Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“еритор≥ю €ких колишн≥х воЇводств охоплювала ”крањнська гетьманська держава за «бор≥вським договором;?

ј  ињвське, ѕод≥льське, Ѕрацлавське; *Ѕ.)  ињвське, „ерн≥г≥вське, Ѕрацлавське; Х

¬ ¬ олинське, „ерн≥г≥вське, ѕод≥льське; √ –уське,  ињвське, ¬олинське.

26. “итул "кн€з€ —армат≥њ та ”крањни, володар€ ¬≥йська «апорозькогої турецький султан надав:

јII. —ухов≥ю; ЅII. ƒорошенку; *в). ё. ’мельницькому; √ ≤. —амой€овичу.

27. —еред гетьман≥в ”крањњш ’”ѕ ст* гетьманами обох берег≥в ƒн≥праФ були:

а) Ѕ. ’мельницький, ≤.¬иговський, ё.’мельницький, ѕ ƒорошенко, ≤ —амойлович, ≤.ћазепа;

*б.) Ѕ.’мельницький, ≤.¬иговський, ѕ.ƒорошенко, ѕ.“етер€, ≤.—амойлович, ≤.ћазепа;

в) Ѕ.’мельницький, ≤.¬иговський, ѕ.“етер€, ≤.Ѕрюховецький, ё. ’мельницький, ѕ.ƒорошенко.

28. јндрус≥вське перемир'€ м≥ж –≥ччю ѕосполитою та ћосковським царством юридичне оформило: -

а) приЇднанн€ ”крањни до ћосковського царства;

*б.) под≥л ”крањни на польську Ч ѕравобережну' та московську Ч Ћ≥вобережну;

в) поверненн€ вс≥х земель ”крањни, кр≥м „ерн≥г≥вщини та «апор≥жж€, п≥д владу польського корол€. Х

29. —оратниками Ѕогдана ’мельницького у ¬извольн≥й в≥йн≥ украњнського народу були:

, а) ™рем≥€ ¬ишневенький, ћаксим  ривон≥с,.ћихайло  ричевський, ‘илон ƒжеджал≥й, ≤ван Ѕогун, ƒанило Ќечай, јдам  ис≥ль, —емен ¬исочан, √ригор≥й Ћ≥сницький,  ≥ндрат Ѕурл€й, —тан≥слав ћрозовицышй (ћорозенко);

б) ћаксим  ривон≥с, ћихайло  ричевський, ‘илон ƒжеджал≥й, ≤ван Ѕогун, ƒанило Ќечай, јдам  ис≥ль, √ригор≥й Ћ≥сницький,  ≥ндрат Ѕурл€й, —тан≥слав ћрозовицышй (ћорозенко);

в) ћаксим  ривон≥с, ћихайло  ричевський, ‘илон ƒжеджал≥й, ≤ван Ѕогун, ƒанило Ќечай, —емен ¬исочан, √ригор≥й Ћ≥сницький,  ≥ндрат Ѕурл€й, —тан≥слав ћрозовицький (ћорозенко);

г) ћаксим  ривон≥с, ћихайло  ричевський, ≤ван.Ѕогун, ƒанило Ќечай, јдам  ис≥ль, —емен ¬исочан,  ≥ндрат Ѕурл€й,

—тан≥слав ћрозовицький (ћорозенко), ћикола ѕотоцький;

*д.) ™рем≥€ ≤ ¬ишневський, ћаксим  ривон≥с, ‘илон ƒжеджал≥й, ≤ван Ѕогун, ƒанило Ќечай, √ригор≥й Ћ≥сницький,  ≥ндрат Ѕурл€й.

30. —уть √ад€цького договору: *ј.) ‘едерац≥€ ѕольщ≥, Ћитви та ”крањни.

Ѕ. ‘едерац≥€ ”крањни та ћосков≥њ.

¬. ѕротекторат “уреччини над ”крањною.

√. —оюз ”крањни з  римським ханством.

31. ѕро €кого гетьмана слова: Дѕад≥нн€ гетьманства... ознаменувало к≥нець нац≥онально-визвольноњ-в≥й≥ш та њњ поразку. Ѕула. л≥кв≥дована украњнська державн≥сть на ѕравобережж≥, ≥ ус≥ спроби њњ в≥дновити зазнали невдач≥.Ф

а)ё.’мельнинького; 6) ≤.¬иговського; *в) ѕ.ƒорошенка.

32. ¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть м≥ж пр≥звищами гетьман≥в ≥ назвами документ≥в, що з ними повТ€зан≥:

Ѕ- 1.1. ћазепа; ј Ђѕакти ≥ конституц≥њ ¬≥йська «апорозькогої;

в-2.1. —коропадський: Ѕ  оломацьк≥ статт≥;

г- 3. ƒ. јпостол; ¬ –ешетил≥вськ≥ етап≥;

а- 4. II. ќрлик. √ –≥шительн≥ пункти;

ƒ ѕере€славськ≥ статт≥.

33. ¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть м≥ж гетьманами за договорами, €к≥ вони п≥дписали:

ƒ- 1. ё. ’мельницький; ј  онотопськ≥ статт≥;

¬-2.1. Ѕрюховецький; Ѕ √лух≥вськ≥ статт≥;

Ѕ-3. ƒ. ћногогр≥шний; ¬ ћосковськ≥ статт≥;

ј-4.≤. —амойлович; √  оломацьк≥ статт≥;

ƒ ѕере€славськ≥ статт≥.

34.  онституц≥€ ѕ. ќрлика;

а) посилювала владу гетьмана ≥ перетворювала њњ на спадкову монарх≥ю;

б) обмежувала владу гетьмана;

в) вводила загальне виборче право дл€ козак≥в ≥ посполитих;

г) передбачала створенн€ загальноњ в≥йськовоњ –ади €к представницького органу в≥д усього козацтва;

*д.) розшир€лись повноваженн€ генерального суду, й обмежувала право судочинства гетьмана.

