Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озкрийте характер соц≥ально-економ≥чних ≥ пол≥тичних процес≥в в ”крањн≥ у 50-х Ц перш≥й половин≥ 60-х рр. ’’ ст.




ѕер≥од з 1953р по 1964р. ув≥йшов в ≥стор≥ю —–—– ≥ ”крањни п≥д назвою "хрущовськоњ в≥длиги". ÷е був час, коли на чол≥  омпарт≥њ ≥ всього рад€нського народу сто€в Ќ.—. ’рущов, з ≥м'€м €кого були пов'€зан≥ важлив≥ зм≥ни в сусп≥льному житт≥ та в економ≥ц≥ крањни.

Ќезважаючи на те, що ’рущову не вдалос€ розкрити справжн≥ причини стал≥нськоњ диктатури, його см≥ливий вчинок стимулював процес демократизац≥њ сусп≥льного житт€ в —–—–. ѕочали руйнуватис€ стар≥ стереотипи у внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й пол≥тиц≥; зр≥с ≥нтерес до проблем науково-техн≥чноњ революц≥њ; розробл€лис€ реформи в промисловост≥ та с≥льському господарств≥.

ќдн≥Їю з найважлив≥ших реформ стала реформа управл≥нн€ народним господарством. —уть њњ пол€гала у в≥дом≥й демократизац≥њ вс≥Їњ системи управл≥нн€, розширенн€ господарських прав союзних республ≥к, наближенн≥ управл≥нн€ до виробництва, скороченн≥ управл≥нського апарату. «д≥йсненн€ реформи почалос€ в лютому 1957 р. з введенн€ новоњ системи управл≥нн€, €ка повинна була об'Їднати централ≥зоване планове кер≥вництво з п≥двищенн€м самост≥йност≥ республ≥к, крањв ≥ областей. ¬ основу було покладено територ≥альний принцип управл≥нн€ через –ади народного господарства (раднаргоспи), що створювалис€ в окремих районах. Ќа територ≥њ —оюзу було утворено 105 таких район≥в, а в ”крањни - 11. ѕ≥д контроль раднаргосп≥в в ”–—– було передано понад 10 тис. промислових п≥дприЇмств, а в к≥нц≥ 1957 р. њм були п≥дпор€дкован≥ 97% завод≥в республ≥ки. Ќова система управл≥нн€ виробництвом мала позитивн≥ насл≥дки: вона спри€ла пол≥пшенню розпод≥лу прац≥ та њњ кооперац≥њ в рамках окремих економ≥чних рег≥он≥в; прискорилос€ формуванн€ виробничоњ ≥ соц≥альноњ ≥нфраструктури; повн≥ше використовувалис€ м≥сцев≥ ресурси ≥ т.д. ” той же час, на думку ј.ƒ. Ѕойко ≥ де€ких ≥нших автор≥в, система раднаргосп≥в мала ≥ р€д серйозних недол≥к≥в: вона не могла забезпечити Їдн≥сть техн≥чноњ пол≥тики, гальмувала впровадженн€ новоњ техн≥ки, фактично збер≥гала централ≥зоване управл≥нн€ на рег≥ональному р≥вн≥. —итуац≥ю не вр€тувало укрупненн€ раднаргосп≥в в 1962 р. ≥ створенн€ республ≥канських раднаргосп≥в та ¬ищоњ –ади народного господарства (¬–Ќ√) —–—–.

” досл≥джуваний пер≥од ”крањна залишалас€ одн≥Їю з найб≥льш розвинених в промисловому в≥дношенн≥ республ≥к —оюзу. ” 1957 р. за к≥льк≥стю виробництва чавуну на душу населенн€ вона випередила вс≥ кап≥тал≥стичн≥ крањни св≥ту. ѕо видобутку вуг≥лл€ ”–—– вийшла на друге м≥сце у св≥т≥, а з виплавки стал≥ - на третЇ. ” той же час, ”крањн≥ пом≥тно в≥дставала в≥д пров≥дних кап≥тал≥стичних держав за €к≥сними показниками - витрат матер≥альних ≥ трудових ресурс≥в. ƒо негативних тенденц≥й сл≥д в≥днести диспропорциональное моделюванн€ економ≥ки ”–—– з €вним ухилом у розвиток важкоњ промисловост≥ ≥ зниженн€ темп≥в зростанн€ продуктивност≥ прац≥.

