Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥рма маЇ нам≥р вз€ти позику на буд≥вництво нового п≥дприЇмства. –≥чна ставка процента




складаЇ 18%. ќч≥кувана норма прибутку визначена в 20%. ѕри цих умовах ф≥рма: варто будувати п≥дприЇмство

‘≥рма, що максим≥зуЇ прибуток шл€хом нарощуванн€ обс€гу виробництва ≤ додержанн€ певного

р≥вн€ затрат, дос€гаЇ р≥вноваги €кщо: ≥зокватна ≥ ≤зокосна мають сп≥льну точку;

‘ункц≥€ виробництва дл€ ф≥рми ≥люструЇ те, що: техн≥чне-можливо зд≥йснити тод≥, коли

виробництво Ї ефективним.

÷

÷≥на товару ј дор≥внюЇ 3 грн., а Ѕ - 2 грн. якщо споживач оц≥нюЇ граничну корисн≥сть товару Ѕ

«а «ќ ют≥лей ≥ бажаЇ максим≥зувати задоволенн€ в≥д покупки ј ≥ Ѕ, тод≥ в≥н повинен прийн€ти

граничну корисн≥сть ј за: 45 ют≥лей;

÷≥на товару ј складаЇ 1,5 грн. ÷≥на товару Ѕ складаЇ 1 грн. якщо споживач оц≥нюЇ граничну

 орисн≥сть товару Ѕ в «ќ ют≥л≥в ≥ бажаЇ максим≥зувати задоволенн€ в≥д куп≥вл≥ товар≥в ј ≥ Ѕ, тод≥

в≥н повинен оц≥нити граничну корисн≥сть товару ј в: 45 ют≥л≥в;

÷≥нова дискрим≥нац≥€ - це: продаж т≥Їњ самоњ продукц≥њ р≥зним покупц€м за р≥зними ц≥нами;

÷≥нова еластичн≥сть попиту буде вища: на предмети розкошу;

÷≥нова еластичн≥сть попиту буде виша: чим менше необх≥дний товар споживачев≥;

÷≥нова еластичн≥сть пропозиц≥њ буде тим вища, чим: вищий ступ≥нь моб≥льност≥ ресурс≥в;

„и можна в≥днести до кап≥талу: н≥ грош≥, н≥ акц≥њ, н≥ обл≥гац≥њ не в≥днос€тьс€ до кап≥талу.

„им вища гранична схильн≥сть до споживанн€, тим: б≥льший мультипл≥катор видатк≥в,

„им вища гранична схильн≥сть до споживанн€, тим: б≥льший мультипл≥катор видатк≥в;

„им виша гранична схильн≥сть до споживанн€, тим: нижча гранична схильн≥сть до заощадженн€;

„им можна по€снити зрушенн€ кривоњ попиту на товар ј праворуч: наданн€ переваг товару ј споживачами €к такому, що входить в моду; або зниженн€ ц≥ни товару ј,

„истий монопол≥стЧ це п≥дприЇмство, €ке: Ї Їдиним продавцем товару

ў

ўо з перерахованого входить в склад ¬Ќѕ? варт≥сть нового п≥дручника у книжковому магазин≥;

ўо ≤з перерахованого в≥дноситьс€ до ≥нфл€ц≥њ, обумовленоњ зростанн€м витрат: зростанн€ обс€г≥в виробництва ≥ зайн€тост≥.

ўо ≥з перерахованого в≥дноситьс€ до пон€тт€ "≥нвестиц≥њ" у систем≥ нац≥ональних рахунк≥в: вс≥ попередн≥ в≥дпов≥д≥ неправильн≥;.

ўо ≥з перерахованого не в≥дноситьс€ до ≥нфл€ц≥њ, обумовленоњ зростанн€м витрат виробництва:

зростанн€ зайн€тост≥ ≥ виробництва.

ўо ≥з перерахованого не Ї економ≥чним (деф≥цитним) благом? пов≥тр€;

ўо ≥з перерахованого не Ї товаром ≥ндив≥дуального вжитку? оборона крањни.

ўо ≥з перерахованого нижче впливаЇ на економ≥чне зростанн€? ус≥ попередн≥ в≥дпов≥д≥ правильн≥

ўо може призвести до зростанн€ пропозиц≥њ на товар? зменшенн€ ц≥н на матер≥али, необх≥дн≥ дл€ виробництва товару,

ўо €вл€Ї собою техн≥чний кап≥тал: засоби виробництва;

ўоб забезпечити максим≤зац≥ю прибутку, монопол≥ст повинен вибрати такий обс€г випуску, при €кому: граничн≥ витрати дор≥внюють граничному доходу

ўоб опинитис€ в стан≥ споживацькоњ р≥вноваги, споживач повинен: обидв≥ в≥дпов≥д≥ нев≥рн≥

я

яка з ознак св≥дчить про в≥дсутн≥сть конкуренц≥њ в галуз≥: неможлив≥сть ≥ншим ф≥рмам "ув≥йти" в дану галузь.