35. ѕравобережна ”крањна в склад≥ –еч≥ ѕосполитоњ наприк≥нц≥ XVI)Чна початку XVIII ст. була под≥лена на:

а)  ињвське, Ѕрацлавське, ¬олинське та ѕод≥льське воЇводства; на територ≥њ останнього перебували козацьк≥ полки;

б) „ерн≥г≥вське,  ињвське, ¬олинське та ѕод≥льське воЇводства; на територ≥њ першого перебували козацьк≥ полки;

*в.)  ињвське, Ѕрацлавське, ¬олинське та ѕод≥льське воЇводства; на територ≥њ першого перебували козацьк≥ полки.

36. ѕравл≥нн€ гетьманського ур€ду - це:

ј. колег≥альний орган, створений за наказом ѕетра ≤ дл€ управл≥нн€ √етьманщиЌою та збиранн€ податк≥в у царську казну;

Ѕ. контролюючий орган, створений гетьманом ƒ. јпостолом дл€ нагл€ду за д≥€льн≥стю ножовоњ та сотенноњ адм≥н≥страц≥й;

¬. нагл€довий орган, створений  атериною ѕ при гетьманськ≥й канцел€р≥њ  . –озумовського;

*√. колег≥альний орган, створений царицею јнною ≤оан≥вною дл€ управл≥нн€ √етьманщиною, що складавс€ з. представник≥в рос≥йського ур€ду та козацькоњ старшини.

37. ¬ останн≥й третин≥ ’”ƒ ст. дл€ в≥дродженн€ ѕравобережноњ ”крањни та “≥ убезпеченн€ в≥д татар ур€д –еч≥ ѕосполитоњ: а) орган≥зував переселенн€ туди польських сел€н ≥ рем≥сник≥в, надав њм п≥льги ≥ забезпечив зброЇю;

б) побудував на меж≥ ƒикого пол€ низку фортець;

*в.) погодивс€ на в≥дродженн€ козацтва ≥ видав "припов≥дц≥ листи" на право набирати полки..

38. як покаранн€ за "зраду" ≤.ћазепи та на пострах украњнц€м, рос≥йськ≥ в≥йська п≥д командуванн€м ќ.ћеншикова захопили й повн≥стю зруйнували: а)  ињв; *б.) Ѕатурин;, в) √лух≥в.

39. ¬перше украњнське  озацтво згадуЇтьс€ в даному джерел≥:

а. ¬ ѕочатков≥й монгольськ≥й хрон≥ц≥; б. ¬ словнику половецькоњ мови УCodex éiünarlieusТ

в. ¬ хрон≥ц≥ ћатв≥€ —трийковського; *г.) ¬ хрон≥ц≥ ћарт≥на ЅЇльського.

40, яка ≥з верс≥й походженн€ козацтва наведена: ¬иникненн€ козацтва пов'€зуЇтьс€ ≥з союзом кочових тюркомовних племен (печен≥ги, торки, берендењ та ≥нш≥), що в часи  ињвськоњ –ус≥ ос≥ли в басейн≥ р≥чки –ось ≥ ословТ€нилисьФ:

а. „орноклобуцька; *б.) ’озарська; в. јвтохтонна; г. “атарська

41. яку ≥з перемог Ѕ. ’мельницького сучасники пор≥внювали ≥з перемогою √анн≥бала п≥д  аннами;

*а.) Ѕитву п≥д Ѕатогом; б. Ѕитву п≥д ∆овтими водами; в. Ѕитву п≥д  орсунем; г. Ѕитву п≥д ѕил€вц€ми,

42. ѕочатком ≥снуванн€ украњнськоњ держави п≥д назвою √етьманщина, вважаЇмо:

а. ѕочаток повстанн€ п≥д проводом Ѕ.. ’мельницького;. *б.) ”кладенн€ перемир'€ п≥д «амост€м;,

в. ”кладенн€ ѕере€славських статей ≥з ћосков≥Їю. г. ”кладенн€ «бор≥вського договору,

43. –ос≥йсько-украњнський в≥йськовий союз, що постав п≥сл€ 1654 року був фактично зруйнований: :

а. Ќамаганн€м рос≥€н встановити контроль над збором податк≥в у √етьманщин≥;

*б.) ”кладенн€м ¬≥денського перемир'€;

в. Ќамаганн€м ћосков≥њ назначати власних воЇвод в украњнськ≥ м≥ста;

г. —уперечкою м≥ж ћосков≥Їю ≥ √етьманщиною за Ѕ≥лоруськ≥ земл≥.

44. ќсновн≥ положенн€ ™мського указу ќлександра њњ:

а) вживанн€ украњнськоњ мови обмежувалос€ лише театральними виставами та публ≥чними декларац≥€ми;

б) дозвол€лос€ навчанн€ в школах та друкуванн€ навчальноњ л≥тератури украњнською мовою, в усьому ≥ншому вживати украњнську мову заборон€лос€;

*в). заборон€лос€ виданн€ л≥тератури украњнською мовою, театральн≥ вистави та публ≥чн≥ декламац≥њ, навчанн€ в школах та вв≥з в –ос≥йську ≥мпер≥ю украњнськоњ л≥тератури.

45. ѕрограма —п≥лки ¬изволенн€ ”крањни 1914 року передбачала: а) створенн€ самост≥йноњ ”крањнськоњ республ≥ки;

*б.) створенн€ самост≥йноњ ”крањнськоњ держави з конституц≥йною монарх≥Їю;

в) розширенн€ автоном≥њ ”крањни в рамках јвстро-”горщини.

46. √асла "одна, Їдина, нерозд≥льна, в≥льна, самост≥йна ”крањна в≥д  арпат аж по  авказ" та "”крањна дл€ украњнц≥в'" вперше були проголошен≥ у: а) статт≥ "ћо€ спов≥дь" ¬.јнтоновича;

б) "ѕередньому слов≥ до Т√ромади" ћ.ƒрагоманова;

*в.) брошур≥ "—амост≥йна ”крањна" ћ.ћ≥хновського.

47. ” 1825 р. декабристи в ”крањн≥ мали чотири управи:

*а.)  ињвську, “ульчинську. ¬асильк≥вську та —лов'€нську в Ќовоград≥-¬олинському;

б) “ульчинську, ¬асильк≥вську,  ам'€нецьку та —лов'€нську в Ќовоград≥-¬олинському;

в)  ињвську,  ам'€нецьку, ѕолтавську та —лов'€нську н Ќовоград≥-¬олинському.