” 1951-1958 рр.. промислова продукц≥€ щор≥чно зб≥льшувалас€ на 12,3%, нац≥ональний дох≥д - на 11,7%, в пер≥од семир≥чки (1959-1965) зростанн€ склало, в≥дпов≥дно, 8,8% ≥ 7%. ” структур≥ сусп≥льного виробництва в 1960 р. по зробленому нац≥ональному доходу (у —–—– його визначали без урахуванн€ невиробничоњ сфери) частка промисловост≥ становила 47,9%, с≥льського господарства - 29,1%, транспорту та зв'€зку - 4,7%; буд≥вництва - 8, 2%; торг≥вл≥ - 11,1%. «а пер≥од з 1951 по 1965 р. було побудовано 1960 великих п≥дприЇмств. ќперативне впровадженн€ дос€гнень Ќ“ѕ вступало в протир≥чч€ з ≥снуючою централ≥зованою командно-адм≥н≥стративною системою управл≥нн€, €ка через свою неповороткост≥ об'Їктивно стримувала зазначений процес.

ѕроблема, що сто€ла перед хрущовським кер≥вництвом, пол€гала в тому, чи продовжувати спиратис€ в основному на важку промислов≥сть або направити велик≥ ≥нвестиц≥њ в легку та харчову промислов≥сть, в≥д чого виграв би рад€нський споживач. ’рущов схил€вс€ на користь першого вар≥анту, але, на в≥дм≥ну в≥д —тал≥на, в≥н не м≥г повн≥стю знехтувати споживачем, особливо п≥сл€ об≥ц€нки, що до 1980 р. –ад€нський —оюз за економ≥чними показниками наздожене й випередить розвинут≥ кап≥тал≥стичн≥ крањни.

” пер≥од семир≥чки (1959-1965) певна увага прид≥л€лас€ виробництву промислових та продовольчих товар≥в, предмет≥в широкого споживанн€. ” цей пер≥од було побудовано б≥льше 300 нових ≥ реконструйовано б≥льше 400 п≥дприЇмств легкоњ ≥ харчовоњ промисловост≥. ¬ипуск продукц≥њ легкоњ промисловост≥ зр≥с ≤ 1,5 рази, продовольчих товар≥в - у 1,7 рази, товар≥в культурно-побутового призначенн€ ≥ господарського вжитку - вдвоЇ. —тали до ладу так≥ велик≥ п≥дприЇмства, €к ƒонецька трикотажна й „ервоноарм≥йська панч≥шна фабрики, швейн≥ фабрики в  ≥ровоград≥, јртем≥вську, ƒрогобич≥ та ћиколаЇв≥, Ћуганська взуттЇва фабрика та ≥н ѕобудований в т≥ роки ’ерсонський бавовн€ний комб≥нат став найб≥льшим текстильним п≥дприЇмством республ≥ки. «авершилос€ буд≥вництво ∆итомирського ≥ –≥вненського льонокомб≥нат, що дало можлив≥сть уперше на баз≥ м≥сцевоњ сировини розгорнути в ”–—– виробництво власних лл€них тканин.

ѕом≥тний р≥ст спостер≥гавс€ у чорн≥й металург≥њ. ” 1965 р. видобуток зал≥зноњ руди перевищила р≥вень 1950 р. в 4 рази, виплавка чавуну - в 3,5, стал≥ - в 1,4, виробництво прокату - в 3,7, сталевих труб - в 3,1 рази. Ѕуло побудовано ≥ здано в експлуатац≥ю в 1951-1965 гг.27 доменних, 38 мартен≥вських печей, 62 прокатних стани.

