Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озширенн€ кар≥озноњ порожнини (проф≥лактичне розширенн€).




ѕроф≥лактичне розширенн€ Ц продовженн€ етапу розкритт€ кар≥озноњ порожнини. ћета його Ц попередженн€ УрецидивуФ кар≥Їсу. Ќа цьому етап≥ формуютьс€ зовн≥шн≥ обриси порожнини. ѕри препаруванн≥ порожнини у в≥дпов≥дност≥ з принципом Уб≥олог≥чноњ доц≥льост≥ Ф ≤.√. Ћукомського цей етап не проводитьс€. якщо л≥кар використовуЇ принцип Упроф≥лактичного розширенн€Ф ¬≤аск, виконуЇтьс€ радикальне вис≥ченн€ Укар≥Їссприйн€тливихФ д≥л€нок до У≥муннихФ зон. –озширенн€ кар≥озноњ порожнини в щ≥чно- €зиковому напр€мку проводитьс€ до щ≥чного та €зикового заокругленн€ коронки, при цьому обов€зково виключають зуб з контакту з сус≥дн≥м. ѕри велик≥й поширеност≥ кар≥озного процесу може утворитис€ р≥зко п≥дритий горбок чи сильно стоншена ст≥нка, €к≥ повинн≥ бути вис≥чен≥. ѕри препаруванн≥ порожнини ≤≤ класу одночасно проводитьс€ обробка ф≥сур зг≥дно принципам Упроф≥лактичного пломбуванн€Ф. ѕроф≥лактичне розширенн€ порожнини V класу, особливо у пац≥Їнт≥в з УактивнимФ переб≥гом кар≥Їсу в мед≥о-дистальному напр€мку повинно проводитис€ до заокруглень коронки. ѕри€сену ст≥нку розшир€ють до р≥вн€ €сен чи дещо нижче, дл€ цього доц≥льно провести ретракц≥ю €сен. ѕри препаруванн≥ порожнин в фронтальних зубах (порожнини ≤≤≤ ≥ ≤V клас≥в) проф≥лактичне вис≥ченн€ тканин не показано. ≈тап розширенн€ кар≥озноњ порожнини виконуЇтьс€ ф≥сурним, зворотньоконусним та кулепод≥бним борами (алмазним та твердосплавним) на велик≥й швидкост≥ турб≥ним нак≥нц≥вником з пов≥тр€но-водним охолодженн€м.

Ќекректом≥ю починають гострим екскаватором, п≥д≥браним за розм≥ром кар≥озноњ порожнини. ” плащовому дентин≥ волокна розташован≥ рад≥ально, тому екскаватор сл≥д заглиблювати в напр€мку до ос≥ зуба, у колопульпарному дентин≥ волокна розташован≥ тангенц≥ально, тому екскаватор сл≥д заглиблювати у поперечному напр€мку. ƒодержанн€ цих правил операц≥њ запоб≥гаЇрозкриттю рогу пульпи. “верд≥ш≥ шари ураженого дентину видал€ють за допомогою кул€стого, ф≥сурного або конусопод≥бного бор≥в ≥з твердих сплав≥в.  раще некротичний дентин видал€ти за допомогою наконечника механ≥чноњ бормашини.

ќсобливост≥ формуванн€ порожнини залежить в≥д етапу розвитку тимчасового або пост≥йного зуба, локал≥зац≥њ порожнини, њњ глибини, використаного пломбувального матер≥алу, а також загального стану здоров"€ дитини. ≈тап формуванн€ порожнини виконуЇтьс€ ф≥сурним зворотньоконусним, пламевидним борами (турб≥ною бормашиною) з обов€зковим пов≥тр€но-водним охолодженн€м, препаруванн€ без нього недоц≥льно, так €к при цьому п≥двищуЇтьс€ температура твердих тканин, денатуруЇтьс€ б≥лковий матрикс емал≥, аце призводить до рецидиву кар≥Їсу по кра€м пломби, що насправд≥ Ї некрозом емал≥, незворотньо пошкодженоњ п≥д час препаруванн€. –етенц≥йн≥ бороздки нанос€тьс€ колесовидним бором на невеликих швидкост€х. ѕ≥д амальгамов≥ пломби створюють пр€м≥ кути м≥ж дном ≥ ст≥нками порожнини, п≥д композити Ц заокругленн≥;

 

