Правова охорона селекційних досягнень

В Україні в останні роки удосконаленню правової охорони селек­ційних досягнень приділяється значна увага. Відносини у даній сфері регулюються ЦК України, законами України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21 квітня 1993 р. в ред. Закону від 17 січня 2002 р. та «Про племінне тваринництво» від 15 грудня 1993 р.. Відповід­но до ст. 485 ЦК України до прав інтелектуальної власності на сорт рослин і породу тварин належать:

1) особисті немайнові права інтелектуальної власності (на­приклад, авторство) на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;

2) майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом;

3) майнове право інтелектуальної власності на поширення сор­ту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, по­роду тварин згідно зі ст. 486 цього Кодексу є:

1) автор сорту рослин, породи тварин;

2) інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної влас­ності на сорт рослин, породу тварин за договором чи законом.

Коло майнових прав суб'єктів інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчених патентом, становлять:

1) право на використання сорту рослин, породи тварин, при­датних для поширення в Україні;

2) виключне право дозволяти використання сорту рослин, поро­ди тварин;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використан­ню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке ви­користання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Виключні майнові права, засвідчені патентом, є чинними з дати, наступної за датою їх реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Ці права чинні: на сорт рослин та по­роду тварин — 30 років, окремо для дерев та винограду — 35 років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації прав. Ці права також можуть припинятися достроково та поновлюватися відповідно до закону. Особливим виключним правом щодо даних об'єктів інтелектуальної власності є право на поширення сорту рослин, породи тварин, що діє безстрокове за умов підтримання його чинності (ст. 488 ЦК України).

Правова охорона селекційних досягнень у рослинництві. Об'єктом селекційного досягнення в рослинництві є новий сорт рослин. Сорт — це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція), що, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умови надання правової охорони:

1) може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності даного генотипу або комбінації генотипів;

2) може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак;

3) може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.

Охороноздатність сорту полягає в тому, що за проявом ознак, породжених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів, він є новим, відмінним, однорідним та стабільним. Новизна сорту полягає в тому, що до дати, на яку заявка на видачу патенту України на сорт рослин до державної служби з охорони прав на сорти рослин, що утворена у складі Міністерства аграрної політики України, вважається поданою, заявник (селекціонер) не продавав або будь-яким іншим способом не передавав матеріал сорту для комерційного використання:

— на території України — за рік до цієї дати;

— на території іншої держави — щодо деревних та чагарникових культур і винограду за шість років і щодо рослин інших видів за чотири роки до цієї дати.

Відмінність сорту означає, що за проявом ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, загальновідомого до дати, на яку заявка вважається поданою. Відмінність сорту від загальновідомого означає, що сорт:

1) не поширений на певній території в будь-якій державі;

2) відомості про прояви його ознак не стали загальнодоступними у світі, зокрема шляхом їх опису в будь-якій оприлюдненій публікації;

3) його не представлено зразком у загальнодоступній колекції;

4) йому не надана правова охорона і він не внесений до офіційного реєстру сортів у будь-якій державі, при цьому він вважається загальновідомим від дати подання заявки на надання права чи внесення до реєстру.

Однорідність сорту — це властивості, що з урахуванням особливо­стей розмноження рослини цього сорту є достатньо схожими за свої­ми основними ознаками, відзначеними в описі сорту.

Стабільність сорту — це властивість, яка полягає в тому, що ос­новні ознаки, зазначені в описі сорту, залишаються незмінними піс­ля неодноразового розмноження чи, у разі особливого циклу роз­множення, в кінці кожного такого циклу. Сорт рослин, не здатний зберігати свої основні ознаки при відтворенні, не охороняється.

Автор сорту рослин має особисті немайнові права:

1) перешкоджати іншим особам привласнювати та спотворю­вати його право авторства;

2) вимагати видачі свідоцтва про авторство на сорт рослин;

3) вимагати не розголошувати його ім'я як автора сорту рос­лин і не зазначати його у публікаціях;

4) вимагати зазначення свого імені під час використання сорту рослин, якщо це практично можливо.

До майнових прав власника патенту на сорт рослин належать право на використання сорту рослин і виключне право перешкоджа­ти, забороняти чи дозволяти іншим особам використовувати цей сорт рослин.

Правова охорона селекційних досягнень у тваринництві. Се­лекційним досягненням у тваринництві вважається створена вна­слідок цілеспрямованої творчої діяльності група племінних тварин (порода, породний тип, лінія, сім'я тощо), яка має нові високі гене­тичні ознаки, що стійко передаються їх нащадкам.

В Україні державна реєстрація племінних тварин здійснюється за внесенням відповідних даних про них до Державної книги пле­мінних тварин, а племінних стад — до Державного племінного реєстру. Єдиного державного реєстру селекційних досягнень у сфері племінного тваринництва немає. Відсутній також і охоронний документ на селекційне досягнення. Суб'єктам племінної справи вида­ється лише племінне свідоцтво (сертифікат), а також надається можливість використовувати належні їм племінні (генетичні) ресурси на виконання загальнодержавних програм селекції. Відповідно до цього свідоцтва володільці племінних (генетичних) ресурсів зобов'язані мати племінні свідоцтва (сертифікати), що документально підтверджують якість належних їм племінних тваринних сперм, ембріонів, яйцеклітин. Племінне свідоцтво (сертифікат) є основою для визначення цінності племінних (генетичних) ресурсів і гарантує визначений рівень ефективності їх використання.

Висновки з четвертого питання

Висвітлені питання щодо визначення основних ознак, яким мають відповідати сорти рослин, породи тварин, щоб бути визнаними охороноздатними. Визначені особисті немайнові і майнові права суб’єктів права інтелектуальної власності, окреслені строки дії охоронних документів на зазначені об’єкти інтелектуальної власності.