¬ажлива роль в ≥ндустр≥альному комплекс≥ належала машинобудуванню та металообробц≥, середньор≥чн≥ темпи зростанн€ €ких становили у 50-х роках 16,5%. «м≥нилас€ географ≥€ промисловост≥. «'€вилис€ нов≥ промислов≥ центри:  ременчук, ’ерсон, –≥вне, Ѕ≥ла ÷ерква, „ерн≥вц≥, Ћьв≥в.  ≥лька зменшилас€ роль ƒонецько-ѕридн≥провського економ≥чного району, але в той же час зросло значенн€ ѕ≥вденно-«ах≥дного ≥ ѕ≥вденного економ≥чних район≥в. ѕродовжувалас€≥ндустр≥ал≥зац≥€ шести зах≥дних областей, де прот€гом 50-х рок≥в випуск промисловоњ продукц≥њ зб≥льшивс€ втрич≥. ” 1965 р. ц≥ област≥ давали 8,9% валовоњ промисловоњ продукц≥њ республ≥ки (за варт≥стю).

¬ажливе значенн€ набув паливно-енергетичний комплекс. ѕрид≥л€лас€ п≥двищена увага найб≥льш молодоњ галуз≥ промисловост≥ - газов≥й. ¬ основному видобуток природного газу зосередилас€ в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й та Ћьв≥вськ≥й област€х.

Ќезважаючи на зм≥цненн€ промислового потенц≥алу ”–—–, €к≥сть промисловоњ продукц≥њ (у пор≥вн€нн≥ з розвиненими кап≥тал≥стичними крањнами) залишалос€ досить низьким, до того ж мало м≥сце пог≥ршенн€ еколог≥чноњ ситуац≥њ.

«ауважимо, що хоча хрущовськ≥ реформи не виправдали вс≥х оч≥кувань, що покладалис€ на них над≥й, зростанн€ валового нац≥онального продукту —–—– аж до 70-х рок≥в перевищував показники —Ўј ≥ р≥зко контрастував з пер≥одом стал≥нського правл≥нн€.

Ќизька продуктивн≥сть с≥льського господарства означала нестачу продукт≥в, що, природно, викликало сумн≥ви щодо переваг соц≥ал≥стичноњ модел≥ господарюванн€ над кап≥тал≥стичною. “ому, ледве зайн€вши пост ѕершого секретар€÷   ѕ–—, ’рущов приступив до широких заход≥в щодо пол≥пшенн€ ситуац≥њ на сел≥. ƒл€ ”крањни, житниц≥ –ад€нського —оюзу, його заходи мали особливий сенс, оск≥льки вже вкотре ”крањна мала слугувати майданчиком дл€ с≥льськогосподарських експеримент≥в.

«агальнов≥домим проектом ’рущова було освоЇнн€ ц≥лини (1954-1956), що передбачала введенн€ в с≥льськогосподарський оборот близько 13 млн га ц≥линних земель у «аволж€ ≥  азахстан≥ (п≥зн≥ше цю цифру зб≥льшили до 28 - 30 млн га за рахунок оранки перелогових земель у  азахстан≥ та —иб≥ру). —клад трудових колектив≥в радгосп≥в, що виникали на ц≥линних земл€х, в основному формувавс€ за рахунок переселенц≥в з ”крањни. Ѕагато з них оселилис€ там назавжди. ” той же час кожну весну на сезонн≥ роботи туди добров≥льно њхали з ”крањни сотн≥ тис€ч студент≥в. ’оча ц€ програма мала неоднозначн≥ результати, вона, безумовно, вичерпувала ресурси ”–—– ≥ спри€ла ослабленню с≥льськогосподарського виробництва в республ≥ц≥.

