Результати групування підприємств галузі за середньорічною вартістю основних виробничих фондів

ТЕМА 4

Узагальнюючі статистичні показники.

Подання статистчиних даних: таблиці, графіки, карти

1. Статистичні таблиці.

2. Поняття про абсолютні та відносні показники. Види абсолютних показників та їх значення.

3. Види відносних величин та їх форми.

4. Роль і значення графічного способу зображення статистичних даних. Основні елементи графіка.

5. Види графічних зображень і способи їх побудови.

6. Способи графічного зображення динаміки явищ, структури взаємозв'язку.

 

Статистичні таблиці.

Статистичні таблиці призначені для найбільш раціонального, наочного та систематизованого викладення результатів зведення і групування статистичних даних. Ці таблиці складають не лише на заключному етапі дослідження. В процесі обробки статистичних даних користуються допоміжними і робочими таблицями, їх слід відрізняти від допоміжних розрахункових таблиць (логарифмічних, таблиць коефіцієнтів). Статистичними таблицями вважають тільки ті, що містять наслідки статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів.

Подібно до граматичного речення у статистичній таблиці розрізняють підмет і присудок. Підметом таблиці є та статистична сукупність, ті об'єкти або їх частини, які характеризуються рядом числових показників. Показники, що характеризують статистичну сукупність, є присудком таблиці.

За зовнішнім виглядом статистична таблиця являє собою перетин горизонтальних рядків і вертикальних граф, які утворюють клітини таблиці. Ліві бічні і верхні клітини призначені для текстових заголовків, а решта - для числових даних.

Обов'язковими атрибутами статистичної таблиці є загальний і внутрішні заголовки. Загальний заголовок таблиці повинен коротко і чітко характеризувати її зміст. У ньому зазначають, що характеризується в таблиці, до якої території або об'єкту відносяться дані і за який період або на який момент часу. Внутрішні заголовки таблиці розміщуються збоку і зверху. У бічних заголовках розкривається зміст підмета, у верхніх - зміст присудка. Одиниці вимірювання даних таблиці зазначаються або в загальному заголовку (якщо вони однакові для всіх показників таблиці), або у внутрішніх заголовках рядків і граф таблиці.

Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведення числових даних утворює макет статистичної таблиці:

Загальний заголовок

 

№ з/п	Внутрішній заголовок, що розкриває зміст підмету	Верхні внутрішні заголовки, що розкривають зміст граф таблиці
	Бічні внутрішні заголовки, що розкривають зміст окремих рядків
		Числові показники (присудок)
	Підсумок

 

До деяких таблиць подаються примітки, в яких роз'яснюється зміст окремих показників або заголовків. Підмет таблиці найчастіше розміщується з лівого боку, присудок - з правого, але це не обов'язково.

За побудовою підмета таблиці поділяють на три види - прості, групові і комбінаційні.

Коли підмет містить лише перелік одиниць статистичної сукупності, таблиці називаються простими. Серед простих таблиць розрізняють:

Спискові (підмет - список окремих ознак або об'єктів);

Територіальні (підмет - перелік районів, областей, країн, територій);

Хронологічні (підмет - періоди часу: місяці, квартали, роки, або моменти часу, дати).

Часто зустрічаються і територіально-хронологічні та списково-хронологічні таблиці, у яких підмет і присудок характеризують показники на територіях і об'єктах у хронологічному порядку.

Наприклад, таблиця 1.

Таблиця 1.

