Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–ечовини ≥ розчини, що застосовуютьс€ дл€ спец≥альноњ обробки.




ƒл€ зд≥йсненн€ спец≥альноњ обробки застосовуютьс€ спец≥альн≥ рецептури, призначен≥ дл€ дезактивац≥њ транспорту, техн≥ки, «≤« ≥золюючого типу, дл€ дегазац≥њ в≥дкритих д≥л€нок шк≥ри людини, обмундируванн€, спор€дженн€, «≤«, техн≥ки ≥ м≥сцевост≥, а також дл€ дез≥нфекц≥њ транспорту ≥ техн≥ки, —»«, шк≥рних покров≥в людини.

ƒл€ дезактивац≥њ транспорту, техн≥ки, «≤« ≥золюючого типу застосовуютьс€ 0,075 ≥ 0,15% вод€н≥ розчини порошку —‘-2”. ѕри в≥дсутност≥ розчин≥в дл€ дезактивац≥њ техн≥ки можуть використовуватис€ вод€н≥ розчини мила, ≥нших миючих засоб≥в або вода. ¬итрата миючих засоб≥в - 3 л/м2, води - не менше 5 л/м2'

ƒл€ дегазац≥њ в≥дкритих д≥л€нок шк≥ри людини, обмундируванн€, спор€дженн€, «≤«, техн≥ки ≥ м≥сцевост≥ застосовуютьс€: рецептури, що дегазують(≤ѕѕ-10, ƒѕ—-1, ƒѕѕ, –ƒ-2, –ƒј, є 1,2-бщ (2-ощ); вод€н≥ розчини г≥похлориту кальц≥ю. ѕри в≥дсутност≥ табельних розчин≥в (рецептур) дл€ дегазац≥њ техн≥ки, можуть застосовуватис€ пальне (бензин, гас, дизельне паливо) ≥ розчинники (дихлоретан, спирти й ≥н.).

ƒл€ дезинфекц≥њ транспорту ≥ техн≥ки, —»«, шк≥ри застосовують вод€н≥ розчини √ , дл€ дезинфекц≥њ шк≥рних покров≥в людини - вод€ний розчин монохлорам≥на Ѕ(’Ѕ).

ќсоблив≥сть проведенн€ спец≥альноњ обробки п≥д час л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ на „орнобильськоњ ј≈—

ќсоблив≥стю роб≥т ≥з дезактивац≥њ було те, що вони велис€ в основному, у с≥льських населених пунктах, що характеризуютьс€ р≥знотипними буд≥вл€ми ≥ спорудами, великою к≥льк≥стю господарських споруд, великими присадибними д≥л€нками, засадженими деревами ≥ чагарниками.

ƒл€ визначенн€ обс€гу роб≥т проводилас€ рекогносцировка населеного пункту. ѕри рекогносцировц≥ визначалис€:

- маршрути висуванн€ техн≥ки до населеного пункту ≥ маршрути пр€муванн€ техн≥ки усередин≥ населеного пункту;

- к≥льк≥сть та ступ≥нь забрудненн€ житлових, господарських ≥ адм≥н≥стративних будинк≥в ≥ споруд ≥ ор≥Їнтозан≥ площ≥, що п≥дл€гають дезактивац≥њ;

- на€вн≥сть ≥ розм≥ри д≥л€нок, що утворюють пил.

«азначен≥ дан≥ використовувалис€ дл€ розробки технолог≥чного проекту на проведенн€ роб≥т по дезактивац≥њ у населеному пункт≥.

ƒезактивац≥њ м≥сцевост≥ проводилас€ зр≥занн€м, перекопуванн€м, оранн€м, грейдеруванн€м та в≥дсипанн€м чистим грунтом

ƒезактивац≥€ дор≥г ≥з твердим покритт€м проводилос€ шл€хом змиванн€ з полотнини дороги –¬ водою або розчином —‘-2” з подальшим грейдеруванн€м узб≥ч ≥ закр≥пленн€м њх розчином ——Ѕ (сульф≥тно-спиртова барда) або латексом (продукт дл€ готуванн€ гуми).

як правило, п≥сл€ дезактивац≥њ р≥вень њхнього забрудненн€ був значно нижче припустимого розм≥ру.

ƒл€ дезактивац≥њ дор≥г використовувалис€ поливально-миюч≥ машини типу ѕћ-130 або ј–—-14(12).

