Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ соц≥альноњ повед≥нки гом≥н≥д та людини.




—оц≥альна повед≥нка людини та шимпанзе Ї б≥льш р≥зноман≥тною та маЇ багато сп≥льних рис. ѕроте Ї ≥ певн≥ в≥дм≥нност≥. ÷≥кавими Ї також наступн≥ факти [20, 42, 43, 46, 59, 60, 90, 126, 151]:

1. Ўимпанзе витрачаЇ на сп≥лкуванн€ багато часу. ¬елика частина часу њх сп≥лкуванн€ Ц це догл€д один за одним. ѕ≥дл≥тков≥ та молод≥ шимпанзе мають €скраво виражену гральну повед≥нку, б≥гають один за одним, лоскочуть один одного. ƒоросл≥ шимпанзе також часто граютьс€ з≥ своњм потомством. як про€в уваги у них Ц обн≥манн€ та поц≥лунки, що бувають м≥ж шимпанзе любих в≥кових груп та стат≥. Ѕонобо особливо в≥дверт≥, майже кожний про€в уваги маЇ сексуальний п≥дтекст, незалежно в≥д стат≥. Ўимпанзе зм≥цнюють дружбу та провод€ть багато часу разом, п≥клуючись один про одного. ≈моц≥йна сфера житт€ у них майже така, €к у людини. Ћюди також витрачають на сп≥лкуванн€ приблизно ст≥льки ж часу, проте ми робимо це найчаст≥ше вербально, н≥ж ф≥зично. “им не менш, переважна частина великоњ к≥лькост≥ пустих, н≥би безглуздих розмов, це просто б≥льш складна верс≥€ повед≥нки шимпанзе Ц та слугуЇ вона дещо ≥нш≥й мет≥, н≥ж зм≥цненн€ наших звТ€зк≥в. Ћюди також демонструють б≥льш т≥сн≥ в≥дносини через ф≥зичн≥ контакти Ц дружн≥ поплескуванн€ по спин≥ чи обн≥манн€. –озм≥ри соц≥альноњ групи примат≥в точно в≥дпов≥дають розм≥рам њх м≥зк≥в. Ўимпанзе маЇ близько 50 близьких друз≥в та знайомих, в той же час у людини њх в≥д 150 до 200.

2. Ўимпанзе мають складн≥ системи прив≥тань та пов≥домлень, €к≥ залежать в≥д соц≥альних статут≥в шимпанзе, що сп≥лкуютьс€. ¬они сп≥лкуютьс€ устно, використовуючи р≥зн≥ вигуки, хрюканн€ та ≥ншу вокал≥зац≥ю. Ѕ≥льша частина њх сп≥лкуванн€, проте, зд≥йснюЇтьс€ за допомогою жест≥в та м≥м≥ки. Ѕ≥льш≥сть вираз≥в ≥з њхньоњ м≥м≥ки Ц подив, посм≥шки, благанн€ та м≥м≥ка заспокоЇнн€ Ц так≥ ж, €к у людей. “им не менш, люди посм≥хаютьс€, показуючи своњ зуби, що дл€ шимпанзе та багатьох ≥нших зв≥р≥в Ї ознакою агрес≥њ та небезпеки. « ≥ншого боку см≥х та посм≥шка не зовс≥м корелюють м≥ж собою ≥ у людей. —м≥х може м≥стити агресивне приховане значенн€, бути глузливим, драт≥вливим, м≥стити ознаки статевоњ конкуренц≥њ за увагу самок м≥ж самц€ми (особливо чолов≥чий Ђстатевийї гумор). ѕереважна частина людського сп≥лкуванн€ з≥йснюЇтьс€ за допомогою вокал≥зац≥њ. Ћюди мають б≥льш складн≥ голосов≥ звТ€зки, що дозвол€ють њм в≥творювати значний д≥апазон звук≥в, що проте заважаЇ њм пити та дихати одночасно, €к це робить шимпанзе.  р≥м цього, у людей дуже мускулистий €зик ≥ губи, що робить можливими точн≥ ман≥пул€ц≥њ з њх голосами. ” людей Ї загостене п≥дбор≥дд€, в той же час у шимпанзе воно покате Ц людина маЇ б≥льш≥сть губних мТ€з≥в на нижн≥й щелеп≥ в район≥ п≥бор≥дд€ (у шимпанзе немаЇ багатьох ≥з цих мТ€з≥в в звТ€зку з в≥дсутн≥стю п≥дбор≥дд€).