48. „лени  ирило- ћефод≥њвського братства розраховували реал≥зувати свою програмну мету шл€хом:

а) орган≥зац≥њ народних мас на революц≥йну збройну боротьбу;

*б.) тривалоњ ≥ наполегливоњ просв≥тницькоњ д≥€льност≥ й утвердженн€ христи€нськоњ етики;

в) провокуванн€ в≥йни з –ос≥Їю зах≥дноЇвропейських держав.

49. ¬ибер≥ть основн≥ заборонн≥ положенн€ таЇмного циркул€ру м≥н≥стра внутр≥шн≥х справ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ ѕ.¬алуЇва:

, а) друкуванн€ украњнською мовою шк≥льних та рел≥г≥йних видань;

б) театральн≥ вистави та публ≥чн≥ декламац≥њ украњнською мовою;

в) навчанн€ будь-€ких тильних дисципл≥н украњнською мовою;

г) вв≥з до –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ украњномовних твор≥в з -за кордону:

. д) проголошував, що "малороссийского €зыка не было, нет й быть не может".

50. Ќазиваючи √аличину "украњнським ѕ'ЇмонтомФ, нац≥ональне ор≥Їнтована ≥нтел≥генц≥€ останньоњ.третини XIXЧ початку XX ст. хот≥ла:

*а.) п≥дкреслити, що цей край може ≥ маЇ виконати роль плацдарму нац≥онального руху, стати дл€ украњнц≥в тим, чим був ѕТЇмонт дл€ ≥тал≥йц≥в; - -.'

б) нагадати, ≥до консерватизм та пров≥нц≥йн≥сть галичан можуть спричин€тис€ до таких же проблем дл€ нац≥онального руху, €к≥ колись ≥снували в ѕ'Їмонт≥;

в) переконати народ у тому, що цей край матиме в майбутньому таку ж славу, €ку маЇ ѕ'Їмонт - край високоњ осв≥ти, мистецьких, дос€гнешї та матер≥ального благополучч€. Х

51. ' ”крањнськ≥ парт≥њ,-адо т початку XX ст, д≥€ли на Ќаддн≥пр€нщин≥ (кр≥м ”Ќѕ), п≥дтримували:

*а.) вимогу нац≥онально-територ≥альноњ автоном≥њ ”крањни в федеративн≥й демократичн≥й –ос≥њ;

б) ≥дею автоном≥њ об'Їднаноњ ”крањни в склад≥.јвстро-”горщини;.. '

в) ≥дею пол≥тичноњ самост≥йност≥ ”крањни.

52. "якщо ви хочете бути посл≥довними демократами ≥ служити.народу, то мусите визнати, що б≥льш≥сть народу на ѕраво-. бережн≥й ”крањн≥ становл€ть украњнськ≥ сел€ни... ќтже, пол€ки-шл€хтич≥ мають перед судом сов≥ст≥ два виходи: або полюбити народ, серед €кого вони живуть, -перейн€тись його ≥нтересами, повернутись до його нац≥ональност≥ ≥ невтомною працею та любов'ю спокутувати те зло, що було завдано украњнському народов≥ њхн≥м класом, або залишитис€ у рол≥ визискувач≥в чужоњ прац≥ ≥ ворог≥в нац≥онального розвитку свого народу". “ак≥ погл€ди висловиї:

а). “.Ўевчешго у "ўоденнику";.

б) ѕ. ул≥ш у прац≥ " рашанка русинам ≥ пол€кам на ¬еликдень";

*в.) ¬.јнтонович у "ћоњй спов≥д≥", опубл≥кован≥й "ќсновою".

. 53.. ѕод≥л –ос≥њ на тринадц€ть федеративних штат≥в, два з €ких.,- „орноморський з≥ столицею в  иЇв≥ та ”крањнський з≥. столицею, в ’арков≥, зб≥галис€ з територ≥Їю колишн≥х √етьманщини ≥ —лобожанщини, передбачав(ла);.Х

*а.) " атехизис автоном≥ста" ¬.Ћукашевича; б) "–уська правда" ѕ.ѕестел€;. в) " онституц≥€" ћ.ћуравнова.

54. ”крањнська думська громада Ч це об'Їднанн€ депутат≥в-украњнц≥в;. Х

а) у ≤ та II ƒержавних думах –ос≥њ, в основу пол≥тичноњ платформи €кого була покладена ≥де€ незалежноњ ”крањни;

б) в≥д √аличини та Ѕуковини в ƒержавн≥й рад≥ јвстр≥њ, в основу пол≥тичноњ платформи була покладена ≥де€ соборност≥ украњнських земель;..... -.,.

*в.) у ≤ та ѕ ƒержавних думах –ос≥њ, в основу пол≥тичноњ платформи €кого була покладена ≥де€; автоном≥њ ”крањни в склад≥ федеративноњ –ос≥њ.

55. Ќазв≥ть перший украњномовний журнал у –ос≥йськ≥й держав≥:

а) Ђ ињвська старовинаї; б) Ђ–усалка ƒн≥строва€ї; в) Ђ’л≥боробї; *г.)Ђќсноваї; д) Ђ”крањнаї.

56. ќдн≥Їю з центральних ≥дей книги ёл≥ана Ѕакинського "”крањна irredentaФ ("ѕоневолена ”крањна") була:

а) ≥де€ федерал≥зму ”крањни та –ос≥њ;

б) ≥де€ федерал≥зму ”крањни та јвстро-”горщини;

*в.) ≥де€ пол≥тичноњ самост≥йност≥ ”крањни. Х

57. ≤ноземц€ми (сербами, н≥мц€ми, болгарами, греками, в≥рменами, рос≥€нами) в друг≥й половин≥ XVIIIЧперш≥й половин≥ XIX ст, були значною м≥рою залюднен≥ в≥льн≥ земл≥ губерн≥й:

а)  атеринославськоњ, „ерн≥г≥вськоњ, ѕолтавськоњ;

) “авр≥йськоњ, ’ерсонськоњ,  атеринославськоњ;,

в) ѕолтавськоњ, ’ерсонськоњ,  атеринославськоњ;

г)  атеринославськоњ, “авр≥йськоњ,  ињвськоњ;

д) ’ерсонськоњ,  ињвськоњ, ѕолтавськоњ.