≤нший експеримент передбачав неспод≥ваний перех≥д до вирощуванн€ величезноњ к≥лькост≥ кукурудзи на загальн≥й площ≥ 28 млн га в масштабах всього –ад€нського —оюзу. «а американськоњ модел≥ њњ повинн≥ були використовувати в €кост≥ корм≥в дл€ зб≥льшенн€ продуктивност≥ тваринництва. ќднак результати "кукурудз€ноњ епопењ" ви€вилис€ б≥льш н≥ж скромними. ѕродовольча проблема залишалас€ невир≥шеною. ѕ≥сл€ неврожаю 1963 —–—– змушений був зробити велик≥ закуп≥вл≥ зерна в  анад≥ та —Ўј. Ќадал≥ под≥бн≥ закуп≥вл≥ стануть регул€рними. ўе одним гранд≥озним проектом стала реформа в тваринництв≥. ѓњ сутн≥сть, за словами ’рущова, пол€гала в тому, щоб "у найближч≥ роки наздогнати —Ўј по виробництву м'€са, масла ≥ молока на душу населенн€". ÷€ програма була прийн€та в 1957 р., але так ≥ не була виконана. ” 1964 р. виробництво продукц≥њ тваринництва в ”–—– впало до 92% р≥вн€ 1958

ѕевною п≥дтримкою в ”крањн≥ користувалас€ реформа 1958 р., €ка стосувалас€ машинно-тракторних станц≥й. „ерез пост≥йн≥ з≥ткнень м≥ж ћ“— ≥ колгоспами з приводу того, €к обробл€ти землю, кер≥вництво ”–—– переконало союзне кер≥вництво л≥кв≥дувати ћ“—, а техн≥ку њх продати колгоспам.  олгоспи республ≥ки отримали понад 108 тис. трактор≥в, майже 43 тис. комбайн≥в та ≥ншу техн≥ку на суму 4,2 млрд рубл≥в. ≈коном≥чно м≥цн≥ господарства розраховувалис€ за техн≥ку в≥дразу. јле дл€ слабких колгосп≥в одноразов≥ велик≥ ф≥нансов≥ витрати завантажили занадто обт€жливими. ÷е викликало у них значн≥ економ≥чн≥ труднощ≥, знизило оплату прац≥. ƒержава пост≥йно вживав заход≥в до п≥дн€тт€ продуктивност≥ колгосп≥в ≥ радгосп≥в. ѕрот€гом 1952-1958 рр.. закуп≥вельн≥ ц≥ни на зерно зросли майже в 7 раз≥в, на картоплю - у 8 раз≥в, на продукти тваринництва - у 5,5 рази. ” 1961 р. були знижен≥ в середньому на 40% ц≥ни нас≥льськогосподарськ≥ машини та запчастини до них, пальне й автомоб≥л≥.  олгоспи отримали п≥льги з прибуткового податку в≥д реал≥зац≥њ продукт≥в тваринництва. ” 1962 р. дл€ колгосп≥в було знижено ц≥ни на буд≥вельн≥ матер≥али, метал ≥металоконструкц≥њ, в той же час п≥двищен≥ державн≥ закуп≥вельн≥ ц≥ни на молоко, молочн≥ продукти, худобу ≥ птицю в середньому на 35%. ¬се це спри€ло накопиченню кошт≥в, але все ж не покривало вс≥х видатк≥в колгосп≥в.

јбсолютно неефективною ви€вилас€ пол≥тика держави у в≥дношенн≥ особистих присадибних господарств громад€н. ўе в 1955 р. розм≥ри присадибних господарств були скорочен≥ в два рази. ” 1956 р. був введений грошовий податок на громад€н, €к≥ тримали худобу в м≥стах. ” тому ж роц≥ ’рущов запропонував, щоб сел€ни продавали своњх кор≥в колгоспам, а молоко одержували зв≥дти на трудодн≥. ¬л≥тку 1959 р. був прийн€тий ”каз ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”–—– про заборону громад€нам тримати худобу в м≥стах ≥ робочих селищах. ¬с≥ ц≥ адм≥н≥стративн≥ заходи привели до того, що за дес€ть рок≥в (з 1954 по 1964 р) погол≥в'€ великоњ рогатоњ худоби в п≥дсобних господарствах колгоспник≥в в ”крањн≥ скоротилос€ на 14%, погол≥в'€ свиней - на 20%, а овець ≥ к≥з - на 53%.

