Юридична колізія: поняття, види. Колізійні норми права. Способи вирішення юридичних колізій.

Юридическая коллизия – это противоречие друг другу формально действующих правовых актов, регулирующих одни и те же общественные отношения (относящиеся к одним и тем же вопросам)

Юридическая коллизия создает в правоприменительной практике проблему выбора правового акта, необходимого для применения в данном конкретном случае, ставит вопрос о выборе одного правового акта из числа претендующих на регулирование данного вопроса.

Среди возможных юридических коллизий, прежде всего, различают следующие их виды:

Между Конституцией (Основным Законом) и всеми иными актами.
Применяется Конституция (согласно п.3.ст.8 Конституции Украины, нормы Конституции Украины являются нормами прямого действия.)

Между актами различных органов.

Применяется акт большей юридической силы (например, если закону противоречит подзаконный акт).

Между актами одного органа.

Применяется акт, изданный позднее (издание нового акта не всегда сопровождается одновременной отменой устаревшего акта).

Между законом и подзаконным актом.

Применяется закон.

Между подзаконными актами вышестоящего и нижестоящего органа (в порядке подчиненности).

Применяется акт вышестоящего органа.

Вышеуказанные противоречия (столкновения) нормативных актов нередко обозначаются термином «коллизия законов».

Коллизионная норма права – это норма, которая разрешает коллизии между правовыми актами данного государства или между законами различных государств.

Совокупность внутригосударственных коллизионных норм составляет так называемое «внутреннее» коллизионное право. Совокупность норм, разрешающих коллизии между законами различных государств составляет так называемое «внешнее» коллизионное право, являющееся частью международного частного права.

 

Підзаконні нормативно-правові акти органів влади: поняття, класифікація.

Поняття та види підзаконних нормативно-правових актів

Підзаконний нормативно-правовий акт — це документ, який видається компетентним органом або посадовою особою на підставі закону, відповідно до нього, для конкретизації та виконання законодавчих приписів та містить норми права.

Підзаконність цих актів не означає їх меншу юридичну обов'язковість. Вони мають необхідну юридичну силу, але вона не має всезагальності та верховенства, притаманної законам. Юридична сила залежить від статусу органів держави, характеру та призначення цих актів.

Класифікацію підзаконних нормативно-правових актів можна здійснювати за такими критеріями:

1. За суб'єктами видання:

• акти нормативного характеру законодавчого органу (постанови);

• акти глави держави (укази, розпорядження);

• акти уряду (постанови, розпорядження);

• акти керівників міністерств, центральних органів виконавчої влади (накази, рішення, вказівки);

• акти органів місцевого самоврядування (рішення, нормативні ухвали);

• акти адміністрації підприємств, установ, організацій (нормативні накази, інструкції) тощо.

2. Залежно від характеру норм (первинні чи вторинні):

• містять первинні норми, що встановлюють загальні основи правового регулювання (можуть видаватися безпосередньо на основі Конституції):

— акти (укази і розпорядження) глави держави;

— акти (постанови) нормативного характеру законодавчого органу;

— акти (постанови і розпорядження) уряду;

• містять вторинні норми, які розкривають і конкретизують первинні норми, приймаються на їх основі та спрямовані на їх виконання (відомчі акти).

Вони мають внутрішнє відомче значення:

— видаються з питань, що віднесені виключно до їх компетенції (міністерства, комітету, фонду та ін.);

поширюються на осіб, які входять до сфери їх ведення, тобто до системи управлінської, службової, дисциплінарної підлеглості цих відомств.

3. За юридичною силою:

• загальні — поширюються на всю територію та населення держави, наприклад постанови уряду;

• відомчі — поширюються на певну сферу суспільних відносин, як акти міністерств, державних комітетів;

• місцеві — чинні на території певної адміністративно-територіальної одиниці, наприклад, акти місцевих органів виконавчої влади;

• локальні — регламентують діяльність конкретних підприємств, установ, організацій і поширюються на їх працівників, наприклад, акти адміністрації підприємства.