58. ѕершим пол≥тичним украњнським часописом вважаЇтьс€ журнал; а) "ќснова"; б) "ѕравда"; *в.) "√ромада".

59. ¬каж≥ть назву першоњ украњнськоњ пол≥тичноњ парт≥њ, створеноњ 1890 р. у √аличин≥:

ј ”крањнська нац≥онально-демократична парт≥€; Ѕ ”крањнська соц≥ал-демократична парт≥€:

*¬.) –усько-”крањнська радикальна парт≥€; √ ”крањнська народна парт≥€.

60. ¬каж≥ть, де проходив кордон украњнських земель напередодн≥ в≥йни м≥ж јвстро-”горщиною та –ос≥Їю:

а)р. ѕрут: б)  арпатськ≥ гори: в) р. ѕ≥вденний Ѕуг: *г.) «бруч: д) л≥н≥њ Ћуцьк-черн≥вц≥

61. ѕ≥д час окупац≥њ √аличини в роки першоњ св≥товоњ в≥йни рос≥йський ур€д проводив тут;

а) пол≥тику, спр€мовану на п≥дтримку нац≥онального руху пол€к≥в та украњнц≥в. Ќ≥мц≥, а також своњ визнавалис€ "неблагонад≥йними";

б) пол≥тику, €ка не мала ч≥тко визначених нац≥ональних пр≥оритет≥в, однак в умовах воЇнного часу д≥€льн≥сть ус≥х нац≥ональних орган≥зац≥й була заборонена;

*в.) пол≥тику, метою €коњ було запровадженн€ в житт€ м≥сцевого населенн€ "русских начал". « адм≥н≥страц≥Їю сп≥впрацювали лише москвоф≥ли, украњнц≥ разом з н≥мц€ми та Ївре€ми були визнан≥ "неблагонад≥йними".

62. який базовий принцип державотворенн€ визначив ¬сеукрањнський нац≥ональний конгрес (ї5-8 кв≥тн€ 1917 р.)?

а) самост≥йна, в≥льна суверенна держава украњнського народ}';

*б.) нац≥онально-територ≥альна автоном≥€ ”крањни у склад≥ майбутньоњ –ос≥йськоњ федеративноњ республ≥ки;

в) нац≥онально-культурна автоном≥€ ”крањни у склад≥ майбутньоњ федерац≥њ слов'€нських держав.

63. Ќа початку 1917 р. позиц≥€ ÷ентральноњ –ади щодо створенн€ украњнськоњ арм≥њ пол€гала в тому, що;

а) принципово заперечувала необх≥дн≥сть створен≥м украњнських в≥йськових частин та виступила проти тих, хто ≥н≥ц≥ював цей процес;

б) чинила оп≥р процесов≥ створенн€ украњнськоњ арм≥њ, оск≥льки бо€лас€, що це негативно вплине на нам≥р рос≥йських пол≥тичних к≥л надати ”крањн≥ автономно, намагалас€ не п≥дтримувати зв'€зки з≥ створеними украњнськими полками;

*в.) спочатку не погоджувалас€ на створенн€ украњнськоњ арм≥њ, вважаючи, що це зашкодить отриманню ”крањною автоном≥њ "лег≥тимним шл€хом". ќднак, коли так≥ п≥дрозд≥ли виникли, вона вз€ла њх п≥д св≥й контроль, створивши ¬≥йськовий генеральний ком≥тет;

г) виступила ≥н≥ц≥атором створенн€ украњнських в≥йськових п≥дрозд≥л≥в. « ц≥Їю метою вона утворила ¬≥йськовий генеральний ком≥тет, €кий безпосередньо керував справою.

 

64. „ортк≥нська офензива Ч це:

а) наступ в≥йськ ƒиректор≥њ на позиц≥њ ƒеп≥к≥па, €кий розпочавс€ поблизу „орткова на “ерноп≥льщин≥;

б) наступ пол€к≥в на в≥йська «”Ѕ–, €кий завершивс€ розгромом ”“ј поблизу „орткова

*в.) наступ ”√ј на польськ≥ в≥йська що розпочавс€ п≥д „ортковом ≥ дав змогу тимчасово в≥двоювати значну частину захопленоњ пол€ками територ≥њ «”Ќ–.

65. јкт злуки вс≥х украњнських земель в Їдину незалежну ¬елику —оборну ”крањну був виголошений св€тковим ”н≥версалом 22 с≥чн€ 1919 р. у  иЇв≥. яка його подальша дол€:, - -

а) д≥€в до моменту зак≥нченн€ громад€нськоњ в≥йни ≥ включенн€ сх≥дноњ частини ”крањни до складу –ад€нського,—оюзу.у 1922 р.

*б.) припинив свою д≥ю за р≥шенн€м украњнськоњ делегац≥њ у березн≥ 1921 р. на мирних переговорах м≥ж ѕольщею ≥ –ос≥Їю у –из≥,

в) був в≥дм≥нений антиокупац≥йним ман≥фестом ур€дом «”Ќ– у березн≥ 1923 р.

г) перестав бути чинйим-через, денонсац≥ю його ур€дом ™.ѕетрушевича («”Ќ–) наприк≥нц≥-1919 р,- ■ - ■ ■■Х? -

д) втратив свою чинн≥сть через наступ рад€нських в≥йськ проти об'Їднаноњ польсько-украњнськоњ арм≥њ в липн≥-сернп≥ 1920 р.

