Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—труктура д≥йсного законодавства про державн≥ органи ”крањни.




84. ѕринципи орган≥зац≥њ ≥ д≥€льност≥ орган≥в державноњ влади. ƒемократизац≥€ орган≥зац≥њ ≥ д≥€льност≥ державного апарату. 84.1ѕринципи орган≥зац≥њ та д≥€льност≥ орган≥в державноњ влади Ч це основоположн≥ вих≥дн≥ положенн€, на €ких базуютьс€ побудова й функц≥онуванн€ орган≥в державноњ влади. ѕринципи орган≥зац≥њ та д≥€льност≥ орган≥в державноњ влади д≥стали закр≥пленн€ в  онституц≥њ та в законах ”крањни, ≥ њх можна под≥лити на дв≥ групи: 1) ун≥версальн≥- притаманн≥ вс≥м видам орган≥в державноњ влади, державному апарату ”крањни в ц≥лому; 2) спец≥альн≥ Ч так≥, що визначають побудову й функц≥онуванн€ лише окремих вид≥в орган≥в державноњ влади ≥ повТ€зан≥ з≥ специф≥кою зд≥йсненн€ в≥дпов≥дних вид≥в державноњ д≥€льност≥.”н≥версальними конституц≥йними принципами орган≥зац≥њ та д≥€льност≥ орган≥в державноњ влади ”крањни Ї: 1. ѕринцип суверенност≥ та Їдност≥ системи орган≥в державноњ влади Ч пол€гаЇ в т≥м, що система орган≥в державноњ влади (державний апарат у ц≥лому) в≥д ≥мен≥ й за дорученн€м народу ”крањни виступаЇ нос≥Їм державноњ влади. 2. ѕринцип под≥лу влади Ч стосовно орган≥зац≥њ та д≥€льност≥ орган≥в державноњ влади випливаЇ з положень ст. б  онституц≥њ ”крањни ≥ ви€вл€Їтьс€ в т≥м, що, по-перше,

органи законодавчоњ та виконавчоњ влади формуютьс€ в≥дносно незалежним один в≥д одного шл€хом (¬ерховна –ада ”крањни обираЇтьс€ виборц€ми, а персональний склад орган≥в виконавчоњ влади визначаЇтьс€ ѕрезидентом ”крањни або в≥дпов≥дними посадовими особами орган≥в виконавчоњ влади); по-друге, сфери компетенц≥њ орган≥в, що њх зд≥йснюють р≥зн≥ г≥лки влади, ч≥тко розмежован≥  онституц≥Їю ”крањни; по-третЇ, р≥зн≥ види орган≥в державноњ влади над≥лен≥  онституц≥Їю ”крањни взаЇмними контрольними повноваженн€ми, €к≥ в сукупност≥ становл€ть систему Ђстримувань ≥ противагї. 3. ѕринцип законност≥ Ч випливаЇ ≥з загальн≥шого конституц≥йного принципу верховенства права (ст. 8  онституц≥њ ”крањни) ≥ пол€гаЇ в т≥м, що органи державноњ влади орган≥зуютьс€ ≥ д≥ють лише на п≥дстав≥ та в спос≥б, що передбачен≥  онституц≥Їю ≥ законами ”крањни (ст. 19  онституц≥њ ”крањни). 4. ѕринцип участ≥ громад€н у формуванн≥ й д≥€льност≥ орган≥в державноњ. 5. ѕринцип позапарт≥йност≥ Ч пол€гаЇ в заборон≥ створенн€ ≥ д≥€льност≥ орган≥зац≥йних структур пол≥тичних парт≥й в органах державноњ влади (за вин€тком ¬ерховноњ –ади ”крањни, де утворюютьс€ парт≥йн≥ фракц≥њ), а також на державних п≥дприЇмствах, у навчальних закладах та ≥нших державних установах ≥ орган≥зац≥€х. ” л≥тератур≥, кр≥м названих, вид≥л€ють також ≥нш≥ ун≥версальн≥ принципи, а саме: соц≥альноњ справедливост≥; Сгуман≥зму ≥ милосерд€; поЇднанн€ переконанн€ ≥ примусу; привселюдност≥, в≥дкритост≥ ≥ врахуванн€ громадськоњ думки; виборност≥ тощо.