ќсновним методом дезактивац≥њ дор≥г, що не мають твердого покритт€, Ї метод зн€тт€ поверхневого шару фунту за допомогою грейдер≥в або бульдозер≥в. «астосовувана техн≥ка дозвол€ла виконати великий обс€г роб≥т ≥з дезактивац≥њ дорожньоњ полотнини.

ќдним ≥з найб≥льш масових метод≥в проведенн€ роб≥т дл€ дезактивац≥њ у населених пунктах Ї метод змиванн€ водою або 0,15% розчином порошку —‘-2” будинк≥в ≥ споруд за допомогою ј–—-14(12) ≥ ѕћ-130.

ƒезактивац≥€ автотранспортноњ техн≥ки зд≥йснювалас€ на стац≥онарних пунктах спец≥альноњ обробки (ѕу—ќ) техн≥ки. ”сього в секторах до 1.08.86 р. було побудовано ≥ функц≥онувало 14 ѕу—ќ, ≥з них 6 стац≥онарних.

«асоби, що використовувались дл€ дезактивац≥њ техн≥ки:

обробка техн≥ки розчином —‘-2”, що дезактивуЇ (попередн€ обробка);

обробка техн≥ки парор≥динним способом (основна обробка).

ѕри попередн≥й обробц≥ ви€вл€ютьс€ основн≥ забруднен≥ м≥сц€, що п≥дл€гають обробц≥ парор≥динним способом. ” €кост≥ розчину дл€ дезактивац≥њ при основн≥й обробц≥ використовуютьс€ розчини є1 ≥ є2 (розчин є1-5%

розчин є2 - 4% —‘-2”+2%Ќ22O4).

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. ћета рад≥ац≥йного захисту населенн€ та територ≥й.

2. як≥ основн≥ заходи рад≥ац≥йного захисту населенн€ та територ≥й?

3. ’арактеристика рад≥ац≥йного забрудненн€ при авар≥€х на ј≈—?

4. ћета х≥м≥чного захисту населенн€ та територ≥й.

5. як≥ основн≥ заходи х≥м≥чного захисту населенн€ та територ≥й

6. як≥ основн≥ критер≥њ дл€ визначенн€ ступеню х≥м≥чноњ небезпеки об'Їкт≥в господарськоњ д≥€льност≥ та адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць?

7. ўо прийн€то називати спец≥альне майно ÷«?

8. ўо розум≥Їтьс€ п≥д сан≥тарною обробкою?

9. ўо розум≥Їтьс€ п≥д спец≥альною обробкою?

10. ўо передбачаЇ дозиметричний та х≥м≥чний контроль у систем≥ ÷«?

11. як≥ основн≥ дозиметричн≥ одиниц≥ вим≥рюванн€?

12. ќсновн≥ методи ви€вленн€ ≥он≥зуючих випром≥нювань, Ќ’– та ќ–.

13. ќсновн≥ заходи х≥м≥чного захисту населенн€ та територ≥й.

Ѕ≥олог≥чний захист

Ѕ≥олог≥чний (бактер≥олог≥чний) захист - це комплекс адм≥н≥стративно-господарських, режимно-обмежувальних ≥ спец≥альних протиеп≥дем≥чних та медичних заход≥в, направлених на своЇчасне ви€вленн€ чинник≥в бактер≥олог≥чного зараженн€ и захист населенн€ ≥ територ≥й.

Ѕактер≥олог≥чний захист передбачаЇ:

- ви€вленн€ осередку б≥олог≥чного зараженн€;

- прогнозуванн€ масштаб≥в розвитку насл≥дк≥в б≥олог≥чного зараженн€;

- своЇчасне використанн€ колективних та ≥ндив≥дуальних засоб≥в захисту;

- запровадженн€ режим≥в карантину та обсервац≥њ;

- знезаражуванн€ осередку ураженн€, людей, тварин тощо;

- своЇчасну локал≥зац≥ю зони б≥олог≥чного ураженн€;

- проведенн€ екстреноњ та специф≥чноњ проф≥лактики;

- додержанн€ протиеп≥дем≥чного режиму п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥€ми незалежно в≥д форм власност≥ ≥ господарюванн€ та населенн€м.

4.11.1. Ѕ≥олог≥чн≥ засоби ураженн€

Ѕ≥олог≥чн≥ засоби ураженн€ - це збудники р€ду важких ≥нфекц≥йних хвороб, €к≥ можуть бути застосован≥ дл€ поразки людей, тварин ≥ рослин.