66. ÷ентральна –ада стосовно жовтневих под≥й 1917 р. у ѕетроград≥ та приходу до влади в –ос≥њ б≥льшовик≥в зайн€ла таку позиц≥ю:

а) ц≥лковито п≥дтримала збройний переворот у ѕетроград≥, €кий з точки зору украњнц≥в повалив.- онтрревол≥оц≥йний “имчасовий ур€д;

б) р≥шуче засудила д≥њ б≥льшовик≥в, вбачаючи в них загроз}Т своЇму впливу в ”крањн≥;...:

*в.) спочатку зайн€ла доброзичливу позиц≥ю стосовно б≥льшовицького ур€ду, але з часом зм≥нила њњ на негативну, зрозум≥вши, що б≥льшовики не збираютьс€ н≥ з ким д≥литис€ своЇю владою; -

г) спочатку була вороже налаштована до захопленн€ влади б≥льшовиками, але зрозум≥вши, що вони спри€тимуть вт≥ленню ≥дењ автоном≥њ ”крањни, зм≥нила своЇ ставленн€ до них на доброзичливе.

67. ”р€д рад€нськоњ –ос≥њ оф≥ц≥йно виправдовував, наступ рад€нських в≥йськ на ”крањну наприк≥нц≥ листопада 1918 р.:

а) соц≥ал≥стичною революц≥Їю в Ќ≥меччин≥, що вибухнула в листопад≥ 1918 р.;

б) наростанн€м широкого повстанського руху в ”крањн≥ проти √етьманату;

в) зверненн€м украњнських опозиц≥йних парт≥й до ур€ду –—‘–– з проханн€м допомогти у боротьб≥ за в≥дновленн€ демократичноњ влади в ”крањн≥;

*г.) анулюванн€м ур€дом –—‘–– Ѕрестського миру з Ќ≥меччиною.

68. «а результатами мирних переговор≥в у Ѕрест-Ћитовську (к≥нець 1917Чпочаток 1918 рр.) зах≥дноукрањнськ≥ земл≥:

а) мали ув≥йти до складу ”Ќ–;

б) залишалис€ у склад≥ јвстро-”горщини;

в) передавалис€ п≥д юрисдикц≥ю ѕольськоњ держави;

*г.) јвстро-”горщина та Ќ≥меччина зобов'€зались передати ”крањнськ≥й Ќародн≥й –еспубл≥ц≥ б≥льшу частину ’олмщ≥ши та ѕ≥дл€шш€, а ≥ншим зах≥дноукрањнським земл€м було об≥ц€но надати автоном≥ю на правах коронного краю у.склад≥ јвстро-”горщини;

д) јвстро-”горщина та Ќ≥меччина зобовТ€залис€ передати б≥льшу частину ’олмщини та ѕ≥дл€шш€ ѕольщ≥, а ≥ншим зах≥дноукрањнським земл€м було об≥ц€но надати автоном≥ю у склад≥ ”Ќ–.

69. «имовий пох≥д 1919 р. Ч це:

а) операц≥€ украњнських арм≥й з визволенн€ ѕравобережноњ ”крањни в≥д „ервоноњ арм≥њ у 1919 р.;

б) д≥њ украњнських в≥йськ з визволенн€  иЇва у 1919 р.;

*в.)) п'€тим≥с€чний рейд украњнських в≥йськ по тилах ден≥к≥нськоњ та „ервоноњ арм≥й у 1919-1920 рр..

70. «а  онституц≥Їю 1919 р. ”—–– вважалас€: а) незалежною суверенною державою;

*б.) федеративного (автономною) частиною –—‘––:

а) нев≥д'Їмною складовою частиною –—‘–– на правах губерн≥њ.

71. ѕро €ку в≥йну писав ћ, √рун≥евсмшй таке? "..¬≥йна б≥льшовик≥в з ”крањною р≥шуче поставила хрест вад ц≥Їю ≤деолог≥Їю, розв'€зала моральн≥ вузли, €к≥ могли в ч€њх-небудь очах звТ€зувати украњнц€ з московським громад€нином спец≥ально. ÷€ в≥йна дала почутт€ права керуватис€ в своњх в≥дносинах до ћосковщини Їдино добром украњнського народу, а не €кимсь ≥нтересом сп≥льноњ революц≥њ, сп≥льноњ культури, сп≥льноњ в≥тчизни. -я, €к науковець та ≥сторик, вважаю таке визволенн€ в≥д "папського обов'€зкуї супроти ћосковщини надзвичайно важливим ≥ ц≥нним..ї.

*а.) першу рад€нсько-украњнську; Ѕ другуТ рад€нсько-украњнську; ¬ "ѕерший зимовий пох≥дї; √ "ƒругий зимовий пох≥дї

72. «гадко з –изьким мирним договором, п≥дписаним м≥ж рад€нськоњї –ос≥Їю та ѕольщею в-березн≥ 1921 р.:

а≥ ’олмщина, ѕ≥дл€шш€. «ах≥дна ¬олинь ≥ «ах≥дне ѕол≥сс€, а також —х≥дна √аличина входили де складу ”крањнськоњ рад€нськоњ республ≥ки.; ≥нш≥ частини ѕравобережж€ в≥д≥йшли до ѕольщ≥;

*б); —х≥дна √аличина залишалас€ за ѕольщею, кр≥м нього, до складу ѕольщ≥ в≥дходили ’олмщина, ѕ≥дл€шш€, «ах≥дна ¬олинь ≥ «ах≥дне ѕол≥сс€, ≥нш≥ частини ѕравобережж€ вв≥йшли до складу ”—––;

в) —х≥дна √алнчина залишалас€ за ѕольщею, кр≥м цього, до складу ѕольщ≥ в≥дходили ’олмщина, ѕ≥дл€шш€, «ах≥дна ¬олинь-≥ «ах≥дне ѕол≥сс€, ≥нш≥ частини ѕравобережж€, а також «акарпатт€ та Ѕуковина вв≥йшли до складу ”—––.

73. як≥ потенц≥йно опозиц≥йн≥ режиму сили охоплювали так зван≥ ДухилиФ:

а) Дхвильовим"; б) ДволобуЇвщина"; в).Дшумськ≥зм"; г) Дскрипник≥визм".

б 1) стару лен≥нську гвард≥ю; г2) наукову ≥нтел≥генц≥ю; в3. прац≥вник≥в державного ≥ парт≥йного апарату; а4.творчу ≥нтел≥генц≥ю.