84.2.ѕринцип демократизму означаЇ право ≥ реальну здатн≥сть громад€н, широких верств населенн€ впливати на процес виробленн€ ≥ зм≥ст державно-владних р≥шень. ” нов≥тн≥й л≥тератур≥ з теор≥њ держави ≥ права набуло поширенн€ Ђрозширювальнеї тлумаченн€ демократ≥њ, коли демократ≥€ ототожнюЇтьс€ з вз≥рцем, оптимальним устроЇм держави. Ќа наш погл€д, б≥льш коректним Ї Ђбуквальнеї тлумаченн€ демократ≥њ €к форми пол≥тичного режиму, коли демократичною вважаЇтьс€ Ђта держава, устр≥й ≥ д≥€льн≥сть €коњ в≥дпов≥дають вол≥ народу, загальновизнаним правам ≥ свободам людини ≥ громад€нинаї. ” демократичн≥й держав≥ мають створюватис€ належн≥ умови дл€ д≥€льност≥ пол≥тичних парт≥й, сп≥лок, асоц≥ац≥й, що в≥дображають багатоман≥тн≥сть соц≥альних, пол≥тичних, економ≥чних ≥деал≥в, прагнень ≥ програм.

85. —истема орган≥в державноњ влади в ”крањн≥. —истема орган≥в публ≥чноњ влади в ”крањн≥ Ц це сукупн≥сть установлених  онституц≥Їю ”крањни орган≥в державноњ влади ≥ м≥сцевого самовр€дуванн€, що забезпечують захист прав, свобод ≥ законних ≥нтерес≥в громад€н,

безпеку держави й сусп≥льства, вир≥шують питанн€ соц≥ально-економ≥чного та культурного буд≥вництва. ¬≥дпов≥дно до положень  онституц≥њ ”крањни, ц€ система под≥л€Їтьс€ на наступн≥ ланки:≤. —истема орган≥в державноњ влади:1. √лава держави Ц ѕрезидент ”крањни.2. ™диний орган законодавчоњ влади (парламент) Ц ¬ерховна –ада ”крањни.3. —истема державних орган≥в виконавчоњ влади: а)  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ц вищий орган у систем≥ орган≥в державноњ виконавчоњ влади; б) м≥н≥стерства, державн≥ ком≥тети, центральн≥ органи з≥ спец≥альним статусом Ц центральн≥ органи виконавчоњ влади; в) м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ Ц м≥сцев≥ органи державноњ виконавчоњ влади;4. —истема державних орган≥в судовоњ влади. —истема орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим:1. ™диний представницький орган автоном≥њ Ц ¬ерховна –ада јвтономноњ –еспубл≥ки  рим.2. —истема орган≥в виконавчоњ влади автоном≥њ:а) –ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим Ц вищий виконавчий орган автоном≥њ;б) м≥н≥стерства ≥ республ≥канськ≥ ком≥тети Ц центральн≥ виконавч≥ органи автоном≥њ.

86. «аконодавча влада в ”крањн≥.  онституц≥йна природа парламенту Ц ¬ерховноњ –ади ”крањни. ” систем≥ розпод≥лу влади обовТ€зковою складовою Ї законодавчий орган, €кий з додержанн€м спец≥альноњ процедури приймаЇ найважлив≥ш≥ юридичн≥ акти, що мають вищу юридичну силу, Ч закони (зв≥дси й назва Ч законодавча влада). «агальна традиц≥йна назва таких орган≥в Ч парламент. √оловним завданн€м парламенту будь-€коњ крањни Ї створенн€ ≥ вдосконаленн€ закон≥в. «аконодавча влада затверджуЇ бюджет (тобто прибутки ≥ видатки держави), контролюЇ його виконанн€, маЇ право контролю за д≥€льн≥стю ур€ду. ’арактерними рисами д≥€льност≥ парламент≥в Ї те, що вони формуютьс€ шл€хом вибор≥в, працюють на пост≥йн≥й основ≥ на прот€з≥ певного визначеного законом часу. —воњ р≥шенн€ парламенти приймають колег≥ально, шл€хом голосуванн€. «аконодавча влада Ч це г≥лка державноњ влади, функц≥Їю €коњ Ї законотворча д≥€льн≥сть. ™диним органом законодавчоњ влади в ”крањн≥ Ї ¬ерховна –ада ”крањни. Ћише вона може виступати в≥д ≥мен≥ народу.

87.  онституц≥йний склад ≥ структура ¬ерховноњ –ади ”крањни. «г≥дно з≥ ст. 76  онституц≥њ ”крањни конституц≥йний склад ¬ерховноњ –ади ”крањни Ч 450 народних депутат≥в ”крањни. ¬ерховна –ада ”крањни обираЇ з≥ свого складу √олову ¬ерховноњ –ади ”крањни, його ѕершого заступника ≥ заступника. ¬ерховна –ада затверджуЇ перел≥к ком≥тет≥в, обираЇ њх гол≥в.  ом≥тети зд≥йснюють законопроектну роботу,

