Загальна характеристика договорів у сфері права інтелектуальної власності

Кафедра цивільно-правових дисциплін

ЛЕКЦІЯ

з дисципліни «Право інтелектуальної власності»

ТЕМА № 6 Договори у сфері права інтелектуальної власності

(2 години)

Для студентів юридичного

факультету

Дніпропетровськ - 2014

Лекцію підготували:

доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент Тропіна О.М.,

доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук Булат Є. А.

 

 

Рецензенти:

 

Зуєв В.А. – кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін Академії митної служби України.

 

Тропін В.В. – кандидат юридичних наук,адвокат, директор ТОВ «Щит-право».

 

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін, протокол № 2 від 22 серпня 2014 р.

 

 

 

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

ВСТУП

1. Загальна характеристика договорів у сфері права інтелектуальної власності.

2. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності.

3. Ліцензійний договір.

4. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.

5. Договір про створення за замовленням і використанням об’єкта права інтелектуальної власності.

6. Договір комерційної концесії.

ВИСНОВКИ.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996.-№№ 30.- ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003.- №№ 40-44. - ст.356.

3. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003 р. - № 18, № 19-20, № 21-22.- ст.144.

Наукові та навчально-методичні джерела:

1. Цивільне право України: Підручник / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузницової. – К.: Юрінком Інтер.- 2010. – 567 с.

2. Харитонов Є.О., Дрімлюк А.І., Калітенко О.М. Цивільне право (в запитаннях і відповідях). – Х.: ТОВ «Одісей», 2008. – 576 с.

3. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред.. Я.М. Шевченко. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2011. – Ч. 1. – 692 с.

4. Цивільне право України: У 2 т. / Інститут держави і права України Національної академії наук України; За заг. ред. Я. М. Шевченко. – К.: Ін Юре, 2003.

5. Калятин В. О. Интеллектуальная собственность (исключительные права) / В. О. Калятин. – М.: Норма–Инфра, 2000. – 450с.

6.. Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. / А. П. Сергеев. – М.: ТК Велби; Проспект, 2004. – 752 с.

7. Дробязко В. С. Право інтелектуальної власності: навч. посіб. [В. С. Дробязко, Р. В. Дроб’язко]. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.

8. Кубах А. І. Право інтелектуальної власності [Електронний ресурс] -http://radnuk.info/pidrychnuku/itel-vlasnist/469-kybax/8134--viii1-.html.-Заглавие з титульного екрану.

МЕТА ЛЕКЦІЇ

Слід окремо зупинитися на меті такої навчальної дисципліни як право інтелектуальної власності. Навчання праву інтелектуальної власності передбачає пізнання цивільно-правових норм, практики їх застосування, прищеплення навичок і вміння аналізувати наукові теорії, вирішувати конкретні життєві ситуації, що виникають у сфері цивільно-правового регулювання відносин інтелектуальної власності.

Базою навчання виступає цивільне законодавство, наука цивільного права, загальна теорія права, філософія, історія та інші науки. Це пояснюється насамперед тим, що навчальна дисципліна має за мету не тільки навчати цивільному праву, а й вчити оволодівати понятійним апаратом науки цивільного права, основними її здобутками, ознайомлення з її проблемами.

ВСТУП

Право інтелектуальної власності є однією з підгалузей цивільного права України у системі національного права і визнається такою в усіх правових системах світу. В умовах кардинального реформування соціально-економічних відносин в нашому суспільстві відповідно зростає і роль права інтелектуальної власності як важливого регулятора товарно-грошових відносин.

Інтелектуальна власність — одна з вибіркових дисциплін, які вивчаються у вищих навчальних закладах юридичного профілю.

За умови оновлення цивільного законодавства і відповідних змін практики його застосування метою викладення інтелектуальної власності є не лише вивчення основних законоположень і численних нормативних актів, але й опанування основних положень цивільно-правової науки, які вироблені нею і перевірені багаторічною практикою в сфері інтелектуальної власності, науковий аналіз чинного законодавства і практики його застосування. Тож, розглянувши питання необхідності, актуальність та мету вивчення права інтелектуальної власності слід перейти саме до поняття права інтелектуальної власності та його джерел. Отже першим питанням нашої лекції є питання «Загальна характеристика договорів у сфері права інтелектуальної власності».

 

Загальна характеристика договорів у сфері права інтелектуальної власності

Закріплення положень про договори щодо об'єктів інтелектуальної власності потребує вирішення питання про місце цих договорів у системі договірних зобов'язань. На сьогодні сформувалося два основні підходи:

- договори щодо об'єктів інтелектуальної власності не виділяються в самостійну групу цивільно-правових договорів;

- у системі договірних зобов'язань цим договорам відводиться самостійне місце.

Цивільне законодавство України визначило самостійне місце договорів у сфері інтелектуальної власності в системі договірних зобов'язань.

У 1 ст. 1107 Цивільного кодексу України закріплено невичерпний перелік видів договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності:

- ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

- ліцензійний договір;

- договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;

- договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

- інші договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. До таких можна віднести, зокрема, договір про розподіл майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності, створені при виконанні службових обов'язків або окремого доручення роботодавця, договір між творцем (творцями) і роботодавцем про передання права на одержання охоронного документа на об'єкти права інтелектуальної власності, створені у зв'язку з виконанням трудового договору, договір між роботодавцем і творцем про винагороду, договір між співавторами про вклад у створення об'єкта права інтелектуальної власності й розподіл винагороди.

На договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності поширюються положення ст. 32 ЦК України, відповідно до якої фізична особа у віці від 14 до 18 років (неповнолітня особа) має право, зокрема, самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що включає в себе і право розпоряджатися такими правами.

У ч. 2 ст. 1107 ЦК України закріплено спеціальні положення про форму договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. Такі договори повинні укладатися в письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним.

Загалом, договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності не підлягають обов'язковій державній реєстрації. Їх державна реєстрація здійснюється на вимогу ліцензіара або ліцензіата в порядку, встановленому законом. Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність прав, наданих за ліцензією або іншим договором, та інших прав на відповідний об'єкт права інтелектуальної власності, зокрема на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.

Висновки з першого питання

Розглянуті основні види договорів у сфері інтелектуальної власності. Ними є ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності; ліцензійний договір; договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; інші договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.