3. Ўимпанзе та люди Ї всењдними (живл€тьс€ рослинами та мТ€сом). Ћюди б≥льш хиж≥, н≥ж шимпанзе, та мають тонк≥ший кишк≥вник дл€ перетравлюванн€ мТ€са. Ўимпанзе ≥нод≥ полюють та вбивають ≥нших ссавц≥в, часто ≥нших мавп, в≥дом≥ нав≥ть випадки кан≥бал≥зму, проте з рештою шимпанзе задовольн€ютьс€ фруктами, а ≥нод≥ й комахами. Ћюди набагато б≥льше залежать в≥д мТ€са Ц вони можуть отримати в≥там≥н ¬12 природним шл€хом лише з продукт≥в тваринного походженн€. –озум≥ючи особливост≥ будови нашоњ травноњ ситеми та характер ≥снуванн€ тих племен, €к≥ збереглис€ майже в перв≥сному вигл€д≥, вважаЇтьс€, що люди еволюц≥онували, харчуючись мТ€сом, не менш, н≥ж раз в дек≥лька дн≥в. Ћюди також схильн≥ до харчуванн€ у в≥дпов≥дност≥ з певним розкладом, а не безперервним на прот€з≥ дн€, що Ї характерною рисою ≥нших хижих. ÷е може бути повТ€зане з тим, що мТ€со могло бути доступне т≥льки п≥сл€ полюванн€, ≥ тому його њли в велик≥й к≥лькост≥, проте зр≥дка. Ўимпанзе будуть њсти фрукти на прот€з≥ всього дн€, в той же час б≥льш≥сть людей будуть њсти њх не б≥льш н≥ж три рази в день.

4. Ѕонобо в≥дом≥ своњми сексуальними апетитами. «вичайн≥ шимпанзе можуть розгн≥ватис€ або вести себе агресивно, проте бонобо зн≥мають напруженн€ через сексуальне задоволенн€. ¬они також в≥тають одне одного та демонструють свою прихильн≥сть через сексуальне збудженн€. «вичайн≥ ж шимпанзе не використовують секс в €кост≥ розваги, та й паруванн€ займаЇ у них лише дес€ть або пТ€тнадц€ть секунд, часто п≥д час њж≥ або п≥д час ≥нших зан€ть. ƒружба та емоц≥йна прихильн≥сть переважно не мають н≥€кого значенн€ в тому, з ким звичайний шимпанзе сп≥лкуЇтьс€, та самки п≥д час овул€ц≥њ звично паруютьс€ з к≥лькома самц€ми, €к≥ ≥нод≥ чекають своЇњ черги один за одним. ѕром≥скуњтет з ознаками первинного α- дом≥нуванн€ Ї звичним типом статевоњ повед≥нки шимпанзе. –озм≥ри с≥мТ€нник≥в у шимпанзе Ї найб≥льшими серед ус≥х примат≥в, що також св≥дчить на користь саме такого типу повед≥нки. Ѕатьком потомства Ї звично останн≥й з самц≥в, хто приймав в процес≥ розмноженн€ участь (спермоконкурентн≥сть). ѕроте Ї окрем≥ дан≥ щодо переважанн€ потомства саме субдом≥нантних самц≥в у найб≥льш фертильних самок, хоча дом≥нуючий самець маЇ перше право черги (у в≥дпов≥дност≥ до даних ќ. Ћавджо€) [90, 126]. —амц≥ шимпанзе, €к ви€вл€Їтьс€, ≥нод≥ задобрюють повед≥нку самок за допомогою њж≥ та ви€вл€нн€ знак≥в уваги. Ћюди отримують сексуальне задоволенн€, €к ≥ бонобо, проте секс дл€ розмноженн€ займаЇ набагато б≥льше часу та вимагаЇ б≥льше зусиль, в результат≥ формуютьс€ тривал≥ партнерськ≥ в≥дносини. Ќа в≥дм≥ну в≥д людей, шимпанзе не мають ч≥ткоњ у€ви про сексуальн≥ ревнощ≥ або суперництво, так €к вони не мають тривалих в≥дносин. ѕроте можна спостер≥гати €вище схоже на ревнощ≥ у високорангових самок бонобо, €кщо молода самка паруючись з високоранговим самцем занадто голосно вокал≥зуЇ (у бонобо самки також можуть вокал≥зувати п≥д час близькост≥, €к ≥ у людей, що Ї можливо €к формою демонстративноњ повед≥нки, так ≥ ознакою задоволенн€). ѕри цьому потрапл€Ї п≥д розб≥рку саме вона, а не самець. ” горил найб≥льш≥ права на розмноженн€ маЇ найстарший, найдосв≥чен≥ший самець, що в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ≥нших ср≥бл€стою с≥дою гривою, п≥сл€ нього ч≥тко йдуть б≥льш молод≥ особини. ѕри цьому ≥нод≥ конкурент≥в виган€ють з≥ стада. ” г≥ббон≥в утворюютьс€ пост≥йн≥ моногамн≥ пари, що включають к≥лька покол≥нь нащадк≥в, проте це не Ї прогрессивною ознакою, а повТ€зане з низькою щ≥льн≥стю проживанн€ особин та великими розм≥рами ареалу живленн€ (можливо також повТ€зано з важк≥стю пошуку статевого партнера).