готують ≥ попередньо розгл€дають питанн€, в≥днесен≥ до повноважень ¬ерховноњ –ади ”крањни.ƒепутатськ≥ фракц≥њ формуютьс€ на перш≥й сес≥њ ¬ерховноњ –ади нового скликанн€ до розгл€ду питань про обранн€ √олови ¬ерховноњ –ади ”крањни, створенн€ орган≥в ¬ерховноњ –ади. ѕозафракц≥йн≥ народн≥ депутати можуть обТЇднуватис€ у депутатську групу народних депутат≥в.ѕогоджувальна рада депутатських фракц≥й (депутатських груп) ѕогоджувальна рада створюЇтьс€ €к консультативно-дорадчий орган дл€ попередньоњ п≥дготовки ≥ розгл€ду орган≥зац≥йних питань роботи ¬ерховноњ –ади. ƒо складу ѕогоджувальноњ ради вход€ть √олова ¬ерховноњ –ади ”крањни, ѕерший заступник ≥ заступник √олови ¬ерховноњ –ади ”крањни, голови депутатських фракц≥й (голови депутатських груп) з правом ухвального голосу та голови ком≥тет≥в з правом дорадчого голосу.¬ерховна –ада ”крањни у межах своњх повноважень може створювати також тимчасов≥ спец≥альн≥ ком≥с≥њ дл€ п≥дготовки ≥ попереднього розгл€ду питань.

88. ѕринципи д≥€льност≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. ” конституц≥йному законодавств≥ в≥дображен≥ також принципи функц≥онуванн€ парламенту ”крањни: законн≥сть (лег≥тимн≥сть) д≥€льност≥ парламенту, пост≥йн≥сть ≥ гласн≥сть роботи, колег≥альн≥сть.ѕринцип законност≥ (лег≥тимност≥) д≥€льност≥ ¬ерховноњ –ади випливаЇ ≥з самоњ природи розд≥лу  онституц≥њ Ђ¬ерховна –ада ”крањниї, де визначен≥ умови лег≥тимност≥ парламенту, його конкретн≥ повноваженн€, основи взаЇмов≥дносин з ≥ншими структурами державного механ≥зму.ѕринцип пост≥йно д≥ючого органу означаЇ, що парламент ”крањни функц≥онуЇ на пост≥йн≥й основ≥, а не так, €к було в рад€нський пер≥од, коли ¬ерховна –ада збиралас€ дв≥ч≥ на р≥к на к≥лька дн≥в. ѕринцип гласност≥ д≥€льност≥ парламенту ”крањни означаЇ, що громад€ни (виборц≥) повинн≥ мати змогу спостер≥гати за роботою своњх парламентар≥њв. ”  онституц≥њ (частина перша ст. 84) встановлено, що зас≥данн€ ¬ерховноњ –ади провод€тьс€ в≥дкрито. «акрите зас≥данн€ проводитьс€ за р≥шенн€м б≥льшост≥ в≥д конституц≥йного складу парламенту. ѕринцип колег≥альност≥ роботи ¬ерховноњ –ади ”крањни означаЇ, що н≥ одне њњ р≥шенн€ не може прийматис€ кимось одноособово.  онституц≥€ (частина друга ст. 84) встановлюЇ: Ђ–≥шенн€ ¬ерховноњ –ади приймаютьс€ виключно на њњ пленарних зас≥данн€х шл€хом голосуванн€.

89. ‘ункц≥њ ≥ повноваженн€ ¬ерховноњ –ади ”крањни. ‘ункц≥њ

¬ерховноњ –ади ”крањни Ч це основн≥ напр€мки д≥€льност≥ украњнського парламенту.√оловними функц≥€ми ¬ерховноњ –ади Ї; 1) законодавча; 2) представницька; 3)установча (державотворча, орган≥зац≥йна): 4) функц≥€ парламентського контролю; 5) бюджетно-ф≥нансова функц≥€; 6) зовн≥шньопол≥тична функц≥€.