ќбробленн€ емалевого краю - це останн≥й етап формуванн€ порожнини. ѕри х≥рург≥чн≥й обробц≥ ст≥нок кар≥озноњ порожнини емаль зр≥зуЇтьс€. ѕучки емалевих призм, що мають рад≥альний напр€м, розс≥каютьс€, частково видал€ютьс€, утворюютьс€ зазубрини, щ≥лини, пучки емал≥ з такими дефектами згодом можуть руйнуватись. “ому рекомендуЇтьс€ емалевий край зр≥зати п≥д кутом 40-45 градус≥в до площини емал≥. ‘ормувати край порожнини сл≥д др≥бнозернистими карборундовими або алмазними головками цил≥ндричноњ, кон≥чноњ форми ≥ належного розм≥ру. –озм≥р головки мусить в≥дпов≥дати розм≥рам порожнини. створенн€ скосу емал≥ в≥д≥граЇ значну роль в зб≥льшенн≥ резистентност≥ тканин зуба ≥ пломби. «овн≥шн€ частина емалевих призм не маЇ опори ≥ Ї д≥л€нкою найменш ст≥йкою до жувального тиску. ¬≥дламуванн€ крањв емал≥ по перефер≥њ пломби призводить до порушенн€ крайового прил€ганн€ пломби ≥ розвитку Урецидивного кар≥ЇсуФ.

ѕри пломбуванн≥ кар≥озних порожнин матер≥алами, що мають м≥цн≥сть б≥льшу за емаль (амальгама, композити) створюють скос емал≥ п≥д кутом 45 градус≥в: амальгамою Ц на всю товщу емал≥, композитами Ц на половину товщини емал≥. ƒл€ покращенн€ ф≥ксац≥њ пломби ≥ попередженн€ Уефекту б≥лоњ л≥н≥њФ кут скосу при пломбуванн≥ композитами передн≥х зуб≥в може бути б≥льш гострим. ѕри пломбуванн≥ порожнини матер≥алами м≥цн≥сть €ких поступаЇтьс€ м≥цност≥ емал≥ (цементи, пластмаси), скосне створюють, так €к тонкий шар пломбувального матер≥алу швидко руйнуЇтьс€ п≥д впливом жувального тиску.

 

ѕринципи препаруванн€ кар≥озних порожнин дл€ пломбувальних матер≥ал≥в з низькими адгезивними властивост€ми (амальгама, сил≥кофосфатн≥ цементи) були розроблен≥ Ѕлеком. ѕри препаруванн≥ порожнини за Ѕлеком сл≥д враховувати п"€ть принцип≥в.

1) ‘ормують порожнину методом проф≥лактичного розширенн€ зони кар≥Їсу дл€ попередженн€ рецидиву. ѕроф≥лактичне видаленн€ вс≥х €мок та канавок на жувальн≥й поверхн≥ провод€ть нав≥ть у випадку локал≥зованого ураженн€ одн≥Їњ з них. “обто, ус≥ маленьк≥ кар≥озн≥ порожнини штучно розширюють до схил≥в горбик≥в, випуклих поверхонь коронки до так званих "≥мунних зон" - це м≥сц€, €к≥
р≥дко вражаютьс€ кар≥озним процесом (бугри коронок, екватори, апроксимальн≥ поверхн≥ зуб≥в у людей з д≥астемами та тремами), таким чином видал€ють значну частину здорових тканий зуба.

2) ѕотр≥бну форму порожнини надають з урахуванн€м ретенц≥њ та резистентност≥. –езистентн≥сть потр≥бна дл€ забезпеченн€ м≥цност≥ пломбувального матер≥алу. ¬она дос€гаЇтьс€ при наданн≥ порожнин≥ достатньоњ глибини та формуванн€ ст≥нок з м≥н≥мальною втратою ≥нтактних структур. ÷е надаЇ пломб≥ та зубов≥ ст≥йк≥сть до сил, €к≥ виникають при жуванн≥.

3) ќтримують необх≥дну зручну форму порожнини. ¬ де€ких випадках
останню треба зм≥нювати, щоб зробити њњ б≥льш зручн≥шою дл€ постановки пломби. ”весь залишений кар≥озний дентин видал€ють головним чином при
проф≥лактичному розширенн≥ порожнини та наданн≥ њй коробкопод≥бноњ форми. якщо в де€ких д≥л€нках залишаЇтьс€ кар≥озна тканина, то њњ ретельно ≥ повн≥стю видал€ють.

4) —т≥нку емал≥ обробл€ють за рахунок усуванн€ вс≥х емалевих призм, €к≥ втратили оп≥р з метою попередженн€ њх обламуванн€. ÷е може призвести до пог≥ршенн€ крайового прил€ганн€ та рецедивного кар≥Їсу.

ѕрепаруванн€ кар≥озних порожнин ≤ класу за принципами Ѕлека провод€ть у випадках пломбуванн€ порожнини амальгамою. “акож показане препаруванн€ за Ѕлеком при глибок≥й кар≥озн≥њй порожнин≥ на жувальн≥й поверхн≥ при значному ураженн≥ емал≥ та дентину.

