

ѕоглибленн€, називан≥ €мками. Ћатеральне plica umbilicalis lateralis маЇтьс€ латеральна

ѕахова €мка, fossa inguinalis lateralis, в≥дпов≥дна глибокому паховому к≥льцю. ћ≥ж plica

Umbilicalis medialis ≥ plica umbilicalis lateralis розташовуЇтьс€ мед≥альна пахова €мка, fossa

Inguinalis medialis, в≥дпов≥дна зовн≥шньому к≥льцю пахового каналу. “им мед≥альноњ ≥

—ерединноњ пупковими складками маЇтьс€ надпузирна€ €мка, fossa supravesicalis. ÷≥ €мки

ћожуть зТ€витис€ м≥сц€ми почала випинань нутрощ≥в (гриж), €к≥ пот≥м, пройшовши черевну

—т≥нку, виход€ть назовн≥ через зовн≥шнЇ пахов≥ к≥льц€.

«уби

«уби под≥л€ютьс€ на:

 

- молочн≥ зуби (dentes decidui)Цтимчасов≥;

 

- пост≥йн≥ зуби (dentes permanentes).

 

 ожний зуб (dens) маЇ:

 

- кор≥нь зуба (radix dentis);

 

- шийку зуба (cervix dentis);

 

- коронку зуба (corona dentis).

 

”середин≥ зуба розм≥щен≥ зубна порожнина (cavitas dentis); пульпова порожнина (cavitas dentis; cavitas pulparis), €ка складаЇтьс€ з:

 

- коронковоњ порожнини (cavitas coronae);

 

- каналу корен€ зуба (canalis radicis dentis).

 

«убна порожнина заповнена пульпою зуба (pulpa dentis), що складаЇтьс€ ≥з судин, нерв≥в та пухкоњ

 

¬олокнистоњ сполучноњ тканини (textus connectivus fibrosus laxus).

 

 оронкова порожнина (cavitas coronae) переходить у канал корен€ зуба (canalis radicis dentis), €кий

 

«ак≥нчуЇтьс€ на верх≥вц≥ корен€зуба (apex radicis dentis) отвором верх≥вки корен€ зуба (foramen apicis dentis).

 

„ерез цей отв≥р у порожнину зуба, що м≥стить пульпу зуба (pulpadentis), проход€ть судини ≥ нерви

 

(vasaetnervi).

 

ѕульпа зуба (pulpadentis)складаЇтьс€ з:

 

- коронковоњ пульпи (pulpa coronalis);

 

- кореневоњ пульпи (pulpa radicularis).

 

«уб (dens) побудований ≥з дентину (dentinum), €кий:

- у д≥л€нц≥ коронки зуба (coronadentis) вкритий емаллю (enamelum);

 

- у д≥л€нц≥ корен€ зуба (radix dentis) Ц цементом (cementum).

 

≈маль (enamelum) Ї найтверд≥шою тканиною людського орган≥зму, що при руйнац≥њ не в≥дновлюЇтьс€.

 

’≥м≥чний склад зуба под≥бний до х≥м≥чного складу к≥стки.

 

 омплекс тканин, €кий оточуЇ та ф≥ксуЇ зуб (dens) у зубн≥й ком≥рц≥ (alveoladentalis), називаЇтьс€

 

зубним ок≥ст€м або пер≥одонтом(periodontium).

 

 ожна коронка зуба (coronadentis) маЇ так≥ поверхн≥:

 

1 прис≥нкову поверхню (faciesvestibularis), €ка у передн≥х зуб≥в називаЇтьс€ губною поверхнею

 

(facieslabialis), а у задн≥х зуб≥в Ц щ≥чною поверхнею (faciesbuccalis);

 

2 €зикову поверхню (facieslingualis) Ц у зуб≥в нижньоњ щелепи ≥ п≥днеб≥нну поверхню (faciespalatinalis) Ц у зуб≥в верхньоњ щелепи. ÷≥ поверхн≥ обТЇднуютьс€ в оральну поверхню.

 

3 контактну поверхню (faciesapproximalis), що маЇ дотикове поле (areacontingens). ÷€

 

поверхн€ розм≥щена з обох бок≥в коронки:

 

- ближча поверхн€ (facies mesialis);

 

- дальша поверхн€ (facies distalis);

 

4 змикальну поверхню (faciesocclusalis), або жувальну поверхню (faciesmasticatoria).