ƒо повноважень ¬ерховноњ –ади ”крањни належить: 1) внесенн€ зм≥н до  онституц≥њ ”крањни в межах ≥ пор€дку, передбачених розд≥лом XIII  онституц≥њ; 3) прийн€тт€ закон≥в;4) затвердженн€ ƒержавного бюджету ”крањни та внесенн€ зм≥н до нього; контроль за виконанн€м ƒержавного бюджету ”крањни, прийн€тт€ р≥шенн€ щодо зв≥ту про його виконанн€;5) визначенн€ засад внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики;6) затвердженн€ загальнодержавних програм економ≥чного, науково-техн≥чного, соц≥ального, нац≥онально-культурного розвитку, охорони довк≥лл€;7) призначенн€ вибор≥в ѕрезидента ”крањни 8) заслуховуванн€ щор≥чних та позачергових послань ѕрезидента ”крањни про внутр≥шнЇ ≥ зовн≥шнЇ становище ”крањни; 9) оголошенн€ за поданн€м ѕрезидента ”крањни стану в≥йни ≥ укладенн€ миру, схваленн€ р≥шенн€ ѕрезидента ”крањни про використанн€ «бройних —ил ”крањни та ≥нших в≥йськових формувань у раз≥ збройноњ агрес≥њ проти ”крањни; 10) усуненн€ ѕрезидента ”крањни з поста в пор€дку особливоњ процедури (≥мп≥чменту); 11) розгл€д ≥ прийн€тт€ р≥шенн€ щодо схваленн€ ѕрограми д≥€льност≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни; 12) наданн€ згоди на призначенн€ ѕрезидентом ”крањни ѕремТЇр-м≥н≥стра ”крањни;13) зд≥йсненн€ контролю за д≥€льн≥стю  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥дпов≥дно до ц≥Їњ  онституц≥њ; 14) затвердженн€ р≥шень про наданн€ ”крањною позик ≥ економ≥чноњ допомоги ≥ноземним державам та м≥жнародним орган≥зац≥€м, а також про одержанн€ ”крањною в≥д ≥ноземних держав, банк≥в ≥ м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й позик, не передбачених ƒержавним бюджетом ”крањни, зд≥йсненн€ контролю за њх використанн€м; 15) призначенн€ на посади та зв≥льненн€ з посад √олови та ≥нших член≥в –ахунковоњ палати;17) призначенн€ на посаду та зв≥льненн€ з посади ”повноваженого ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини; заслуховуванн€ його щор≥чних допов≥дей про стан дотриманн€ та захисту прав ≥ свобод людини в ”крањн≥;18) призначенн€ на посаду та зв≥льненн€ з посади √олови Ќац≥онального банку ”крањни за поданн€м ѕрезидента ”крањни; 19) призначенн€ та зв≥льненн€ половини складу –ади Ќац≥онального банку ”крањни;20) призначенн€ половини складу Ќац≥ональноњ ради ”крањни з питань телебаченн€ ≥ рад≥омовленн€; 21) призначенн€ на посаду та припиненн€ повноважень член≥в ÷ентральноњ виборчоњ ком≥с≥њ за поданн€м ѕрезидента ”крањни; 22) затвердженн€ загальноњ структури, чисельност≥, визначенн€ функц≥й «бройних —ил ”крањни, —лужби безпеки ”крањни, ≥нших утворених в≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни в≥йськових формувань, а також ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни; 23) схваленн€ р≥шенн€ про наданн€ в≥йськовоњ допомоги ≥ншим державам, про направленн€ п≥дрозд≥л≥в «бройних —ил ”крањни до ≥ншоњ держави чи про допуск п≥дрозд≥л≥в збройних сил ≥нших держав на територ≥ю ”крањни; 24) наданн€ згоди на призначенн€ на посади та зв≥льненн€ з посад ѕрезидентом ”крањни √олови јнтимонопольного ком≥тету ”крањни, √олови ‘онду державного майна ”крањни, √олови ƒержавного ком≥тету телебаченн€ ≥ рад≥омовленн€ ”крањни; 25) наданн€ згоди на призначенн€ ѕрезидентом ”крањни на посаду √енерального прокурора ”крањни; висловленн€ недов≥ри √енеральному прокуроров≥ ”крањни, що маЇ насл≥дком його в≥дставку з посади; 26) призначенн€ третини складу  онституц≥йного —уду ”крањни; 27) обранн€ судд≥в безстроково; 28) дострокове припиненн€ повноважень ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим за на€вност≥ висновку  онституц≥йного —уду ”крањни про порушенн€ нею  онституц≥њ ”крањни або закон≥в ”крањни; призначенн€ позачергових вибор≥в до ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим; 29) призначенн€ чергових та позачергових вибор≥в до орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€; 31) затвердженн€ прот€гом двох дн≥в з моменту зверненн€ ѕрезидента ”крањни указ≥в про введенн€ воЇнного чи надзвичайного стану в ”крањн≥ або в окремих њњ м≥сцевост€х, про загальну або часткову моб≥л≥зац≥ю, про оголошенн€ окремих м≥сцевостей зонами надзвичайноњ еколог≥чноњ ситуац≥њ; 32) наданн€ у встановлений законом строк згоди на обовТ€зков≥сть м≥жнародних договор≥в ”крањни та денонсац≥€ м≥жнародних договор≥в ”крањни; 33) зд≥йсненн€ парламентського контролю у межах, визначених ц≥Їю  онституц≥Їю;) призначенн€ на посаду та зв≥льненн€ з посади кер≥вника апарату ¬ерховноњ –ади ”крањни; затвердженн€ кошторису ¬ерховноњ –ади ”крањни та структури њњ апарату; 36) затвердженн€ перел≥ку обТЇкт≥в права державноњ власност≥, що не п≥дл€гають приватизац≥њ; визначенн€ правових засад вилученн€ обТЇкт≥в права приватноњ власност≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 638 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1669 - | 1333 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.