Споживання основних продуктів харчування у розрахунку на одного мешканця Львівської області (кілограмів)

Види продуктів	1996	1997	1998	1999	2000
1. М'ясо і м'ясопродукти	28.9	29,3	29,2	31.2	31.5
2. Молоко та молочні продукти	284,2	262,8	255,2	261,0	273 1
3. Яйця, штук	162	163	168	179	180
4. Риба та рибопродукти	2,9	3,8	4,9	5,7	6,1
5. Цукор	зол	31,2	29.8	31.0	33 6
6. Олія	7,2	8,2	8.3	7.9	85
7. Картопля	140,4	148.4	132,7	124.6	125.0
8. Овочі і баштанні культури	53,4	55,7	61,5	66,5	84,4
9. Фрукти, ягоди та виноград	44,0	37,4	46,6	42,9	24,5
10. Хлібні продукти	120,8	119,9	120,3	125,7	122,1

У наведеній таблиці є список об'єктів (види продуктів) і перелік періодів часу (роки), а присудком цієї таблиці є цифрові показники, що характеризують розмір споживання на душу населення.

Групові таблиці відрізняються тим, що у підметі їх розміщують групи елементів сукупності за однією ознакою. Найпростішим видом групових таблиць є ряди розподілу, побудовані як за атрибутивними, так і за кількісними ознаками. У присудку таких таблиць міститься лише один показник - кількість одиниць сукупності, що входять до кожної групи. У складніших таблицях присудок доповнюється рядом інших показників, що характеризують підмет. Групові статистичні таблиці дають більш інформативний матеріал для аналізу досліджуваних явищ.

Прикладом групової таблиці може бути таблиця 2.

Таблиця 2.

Результати групування підприємств галузі за середньорічною вартістю основних виробничих фондів

	Групи заводів за розміром основних виробничих фондів, млн. грн.	Число заводів	Середньорічна вартість основних виробничих фондів, млн. грн.	Валова продукція, млн. грн.	Чисельність робітників, чол.
1	2	3	4	5	6
1 2 3 4	1,0-2,5 2,5-4,0 4,0 - 5,5 5,5-7,0	3 9 5 3 4	5,4 27,6 19,4 15,2 27,1	5,6 26,5 23,0 15,9 43,8	820 3150 1945 1295 1420
	Разом	24	94,7	114,8	8630

Наведені у таблиці дані дають можливість охарактеризувати структуру підприємств галузі за розміром основних фондів не тільки за кількістю підприємств, а і за обсягом випущеної продукції та кількістю робітників, виявити взаємозв'язок між оснащеністю заводів основними фондами і випуском продукції.

У комбінаційних таблицях наводяться дані, згруповані за двома і більше ознаками, взятими в комбінації. Інколи в комбінаційних таблицях групи за однією ознакою розміщують у підметі, а за другою - у присудку.

Наприклад, розподіл населення за статтю та місцем проживання (табл. 3.15).

Розробка присудка таблиці може бути простою і складною (комбінованою). При простій розробці присудка показники, що характеризують підмет, розміщуються послідовно один за другим. Розподіляючи показники на групи за однією або більше ознаками у певній комбінації, одержують складний присудок.

Прикладом складної розробки присудка може бути таблиця 3.16.

За метою дослідження та призначенням статистичні таблиці поділяються на:

• описово-інформаційні (дають кількісну характеристику окремих явищ);

• аналітичні (відображають взаємозв'язки між явищами та тенденції в їх розвитку);

• типологічні (характеризують основні соціально-економічні типи явищ);

• спеціального призначення (балансові, матричні тощо).

Сукупність раціональних прийомів, установлених теорією і вироблених практикою для того, щоб надати таблиці найбільшої виразності, наочності і цим самим гранично полегшити читання і засвоєння її змісту, називається технікою оформлення статистичних таблиць.

При складанні статистичних таблиць слід дотримуватись таких основних правил їх побудови та оформлення:

1. Таблиця має бути компактною і містити лише ту інформацію, яка безпосередньо характеризує об'єкт дослідження.

2. Назва таблиці, заголовки рядків і граф мають бути стислими, чіткими і лаконічними. Крім загальноприйнятих скорочень одиниць вимірювання, скорочення слів у заголовках не допускається. Якщо назви окремих граф (рядків) повторюються, мають однакові терміни або однаковий зміст, то їх доцільно об'єднати спільним заголовком.

