У логістиці посередництва чільне місце займає торговельна логістика. Принципова схема організації торговельної логістики передбачає таку послідовність логістичних операцій:
1) планування закупівель товарів для подальшого перепродажу. Для цього потрібно знати платоспроможний попит покупців і мати необхідні ресурси для задоволення виявленого попиту;
2) вибір форм організації закупівель. Ефективність торговельної логістики багато в чому залежить від наявності альтернатив у плануванні та організації закупівель;
3) організація закупівель товарів для подальшого перепродажу. Бажано дотримуватись прийнятого плану та оптимальних форм організації закупівель, оперативно реагуючи на зміни зовнішнього і внутрішнього середовищ торговельної логістики;
4) вибір форм управління запасами. Тут можливе використання різних політик підприємства комерційного посередництва. Ефективною визнається така політика, за якою максимум надійності у поставках товарів споживачам забезпечується за наявності мінімуму товарного запасу;
5) управління запасами товарів. Сукупність заходів передбачає підтримання запасів на оптимальному рівні. Крім того, ця логістична операція включає все, що пов'язано зі складською переробкою товарів, навіть викладку їх на полицях магазинів чи спеціальних стендах;
6) вибір форм організації поставок. Головним напрямом діяльності комерційних посередників є продаж (поставка) товарів споживачам. Є велика різноманітність способів продажу (поставок), що дає змогу встановити придатний для кожного покупця варіант, який до того ж буде вигідним підприємству комерційного посередництва;
7) планування та організація поставок товарів. План поставок має бути збалансованим за ресурсами (фінансовими і трудовими), технологією товароруху, контрагентами та іншими елементами;
8) вибір форм обслуговування споживачів. Торговельна логістика набуває досконалих форм, коли містить не тільки закупівельну і постачальницьку діяльність, але й максимально можливий комплекс послуг, пов'язаних із фізичним переміщенням товарів і підготовкою їх до споживання. При виборі форм обслуговування споживачів необхідно керуватися принципом оптимальної достатності, суть якого полягає в тому, що та чи інша послуга взаємовигідна як посереднику, так і покупцеві;
9) організація обслуговування споживачів. Після прийняття рішення щодо запровадження тієї чи іншої послуги має бути розроблена технологія її надання і створені необхідні організаційно-економічні передумови. За певної ситуації (наприклад, розширення сфери комерційного посередництва) сама торгівля може бути доповненням системи обслуговування, як це вже спостерігається у практичній роботі, коли підприємства сфери послуг займаються торговельно-посередницькою діяльністю.
Підсистема обслуговування споживачів займає особливе місце у логістичній системі.
Особливості підсистеми логістичного сервісу:
1) споживач, на якого спрямовано логістичний сервіс, є частиною системи, а не тільки її метою;
2) підсистема логістичного сервісу є базовою у забезпеченні зворотних зв'язків між споживачами і продуцентами логістичних послуг.
Логістичний сервіс має ґрунтуватися на шести основних принципах*118:
– – обов'язковість пропозиції. Підприємство, яке реалізує вироби, що потребують обслуговування, але не пропонує споживачу жодних видів сервісу, приречене на поразку в конкурентній боротьбі;необов'язковість використання. Підприємство зобов'язане пропонувати, але не може нав'язувати клієнтам сервіс, оскільки вибір покупця має бути абсолютно вільним;
– еластичність. Пакет наданих послуг має бути досить широким – від мінімально необхідних до максимально доцільних;
– зручність. Сервіс має надаватися в тому місці і в такій формі, що влаштовували б покупця;
– раціональна цінова політика. Сервіс повинен бути не стільки джерелом додаткового прибутку, скільки стимулом для придбання товарів і засобом зміцнення довіри покупців до підприємства;
– інформаційна віддача. У процесі надання послуг потрібно організувати збір інформації про всі сторони експлуатації товарів, про оцінки клієнтів, про поведінку і форму сервісу конкурентів.
Послідовність дій, які забезпечують формування підсистеми логістичного сервісу:
1) сегментація споживчого ринку, тобто його поділ на групи споживачів, для кожної з яких можуть знадобитися певні послуги відповідно до особливостей споживання;
2) визначення переліку найбільш значимих для покупців послуг;
3) ранжування послуг, які входять у складений перелік. Зосередження уваги на найбільш значимих для покупців послугах;
4) визначення стандартів послуг у розрізі окремих сегментів ринку;
5) оцінка послуг, які надаються, установлення взаємозв'язку між рівнем сервісу і вартістю послуг, які надаються, визначення рівня сервісу, необхідного для забезпечення конкурентоспроможності компанії;
6) установлення зворотного зв'язку з покупцями для забезпечення відповідності послуг потребам покупців.
Сегментація споживчого ринку може здійснюватися за географічним фактором, характером сервісу або за якою-небудь іншою ознакою. Вибір значимих для покупців послуг, їх ранжування, визначення стандартів послуг можна здійснити, проводячи різні опитування.
До ключових параметрів якості логістичного обслуговування відносять:
– час від отримання замовлення постачальником до постачання продукції споживачу (замовнику);
– гарантовану надійність постачання за будь-яких умов;
– реальну можливість доставки за першою вимогою замовника;
– наявність необхідних запасів у логістичній системі;
– стабільність матеріально-технічного забезпечення клієнтів;
– максимальну відповідність виконання замовлень вимогам клієнтів;
– прогресуючий ступінь доступності виконання замовлень у діючій логістичній системі;
– зручність подання замовлення у логістичній системі в будь-який час;
– якнайшвидше підтвердження замовлення, прийнятого постачальником для виконання;
– об'єктивність цін на логістичні послуги;
– регулярність інформування клієнтів про рівень і структуру витрат на логістичне обслуговування;
– наявність у логістичній системі можливостей надання постійним клієнтам товарних кредитів і прихованих знижок у вигляді логістичних послуг, які надаються безкоштовно;
– високу ефективність технології вантажопереробки на складах і інших трансформаційних об'єктах логістичної системи;
– забезпечення високої якості пакування товарної продукції;
– прогресуючу можливість здійснення пакетних і контейнерних перевезень.