–еформаторськ≥ нововведенн€ торкнулис€ ≥ соц≥альну сферу. « середини 50-х рок≥в зароб≥тна плата стала пров≥дною формою п≥двищенн€ добробуту труд€щих. —ередньом≥с€чна грошова зароб≥тна плата вс≥х категор≥й роб≥тник≥в ≥ службовц≥в у 50-т≥ роки зросла на 25,3%. ѕро зб≥льшенн€ грошових доход≥в жител≥в ”крањни св≥дчить той факт, що сума вклад≥в в ощадних касах республ≥ки зросла з 2,7 млрд рубл≥в в 1950 р. до 19,7 млрд рубл≥в в 1960 р.

ѕоступово л≥кв≥довувавс€ розрив у р≥вн€х оплати низько - ≥ високооплачуваних прац≥вник≥в. « ≥ншого боку, це стримувало профес≥йне зростанн€ роб≥тник≥в, ≥нженерно-техн≥чних прац≥вник≥в, не спри€ло стимулюванню трудовоњ д≥€льност≥. ” 1965 р. скоротивс€ робочий день. ‘абрики ≥ заводи перейшли на п'€тиденний робочий тиждень. «б≥льшилис€ в≥дпустки ваг≥тним ж≥нкам та молодим матер€м.

”рбан≥зац≥€ посилила житлову кризу. ” 1954 р. було прийн€то р≥шенн€ про масове буд≥вництво житла ≥ндустр≥альними методами. ¬иросла площа нових житлових будинк≥в, п≥зн≥ше прозваних в народ≥ "хрущовками". Ћюди почали пересел€тис€ з "комуналок", барак≥в, п≥двал≥в ≥ нап≥вп≥двал≥в в ≥ндив≥дуальн≥ квартири. якщо в 1918 - 1940 рр.. в ”крањн≥ було введено в експлуатац≥ю 78,5 тис. кв. м житловоњ площ≥, то в 1956-1965 рр.. - Ѕ≥льше 182 тис. кв. м. ќтримали ≥ побудували соб≥ житло майже 18 млн ос≥б. √острота житловоњ проблеми дещо знизилас€, проте €к≥сть житла ≥ р≥вень забезпеченост≥ населенн€ житлом все ще залишавс€ низьким. Ќа 1 с≥чн€ 1959 р. на одну людину припадало в середньому 6,35 кв. м житловоњ площ≥. ƒо того ж буд≥вництво за типовими проектами призводило до с≥рого, одноман≥тного уваз≥ б≥льшост≥ будинк≥в, а разом з ними - м≥ст ≥ селищ.

ѕевн≥ зрушенн€ спостер≥галис€ у духовному житт≥ й ​​у сфер≥ народноњ осв≥ти. ” кв≥тн≥ 1958 р. ’рущов виступив на XIII з'њзд≥ ¬Ћ —ћ, закликавши подолати в≥д≥рван≥сть шк≥л ≥ вуз≥в в≥д житт€. Ќаприк≥нц≥ того ж року був опубл≥кований закон "ѕро зм≥цненн€ зв'€зку школи з житт€м ≥ про подальший розвиток системи народноњ осв≥ти в —–—–", €кий був продубльований ¬ерховною –адою ”–—– у кв≥тн≥ 1959р. ¬ основ≥ запропонованоњ реформи лежав принцип з'Їднанн€ загальноосв≥тнього ≥ пол≥техн≥чного навчанн€. ¬≥дпов≥дно до закону семи-≥ дес€тир≥чн≥ школи були перетворен≥ у восьмир≥чн≥ (обов'€зков≥) та одинадц€тил≥тн≥ загальноосв≥тн≥ трудов≥ пол≥техн≥чн≥ з виробничою практикою. ¬ипускники середн≥х шк≥л, за вин€тком 20% кращих учн≥в, зобов'€зан≥ були до вступу до вузу в≥дпрацювати на виробництв≥ не менше двох рок≥в. √оловними недол≥ками реформи були:

1) недооц≥нка гуман≥тарного аспекту осв≥ти;