яка з перерахованих економ≥чних ц≥лей маЇ точний к≥льк≥сний виб≥р: повна зайн€т≥сть;

яка з перерахованих економ≥чних ц≥лей маЇ точний к≥льк≥сний виб≥р: повна зайн€т≥сть;

яка з цих характеристик суперечить пон€ттю "конкурентний ринок": на€вн≥сть не багатьох покупц≥в, що формують попит на вс≥ товари.

яка ≥з вказаних форм торгових бар'Їр≥в не Ї суттЇвою перешкодою дл€ в≥льноњ торг≥вл≥: ƒобров≥льн≥ експортн≥ обмеженн€;

яке висловленн€ найкраще описуЇ проблему р≥дк≥сност≥ ресурс≥в? ресурс≥в завжди не вистачаЇ дл€ задоволенн€ вс≥х людських потреб;

яке з наведених нижче положень не стосуЇтьс€ визначенн€ предмету м≥кроеконом≥чноњ теор≥њ"?матер≥альн≥ ≥ духовн≥ потреби;

яке з наступних положень Ї нев≥рним: вс≥ точки на бюджетн≥й л≥н≥њ означають однаковий р≥вень корисност≥;

яке з наступних положень не маЇ в≥дношенн€ до характеристики нееластичного попиту на товар: Ї багато товар≥в-зам≥нник≥в,

яке з наступних тверджень Ї в≥рним: монопол≥€, €к ≥ ринок досконалоњ конкуренц≥њ, р≥дко зустр≥чаЇтьс€ в сучасн≥й розвинут≥й економ≥ц≥;

яке з наступних тверджень Ї в≥рним: попит на продукц≥ю ф≥рми "прайс-тейкера" Ї досконало еластичним;

яке з наступних тверджень Ї в≥рним: ф≥рма максим≥зуЇ прибуток, скорочуючи виробництво до нул€,€кщо ц≥на продукту нижча за середн≥ зм≥нн≥ витрати;

яке з наступних тверджень означаЇ, що умови досконалоњ конкуренц≥њ не виконуютьс€: л≥н≥€ попиту на продукт товаровиробника маЇ в≥д'Їмний нахил

яке з наступних тверджень стосуЇтьс€ традиц≥йноњ економ≥чноњ системи? архањчн≥ форми власност≥ ≥ устален≥ звичаЇв≥ методи регул€ц≥њ;

яке з наступних €вищ не може бути насл≥дком зниженн€ споживацького попиту на продукт;зростанн€ ц≥н на ресурси, що зайн€т≥ в ц≥й галуз≥.

яке з поданих значень сукупноњ корисност≥ ≥люструЇ закон спадноњ граничноњ корисност≥? 200 250 270. 280.

яке ≤з наступних тверджень неправильне: бюджет, €кий балансуЇтьс€ на цикл≥чн≥й основ≥, може призвести до скороченн€ державних видатк≥в ≥ зб≥льшенн€ податкових надходжень у пер≥од спаду,

яке ≥з тверджень означаЇ, що умови монопол≥стичноњ конкуренц≥њ не виконуютьс€: ≥снуЇ багато ф≥рм - продавц≥в ун≥ф≥кованих товар≥в;

який з наступних вираз≥в Ї в≥рним? бухгалтерський прибуток - не€вн≥ витрати = економ≥чний прибуток;

який з наступних показник≥в не входить у склад ¬Ќѕ, розрахованого за сумою витрат: зарплата;

який з наступних ринк≥в б≥льше всього в≥дпов≥даЇ умовам досконалоњ конкуренц≥њ? бензину

який пункт не стосуЇтьс€ економ≥чних функц≥й домогосподарств? ƒомогосподарства €вл€ють собою попит на ринку ресурс≥в.

як≥ з наведених чинник≥в Ї джерелами монопольноњ влади? ус≥ задан≥ чинники

як≥ з наступних благ класиф≥куютьс€ €к сусп≥льн≥? нац≥ональна оборона.

як≥ з перерахованих агрегатних величин не використовуютьс€ при визначенн≥ обс€гу нац≥онального доходу: державн≥ трансфертн≥ платеж≥;





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 461 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

1400 - | 1209 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.