74. ¬каж≥ть президента  арпатськоњ ”крањни: а) ™. ѕетрушевич;б) ј. Ўептицькш≥;(в))ј. ¬олошин; г) ј. Ѕрод≥й.

75. ¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть м≥ж украњнськими територ≥€ми та державними й адм≥н≥стративними утворенн€ми, €ким вони п≥дпор€дковувалис€ за р≥шенн€м н≥мецького окупац≥йного режиму в 1941 р,:

а) губернаторство "“ранен≥стр≥€" у склад≥ –умун≥њТ в 1) «акарпатська ”крањна;

б) дистрикг Т√аличина" в склад≥ √енерального губернаторства. г 2) „ерн≥г≥вщина, —умщина, ’арк≥вщина, ƒонбас;

в) в склад≥ ”горщини а.3 ќдещина, п≥вдень-¬≥нниччини, частина ћиколањвщини;

г) п≥д контролем н≥мецького в≥йськового командуванн€ (вермахту) б 4) зах≥дноукрањнськ≥ земл≥;

76. —тавленн€ нацистського кер≥вництва Ќ≥меччини до ќ”Ќ у 1939Чперш≥й половин≥ 1941 р. пол€гало и тому, що воно:

Ха) погоджувалось на сп≥впрацю з ќ”Ќ, спод≥ваючись використати њњ в боротьб≥ проти —–—–;

*б) не погоджувалос€ на сп≥впрацю з ќ”Ќ, бо категорично в≥дкидало ≥дею украњнськоњ державност≥;

в) поставило розв'€занн€ питанн€ про сп≥впрацю з ќ”Ќ у залежн≥сть в≥д переб≥гу воЇнних, под≥€ на —х≥дному фронт≥,- а саме: передбачало сп≥впрацю з ќ”Ќ, €кщо потр≥бно буде залучити додатков≥ сили дл€ перемога над рад€нською арм≥Їю.

77. 3-≤ вступом рад€нських в≥йськ на територ≥ю, що в 1943-1944- рр. контролювалас€ ”≤≤ј, кер≥вництво ќ.”Ќ-”ѕј:

а) припинило воЇнн≥ д≥њ проти рад€нськоњ арм≥њ;

б) прагнучи продовжувати боротьбу проти б≥льшовицьких окупант≥в, п≥шло на дос€гненн€ угоди про сп≥вроб≥тництво з.нацистами, а збройн≥ загони ”ѕј влилис€ в н≥мецьку регул€рну арм≥ю;.. Х

*в)-продовжило самост≥йну боротьбу за незалежн≥сть ”крањни, сформувавши дл€ цього новий позапарт≥йний кер≥вний орган Ч ”крањнську головну визвольну раду.

78. «а €ку битву на територ≥њ ”крањни з роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни 2438 воњн≥в рад€нськоњ арм≥њ отримали званн€ √еро€ –ад€нського —онму б≥льше, н≥ж за будь-€ку ≥ншу битву ц≥Їњ в≥йни?

ј  орсунь-ўевченк≥вську операц≥ю; *б.)  урську битву; ¬ "Ѕитву за-ƒн≥прої; √ ’арк≥вську операц≥ю.

79. ¬ чому пол€гав зм≥ст —екретного протоколу, що €вл€в собою додаток до ѕакту –иббентроп€-ћолотова, укладеного 23 серпн€ 1939 р.? а) —–—– ≥ Ќ≥меччина домовились про взаЇмодопомогу на випадок в≥йни;

б) визначили конкретну дату нападу на ѕольщу; ■. '

*в) домовились про ненапад;

г) уклали угоду про розпод≥л сфер впливу в ™вроп≥.

80. ћ≥сто, €ке було столицею  арпатськоњ ”крањни: ј ”жгород; *в.) ’уст; б. ћукачеве; √ –ах≥в.

81. јкт проголошенн€ в≥дновлена€ ”крањнськоњ держави н≥мецьке парт≥йно-державне кер≥вництво:

■ а) схвалило, а д≥њ член≥в ќ”Ќ-Ѕ щодо формуванн€ украњнського нац≥онального ур€ду у Ћьвов≥ п≥дтримало. Ќ≥меччина погодилас€ надати ”крањн≥ незалежн≥сть, а також спри€ти створенню украњнськоњ арм≥њ на основ≥ батальйон≥в "Ќахт≥галь" ≥ "–олаид";

*б.) -зустр≥ло неприхильне, однак змушене було змиритис€, оск≥льки д≥њ ќ”Ќ-Ѕ отримали широку п≥дтримку населенн€ ”крањни;

в) засудило, ур€д. я.—тецька був роз≥гнаний, батальйони "Ќахт≥галь" ≥ "–олаидФ розпущен≥, розпочалис€ масов≥ репрес≥њ проти член≥в ќ”Ќ-Ѕ;

82. «ах≥дноукрањнське населенн€;

*а.) загалом спочатку з ентуз≥азмом та над≥Їю зустр≥чалоХ рад€нську арм≥ю, в €к≥й вбачало визволительку в≥д фашистськоњ невол≥, проте досить швидко зм≥нило своЇ ставленн€ з позитивного на негативне, адже разом з рад€нськими в≥йськами на зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ прийшли насильство, експропр≥ац≥€, колектив≥зац≥€, масов≥ репрес≥њ; - -

б) по-р≥зному поставилос€ до по€ви рад€нських в≥йськ. “ак, пол€ки вбачали в них окупант≥в, а украњнц≥ рад≥сно зустр≥чали „ервону арм≥ю, бо вважали, що њњ прих≥д несе визволенн€ в≥д фашистськоњ невол≥, а також реал≥зуЇ мр≥ю про зТЇднанн€, украњнських земель. ќднак ≥ њхнЇ ставленн€ досить швидко зм≥нилос€ на протилежне, адже- разом з „ервоного арм≥Їю на зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ прийшли рад€нськ≥ пор€дки, експропр≥ац≥€, колектив≥зац≥€, масов≥ репрес≥њ;

в) спочатку з недов≥рою поставилос€ до рад€нськоњ арм≥њ, поза€к бо€лос€ репрес≥й та насильства, однак швидко зм≥нило своЇ ставленн€ з негативного на позитивне, оск≥льки рад€нська влада вс≥л€ко намагалас€ задовольнити ус≥ його демократичн≥ прагненн€ та свободи.