ƒосл≥дженн€ сексуальноњ повед≥нки бонобо зареЇстрували також велику к≥льк≥сть гомосексуальних контакт≥в м≥ж членами групи.  р≥м гетеросексуального сексу звичним Ї гомосексуальний, особливо м≥ж самками, так зване ген≥тально-ген≥тальне подразненн€, хоча цей тип сексуальноњ активност≥ Ї ≥ у самц≥в. √омосексуальна повед≥нка в природних умовах заф≥ксована ≥ у орангутан≥в. ¬и€вл€Їтьс€, що гомосексуальн≥сть орангутан≥в Ц не результат житт€ в невол≥, а компонент сексуальноњ та соц≥осексуальноњ повед≥нки (функц≥€ зам≥щенн€, ≥Їрарх≥чн≥сть). ѕод≥бн≥ €вища характерн≥ також дл€ нижчих мавп.

5. Ќа прот€з≥ багатьох рок≥в вважали, що серед тварин т≥льки люди використовують ≥нструменти. ѕроте спостереженн€ за шимпанзе, що проводились в 1960 роц≥, вказали на використанн€ загострених г≥лок дл€ ловл≥ терм≥т≥в. ¬и€вилось, що людина ≥ шимпанзе можуть зм≥нювати навколишнЇ середовище виготовлю€чи ≥нструменти (щоб вир≥шувати щоденн≥ проблеми). Ўимпанзе робл€ть списи, використовують камен≥ €к молотки та кувадла, подр≥бнюють лист€ дл€ використанн€ в €кост≥ тимчасовоњ губки. Ћише людинопод≥бн≥ мавпи, побачивши зеркало, д≥ють €к в≥дносно розумн≥ ≥стоти (основи рефлекс≥њ). ÷е п≥дтвержують досл≥ди з самкою орнгутану —умою (у в≥дпов≥дност≥ до даних Ћадиг≥ноњ- отс) [42, 43, 90]. —початку вона теж зл€калась свого в≥дображенн€ в зеркал≥. ѕот≥м стала кривл€тись в зеркало, закривати руками оч≥, дивл€чись м≥ж щ≥линами пальц≥в. ¬ставши на голову, вона уважно вивчала в дзеркал≥ перевернут≥й св≥т. ѕ≥д час харчуванн€ —ума прил≥пила до щоки шк≥рку пом≥дора.  оли вона побачила себе в зеркал≥, то доторкнувшись до шк≥рочки пальцем зн€ла њњ. ÷е св≥дчить про те, що —ума вп≥знала себе в дзеркал≥, що Ї високим дос€генн€м дл€ тварини. ƒо цього не здатн≥ н≥ лемури, н≥ нижч≥ мавпи, н≥ нав≥ть г≥ббони. Ќа це здатн≥ лише за розумом лише людинопод≥бн≥ мавпи, проте й вони в≥др≥зн€ютьс€ розумовими зд≥бност€ми: шимпанзе потр≥бний лише один день, щоб почати узнавати себе, орангутангам Ц 3 дн≥, а гориллам Ц 5 дн≥в [20, 54, 126].

6. ≤снуЇ система ч≥ткоњ ≥Їрарх≥њ та розпод≥лу ролей в стад≥ людинопод≥бних мавп.

¬≥дносини у шимпанзе регулюютьс€ у в≥дпов≥дност≥ до Утабелю про рангиФ, що формуЇтьс€ стих≥йно (системи соц≥альноњ ≥Їрарх≥њ). —еред мавп, що живуть в певн≥й м≥сцевост≥ та пост≥йно сп≥лкуютьс€ один з одним, завжди Ї визнаний всими α-самець, €кий маЇ найб≥льш≥ права серед ≥нших самц≥в даноњ попул€ц≥њ. ќстанн≥ займають р≥зн≥ шабл≥ ≥Їрарх≥чноњ драбини, при цьому л≥тн≥ особини звично дом≥нують над статево не зр≥лими тваринами. Ѕ≥льш≥сть самц≥в маЇ б≥льш≥ права, н≥ж самки, в середовищ≥ €ких ≥снуЇ власний пор€док ранжируванн€ (досить часто в≥д р≥вн€ попул€рност≥ в першу чергу серед дом≥нуючих самц≥в, к≥лькост≥ потомства та впливу на власне потомство). « по€вою дом≥нанта ≥нш≥ шимпанзе звично трохи нервують ≥, €к правило, пок≥рно в≥тають його. ƒосить часто дом≥нант використовуЇ право сили. ” шимпанзе, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших тварин, α-самець р≥дко дозвол€Ї соб≥ под≥бн≥ про€ви деспотизму. ¬≥н, схоже отримуЇ задоволенн€ переважно в≥д усв≥домленн€ свого високого престижу, не використовуючи його без необх≥дност≥ до свого оточенн€. ≤снують випадки, коли право Ђпершогої дом≥нуЇ над правом Ђдом≥нантаї. ≤снуЇ б≥льш виражений тиск сп≥льноти на самого дом≥нанта. ƒружелюбн≥сть, нав≥ть, альтруњзм (за ƒж. ’олдейном) шимпанзе демонструють по в≥дношенню до близьких, незалежно в≥д њх соц≥ального статуту, що особливо €скраво спостер≥гаЇтьс€ при розпод≥л≥ найсмачн≥шоњ дл€ них мТ€сноњ њж≥ [20, 42, 90].





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 574 | Ќарушение авторских прав


Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1520 - | 1488 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.