| 1. | Журнал обліку прийому хворих в стаціонар | 001/о |
| 2. | Журнал відмовлень в госпіталізації | 001-1/о |
| 3. | Журнал обліку прийому вагітних, роділь і породіль | 002/о |
| 4. | Медична карта стаціонарного хворого | 003/о |
| 5. | Медична карта переривання вагітності | 003-1/о |
| 6. | Первинний огляд анестезіолога і протокол загального знеболювання | 003-3/о |
| 7. | Листок лікарських призначень | 003-4/о |
| 8. | Протокол переливання крові та її компонентів | 003-5/о |
| 9. | Температурний лист | 004/о |
| 10. | Листок реєстрації переливання трансфузійних рідин | 005/о |
| 11. | Листок обліку руху хворих і ліжкового фонду стаціонару | 007/о |
| 12. | Журнал запису оперативних втручань у стаціонарі | 008/о |
| 13. | Журнал реєстрації переливання трансфузійних рідин | 009/о |
| 14. | Журнал запису пологів у стаціонарі | 010/о |
| 15. | Листок основних показників стану хворого, який знаходиться у відділенні (палаті) анестезіології і інтенсивної терапії | 011/о |
| 16. | Направлення на патологогістологічне дослідження | 014/о |
| 17. | Зведена відомість обліку руху хворих і ліжкового фонду в стаціонарі, відділенні або профілю ліжок | 016/о |
| 18. | Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого | 027/о |
| 19. | Протокол про виявлення у хворого занедбаної форми злоякісного новоутворення | 027-2/о |
| 20. | Журнал обліку процедур | 029/о |
| 21. | Журнал реєстрації листків непрацездатності | 036/о |
| Журнал обліку роботи з гігієнічного виховання населення | 038/о | |
| 23. | Щоденник обліку роботи ендоскопічного відділення (кабінету) | 039-6/о |
| 24. | Щоденник обліку роботи кабінету (відділення) функціональної діагностики | 039-7/о |
| 25. | Щоденник обліку роботи відділення (кабінету) ультразвукової діагностики | 039-8/о |
| 25. | Карта хворого, який лікується в кабінеті лікувальної фізкультури | 042/о |
| 26. | Карта хворого, який лікується в фізіотерапевтичному відділенні (кабінеті) | 044/о |
| 27. | Журнал реєстрації ендоскопічних досліджень | 046/о |
| 28. | Журнал реєстрації функціональних досліджень | 047/о |
| 29. | Журнал реєстрації ультразвукових досліджень | 048/о |
| 30. | Журнал запису рентгенологічних досліджень | 050/о |
| 31. | Довідка для дільничного педіатра або сімейного лікаря | 057/о |
| 32. | Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення | 058/о |
| 33. | Журнал обліку інфекційних захворювань | 060/о |
| 34. | Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару | 066/о |
| 35. | Історія пологів | 096/о |
| 36. | Карта розвитку новонародженого | 097/о |
| 37. | Журнал відділення (палати) для новонароджених | 102/о |
| 38. | Направлення на МСЕК | 088/о |
| 39. | Повідомлення про хворого з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу або його рецидиву | 089/о |
| 40. | Повідомлення про випадок захворювання на сифіліс, гонококову, хламідійну інфекцію, урогенітальний мікоплазмоз та трихомоніаз | 089-1/о |
| 41. | Повідомлення про хворого з уперше в житті встановленим діагнозом раку або іншого злоякісного новоутворення | 090/о |
| 42. | Листок призначень лікарями наркотичних і психотропних лікарських засобів та виконання цих призначень | 091/о |
| 43. | Довідка про тимчасову непрацездатність студента, учня технікуму, професійно-технічного училища, про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує школу, дитячий дошкільний заклад | 095/о |
| 44. | Виписка із карти розвитку новонародженого | 097-1/о |
| 45. | Повідомлення про результат лікування безпліддя | 099/о |
| 46. | Медичне свідоцтво про народження | 103/о-95 |
| 47. | Лікарське свідоцтво про смерть | 106/о |
| 48. | Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть | 106-2/о-95 |
| 49. | Журнал реєстрації аварії при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом | 108-1/о |
| 50. | Обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні (відомості жіночої консультації про вагітну) | 113/о |
| 51. | Завдання лікарю-консультанту | 119/о |
| 52. | Контрольний журнал реєстрації групи крові і резус-приналежності | 127-2/о |
| 53. | Журнал реєстрації виданих (отриманих) довідок для призначення і виплати державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, не застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування | 147-1/о |
| 54. | Довідка для призначення і виплати державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, не застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування | 147/о |
| 55. | Повідомлення про народження дитини та обстеження на наявність вроджених вад розвитку, хромосомної та спадкової патології | 149-1/о |
| 56. | Журнал обліку померлих | 151/о |
| 57. | Журнал обліку новонароджених | 152/о |
| 58. | Журнал обліку випадків перинатальної смерті | 153/о |
| 59. | Повідомлення про вагітну, в крові якої виявлені антитіла до ВІЛ | 501-1/о |
| 60. | Повідомлення про закінчення вагітності у ВІЛ-інфікованої жінки | 501-2/о |
| 61. | Робочий журнал лабораторних досліджень | 251/о |
11. Материнська смертність, як важливий показник роботи акушерсько-гінекологічної служби, її соціально-економічне значення, причини материнської смертності, особливості її вирахування та сучасний стан.