83. ѕ≥дп≥лл€ ќ”Ќ ви€вилос€ значно п≥дготован≥шим до в≥йни, н≥ж рад€нський партизанський рух та рад€нське п≥дп≥лл€. ƒе по€снюЇтьс€ тим, що:

*а.))ќ”Ќ пов'€зувала над≥њ на в≥дродженн€ державноњ незалежност≥ ”крањни з другою св≥товою в≥йною, том}Т активно до нењ готувалас€. –ад€нське державне кер≥вництво ор≥Їнтувалос€ на веденн€ в≥йни на чуж≥й територ≥њ, атому не подбало про орган≥зац≥ю п≥дп≥лл€:

б) ќ”Ќ до збройноњ боротьби готувалас€ при п≥дтримц≥ н≥мецького командуванн€, €ке спод≥валос€ використати з часом украњнськ≥ п≥дрозд≥ли в наступн≥й в≥йн≥. —–—– не мав змоги у м≥жвоЇнн≥ роки подбати про орган≥зац≥ю оборони з допомогою цив≥льного населенн€;

в) кер≥вництво ќ”Ќ напередодн≥ в≥йни прид≥л€ло багато уваги створенню опорних пункт≥в дл€ п≥дп≥льноњ роботи в

”крањн≥, добирало кадри та заручилос€ п≥дтримкою м≥сцевого населенн€. ¬се це було про≥гноровано рад€нською владою, €ка вважала, шо найменше заз≥ханн€ з боку агресора на першу в св≥т≥ соц≥ал≥стичну державу повинно викликати масове п≥днесенн€ патр≥отизму' населенн€, €ке самост≥йно орган≥зуЇ партизанський оп≥р ворогов≥.

84. яка украњнська сусп≥льно-громадська установа була визнана н≥мецькою окупац≥йною владою ≥ зум≥ла використати сп≥вроб≥тництво з н≥мецькою адм≥н≥страц≥Їю в ≥нтересах украњнства? а) украњнський ур€д на чол≥ з я. —тецьком;

б) ”крањнський ÷ентральний  ом≥тет на чол≥ з ¬.  уб≥йовичем;

*в.) ”крањнська Ќац≥ональна –ада на чол≥ з  . Ћевицьким.

85. ѕричиною виникненн€ в украњнському рус≥ ќпору двох теч≥й було (ли):

а) ставленн€ його учасник≥в до окупац≥йних в≥йськ: одн≥ погоджувалис€ на сп≥впрацю, ≥нш≥ - н≥;

б) розб≥жност≥ в погл€дах на методи боротьби: одн≥ виступали за пасивн≥ методи боротьби - саботаж, невиходи на роботу тощо, ≥нш≥ Ч в≥ддавали перевагу' збройним методам;

*в))погл€ди щодо державного статусу ”крањни п≥сл€ зак≥нченн€ в≥йни: залишитьс€ ”крањна у склад≥ —–—– чи стане незалежною нац≥ональною державою.

86. ѕершою формально задекларованої парт≥Їю стала:

а) ”крањнська христи€нсько-демократична; б) ”крањнська нац≥ональна парт≥€;

в) ”крањнська республ≥канська парт≥€; *г.) ƒемократична парт≥€ ”крањни.

87. Ќа другий день п≥сл€ ¬сеукрањнського референдуму про визнанн€ незалежноњ ”крањни оголосили:

а) Ћатв≥€ ≥ Ћитва; *б.)  анада ≥ ѕольща.; в) ”горщина; г) —Ўј ≥ јргентина,

88. «а своњм ставленн€м до визначенн€ основних принцип≥в пол≥тичного та економ≥чного розвитку ”крањни пол≥тичн≥ нарт≥? ≥Ѓ орган≥зац≥њ, створен≥ в 1990-1991 рр,, були умовно под≥лен≥ пол≥тологами.на "правих", "центрист≥в" та "л≥вихФ-;Х ■

а) "прав≥" закликали до консервац≥њ колишн≥х комун≥стичних пор€дк≥в у крањн≥, "центристи" заперечували можлив≥сть реформуванн€ соц≥ал≥стичного сусп≥льного ладу, вимагали негайного переходу до його реформ у пол≥тичн≥й сфер≥, а "л≥в≥" п≥дтримували пол≥тику ћ. √орбачова на побудову "гуманного соц≥ал≥зму"; ■

б) "праворадикалы" заперечували можлив≥сть реформуванн€ соц≥ал≥стичного сусп≥льного ладу, вимагали негайного переход)' до його реформ у пол≥тичн≥й сфер≥ на засадах в≥дкритого громад€нського сусп≥льства, "центристи" п≥дтримували погл€ди та пол≥тику ћ.√орбачова на побудову "гуманного соц≥ал≥зму", а "л≥ворадикали" Ч закликали до консервац≥њ колишн≥х

комун≥стичних пор€дк≥в у крањн≥;

*вЕ])"прав≥Ф п≥дтримували пол≥тику ћ. √орбачова на побудову "гуманного соц≥ал≥зму", "центристи" закликали до консервац≥њ колишн≥х комун≥стичних пор€дк≥в у крањн≥, а "л≥в≥" заперечували можлив≥сть реформуванн€ соц≥ал≥стичного сусп≥льного ладу, вимагали негайного переходу до реформ у пол≥тичн≥й сфер≥.

89. ƒекларац≥€ "ѕро державний суверен≥тет ”крањни" передбачала:

а) проголошенн€ повного економ≥чного суверен≥тету республ≥ки, натом≥сть у розв'€занн≥ питань внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањна залишалас€ залежною в≥д загальносоюзного центру;

б) проголошенн€ повного економ≥чного суверен≥тету республ≥ки, а також передана€ њњ державним органам функц≥й з кер≥вництва внутр≥шньопол≥тичним житт€м, питанн€ зовн≥шньоњ пол≥тики залишались у компетенц≥њ загальносоюзних орган≥в;

*в)) проголошенн€ н≥чим не обмеженого нац≥онально-державного суверен≥тету ”крањни, що на практиц≥ означало право па самост≥йний внутр≥шньопол≥тичний та економ≥чний розвиток, а також р≥вноправн≥сть у зовн≥шньопол≥тичних в≥дносинах.