2) п≥дм≥на пол≥техн≥чного навчанн€ ≥ посильноњ продуктивноњ прац≥ примусовим профес≥йною осв≥тою;

3) дуже стисл≥ терм≥ни переорган≥зац≥њ шк≥л (п'€ть рок≥в);

4) в≥дсутн≥сть необх≥дноњ матер≥ально-техн≥чноњ бази;

5) недостатн€ к≥льк≥сть п≥дготовлених педагог≥чних кадр≥в. ¬с≥ ц≥ чинники в результат≥ призвели до того, що нова система осв≥ти, маючи принципово правильн≥ ор≥Їнтири, так ≥ не змогла п≥дн€тис€ на б≥льш високий р≥вень, €к≥сть п≥дготовки випускник≥в вуз≥в ≥ середн≥х спец≥альних навчальних заклад≥в ≥стотно в≥дставало в≥д к≥льк≥сних показник≥в.

Ўк≥льний закон, прийн€тий ¬ерховною –адою ”–—– у кв≥тн≥ 1959 р., надав батькам право обирати дл€ своњх д≥тей мову навчанн€. ќб'Їктивно це вело до того, що рос≥йська мова в школах ”крањн≥ став поступово вит≥сн€ти украњнську мову. [3, с.352]

ѕоступово ’рущов п≥д впливом свого оточенн€, опинивс€ в полон≥ власного культу особи. ѕеребуваючи при влад≥, в≥н намагавс€ щось зм≥нити в багатьох сферах житт€, домогтис€ оптим≥зац≥њ форм управл≥нн€, проте соц≥ально-пол≥тичн≥ перетворенн€ мали суперечливий характер „асткове реформуванн€ ≥гнорувало творчу ≥н≥ц≥ативу, демократичн≥ основи. ѕарт≥йн≥ л≥дери втратили почутт€ реальност≥ ≥ з допомогою "сусп≥льствознавц≥в", €к≥ вихвал€ли р≥шенн€  ѕ–—, стали не обгрунтовано оц≥нювати стан крањни та перспективи њњ розвитку. ¬ основному цим ≥ по€снюЇтьс€ вз€тт€ XXII з'њздом  ѕ–— (у 1961 роц≥) курсу на розгорнуте буд≥вництво в —–—– комун≥зму ≥ створенн€ його матер≥ально-техн≥чноњ бази прот€гом 20 рок≥в. «а цей час дл€ всього населенн€ повинн≥ були побудувати 5-поверхов≥ будинки - €к у м≥стах, так ≥ в селах, колгоспник≥в повн≥стю позбавити присадибних господарств. ѕочалос€ активне впровадженн€ вкрай прим≥тивною системи "зр≥вн€л≥вки" в оплат≥.

ѕозиц≥њ ћ. ’рущова пом≥тно похитнули грошова форма 1961 р., п≥двищенн€ ц≥н на продовольство, що призвело до масових протест≥в. ” Ќовочеркаську вл≥тку в≥дбулис€ масов≥ страйки роб≥тник≥в, розстр≥л€н≥ в≥йськами. Ќевдоволенн€ посилилос€ у 1963 р. в результат≥ неврожаю та в≥двертого саботажу державно-парт≥йного апарату.  рањна в≥дчула серйозн≥ продовольч≥ труднощ≥. ”р€д змушений був вперше провести значн≥ закуп≥вл≥ зерна за кордоном, хоча перед цим ѕольщ≥ було подаровано частина врожаю 1962 јдм≥н≥стративний апарат, готуючись до усуненн€ ’рущова, на вс≥х р≥вн€х штучно створював труднощ≥ ≥з забезпеченн€м населенн€ продовольством, що призвело до робочих страйк≥в у  ривому –оз≥, ƒн≥продзержинську та ≥нших м≥стах. ѕрискорили догл€д ћ. ’рущова ≥ його захопленн€ сумн≥вними проектами (директивне захопленн€ кукурудзою тощо). ’рущов був зн€тий в жовтн≥ 1964 року на пленум≥ ÷   ѕ–—. ѕершим секретарем÷  був обраний Ћ. ЅрежнЇв, а ур€д очолив ј.  осиг≥н. јктивну роль в орган≥зац≥њ змови проти ћ. ’рущова з≥грали Ћ. ЅрежнЇв, √. ѕодгорний, ѕ. Ўелест, ќ. Ўелеп≥н, ќ.  осиг≥н, ¬. —емичастний, –. ћалиновський, √. —услов, ј. ћ≥ко€н, ћ. ≤гнатов та ≥н “≥льки в≥дом≥ парт≥йн≥ д≥€ч≥ ”крањни ќ. ≤ващенко ≥ 3. —ердюк намагалис€ попередити ћ. ’рущова про змову у вищому кер≥вництв≥ парт≥њ ≥ держави проти нього ≥ його курсу. јле кер≥вник держави був над≥йно блокований ≥ про≥нформувати його не вдалос€. ” ц≥лому усуненн€ ћ. ’рущова в≥д влади завдало в≥дчутного удару реформаторському ментал≥тету, але зупинити процес прозр≥нн€ народу командно-адм≥н≥стративна система не змогла.

