Серединні помилки визначення координат цілей за допомогою далекомірів, радіолокаційних станцій та розвідувально-коректувального вертольоту з квантовим далекоміром, м

Засоби розвідки	Дальність до цілі (засічки), км
Далекомір ДС-1 (ДС-0,9) Далекомір ДС-2   Квантовий далекомір РЛС типу СНАР	17 16 17 19	20 17 17 20	30 18 17 20	48 22 17 21	73 30 17 21	103 36 18 22	140 46 19 23	–   87 19 25	–   –     –   30	–   –     –   36	–   –     –   43
РЛС розвідки мінометів, що стріляють, типу АРК   РЛС розвідки гармат, що стріляють (РСЗВ, ТР) типу АРК: по гаубицях   по РСЗВ, ТР	25 на всю дальність дії     35...46 – на всюдальність дії 40...50 67...87 – на всю дальність дії 70...90
Розвідувально-коректувальний вертоліт з квантовим далекоміром	–	–	–								–

Примітка. У чисельнику наведені значення помилок при Е_тг= 15 м, а у знаменнику – при Е_тг= 25 м

Розрахунки показують, що вимогам повної підготовки відповідає точність визначення координат цілей за допомогою:

далекоміра ДС-1 (ДС-0,9) при дальностях засічки цілей, що не перевищують 3 (2)[4] км;

далекоміра ДС-2 при дальностях засічки цілей, що не перевищують 5 (3)⁴ км;

квантового далекоміра у межах дальності дії далекоміра (при дальності засічки, що не перевищує 5 км)⁴;

РЛС типу СНАР на всю дальність дії, що визначається технічними можливостями станції (у штатному режимі при дальності до цілі не більше 20 км для станції СНАР-10 та не більше 25 км для станції СНАР-15, а у режимі селекції цілей, що рухаються, при дальності до цілі не більше 10 км для станції СНАР-10 та не більше 15 км для станції СНАР-15);

РЛС розвідки мінометів, що стріляють, типу АРК на всю дальність дії, що визначається технічними можливостями станції;

РЛС розвідки гармат, що стріляють (РСЗВ, ТР) типу АРК на всю дальність дії, що визначається технічними можливостями станції;

розвідувально-коректувального вертольоту з квантовим далекоміром при дальностях засічки, що не перевищують
10 км. При аналітичному методі обробки даних засічки цілі за допомогою спряженого спостереження спочатку зазвичай визначають полярні координати цілі відносно основного пункту, а потім рішенням прямої геодезичної задачі – прямокутні координати.

На рис. 10 наведена схема визначення полярних координат цілі за допомогою спряженого спостереження. Дальність до цілі від основного (лівого) пункту спряженого спостереження можна розрахувати за формулою:

,

де Б – величина бази;

В – кут, виміряний з правого пункту, між напрямками на лівий пункт та на ціль;

γ – кут засічки (кут при цілі між напрямками на лівий та правий пункти).

Рис. 10. Визначення полярних координат цілі відносно лівого (основного) пункту спряженого спостереження при аналітичному способі обробки результатів вимірювань. Теодоліти на пунктах спряженого спостереження орієнтовані взаємним візируванням (); – відлік по цілі з лівого (правого) пункту; – дирекційний кут бази

 

Точність визначення дальності до цілі залежить від помилок визначення бази Б та помилок засічки. Значення серединних помилок визначення дальності та напрямку можна розрахувати за формулами:

 

,

де – серединна помилка у визначенні величини бази;

– серединна помилка засічки цілі;

– дальність до цілі.

Аналогічні формули можуть бути використані для розрахунку помилок визначення координат цілей за допомогою підрозділів звукової розвідки та розвідувально-коректувального вертольоту при засічці цілі методом багаторазової пеленгації. Значення серединних помилок визначення координат цілей за допомогою спряженого спостереження, підрозділу звукової розвідки та оптичного пристрою, встановленого на розвідувально-коректувальному вертольоті при засічці методом багаторазової пеленгації, наведені у табл. 3.

Таблиця 3

Серединні помилки визначення координат цілей за допомогою спряженого спостереження, підрозділу звукової розвідки та оптичного пристрою, встановленого на розвідувально-коректувальному вертольоті, м

Засоби розвідки	База, м	Дальність до цілі (засічки), км
Спряжене спостереження     Підрозділ звукової розвідки     Розвідува-льно-корек-тувальний вертоліт з оптичним пристроєм	1 000     4 000   6 000   8 000   10 000     –	18 18 18   –   –   –   –     –	19 19 18   –   –   –   –     –	24 21 19   –   –   –   –     –	32 25 20 35 32 –   –	46 30 23 46 38 37 –	64 41 27 60 46 42 42	84 53 32 76 57 49 46	109 68 38 96 69 58 52	137 84 46 117 84 69 61

Примітка. У чисельнику дані помилок при Е _тг = 15м, а у знаменнику – при Е _тг = 25 м.