 

 л≥н≥чна та анатом≥чна формули пост≥йних зуб≥в (dentespermanentes)

 

«уби (dentes), за анатом≥чною формою,€ка залежить в≥д функц≥њ,под≥л€ютьс€ на:

 

- р≥зц≥ (dentes incisivi),€к≥мають:

 

- один кор≥нь (radix dentis);

 

- долотопод≥бну форму коронки;

 

- ≥кла (dentes canini),€к≥мають:

 

- один кор≥нь (radix dentis);

 

- кон≥чну форму коронки.

 

- мал≥кутн≥зуби (dentes premolares),€к≥мають:

 

- одинкор≥нь (radix dentis), переважноверхн≥йпершиймалийкутн≥йзуб (dens premolaris primus superior) маЇроздвоЇнийкор≥нь;

 

- коронкумалихкутн≥хзуб≥в (corona dentium premolarium), щомаЇзбокузмикальноњповерхн≥ (facies occlusalis) округлуабоовальнуформу, ≥на€к≥йЇдвав≥стр€ (горбки);

 

- велик≥кутн≥зуби (dentes molares),€к≥мають:

- кубопод≥бну форму коронки (coronadentis);

 

- на змикальн≥й поверхн≥ великих кутн≥х зуб≥в (faciesocclusalisdentiummolarium) Ї по 3-5 в≥стр€ (горбки);

 

- верхн≥ зуби мають три корен≥;

 

- нижн≥ зуби мають два корен≥.

 

–≥зновидом великих кутн≥х зуб≥в (dentesmolares) Ї трет≥й великий кутн≥й зуб (densmolaristertius), або зап≥зн≥лий зуб (densserotinus).

 

јнатом≥чн≥ особливост≥ будови пост≥йних зуб≥в

 

јнатом≥чн≥ особливост≥ будови коронки та корен€ зуба дозвол€ють визначити належн≥сть його до

 

верхньоњ або нижньоњ щелепи (maxillaseumandibula) людини, а також до правого або л≥вого боку зубноњ дуги (arcusdentalis) за р€дом ознак.

 

ќзнака положенн€ (в≥дхиленн€) корен€ представлена в тому, що у вестибул€рн≥й норм≥ кор≥нь

 

в≥дхилений дистально в≥д ос≥ зуба (в≥дхиленн€ поздовжньоњ ос≥ корен€ в≥д середньоњ л≥н≥њ коронки дл€

 

р≥зц≥в та ≥кол Ц у б≥чну сторону, а премол€р≥в ≥ мол€р≥в Ц у дистальний б≥к).

 

ќзнака кута коронки.  ут,утворений р≥зальним краЇм(margoincisalis)≥ мез≥альною поверхнею

 

коронки зуба, б≥льш гострий, н≥ж кут, утворений р≥зальним краЇм ≥ дистальною поверхнею.

 

ќзнака кривини коронки зуба виражена в тому,що прис≥нкова поверхн€(faciesvestibularis)

 

переходить у мез≥альну б≥льш круто, н≥ж у дистальну.

 

ћолочн≥ зуби (dentesdecidui)

 

” дитини в≥ком в≥д 6 м≥с€ц≥в до 2 рок≥в Ї 20 зуб≥в. ÷≥ зуби називаютьс€ молочними (тимчасовими). ”

 

тимчасовому прикус≥ Ї р≥зц≥ (dentesicisivi), ≥кло (denscaninus), велик≥ кутн≥ зуби (dentesmolares),

 

в≥дсутн≥мал≥кутн≥зуби (dentes premolares).

 

«азовн≥шньоюформоюмолочн≥зуби (dentes decidui) майжев≥дпов≥даютьпост≥йнимзубам (dentes permanentes) ≥в≥др≥зн€ютьс€в≥дних:

 

- дещо меншими розм≥рами;

 

- кольором емал ≥ (enamelum), що маЇ блакитно-б≥лий в≥дт≥нок;

 

- краще виражений перех≥д коронки зуба (coronadentis) в його кор≥нь (radixdentis);

‘ормули ≥ терм≥ни прор≥зуванн€ зуб≥в

 

јнатом≥чна формула пост≥йних зуб≥в 2123. ÷е означаЇ,що на кожн≥й половин≥ ком≥ркових дуг

 

(arcusalveolares) верхньоњ та нижньоњ щелеп (maxillaetmandibula) розм≥щен≥:

 

- два р≥зц≥ (dentes incisivi);

 

- одне ≥кло (dens caninus);

 

- двамал≥кутн≥зуби (dentes premolares);

 

- три велик≥ кутн≥ зуби (dentes molares).