ћетод "б≥олог≥чноњ доц≥льност≥" при препаруванн≥ був запропонований Ћукомським, ¬≥н передбачаЇ ощадливе в≥дношенн€ (збереженн€) до неуражених кар≥Їсом тканин. ѕри препаруванн≥ за методом Ћукомського видал€ють т≥льки уражен≥ кар≥Їсом тканини зуба. ѕеревага цього методу в збереженн≥ здорових тканин зуба, малому об"Їм≥ стоматолог≥чних втручань та зменшенн≥ к≥лькост≥ використаних пломбувальних матер≥ал≥в. Ќедол≥ком цього методу Ї висока частота розвитку кар≥Їсу на сус≥дн≥х д≥л€нках та по краю пломби при пломбуванн≥ порожнин сил≥ко-фосфатними цементами. ƒит€чий стоматолог може використовувати цей метод препаруванн€ тимчасових зуб≥в при незадов≥льн≥й повед≥нц≥ пац≥Їнта.

ѕри використанн≥ композитних матер≥ал≥в та скло≥ономерних цемент≥в цей метод найб≥льш ефективний при пломбуванн≥ незначних кар≥озних порожнин ≤ класу при ураженн≥ "п≥дритих" (неглибоких) ф≥сур пост≥йних зуб≥в у д≥тей з поодинокими випадками кар≥Їсу та гарною г≥г≥Їною порожнини рота. якщо ф≥сури жувальноњ поверхн≥ "закрит≥", глибок≥ ≥ незначна кар≥озна порожнина ≤ класу, то у даному випадку виникаЇ значний ризик рецидивного кар≥Їсу. ѕоказане препаруванн€ порожнини за методом Ћукомського з використанн€м проф≥лактичного пломбуванн€ порожнини композитами, скло≥ономерними цементами ≥ покритт€м герметиком неуражених ф≥сур (проф≥лактичне пломбуванн€ порожнини з не≥нвазивним закритт€м ф≥сур). ѕринцип Упроф≥лактичного пломбуванн€Ф передбачаЇ 5 можливих вар≥ант≥в (п≥дход≥в) до препаруванн€ ≥ пломбуванн€ кар≥озноњ порожнини:

ѕерший вар≥ан Ц ј–“ Ц методика (атравматичне в≥дновлювальне л≥куванн€). ѕередбачаЇ пломбуванн€ порожнини без препаруванн€ матер≥алами, простими в використанн≥ ≥ з протикар≥озним ефектом, в першу чергу скло≥ономерними цементами. “ехн≥ка виконанн€ пол€гаЇ в сл≥дуючому.  ар≥озна порожнина очищуЇтьс€ екскаватором, висушуЇтьс€ ≥ пломбуютьс€ скло≥ономерним цементом. якщо л≥куванн€ проведено на ранн≥х стад≥€х розвитку кар≥Їсу, то воно дозвол€Ї повн≥стю зупинити прогресуванн€ процеса руйнуванн€ твердих тканин зуба.

ј–“ Ц методика рекомендована ¬ќ« (1994) дл€ наданн€ стоматолог≥чноњ допомоги населенню б≥дних рег≥он≥в, б≥женц€м, ем≥грантам. ¬ умовах пол≥кл≥н≥ки вона може бути використана в сл≥дуючих випадках:

- в пац≥Їнт≥в з розвинутим страхом перед бормашиною (особливо д≥т€м);

- п≥д-час л≥куванн≥ ф≥зично та розумово в≥дсталих людей;

- п≥д-час л≥куванн≥ пац≥Їнт≥в старечого в≥ку;

- при л≥куванн≥кар≥Їсу у пац≥Їнт≥в з важкою загальносоматичною патолог≥Їю.

ƒругий вар≥ант. Ќа жувальн≥й поверхн≥ зуба на€вн≥ Ув≥дкрит≥Ф невражен≥ ф≥сури (що внасл≥док своЇњ форми Ї У≥муннимиФ) ≥ невелика кар≥озна порожнина.

“рет≥й вар≥ант. Ќа жувальн≥й поверхн≥ Ї Узакрит≥Ф, глибок≥ ф≥сури без ознак кар≥озного враженн€ ≥ невелика кар≥озна порожнина, що формуЇтьс€ до видимо здорових тканин, згодом накладуЇтьс€ пломба з композиту чи скло≥ономерного цементу не лише в порожнину а й на ф≥сури (герметизац≥€ ф≥сур).

