Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥лософ≥€ епохи ѕросв≥тництва




XVIII стол≥тт€ вв≥йшло в ≥стор≥ю €к стол≥тт€ ѕросв≥тництва. ѕросв≥тництво Ц ф≥лософсько-пол≥тичний рух, що обТЇднав ус≥х прогресивно мисл€чих пол≥тик≥в, ф≥лософ≥в, юрист≥в, д≥€ч≥в культури, природознавц≥в, €кий найб≥льшого розвитку набув у ‘ранц≥њ, куди в той час перем≥стивс€ центр Ївропейськоњ ф≥лософ≥њ. Ќайвидатн≥шими його представниками були ‘рансуа ћар≥ ¬ольтер (1694-1778), ƒен≥ ƒ≥дро (1713-1784), ∆ан ∆ак –уссо (1712-1778), ѕоль √ольбах (1723-1789), Ўарль-Ћуњ ћонтескТЇ (1689-1755),  лод-јдр≥ан √ельвец≥й (1715-1771).

ќдна з центральних тез ф≥лософ≥њ XVII ст. Ц думка про Ђрозумн≥стьї св≥ту Ц в XVIII ст. трансформуЇтьс€ в ≥дею, що осв≥та Ї головною руш≥йною силою ≥стор≥њ, джерелом ≥ головним засобом дос€гненн€ людством р≥вност≥, братерства ≥ свободи, тобто стану в≥дпов≥дност≥ вимогам розуму. ”се Ц рел≥г≥€, розум≥нн€ природи, державний лад Ц зазнавало нещадноњ критики з позиц≥й розумност≥. √асло епохи ѕросв≥тництва: Ућай мужн≥сть користуватис€ власним розумомФ - запропоноване ≤. антом в робот≥ Уќтвет на вопрос: „то такое ѕросвещение?Ф (1784). «а  антом, ѕросв≥тництво - це вих≥д людини ≥з стану неповнол≥тт€, в €кому вона знаходитьс€ за власною виною, за нестачею р≥шучост≥ ≥ мужност≥ користуватись розумом без кер≥вництва з боку когось ≥ншого. Ћюдину сл≥д навчити користуватис€ власним розумом, зв≥льнити в≥д марнов≥рства, догм ≥ забобон≥в шл€хом критичного перегл€ду ус≥х ц≥нностей. ќсоблив≥сть епохи ѕросв≥тництва в тому, що вона б≥льшою м≥рою, н≥ж попередн≥ формувала новий тип особистост≥, громад€нина, котрий св≥домо служить сусп≥льству, виход€чи ≥з власних, а не навТ€заних йому ≥ззовн≥ спонукань.

ѕросв≥тител≥ п≥дкреслювали, що людина Ї, насамперед, продуктом оточуючого њњ середовища ≥ тим самим закликали до радикальноњ зм≥ни сусп≥льних пор€дк≥в ≥ влаштуванн€ њх Ђпо-людськиї, тобто розумно ≥ гуманно. јдже людина народжуЇтьс€ в≥д природи н≥ доброю ≥ н≥ злою, вона стаЇ такою лише в сусп≥льств≥. ѕравильно вихована, тобто осв≥чена, людина займе позиц≥ю розумного егоњзму.

”тверджуючи, що до нов≥тн≥х дос€гнень науки ≥ ф≥лософ≥њ, в першу чергу, сл≥д залучати правител≥в, просв≥тител≥ формували ≥деал Ђосв≥ченого правл≥нн€ї. ¬ажливу роль у вдосконаленн≥ сусп≥льства вони в≥дводили ф≥лософ≥њ, вважаючи њњ св≥тлом розуму, закон≥в ≥ гуманност≥.

ќск≥льки знанн€ про природу ≥ сусп≥льство суперечили тому, що стверджувалос€ рел≥г≥Їю, то одну з найважлив≥ших своњх задач просв≥тител≥ бачили в критиц≥ рел≥г≥њ, у боротьб≥ з рел≥г≥йними догмами, що обумовило антиклерикальну спр€мован≥сть њх погл€д≥в, що доходить у де€ких просв≥тител≥в (ƒ≥дро, √ольбаха) до атењстичноњ. “радиц≥йн≥й рел≥г≥њ просв≥тител≥ протиставили концепц≥ю Уприродноњ рел≥г≥њ Ф, що не суперечить людськ≥й природ≥ ≥ м≥стить у соб≥ загальн≥ дл€ всього людства принципи моральност≥. ”н≥версальна мораль виражалас€ в принцип≥: У ¬чин€й так, €к ти хот≥в би, щоб вчин€ли стосовно тебе Ф.

ѕросв≥тительська ф≥лософ≥€ була переважно матер≥ал≥стичною, тому що основною теоретичною установкою просв≥тител≥в було прагненн€ по€снити матер≥альний св≥т з нього самого. јле так само, €к ≥ в XVII ст., французький матер≥ал≥зм XVIII ст. носив механ≥стичний характер. “ак, ∆юльЇн Ћаметр≥, наприклад, розгл€даЇ людський орган≥зм €к складну машину, тобто нав≥ть людина у€вл€лась високоорган≥зованою матер≥Їю, €ка п≥дкор€Їтьс€ законам механ≥ки. ƒл€ матер≥ал≥зму XVIII ст. також був притаманний ≥деал≥зм у по€сненн≥ сусп≥льних €вищ: головною руш≥йною силою ≥стор≥њ вони вважали св≥дом≥сть ≥ пристраст≥, настроњ людини, у€вленн€ ≥ волю видатних особистостей, п≥дкреслюючи, що У думки правл€ть св≥том Ф.

‘ранцузьк≥ просв≥тител≥ п≥дготували ¬елику французьку революц≥ю 1799-1783 р. ¬она висунула й обірунтувала так≥ принципи цив≥льного сусп≥льства, €к свобода, р≥вн≥сть, братерство, соц≥альна справедлив≥сть ≥ гуман≥зм. ‘≥лософ≥€ французького ѕросв≥тництва всел€ла соц≥альний оптим≥зм ≥ змогла утвердити на довг≥ дес€тил≥тт€ в≥ру в прогрес, у можлив≥сть перебудови сусп≥льства на засадах справедливост≥ ≥ гуман≥зму.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 334 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1850 - | 1746 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.