ѕочаток зароджуватис€ демократичний рух, почаст≥шали виступи проти влади, €ка допускала порушенн€ соц≥альноњ справедливост≥. ¬ ”крањн≥ цей рух розпочавс€ в середин≥ 50-х рок≥в. …ого учасники критикували ≥дењ марксизму-лен≥н≥зму, виступали за утвердженн€ ≥сторичноњ правди, за в≥дновленн€ рел≥г≥йноњ морал≥ та духовних ц≥нностей, за в≥льний розвиток украњнськоњ культури. ќсобливо це позначалос€ в «ах≥дн≥й ”крањн≥. ” 1959 р. було створено ”крањнський роб≥тничо-сел€нський (”–——). ѕроект њњ програми написав Ћевко Ћук'€ненко. Ќезабаром в≥н був засуджений до страти, але вирок зам≥нили 15 роками ув'€зненн€. ’арактерною ознакою дисидентства в ”крањну була й нац≥онально-просв≥тницька д≥€льн≥сть, €ка вже за час≥в Ћ. ЅрежнЇва поступово переросла в пол≥тичну боротьбу за права ≥ свободи людини. ”часники цього руху викривали злочини ≥снуючого ладу: репрес≥њ 30-х рок≥в, голодомор в ”крањн≥ 1932-1933 рр.., ¬ивезенн€ двох третин багатств республ≥ки за њњ меж≥ ≥ тому под≥бне. ” дисидентському рус≥ брали участь так≥ представники ≥нтел≥генц≥њ, €к ¬. ћороз, √. ќсадчий, ƒ. ≤ващенко, √. ћасютко, √. ќзерний, ≤. √натюк, √. Ѕаран, генерал ѕ. √ригоренко та ≥н «'€вилис€ заборонен≥ цензурою прац≥ " самвидаву ", €к≥ викривали ≥снуючу систему.

ќтже, сусп≥льно-пол≥тичне житт€ другоњ половини 50-х - початку 60-х рок≥в мала суперечливий характер. –еформаторськ≥ спроби наштовхувалис€ на агресивне оп≥р командно-адм≥н≥стративноњ системи. јле поступово зросталосв≥дом≥сть передовоњ частини сусп≥льства, що стало основою подальшоњ боротьби за демократизац≥ю сусп≥льства.

“естов≥ завданн€.

1. –озташуйте под≥њ, €к≥ в≥дбулис€ в ”крањн≥ прот€гом кв≥тн€ 1918 - лютого 1919 рр., у хронолог≥чн≥й посл≥довност≥:

1) утворенн€ ƒиректор≥њ ”Ќ–; 2) акт «луки ”Ќ– та «”Ќ–; 3) проголошенн€ «ах≥дноукрањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки; 4) прих≥д до влади гетьмана ѕ.—коропадського; 5) вступ б≥льшовицьких в≥йськ до  иЇва.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 557 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

1307 - | 1270 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.