„етвертий вар≥ант. Ќа жувальн≥й поверхн≥ на€вн≥ Узакрит≥Ф, глибок≥, важкодоступн≥ п≥гментован≥ ф≥сури, можливо, з початковим враженн€м ≥ невелика кар≥озна порожнина. ¬ даному випадку виконуЇтьс€ проф≥лактичне пломбуванн€ з ≥нвазивним закритт€м ф≥сур пломбувальним матер≥алом. « ц≥Їю метою порожнина формуЇтьс€ до видимо здорових тканин (по Ћукомському), а ф≥сури Урозкриваютьс€Ф пламепод≥бним чи кулевидним бором в межах емал≥. ѕри цьому отримуЇмо порожнину некласичноњ форми з ступ≥нчатим дном.

ѕТ€тий вар≥ант. Ќа жувальн≥й поверхн≥ Ї великих розм≥р≥в кар≥озна порожнина з значним враженн€м емал≥ та дентина. ¬ даному випадку препаруванн€ ≥ пломбуванн€ за класичними принципами ¬≤аск. ¬≥дм≥нн≥сть пол€гаЇ лише в тому, що використовуютьс€ матервали, €к≥ мають адгезивн≥ властивост≥.

—.ѓ.¬айс та сп≥вавтори запропонували пол≥пшити метод "б≥олог≥чноњ доц≥льност≥" за рахунок проф≥лактичного розширенн€ кар≥озноњ порожнини в межах здорових тканин до 1 мм з обробкою ≥нших д≥л€нок препаратами фтору.

ѕри вибор≥ методу препаруванн€ кар≥озних порожнин ≤-≤≤ клас≥в сл≥д враховувати етапи розвитку зуба в тимчасових та пост≥йних зубах, глибину та локал≥зац≥ю кар≥озноњ порожнини, а також пломбувальний матер≥ал, €кий буде використаний (амальгама, композит, скло≥ономерний цемент).

≤ клас.

ќсобливост≥ препаруванн€ кар≥озних порожнин в тимчасових та пост≥йних зубах при пломбуванн≥ амальгамою.

Ќа форму порожнини ≤ класу в тимчасових зубах впливаЇ особливост≥ анатом≥чноњ будови тимчасових мол€р≥в верхньоњ та нижньоњ щелеп. ѕри на€вност≥ ф≥сурного кар≥Їсу в 4 зуб≥ верхньоњ щелепи та в 4 ≥ 5 зуб≥ нижньоњ щелепи доц≥льно формувати одну Їдину порожнину в межах вс≥х ф≥сур жувальноњ поверхн≥. “од≥, €к при препаруванн≥ 5-го зуба верхньоњ щелепи та доц≥льно не поЇднувати дистальну та мез≥альну ф≥сури в Їдину порожнину. ÷е обумовлено анатом≥чними особливост€ми будови жувальноњ поверхн≥ цих мол€р≥в (виражений емалевий валик м≥ж ф≥сурами). “реба додати, що при препаруванн≥ дистальноњ ф≥сури в 5 зуб≥ верхньоњ щелепи њњ сл≥д виводити на €зикову поверхню, де Ї анатом≥чне заглибленн€. ѕри кар≥озному ураженн≥ емалевого валика на жувальн≥й поверхн≥ обидв≥ ф≥сури сл≥д поЇднати в одну порожнину.

ќсобливе значенн€ при формуванн≥ порожнин дл€ амальгами €к тимчасових, так ≥ пост≥йних зуб≥в маЇ сп≥вв≥дношенн€ ст≥нок порожнини. ƒно порожнини повинно бути плоским. ћез≥альна та дистальна ст≥нки порожнини ≤ класу повинн≥ утворювати ≥з дном кут 95-100%. ÷е обумовлено напр€мком колагенових волокон. ƒн€ наданн€ амальгамов≥й пломб≥ над≥йноњ ф≥ксац≥њ кут м≥ж дном та ст≥нками порожнини повинен бути гострим - 80-85 %. √либина порожнини повинна бути значною, щоб забезпечити над≥йну ф≥ксац≥ю амальгами.

Ѕажано, щоб кут м≥ж ст≥нкою кар≥озноњ порожнини та поверхнею пломби складав 70%.  ут визначаЇтьс€ крутизною схилу горбика та направленн€м ст≥нки кар≥озноњ порожнини. якщо цей кут незначний, то ймов≥рн≥сть в≥длому краю пломби висока. ѕри тонких ст≥нках сл≥д зменшити висоту горбика на 2 мм з подальшим в≥дновленн€м амальгамою.  рай емал≥ повинен бути зр≥заний п≥д кугом 40-45 % до площини емал≥. ≤нструменти дл€ проведенн€ кожного етапу в≥дпов≥дають загальним вимогам.









ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 466 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

1536 - | 1345 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.