Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озташуванн€ в≥др≥зка пр€моњ в≥дносно площин проекц≥й




¬≥домо, що пр€ма л≥н≥€ в простор≥ визначаЇтьс€ положенн€м двох њњ точок. “аким чином, досить виконати комплексне кресленн€ цих двох точок, а пот≥м з`Їднати однойменн≥ проекц≥њ точок пр€мими л≥н≥€ми, отримаЇмо в≥дпов≥дно горизонтальну, фронтальну ≥ проф≥льну проекц≥њ пр€моњ.

¬≥дносно площин проекц≥й пр€ма може займати р≥зн≥ положенн€. ѕр€м≥, паралельн≥ одн≥й ≥з площин проекц≥й, називають пр€мими р≥вн€.

Ќазва њх залежить в≥д того, €к≥й площин≥ вони паралельн≥. ѕр€му, паралельну горизонтальн≥й площин≥ проекц≥й, називають горизонталлю ≥ позначають на кресленн€х через h (рис. 1.2.1) h2 ll x, = , Ц кут нахилу пр€моњ ј¬ до площини ѕ2.

 

h װ ѕ1 h2װќ’ h3 װ ќ” ј1¬1 = = ќ’ ^ ј1¬1 = ј¬ ^ ѕ2

 

–исунок 1.2.1

 

ѕр€му, паралельну фронтальн≥й площин≥ проекц≥й, називають фронталлю ≥ позначають через f (рис. 1.2.2.).

f1 ll х, = , Ц кут нахилу пр€моњ —D до площини ѕ1.

ѕр€му, паралельну проф≥льн≥й площин≥ проекц≥й, називають проф≥льною пр€мою ≥ позначають через p (рис. 1.2.3).

p2 ’, p1 ’, = , та Ц кути нахилу пр€моњ EF до площин ѕ1 та ѕ2.

ѕр€м≥, перпендикул€рн≥ одн≥й ≥з площин проекц≥й, називаютьс€ проекц≥ювальними, при цьому вони одночасно паралельн≥ двом ≥ншим площинам проекц≥й. ” проекц≥ювальних пр€мих одна проекц≥€ вироджуЇтьс€ в точку, а дв≥ ≥нш≥ проекц≥њ паралельн≥ сам≥й пр€м≥й ≥ зб≥гаютьс€ з напр€мом л≥н≥њ зв`€зку.

f װ ѕ2 f1 װ ќ’ f3 װ ќZ C2D2 = = OX ^ C2D2 = CD ^ ѕ1

 

–исунок 1.2.2

 

p װ ѕ3 p2 ќ’ p1 ќ’ E3F3 = = OY ^ P3 = EF ^ ѕ1 = OZ ^ P3 = EF ^ ѕ2

 

–исунок 1.2.3

 

ѕр€му, перпендикул€рну горизонтальн≥й площин≥ проекц≥њ ѕ1 ≥ одночасно паралельну фронтальн≥й ѕ2 ≥ проф≥льн≥й ѕ3 площинам проекц≥й, називають горизонтально проекц≥ювальною (рис. 1.2.4).

 

 
AB ѕ1 AB װ ѕ2, AB װ ѕ3 A2B2 װ OZ A3B3 װ OZ A1 1) Ц точка

 

–исунок 1.2.4

 

ѕр€му, перпендикул€рну фронтальн≥й площин≥ проекц≥й ѕ2 ≥ одночасно паралельну горизонтальн≥й ѕ1 та проф≥льний ѕ3 площинам проекц≥й, називають фронтально проекц≥ювальною (рис. 1.2.5).

 

CD ѕ2 CD װ ѕ1 CD װ ѕ3 C1D1 װ OY C3D3 װ OY C2 (D2) Ц точка

 

–исунок 1.2.5

 

ѕр€му перпендикул€рну проф≥льн≥й площин≥ проекц≥й ѕ3 ≥ одночасно паралельну горизонтальн≥й ѕ1 та фронтальн≥й ѕ2 площинам проекц≥й, називають проф≥льно проекц≥ювальною (рис. 1.2.6)

ѕр€му, €ка не паралельна ≥ не перпендикул€рна жодн≥й ≥з площин проекц≥й, називають пр€мою загального положенн€. ѕриклад такоњ пр€моњ наведено на рис. 1.2.7. ¬≥др≥зок пр€моњ на жодну ≥з площин проекц≥й не в≥дображаЇтьс€ в натуральну величину, тобто < , < , < . ѕр€ма загального положенн€ маЇ р≥зн≥ кути нахилу до площин проекц≥й. ѕ≥д кутом нахилу пр€моњ до площини проекц≥й розум≥ють такий кут, €кий утворюЇтьс€ м≥ж самою пр€мою та њњ в≥дпов≥дною проекц≥Їю.

 

E
 
X
Y
K
 
н.в.[EF]
н.в.[EF]
F
 
Y
F
 
E
 
O
E3 (F3)

 

EF ѕ3 EF װ ѕ1 EF װ ѕ2 E1F1 װ OX E2F2 װ OX E3 (F3) Ц точка

–исунок 1.2.6

 

 

–исунок 1.2.7

 

ѕр€ма може належати одн≥й ≥з площин проекц≥й. Ќа рис. 1.2.8 наведено приклад пр€моњ ј¬, що належить горизонтальн≥й площин≥ проекц≥й ѕ1.

Ќа рис. 1.2.9 наведено приклад пр€моњ CD, що належить фронтальн≥й площин≥ проекц≥й ѕ2.

Ќа рис. 1.2.10 наведено приклад пр€моњ EF, що належить проф≥льн≥й площин≥ проекц≥й ѕ3.

 

–исунок 1.2.8

 

–исунок 1.2.9

 

–исунок 1.2.10





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 370 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1471 - | 1311 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.