Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ўл€хи згуртуванн€ колективу




ƒит€чий колектив, за вченн€м ј. ћакаренка, у своЇму розвитку проходить дек≥лька стад≥й.

Ќа перш≥й стад≥њ (п≥сл€ орган≥зац≥йного оформленн€ колективу) важливо сформулювати вихованц€м систему педагог≥чних вимог, р≥шучих за формою, зрозум≥лих за зм≥стом, з певними елементами нав≥юванн€. «д≥йснюють також ≥нтенсивний вплив на учн≥в, формують €дро активу з учн≥в, €к≥ добре вчатьс€, виконують вимоги шк≥льного режиму ≥ правила дл€ учн≥в, вимоглив≥ до себе й до ≥нших, мають орган≥заторськ≥ зд≥бност≥. ÷ю стад≥ю розвитку колективу не сл≥д зат€гувати. якщо учн≥ довго залежать лише в≥д педагог≥чного колективу, вони звикають до цього ≥ згодом њх важко змусити п≥дкор€тис€ органам учн≥вського самовр€дуванн€.

Ќа друг≥й стад≥њ вимоги педагога п≥дтримуЇ частина вихованц≥в, актив ставить вимоги до товариш≥в ≥ до самих себе. ÷€ стад≥€ починаЇтьс€ створенн€м орган≥в самовр€дуванн€. ¬ колектив≥ триваЇ процес вивченн€ один одного, пошуки товариш≥в ≥ друз≥в. ќск≥льки €дро активу ще не маЇ досв≥ду роботи, педагоги висувають до учн≥в категоричн≥ вимоги, спираючись на €дро активу. Ќевиконанн€ учнем вимог шк≥льного режиму в≥дтепер сл≥д розгл€дати €к св≥дому протид≥ю ≥ вживати певних заход≥в впливу.

ќсобливу увагу прид≥л€ють засвоЇнню органами самовр€дуванн€ своњх прав ≥ обов'€зк≥в, метод≥в роботи. –озширюЇтьс€ актив. ≤нод≥ на ц≥й стад≥њ може утворитис€ ≥ неоф≥ц≥йна група, €ка протиставл€Ї, себе активу. ѕроте на€вн≥сть орган≥в самовр€дуванн€ допомагаЇ вчителев≥ справл€тис€ з нею.

Ќа трет≥й стад≥њ вимоги висуваЇ колектив. ÷ього дос€гають, згуртувавши вихованц≥в у Їдин≥й д≥€льност≥. ѕедагог працюЇ з активом, допомагаЇ йому завоювати авторитет серед учн≥в, контролюЇ його д≥€льн≥сть, прагнучи залучити до нього найб≥льше учн≥в з метою посиленн€ його виховних можливостей. ¬имоги педагог≥в ≥ активу учн≥в стають л≥н≥Їю повед≥нки всього учн≥вського колективу.

Ќа четверт≥й стад≥њ кожен учень сприймаЇ колективн≥, загальноприйн€т≥ вимоги €к вимоги до себе. —творюють умови дл€ нових, складн≥ших вимог, €к≥ висуваютьс€ в процес≥ розвитку колективу, розширюютьс€ права та обов'€зки активу, ускладнюютьс€ види д≥€льност≥ колективу.

Ќа вс≥х стад≥€х розвитку учн≥вського колективу педагоги ц≥леспр€мовано працюють над його згуртуванн€м. ¬ажливою у ц≥й робот≥ Ї система Ч низка посл≥довно поставлених перед колективом ц≥лей, дос€гненн€ €ких зумовлюЇ перех≥д в≥д простого задоволенн€ до глибокого почутт€ обов'€зку. ¬ажливо продумати таку систему дл€ колективу загалом ≥ дл€ кожного учн€ зокрема.

«асобом згуртуванн€ учн≥вського колективу Ї й формуванн€ в ньому традиц≥й, бо н≥що так не цементуЇ його, €к традиц≥€. ќсобливо важлив≥ так зван≥ "традиц≥њ щоденного вжитку" Ч дотриманн€ певних правил повед≥нки у повс€кденному житт≥ (наприклад, "у нашому клас≥ не зап≥знюютьс€", "у нашому клас≥ допомагають один одному та ≥н,). Ўк≥льн≥ традиц≥њ виховують в учн≥в почутт€ обов'€зку, чест≥, гордост≥ за колектив, його усп≥хи в навчанн≥ та прац≥.