 

јнатом≥чна формула молочних зуб≥в 2102 характеризуЇтьс€ в≥дсутн≥стю малих кутн≥х зуб≥в(dentes premolares). Ќа кожн≥й половин≥ ком≥ркових дуг (arcus alveolares) верхньоњ ≥ нижньоњ щелеп

 

(maxilla et mandibula) розм≥щен≥:

 

- два р≥зц≥ (dentes incisivi);

- одне ≥кло (dens caninus);

 

- два велик≥ кутн≥ зуби (dentes molares).

 

«убна формула дорослоњ людини (пост≥йн≥ зуби)записуЇтьс€ так:

 

8 7 6 5 4 3 2 1   1 2 3 4 5 6 7 8      
             
8 7 6 5 4 3 2 1   1 2 3 4 5 6 7 8      
           
«убна формула дитини (молочн≥ зуби)записуЇтьс€ так:        
           
  V IV III II I   I II III IV V      
             
  V IV III II I   I II III IV V      

ƒопом≥жний апарат ока

ƒо додаткових структур ока (structuraeoculiaccessoriae) належать:

- зовн≥шн≥ мТ€зи очного €блука (musculiexternibulbioculi);

- брови (supercilia);

- пов≥ки (palpebrae);

- сполучна оболонка,конТюнктива(tunica conjunctiva);

- сльозовий апарат (apparatus lacrimalis).

«овн≥шн≥ мТ€зи очного €блука (musculi externi bulbi oculi)под≥л€ютьс€ на:

- пр€м≥ мТ€зи (mm. recti);

- кос≥ мТ€зи (mm. obliqui);

- ≥нш≥ мТ€зи (et ceteri).

ƒо пр€мих мТ€з≥в очного €блука належать:

- верхн≥йпр€миймТ€з (m. rectus superior);

- нижн≥йпр€миймТ€з (m. rectus inferior);

- б≥чнийпр€миймТ€з (m. rectus lateralis);

- присередн≥йпр€миймТ€з (m. rectus medialis).

 

¬ониповертаютьочне€блуко (bulbus oculi) в≥дпов≥дноусв≥йб≥к,навкололобовоњтавертикальноњосей.

ƒо косих мТ€з≥в очного €блука належать:

- верхн≥й косий мТ€з (m. obliquussuperior),€кий своњм сухожилком(tendo) перекидаЇтьс€ через

блок блоковоњ ост≥ (trochleaspinaе trochlearis) ≥ повертаЇ очне €блуко (bulbusoculi) донизу та

назовнi;

- нижн≥й косий мТ€з (m. obliquus inferior),що повертаЇ очне €блуко (bulbus oculi) догори та

 

назовн≥,тобто повертаЇ очне €блуко(bulbus oculi)переважно навколо стр≥ловоњ ос≥.ƒо ≥нших зовн≥шн≥х мТ€з≥в очного €блука (musculi externi bulbi oculi) належать:

 

- мТ€з - п≥д≥ймач верхньоњ пов≥ки (m. levator palpebrae superioris),€кий маЇ поверхневу пластинку (lamina superficialis)та глибоку пластинку (lamina profunda);

- очно€мковий мТ€з (m. orbitalis),що вгор≥ вкриваЇ передн≥й в≥др≥зок нижньоњ очно€мковоњ щ≥лини

(fissura orbitalis inferior).

 

ƒо внутр≥шн≥х мТ€з≥в очного €блука (musculi interni bulbi oculi), €к≥ Ї гладкими мТ€зовими волокнами (myofibrae glabrae), належать:

- в≥йковий мТ€з (m. ciliaris), €кий маЇ:

а) мерид≥анн≥ волокна (fibrae meridionales);

 

б) поздовжн≥ волокна (fibrae longitudinales); в) рад≥альн≥ волокна (fibrae radiales);

г) колов≥волокна (fibrae circulares);

- мТ€з-звужувачз≥ниц≥ (m. sphincter pupillae);

- мТ€з-розширювачз≥ниц≥ (m. dilatator pupillae).

 

ќк≥ст€очноњ€мки (periorbita)Їок≥ст€мк≥сток(periosteum ossium),щоформуютьст≥нкиочноњ€мки(orbita) ≥, зростаючисьззадувд≥л€нц≥зоровогоканалу (canalis opticus) таверхньоњочно€мковоњщ≥лини

(fissura orbitalis superior), продовжуЇтьс€учерепнутвердуоболону (dura mater cranialis).

ќчне€блуко (bulbus oculi) оточенеп≥хвоюочного€блука (vagina bulbi)Цтеноновоюкапсулою,

€ка пухко сполучаЇтьс€ ≥з б≥лковою оболонкою ока (sclera).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 389 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2058 - | 1919 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.076 с.