Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 оли розпочалос€ ’отинське повстанн€ проти румунськоњ окупац≥њ?




2) с≥чень 1919 р.

’то очолив сформований ќ”Ќ-Ѕ нац≥ональний ур€д в≥дновленоњ ”крањнськоњ держави Ц ”крањнське державне правл≥нн€?

1) —.Ѕандера;

¬каж≥ть, хто очолював Ќародний рух за перебудову на момент його створенн€?

5) ≤.ƒзюба.

5.Ћ. ћ.  равчук був президентом ”крањни у:

а)1991-1994 рр.

Ѕ≥лет є _10_

ќхарактеризуйте воззТЇднанн€ ’отинщини, ѕ≥вденноњ Ѕессараб≥њ ≥ ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини з ”–—–.

ƒруга св≥това в≥йна розпочалас€ нападом Ќ≥меччини на ѕольщу 1 вересн€ 1939 р. ¬ичекавши певний час, 17 числа, рад€нськ≥ в≥йська вступили в меж≥ «ах≥дноњ ”крањни та «ах≥дноњ Ѕ≥лорус≥ ≥ швидко д≥йшли до л≥н≥њ розмежуванн€ з г≥тлер≥вц€ми. ѕри цьому Ћемк≥вщината ’олмщина потрапили до н≥мецькоњ зони. Ђ¬извольна м≥с≥€ї „ервоноњ арм≥њ зд≥йснювалас€ п≥д приводом захисту ЂЇдинокровних брат≥вї Ц украњнц≥в ≥ б≥лорус≥в в≥д чужоземного поневоленн€. Ћ≥кв≥дац≥ю ѕольщ≥ €к держави ознаменував сп≥льний рад€нсько-н≥мецький в≥йськовий парад, проведений 22 вересн€ у Ѕрест≥. “ак≥ сам≥ паради, що символ≥зували дружбу обох держав, в≥дбулис€ у ѕ≥нську й  овел≥.

“од≥ ж, 22 вересн€, було встановлено попередню демаркац≥йну л≥н≥ю м≥ж в≥йськами агресор≥в, а 28 числавоЇнно-пол≥тичний аль€нс, скр≥плений сум≥сними бойовими д≥€ми проти майже беззахисноњ ѕольщ≥, п≥дтвердивс€ новим договором Ц про дружбу ≥ кордон, котрий теж становив одну з найб≥льших державних таЇмниць ћоскви. Ќарком закордонних справ ¬. ћолотов, обірунтовуючи б≥льш н≥ж сумн≥вну переор≥Їнтац≥ю —–—–, привселюдно виголосив, що Ђне т≥льки безглуздо, а й злочинно вестиЕ в≥йнуЕ за знищенн€ г≥тлеризмуї.

11 лютого 1940 р. в ћоскв≥ була п≥дписана економ≥чна угода, зг≥дно з €кою Ќ≥меччина отримала в≥д —–—– 632 тис. т хл≥ба, 232 тис. т бензину, 23,5 тис. т бавовни, 50 тис. т марганцю, 900 кг платини тощо.

¬ √аличин≥ за умов окупац≥њ „ервоною арм≥Їю в жовтн≥ в≥дбулис€ вибори до рад, на €ких 93% голос≥в було в≥ддано за кандидат≥в, запропонованих з центру. —ес≥њ ¬ерховних рад ”–—– та —–—– у листопад≥ ухвалили закони про воззТЇднанн€ «ах≥дноњ ”крањни з ”–—–.

” таЇмному протокол≥ до договору 23 серпн€ 1939 р. йшла мова також про ≥нтереси —–—– стосовно ѕ≥вденного —ходу ™вропи. ¬ к≥нц≥ червн€ 1940 р. —–—–, скориставшись тиском Ќ≥меччини на румунський ур€д, зайн€в Ѕессараб≥ю, заселен≥ украњнц€ми територ≥њ Ѕуковини та румунський округ √ерца.

Ў≥сть центральних пов≥т≥в Ѕессараб≥њ п≥сл€ воззТЇднанн€ з частиною територ≥њ ћолдавськоњ ј–—– з переважно молдавським населенн€м утворили нову союзну республ≥ку Ц ћолдавську –—–. ѕ≥вн≥чна Ѕуковина ≥ ’отинський пов≥т Ѕессараб≥њ, де переважали украњнц≥, були обТЇднан≥ в „ерн≥вецьку область у склад≥ ”–—–. ƒва п≥вденн≥ пов≥ти Ѕессараб≥њ злилис€ в ≤змањльську область ≥ також ув≥йшли до ”–—–.

Ќаступним кроком у реал≥зац≥њ рад€нсько-н≥мецьких таЇмних угод, що безпосередньо стосувалис€ ”крањни, було приЇднанн€ Ѕессараб≥њ та ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини до —–—–. ” червн≥ 1940 р. —–—– висунув вимоги до –умун≥њ про передачу цих територ≥й –ад€нському —оюзу. –умун≥€, не здобувши п≥дтримки в≥д Ќ≥меччини, була змушена поступитис€.

ѕ≥сл€ виводу румунських в≥йськ 28 червн€ 1940 р. в Ѕессараб≥њ та ѕ≥вн≥чн≥й Ѕуковин≥ була встановлена рад€нська влада. ѕ≥вн≥чна Ѕуковина, а також ’отинський, јккерманський та ≤змањльський пов≥ти Ѕессараб≥њ були приЇднан≥ до ”–—–. Ќа ≥нш≥й територ≥њ Ѕессараб≥њ була створена нова союзна республ≥ка - ћолдавська –ад€нська —оц≥ал≥стична –еспубл≥ка.

ѕриЇднанн€ до ”–—– земель «ах≥дноњ ”крањни, ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини ≥ частини Ѕессараб≥њ було безпосередн≥м насл≥дком пакту ћолотова-–≥ббентропа. ÷€ угода була укладена в порушенн€ вс≥х норм м≥жнародного права. јле дл€ украњнського народу дуже велике значенн€ мало те, що майже вс≥ земл≥ ”крањни об'Їдналис€ в межах одн≥Їњ держави.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 394 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

1304 - | 1265 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.