90. ” 1992 р. ѕрезидент Ћ. равчук зд≥йснив спробу реформувати рад€нську систему влади з метою удосконаленн€ структури виконавчоњ владноњ вертикал≥ на м≥сц€х, суть €коњ пол€гала у:

а) л≥кв≥дац≥њ м≥сцевих –ад народних депутат≥в, передавш≥ њхн≥х.функц≥й обласн≥й державн≥й адм≥н≥страц≥њ;

*б) запровадженн€, в ус≥х област€х ”крањни посади представник≥в ѕрезидента, над≥лених функц≥€ми верховноњ виконавчоњ влади;

*в) передан≥ головам, обласних –ад народних депутат≥в функц≥й гол≥в., державноњ обласноњ адм≥н≥страц≥њ,

91. ѕарт≥йно-пол≥тична система ”крањни в перш≥ роки п≥сл€ проголошенн€ незалежност≥ характеризувалас€:

*а.)виникненн€м значноњ к≥лькост≥ нових пол≥тичних парт≥й, €к≥, за поодинокими вин€тками, не мали масо то характеру ≥ не в≥д≥гравали пом≥тноњ рол≥ в пол≥тичному житг≥ крањни;

б) кризою пол≥тичних парт≥й, що ≥снували у 1990-1991 рр. ƒо кризи спричинилас€ вичерпан≥сть њхньоњ програмноњ мети.

”крањна здобула незалежн≥сть, була л≥кв≥дована багатопарт≥йн≥сть та в≥дновлена однопарт≥йна система, при €к≥й пров≥дну роль у сусп≥льств≥ в≥д≥гравала так звана парт≥€ влади;

*в) виникненн€м значноњ к≥лькост≥ пол≥тичних, парт≥й, д≥€льн≥сть €ких мала масовий характер ≥ суттЇво впливала на пол≥тичн≥ под≥њ в крањн≥;

г) перебудовою багатопарт≥йноњ системи в двопарт≥йну-', при €к≥й пров≥дну роль у сусп≥льств≥ в≥д≥грають  омпарт≥€ ”крањн≥: та Ќародний р)х ”крањни.

92. ¬каж≥ть, €к≥ м≥ста зТЇднав Ђживий ланцюгї 21 с≥чн€ 1990 року:

а)  ињї Ч ƒонецьк: *б)) ињв Ч Ћьв≥в; в) Ћьв≥в ■Ч ƒонецьк: г) „ерн≥г≥в Ч —≥мферополь.

93. ѕроблема €дерного роззброЇнн€ дл€ нашоњ держави була розв'€зана так:

*а))”крањна повн≥стю в≥дмовилас€ в≥д €дерноњ зброњ, ратиф≥кувала догов≥р —“ј–“-1, а також приЇдналась де ƒоговору про нерозповсюджењш€ €дерноњ зброњ;

б) ”крањна в≥дмовилась в≥д стратег≥чного €дерного озброЇнн€, ратиф≥кувавши догов≥р —“ј–“-1, вт≥м залишила в своЇму збройному' арсенал≥ ≥нш≥ 'вйди €дерноњ зброњ, збер≥гати статус €дерноњ держави:

в) ”крањна залишилас€ €дерною державою, однак њњ майбутн≥й вступ до Ќј“ќ означатиме передачу €дерного озброЇнн€ в розпор€дженн€ Ївропейських миротворчих сил.

94.√оловою ¬ерховноњ –ади ”крањни був у:

1) 1991-1994, 2000-2002-Ѓ.. а) ¬. Ћитвин

2) 1994-1998, 2006-2007 ррг б) ќ.ћороз

3) 1998-1999 рр. в)ќ.“каченко

4) 2002-2006,2009-2010 рр. ■ г) ≤.ѕлющ

95.«г≥дно з чинною  онституц≥Їю, ”крањна Ї:

а) парламентською республ≥кою; *б.) парламентсько-президентською республ≥кою;

в) президентською республ≥кою; г) дрезидентсько-парламенгською республ≥кою.

96.  оли було запроваджено нац≥ональну валюту ”крањни? ј 1991 р.; ¬ 1994 р.;. Ѕ 1992 р.; *г.1996

97. Ќа чому, кр≥м  онституц≥њ ≥ јкту проголошенн€.незалежност≥ ”крањни, урочисто прис€гав ƒ.  равчук?

ј " обзарї; Ѕ " нига бутт€ украњнського народуї; (в) ѕересопницьке ™вангел≥Ї; √ ќстрозька Ѕ≥бл≥€

98. ¬ €кому роц≥ в≥дбувавс€ студентський пол≥тичний ст райк, њдо згодом отримав назву "революц≥€ на гран≥т≥ї?

ј 1988 р.; *в.)1990 р.; Ѕ 1989 р.; √1991 р.

99. ¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть м≥ж датами ≥ законодавчими актами:

г1. 28 жовтн€ 1989 р; б2. 16 лирн€ 1990 р.; в3. 24 серпн€ 1991 р.; ј 4. 1 грудн€ 1991 р.;
ј ¬сеутфањнський референдум на п≥дтвердженн€ јкту проголошенн€ незалежност≥ ”крањни; Ѕ ƒекларац≥€ про державний суверен≥тет ”–—–;

¬ јкт проголошенн€ незалежност≥ ”крањни;

√ «акон про мови в ”крањнськ≥й ”–—–. " '

100. ¬≥дсоток виборц≥в* що проголосували першого √рудн€ 1991 р. за незалежн≥сть ”крањни:

а) понад 60%; в) б≥льше 80%; б) б≥льше.70%; *г) б≥льше 90%.



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
»нтерпретаци€ (расшифровка) к тесту жизнестойкости. | “ема Ђћир птицї - с 26 - 30сент€бр€
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 686 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1350 - | 1315 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.126 с.