—при€Ї згуртуванню учн≥вського колективу обірунтований ≥ використовуваний ј.ћакаренком принцип паралельноњ д≥њ Ч вимога до вихованц€ ставитьс€ не пр€мо, а через колектив, коли в≥дпов≥дальн≥сть за кожного члена покладаЇтьс€ на колектив ≥ його самовр€дуванн€. ÷ю методику можна використовувати вже на друг≥й стад≥њ розвитку колективу. “ак≥й же мет≥ п≥дпор€дкована орган≥зац≥€ колективноњ д≥€льност≥. –≥зноман≥тна сп≥льна д≥€льн≥сть робить житт€ дит€чого колективу ц≥кавим, спри€Ї налагодженню стосунк≥в м≥ж первинними колективами, загальношк≥льним ≥ первинними колективами, що згуртовуЇ ≥ первинн≥ колективи, ≥ загальношк≥льний. ќб'Їднують колектив ц≥кав≥ конкретн≥ справи, що потребують узгоджених д≥й його член≥в. якщо учн≥, наприклад, сам≥ знайшли предмет прац≥, вони розпод≥л€ть обов'€зки м≥ж собою, охоче займатимутьс€ конкретною д≥л€нкою роботи, переживатимуть рад≥сть в≥д дос€гнутих усп≥х≥в.

ќсоблива роль у згуртуванн≥ учн≥вського колективу належить громадськ≥й думц≥, що формуЇтьс€ переважно на трет≥й стад≥њ його розвитку. ‘ормою њњ ви€ву Ї загальн≥ збори колективу, на €ких вир≥шуютьс€ вс≥ важлив≥ справи, проблеми, порушенн€ норм повед≥нки (зловживати таким обговоренн€м не сл≥д).

ѕозитивно впливаЇ на колектив ≥ учн≥вське самовр€дуванн€ ѕедагоги повинн≥ зм≥цнювати його авторитет серед школ€р≥в, част≥ше звертатис€ по допомогу до член≥в учн≥вського самовр€дуванн€, радитис€ з ними. «а таких умов учн≥ починають прислухатис€ до них. ѕроте не сл≥д обмежуватис€ т≥льки роботою член≥в самовр€дуванн€. ¬ажливо, щоб кожен учень виконував конкретну, хоча б невелику роботу дл€ загального блага, ви€вл€ючи себе при цьому €к член колективу.

ѕродумана орган≥зац≥€ дозв≥лл€ учн≥в Ч колективн≥ в≥дв≥дуванн€ к≥но, театру, орган≥зац≥€ екскурс≥й, турпоход≥в, п≥дготовка та проведенн€ шк≥льних св€т ≥ вечор≥в в≥дпочинку, участь у художн≥й самод≥€льност≥ й ≥нших заходах Ч допомагаЇ об'Їднати учн≥в у повноц≥нний колектив.

Ќа згуртованост≥ учн≥вського колективу позитивно позначаЇтьс€ ≥ згуртован≥сть в д≥€льност≥ педагог≥в, Їдн≥сть вимог з њхнього боку до нього. ј. ћакаренко вважав, що у згуртованому педагог≥чному колектив≥ кожен педагог насамперед дбаЇ про згуртован≥сть загальношк≥льного колективу, в≥дтак про справи свого класу й лише пот≥м Ч про власний усп≥х.

ѕро р≥вень розвитку учн≥вського колективу св≥дчать: моб≥льн≥сть при виконанн≥ колективних справ ≥ доручень, прагненн€ до вир≥шенн€ складн≥ших завдань, активна участь кожного в њх розв'€занн≥; товариськ≥ взаЇмини, уважн≥сть один до одного, готовн≥сть допомогти слабшому, поважанн€ г≥дност≥ однокласник≥в, здатн≥сть до порозум≥нн€ без сварок ≥ образ; бажанн€ д≥тей бути разом, задоволенн€ в≥д сп≥лкуванн€, життЇрад≥сн≥сть, бадьор≥сть, з≥бран≥сть, в≥дсутн≥сть наш≥птуванн€, почутт€ гумору, вм≥нн€ належним чином вир≥шувати конфл≥ктн≥ ситуац≥њ, готовн≥сть долати труднощ≥, виконувати в≥дпов≥дальн≥ дорученн€; в≥дпов≥дальн≥сть за колективну справу; самост≥йне висуненн€ сусп≥льне значущих ц≥лей ≥ дос€гненн€ њх на основ≥ самовр€дуванн€.

” школах, де пор≥вн€но слабк≥ учн≥вськ≥ колективи, часто утворюютьс€ невелик≥ групи негативного спр€муванн€. ƒосл≥дженн€ св≥дчать, що б≥льш≥сть педагог≥чне занедбаних учн≥в (70%) належать до таких груп. ” стосунках м≥ж њх членами немаЇ р≥вност≥, кожен прагне бути л≥дером. Ѕ≥льш≥сть цих груп мають прихований характер. ѓх учасники, €к правило, ≥гнорують шк≥льний режим, традиц≥њ педагог≥чного й учн≥вського колективу, завжди чимось незадоволен≥, але €вно не висловлюють своЇњ позиц≥њ, д≥ють обережно, р≥дко в≥дверто порушують дисципл≥ну. Ќав≥ть п≥сл€ того €к було заф≥ксовано порушенн€ ними дисципл≥ни, вони намагаютьс€ викрутис€, щоб зменшити свою провину.

ѕовед≥нка кожного учасника групи визначаЇтьс€ й регулюЇтьс€ повед≥нкою самоњ групи, ≥ навпаки, досить одному з член≥в групи стати на шл€х порушень шк≥льного режиму, €к з почутт€ сол≥дарност≥ так само д≥Ї ус€ група.