 

Розрахунки показують, що вимогам повної підготовки відповідає точність визначення координат цілей за допомогою:

спряженого спостереження при дальностях засічки цілей, що не перевищують 10 розмірів довжини бази при точності топогеодезичної прив’язки пунктів, що характеризується Е _тг = 15 м, та 8 розмірів довжини бази – при Е _тг = 25 м;

підрозділів звукової розвідки при урахуванні систематичної помилки та дальностях до цілей до 7 км для взводу звукової розвідки та до 9 км для батареї звукової розвідки;

встановленого на розвідувально-коректувальному вертольоті оптичного пристрою методом багаторазової пеленгації при дальностях засічки цілей до 8 км.

Серединна кругова помилка визначення координат цілей на планових нетрансформованих аерофотознімках з нанесеною координатною сіткою при використанні карт масштабу 1: 50 000 та більше Е _ц = 30-40 м.

 

До ст. 18

Точність визначення координат цілей (розривів), що звучать, звукометричними засобами залежить від:

точності топогеодезичної прив’язки звукових постів;

повноти та точності визначення та обліку метеорологічних умов;

точності визначення часу приходу звуків пострілів (розривів) до звукоприймачів звукометричного комплексу;

кількості відліків, отриманих при засічці цієї цілі;

довжини акустичної бази;

кута засічки;

кута між директрисою акустичної бази та напрямком на ціль.

Зниження впливу перерахованих факторів на точність визначення координат можливе шляхом врахування систематичної помилки, визначеної за результатами створення звукового репера. Точність визначення координат пострілів (розривів) з урахуванням поправки на систематичну помилку, визначену при створенні одного звукового репера, відповідає вимогам повної підготовки у межах зони, обмеженою площею радіусом 2,5 км. Тому для отримання точних координат у межах усієї смуги розвідки підрозділу звукової розвідки необхідно створити декілька реперів. Так, для взводу звукової розвідки, ширина смуги розвідки якого складає 4-5 км, необхідне створення 1-2 репери, а для батареї звукової розвідки, озброєної звукометричними комплексами АЗК-7 (АЗК-5), – до 3 реперів.

Топогеодезична підготовка

 

До ст. 20

Вибір способів визначення координат, абсолютних висот та дирекційних кутів орієнтирних напрямків здійснює командир (штаб) дивізіону залежно від поставленого завдання; часу, відведеного на топогеодезичну прив’язку; точності топогеодезичної прив’язки позицій, пунктів, постів, що вимагається; наявності вихідних топогеодезичних даних; точності характеристик топогеодезичних пристроїв та автономної навігаційної апаратури, що застосовуються; характеру місцевості, її прохідності, а також від умов спостереження, часу доби та року.

Радіонавігаційна апаратура (РНА) – це вид радіотехнічної апаратури, робота якої базується на вимірюванні дуальностей до джерел радіонавігаційних сигналів (ДРС). При визначенні координат та висоти за допомогою РНА не використовуються пункти геодезичних мереж, контурні точки тощо, які використовуються для прив’язки за допомогою пристроїв чи автономної навігаційної апаратури. Використання РНА дає змогу значною мірою підвищити точність та скоротити час визначення координат та абсолютної висоти[5] в ході виконання топогеодезичної прив’язки ВП, КСП (СП).

Точність визначення координат та висоти точки, що прив’язується за допомогою РНА при повному складі джерел радіонавігаційних сигналів, характеризується значенням серединної помилки, що не перевищує 7 м.

У підрозділах, оснащених РНА, у режимі "Планування сеансу" проводиться визначення часу початку та закінчення сеансу зв’язку з джерелами радіонавігаційних сигналів, що використовується надалі при визначенні координат та висоти позицій, пунктів та постів за допомогою РНА.

При визначенні координат за допомогою пристроїв чи автономної навігаційної апаратури як вихідні топогеодезичні дані можуть використовуватися пункти геодезичних джерел, точки артилерійської топогеодезичної мережі, координати яких вибирають з каталогів (списків) координат, а також контурні точки та місцеві предмети, що можна точно розпізнати на карті (аерознімку) та на місцевості.

Значення серединних помилок визначення координат за допомогою пристроїв, автономної навігаційної апаратури залежно від виду вихідних топогеодезичних даних та довжини ходу (маршруту) прив’язки S наведені у табл. 4.

 

Таблиця 4