3. У таблиці обов'язково слід вказувати одиниці вимірювання показників. Якщо одиниця вимірювання однакова для всіх показників таблиці, то вона вказується у загальній назві таблиці або над верхнім правим кутом таблиці; якщо одиниці вимірювання різноманітні, то їх назви вказують в заголовках рядків або граф таблиці, а інколи в окремо наведеній спеціальній графі.

4. Рядки в підметі і графи в присудку, як правило, нумерують. Це доцільно робити у великих за змістом таблицях або у випадках наведення методики розрахунку показників з посиланням на номери граф і рядків таблиці.

5. Точно додержуватись таких умовних позначень щодо відсутності даних у таблиці відповідно до причин:

• якщо клітинка таблиці не може бути заповнена, ставиться знак "х";

• коли відомості про явище відсутні, ставиться три крапки "..." або "н. від.";

• відсутність самого явища позначається тире "-";

• дуже малі числа записуються (0,0) або (0,00).

6. Кількісні показники в межах однієї графи повинні наводитися з однаковою точністю, тобто до 0,1, до 0,01, до 0,001.

7. Таблиці повинні бути замкненими, тобто з підсумковими результатами. Виняток становлять аналітичні таблиці, в яких підсумків може не бути.

Таблиці треба вміти читати і аналізувати. Читання і аналіз статистичних таблиць має неабияке пізнавальне і практичне значення. Аналіз статистичних таблиць складається з аналізу побудови таблиці, тобто з визначення того, яке суспільне явище наведене в таблиці, якими ознаками воно характеризується, які ознаки покладені в основу групування, що утворює підмет і присудок. Аналіз змісту таблиці передбачає вивчення окремих груп підмета таблиці (аналіз по горизонталі) і окремих ознак присудка (аналіз по вертикалі), зіставлення даних різних груп сукупності; визначення наявності і характеру залежності між окремими ознаками; подання узагальнюючих висновків про окремі групи і про всю сукупність.

 

 

2. Поняття про абсолютні та відносні показники. Види абсолютних показників та їх значення

У процесі статистичного спостереження одержують дані про значення тих чи інших ознак, що характеризують кожну одиницю досліджуваної сукупності. Для характеристики сукупності в цілому або окремих її частин дані про окремі одиниці сукупності систематизують з метою одержання узагальнюючих показників, в яких відображуються результати дослідження суспільних явищ.

Узагальнюючі статистичні показники є базою для аналізу та прогнозування соціально-економічного розвитку держави, її окремих регіонів і галузей.

Узагальнюючі показники можуть бути абсолютними, відносними, середніми величинами. Кожен вид показника має певне значення і посідає визначене місце у процесі пізнання реальної дійсності.

Абсолютні величини

Абсолютні статистичні величини безпосередньо пов'язані з фізичною і соціально-економічною суттю явищ, які вивчають. Абсолютні статистичні величини - це кількісні показники, які характеризують розміри (рівні, обсяги) суспільних явищ у певних умовах місця і часу. Отримують їх методами статистичного спостереження і зведення вихідної інформації. Розміри суспільних явищ можуть бути виражені у вигляді кількості одиниць, або у вигляді величини ознаки.

Абсолютні величини є основою всіх статистичних розрахунків. Вони необхідні для обліку і контролю діяльності підприємств і організацій, аналізу різних чинників, які впливають на обсяг виробництва продукції в різних галузях матеріального виробництва, торгівельної і заготівельної діяльності, побутового обслуговування населення тощо.

Практично статистична інформація починає формуватися із абсолютних величин, ними вимірюються всі сторони суспільного життя.

Абсолютні величини завжди є іменованими числами. Іменовані числа являють собою вимірники ознак. Розрізняють три види вимірників — натуральні, вартісні і трудові.