ќдна з важливих умов запоб≥ганн€ по€в≥ негативно спр€мованих м≥крогруп Ч комплектуванн€ клас≥в або ≥нших колектив≥в з урахуванн€м ≥ндив≥дуальних особливостей педагог≥чне занедбаних учн≥в з таким розрахунком, щоб до одного класу чи гуртка не потрапило њх к≥лька. «в≥сно, новачок, €кий прибув з ≥ншоњ школи, швидше стане на шл€х виправленн€, €кщо з перших дн≥в потрапить п≥д вплив групи вихованц≥в позитивного спр€муванн€.

Ќер≥дко негативн≥ угрупованн€ з'€вл€ютьс€ в школ≥ через неправильну повед≥нку активу. ѕрив≥лењ, €кими ≥нод≥ користуютьс€ його члени, в≥дсутн≥сть контролю за його д≥€льн≥стю призвод€ть до непорозум≥нь, з'€вл€Їтьс€ незадоволенн€ д≥€ми активу, педагог≥чне занедбан≥ п≥дл≥тки об'Їднуютьс€, щоб протисто€ти йому.

ƒосв≥дчен≥ педагоги "розкладають" негативно спр€мовану групу: роз'Їднують њњ член≥в, створюють групи взаЇмодопомоги у навчанн≥ тощо. ≤нод≥ достатньо в≥докремити л≥дера в≥д негативноњ групи й звести його вплив на групу до м≥н≥муму. „лен≥в такоњ групи ввод€ть у колективи позитивного спр€муванн€, переконавши њх, що в нових умовах у них буде б≥льше можливостей стати ≥ншими. ¬ажливо, щоб ц≥л≥ вихованц€ зб≥галис€ з ц≥л€ми нового колективу. „им б≥льше можливостей дл€ дос€гненн€ своњх ц≥лей у нов≥й груп≥ в≥н побачить, тим швидше сприйме традиц≥њ, вимоги, погл€ди. « ц≥Їю метою створюють спец≥альн≥ групи, €к≥ б задовольн€ли особист≥ ≥нтереси вихованц≥в (гуртки, спортивн≥ секц≥њ, вокальн≥ та ≥нструментальн≥ ансамбл≥ тощо).

ѕедагог≥чне занедбан≥ учн≥ по-р≥зному ставл€тьс€ до нових колектив≥в або груп: одн≥ швидко звикають, друг≥ ще довго намагаютьс€ п≥дтримувати контакти з попередньою групою, трет≥ конфл≥ктують з членами нового колективу. “ому сл≥д попередньо зор≥Їнтуватис€, €к≥ стосунки можуть скластис€ у них з новим оточенн€м. ÷е допоможе обрати в≥дпов≥дн≥ виховн≥ заходи, запоб≥гти стих≥йному впливу самоњ групи, що може призвести до негативних насл≥дк≥в.

” негативн≥й м≥крогруп≥, €к уже зазначалос€, багато що залежить в≥д њњ л≥дера. “ому дл€ њњ переор≥Їнтац≥њ велике значенн€ маЇ виховна робота з ним. ћожна зм≥нити становище л≥дера м≥крогрупи в колектив≥ класу, залучивши його до д≥€льност≥, корисноњ дл€ колективу.

”часть у н≥й позитивно впливатиме на нього, а через нього Ч ≥ на всю групу. якщо ж в≥н глибоко педагог≥чне занедбаний, його ≥золюють в≥д групи, а в груп≥ провод€ть в≥дпов≥дну виховну роботу. ƒо такоњ групи без л≥дера можна ввести учн≥в, на €ких вихователь спиратиметьс€ у своњй виховн≥й робот≥ з педагог≥чне занедбаними д≥тьми.

ўе один метод виховноњ роботи з групами негативного спр€муванн€ Ч розв≥нчанн€ л≥дер≥в, поглибленн€ суперечностей в сам≥й груп≥. ƒл€ розкладу такоњ групи необх≥дно переконати њњ член≥в у аморальност≥ й незаконност≥ норм, що њх об'Їднують, навести €скрав≥ приклади. ” результат≥ в декого з член≥в групи може з'€витис€ бажанн€ порвати з нею.

Ќа вс≥х стад≥€х розвитку учн≥вського колективу педагоги повинн≥ надавати йому допомогу у виробленн≥ Їдиних установок, що виражаЇтьс€ у правилах, законах житт€ навчального закладу; у створенн≥ системи Їдиних вимог; у вплив≥ на тон ≥ стиль стосунк≥в у колектив≥; у п≥дбор≥, навчанн≥ та координац≥њ д≥€льност≥ орган≥в самовр€дуванн€; у плануванн≥, п≥дготовц≥ та проведенн≥ запланованих заход≥в; у координуванн≥ м≥жособист≥сних ≥ д≥лових стосунк≥в у колектив≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 592 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

1325 - | 1220 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.