Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—пециф≥ка науковоњ д≥€льност≥ в значн≥й м≥р≥ визначаЇтьс€ методами.




ћетод (в≥д грецькоњ metodos) у широкому розум≥нн≥ слова Ч Ђшл€х до чогосьї, шл€х досл≥дженн€, шл€х п≥знанн€, теор≥€, вченн€, св≥домий спос≥б дос€гненн€ певного результату, зд≥йсненн€ певноњ д≥€льност≥, вир≥шенн€ певних задач. ¬≥н виступаЇ €к сукупн≥сть певних правил, прийом≥в, способ≥в, норм п≥знанн€ ≥ д≥њ. ¬≥н Ї системою припис≥в, принцип≥в, вимог, що ор≥Їнтують субТЇкта у вир≥шенн≥ конкретноњ задач≥, дос€гненн≥ певного результату у певн≥й сфер≥ д≥€льност≥.

ћетод Ч це ≥нструмент дл€ вир≥шенн€ головного завданн€ науки Ч в≥дкритт€ обТЇктивних закон≥в д≥йсност≥. ћетод визначаЇ необх≥дн≥сть ≥ м≥сце застосуванн€ ≥ндукц≥њ й дедукц≥њ, анал≥зу ≥ синтезу, абстракц≥њ, формал≥зац≥њ, моделюванн€, пор≥вн€нн€ теоретичних та експериментальних досл≥джень.

ћетодолог≥€ Ч це тип рац≥онально-рефлексивноњ св≥домост≥, спр€мований на вивченн€, удосконаленн€ ≥ конструюванн€ метод≥в. ѕон€тт€ Ђметодолог≥€ї маЇ два основних значенн€: по-перше, це Ч система певних правил, принцип≥в ≥ операц≥й, що застосовуютьс€ у т≥й чи ≥нш≥й сфер≥ д≥€льност≥ (в науц≥, пол≥тиц≥, мистецтв≥ тощо); по-друге, це Ч вченн€ про цю систему, загальна теор≥€ методу.

≤снують методолог≥чн≥ у€вленн€ ≥ концепц≥њ р≥зного ступен€ розробленост≥ ≥ конструктивност≥, р≥зного р≥вн€ ≥ широти охопленн€ (методолог≥€ на р≥вн≥ ф≥лософськоњ рефлекс≥њ, загальнонаукова методолог≥€ ≥ методолог≥€ науки м≥ждисципл≥нарного р≥вн€, методолог≥€ окремих наук). Ѕудь-€ке наукове досл≥дженн€ маЇ враховувати ви-моги загальноњ методолог≥њ.  онкретна методолог≥€ ірунтуЇтьс€ на законах конкретних наук, особливост€х п≥знанн€ окремих €вищ. ¬она зумовлена й повТ€зана з принципами ≥ законами конкретних наук, ≥з спец≥альними методами досл≥дженн€.

Ќа основ≥ ф≥лософського принципу всезагального взаЇмозвТ€зку формулюЇтьс€ методолог≥чний принцип-вимога наукового досл≥дженн€: аби уникнути одноб≥чност≥ у вивченн≥ обТЇкта, необх≥дно врахувати вс≥ суттЇв≥ аспекти й звТ€зки предмета. ÷ей принцип дозвол€Ї уникнути таких крайнощ≥в, €к соф≥стика, що ірунтуЇтьс€ на висв≥тлюванн≥ €коњсь окремоњ властивост≥ предмета незалежно в≥д њњ суттЇвост≥, та еклектика, €ка ірунтуЇтьс€ на обТЇднанн≥ багатьох р≥знор≥дних, внутр≥шньо не повТ€заних м≥ж собою характеристик предмета. Ќедотриманн€ принципу всезагального взаЇмозвТ€зку може стримувати розвиток науки, гальмувати розвТ€занн€ окремих њњ проблем. –озгл€даючи методолог≥ю в ц≥лому, можна вид≥лити низку р≥зних функц≥й, що вона виконуЇ в науковому досл≥дженн≥, з €ких найважлив≥шими Ї координуюча, ≥нтегруюча та евристична. –озгл€даючи сутн≥сть принципу всезагального ун≥версального взаЇмозвТ€зку, сл≥д мати на уваз≥ передус≥м те, що у св≥т≥ все повТ€зано з ус≥м. ѕредмети (або властивост≥ й предмети, або властивост≥ й в≥дносини) можуть бути сполучен≥ м≥ж собою будь-€ким чином: безпосередньо або опосередковано (через дес€тки ≥ тис€ч≥ пром≥жних ланок), випадково, внутр≥шньо або зовн≥шньо, за зм≥стом або за формою, причино або функц≥онально.

ћетодика Ч це ф≥ксована сукупн≥сть прийом≥в практичноњ д≥€льност≥, що призводить до заздалег≥дь визначеного результату. ” науковому п≥знанн≥ методика в≥д≥граЇ значну роль в емп≥ричних досл≥дженн€х (спостереженн≥ та експеримент≥). Ќа в≥дм≥ну в≥д методу у завданн€ методики не входить теоретичне обірунтуванн€ отриманого результату, вона концентруЇтьс€ на техн≥чн≥й сторон≥ експерименту ≥ на регламентац≥њ д≥й досл≥дника. ’оча в сучасних умовах, коли обладнанн€ ≥ техн≥ка експерименту ускладнились, велике значенн€ набуваЇ коп≥ткий опис методичного боку досл≥джень.

–озмањтт€ вид≥в людськоњ д≥€льност≥ зумовлюЇ розмањтт€ спектр≥в метод≥в, що можуть бути класиф≥кован≥ за р≥зними основами (критер≥€ми), наприклад, методи природничих ≥ методи гуман≥тарних наук; €к≥сн≥ ≥ к≥льк≥сн≥ методи тощо. ¬ сучасн≥й науц≥ склалас€ багатор≥внева концепц≥€ методолог≥њ знанн€, зг≥дно €коњ методи наукового п≥знанн€ за ступенем загальност≥ ≥ сфери д≥њ можуть бути под≥лен≥ на три основн≥ групи:

Х ф≥лософськ≥ методи;

Х загальнонауков≥ методи;

Х частков≥ методи наук (внутр≥шньо- та м≥ждисципл≥нарн≥).

‘≥лософськ≥ методи та њх роль у науковому п≥знанн≥

–оль ф≥лософ≥њ у науковому п≥знанн≥ зумовлена на€вн≥стю двох крайн≥х моделей, що склалис€ у вир≥шенн≥ цього надзвичайно складного питанн€, серед €ких:

Х умогл€дно-ф≥лософський п≥дх≥д (натурф≥лософ≥€, ф≥лософ≥€ ≥стор≥њ та ≥н.), суть €кого пол€гаЇ у пр€мому виведенн≥ вих≥дних принцип≥в наукових теор≥й безпосередньо з ф≥лософських принцип≥в, окр≥м анал≥зу матер≥алу даноњ науки;

Х позитив≥зм, зг≥дно €кого Ђнаука сама соб≥ ф≥лософ≥€ї. –оль ф≥лософ≥њ у частковому науковому п≥знанн≥ або абсолютизуЇтьс€, або, навпаки, принижуЇтьс€ аж до повного запереченн€. ≤ хоча обидв≥ модел≥ мали певн≥ позитивн≥ результати, згоди м≥ж ними не було дос€гнуто.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 705 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

516 - | 494 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.