Натуральними називаються такі одиниці виміру, які відповідають природним (фізичним) властивостям даного предмета і виражаються в мірах довжини, площі, об'єму, маси тощо або кількістю одиниць (штук), кількістю фактів чи подій. Так, одиницею виміру чисельності населення є одна людина, збір зерна вимірюється в тонах, центнерах, випуск тканин — у погонних або квадратних метрах, видобуток газу — в кубічних метрах, виробництво телевізорів — у штуках. Іноді використовують комбіновані одиниці виміру, що являють собою добуток величин різної розмірності. Саме так вимірюється виробництво електроенергії в кіловат-годинах, вантажообіг транспорту — в тонно-кілометрах тощо.

У деяких випадках вимірювання в одних одиницях не дає повної характеристики обсягу продукції і тоді доводиться користуватись двома одиницями виміру. Так, наприклад, трактори можна обліковувати за їх кількістю. Однак вони мають різну потужність, а отже, й різну споживну вартість. Тому для правильного уявлення про продукцію тракторного заводу треба обліковувати випуск тракторів у двох одиницях виміру: у штуках і за загальною (сумарною) потужністю. 3 цих же міркувань тканини обліковуються в погонних квадратних метрах, шпали — у штуках і кубічних метрах.

У разі потреби зведення декількох різновидів однієї споживної вартості використовують умовно-натуральні одиниці виміру. При цьому вживають спеціальні перерахункові коефіцієнти, що виражають співвідношення між натуральними одиницями виміру різних продуктів за будь-якою ознакою. За допомогою коефіцієнта всі продукти перелічуються як один продукт, прийнятий за умовний. Наприклад, у паливно-енергетичному комплексі використовують такий показник, як умовне паливо. Аналогічно визначають обсяг кормів у кормових одиницях, Добрив - у поживній речовині. Розглянемо розрахунок обсягу виробництва в умовних натуральних одиницях на такому прикладі: якщо вагонобудівний завод виготовив 200 чотиривісних вагонів і 600 двовісних, то загальну кількість вагонів треба перерахувати у двовісні (200 x 2 + 600 = 1000), оскільки один чотиривісний вагон дорівнює за своєю місткістю двом двовісним.

Однак умовно-натуральні одиниці мають обмежене застосування, оскільки дають можливість підсумовувати лише однорідну продукцію. Для різнойменної продукції загальний обсяг виробництва реалізації) визначають у вартісному (грошовому) вираженні. Вартісні (грошові) вимірники використовуються не лише на рівні окремого суб'єкта господарювання, а й на рівні галузей чи економіки в цілому. Одиницею вимірювання може бути національна валюта, валютні еквіваленти на зразок екю, валюта інших держав. Облік у вартісних (грошових) одиницях застосовують для обчислення сукупного суспільного продукту, валового внутрішнього продукту, валового національного продукту, національного доходу тощо.

Для визначення обсягу трудових ресурсів чи витрат праці на виробництво продукції, а також для оцінки трудомісткості продукції використовуються трудові вимірники (людино-година, людино-день).

Абсолютні статистичні величини поділяються на індивідуальні і підсумкові (сумарні).

Індивідуальні абсолютні величини характеризують величину ознаки окремих одиниць сукупності.

Підсумкові (сумарні) абсолютні величини характеризують величину ознаки певної сукупності і кількість одиниць сукупності, їх одержують або шляхом прямого підрахунку кількості одиниць спостереження, або в результаті підсумовування значень ознаки окремих одиниць сукупності. У ряді випадків підсумкові (сумарні) абсолютні величини одержують не в результаті зведення даних статистичного спостереження, а шляхом спеціальних розрахунків за певними правилами та певною методикою.

Таким чином, абсолютні величини необхідні для багатьох господарських розрахунків і широко використовуються в статистико-економічному аналізі, наукових дослідженнях, повсякденній практичній роботі економічних служб у всіх сферах діяльності людини. Вони служать вихідними даними для всіх форм і прийомів кількісної характеристики суспільних явищ і процесів.