” €кост≥ б≥олог≥чних засоб≥в можуть бути використан≥ збудники б≥олог≥чних, в≥русних, грибкових захворювань, а також отруйн≥ бактер≥њ (токсини), що останн≥м часом стали в≥дносити до бойових х≥м≥чних речовин:

- дл€ поразки людей: збудники чуми, холери, тул€рем≥њ, в≥спи, ≥ ≥н.;

- дл€ поразки тварин ≥ птах≥в: збудники €щуру, чуми, сапу, ≥ ≥н.;

- дл€ знищенн€ рослин: збудники ≥рж≥ хл≥бних злак≥в, ф≥тофтороз картопл≥ й ≥н., а також комахи Ч шк≥дники с≥льськогосподарських рослин ≥ р≥зн≥ х≥м≥чн≥ речовини (герб≥циди ≥ дефол≥анти).

«астосуванн€ б≥олог≥чних засоб≥в зд≥йснюЇтьс€ у вид≥ б≥олог≥чних рецептур. ƒл€ цього вони спор€джаютьс€ в спец≥альн≥ боЇприпаси: ракети, ав≥ац≥йн≥ бомби, м≥ни, генератори аерозол≥в, розпилювальний пристр≥й, а дл€ поширенн€ комах - переносник≥в хвороб застосовуютьс€ контейнери, спец≥альн≥ (ентомолог≥чн≥) бомби, м≥шки й ≥н.

ƒл€ доставки б≥олог≥чних боЇприпас≥в ≥ прилад≥в до мети використовуютьс€ т≥ ж засоби, що ≥ дл€ доставки €дерноњ ≥ х≥м≥чноњ зброњ.  р≥м того, б≥олог≥чн≥ рецептури можуть бути застосован≥ диверсантами.

ќсновним способом застосуванн€ б≥олог≥чних засоб≥в вважаЇтьс€ зараженн€ приземного шару пов≥тр€. ѕри вибуху боЇприпас≥в спрацьовуванн≥ генератор≥в утворитьс€ аерозольна хмара, по шл€ху руху €кого частки рецептури заражають м≥сцев≥сть на величезних площах.

«будники хвороб можуть бути поширен≥ ≥ за допомогою штучно заражених чи комах гризун≥в (бл≥х, моск≥т≥в, кл≥щ≥в, мишей ≥ т.п.).

«астосуванн€ б≥олог≥чних засоб≥в ≥ переносник≥в хвороб може бути ви€влене на п≥дстав≥ наступних видимих зовн≥шн≥х ознак:

- утворенн€ аерозольноњ хмари п≥сл€ вибуху чи боЇприпас≥в при спрацьовуванн≥ генератор≥в;

- ви€вленн€ залишк≥в спец≥альних контейнер≥в, боЇприпас≥в, ≥ ≥нших вид≥в озброЇнн€;

- на€вн≥сть великоњ к≥лькост≥ комах, кл≥щ≥в, гризун≥в, нев≥домих дл€ даноњ м≥сцевост≥, ≥ т.п.

’вороботворн≥ м≥кроби не можуть бути ви€влен≥ органами почутт≥в людини. ÷е можливо т≥льки за допомогою техн≥чних засоб≥в.

’арактерною рисою поразки б≥олог≥чними засобами Ї на€вн≥сть р≥зного по тривалост≥ схованого пер≥оду д≥њ. Ќаприклад, при зараженн≥ чумою ≥ холерою схований пер≥од може бути в≥д дек≥лькох годин до 3 д≥б, тул€рем≥Їю Ч до 6 д≥б, висипним тифом до 14 д≥б. ѕри значн≥й розмањтост≥ ознак ≥ кл≥н≥чноњ картини загальним дл€ багатьох ≥нфекц≥йних хвороб Ї висока температура т≥ла ≥ значна слаб≥сть, а також схильн≥сть цих хвороб до швидкого поширенн€, що приводить до виникненн€ вогнищ масових захворювань ≥ еп≥дем≥й. ¬ умовах б≥олог≥чного зараженн€ важливе значенн€ маЇ особиста дисципл≥на ≥ строге виконанн€ правил повед≥нки. ƒл€ п≥двищенн€ несприйн€тливост≥ до заразних хвороб весь особовий склад п≥ддаЇтьс€ вакцинац≥њ (специф≥чна проф≥лактика), а при необх≥дност≥ ≥ проф≥лактичному л≥куванн≥ (екстрена проф≥лактика).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 399 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1596 - | 1265 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.