Материнська смертність, як важливий показник роботи акушерсько-гінекологічної служби
Показник материнської смертності належить до числа основних показників, які відображають рівень організації роботи закладів охорони здоров'я акушерсько-гінекологічного профілю.
Материнська смертність-це статистичне поняття, пов’язане зі смертю жінки під час вагітності чи протягом 42 діб після її закінчення, незалежно від тривалості та локалізації вагітності, від будь-якої причини, пов’язаної з вагітністю чи обтяженою нею, чи її веденням, але не від нещасного випадку чи інших випадкових причин.
Рання материнська смертність - до 42 діб. Пізня материнська смертність пов’язана зі смертю жінки від прямих або непрямих акушерських причин, пізніше ніж через 42 доби, але раніше року після закінчення вагітності.
Соціально — економічне значення материнської смертності
Значення полягає у зменшенні народжуваності у зв'язку із смертністю жінок дітородного віку. Це, в свою чергу, зменшує в подальшому відсоток працездатного населення та змушує державу витрачати додаткові кошти на утримування та підтримку дітей — сиріт, їх соціальну та економічну та психологічну адаптацію в суспільстві.
Причини материнської смертності поділяють на 2 групи:
1.Безпосередньо пов’язані з акушерськими причинами-це випадки, які є результатом акушерських ускладнень.
2. Опосередковано пов’язані з акушерськими причинами-випадки, які є наслідком якоїсь хвороби, яка була в жінки раніше чи розвернулась під час вагітності та яка не була викликана безпосередньо акушерськими причинами, але була ускладнена фізіологічним впливом вагітності.
Структура причин МС в Україні
• Екстрагенітальна патологія
• Кровотечі
• Тромбоемболічні ускладнення
• Гестози
• Сепсис
• Анестезіологічні ускладнення
• Позаматкова вагітність
Особливості вираховування материнської смертності
кількість випадків
Показник материнської смертності
материнської = --------------------------- x 100 000
смертності кількість народжених живими
Сучасний стан
Рівень материнської смертності у Європі 5-10 на 100.000 народжень. В Україні — 14,7 на 100000 народжень. До 5 на 100.000 є низьким показником.
12. О собливості ситуації щодо психічних розладів в світі та Україні. Принципи надання психіатричної допомоги. Основні міжнародні юридичні та правові документи, що регулюють питання медичної допомоги хворим на психічні розлади.
Особливості ситуації щодо психічних розладів в Україні та в світі
У 2007 році показники захворюваності на розлади психіки та поведінки становили 242,3 на 100 тисяч населення. Найвищий показник зафіксовано у Житомирській області, Черкаській області, у Київській області. Найнижчі показники в Закарпатській та у Волинській області.
У структурі показників захворюваності серед усіх розладів психіки та поведінки переважала непсихотична группа розладів психіки. Серед вперше виявлених захворювань на розлади психіки та поведінки переважали чоловіки. При розподілі показників захворюваності на розлади психіки та поведінки за місцем проживання переважали міські жителі. Загалом показник захворюваності на розлади психіки та поведінки впродовж останніх років збільшився на 0,45 %, той же показник у дітей віком 0-17 років включно знизився на 4,1 %, дорослих віком 18 років і старші зріс на 5,1 %.
З точки зору ВООЗ до найбільш соціально значимих відносятся такі психічні розлади як сильні депресії, деменції, депресії та самогубства. У країнах Європи до 30% усіх звернень громадян до лікарів загальної практики пов’язано із психічним неблагополуччям.
Експерти ВООЗ вважають, що 5-10% населення розвинутих країн потребують психіатричної допомоги. Досить часто психічні розлади поєднуються з соматичними – 9-25% хворих. Із загальної кількості осіб з фізичними вадами майже 30% мають психічні хвороби.
Принципи надання психіатричної допомоги:
· законність,
· гуманність,
· додержання прав людини і громадянина
· добровільності,
· доступності та відповідності до сучасного рівня наукових знань,
· необхідності й достатності заходів лікування з
мінімальними соціально-правовими обмеженнями.
Основні міжнародні юридичні та правові документи,що регулюють питання медичної допомоги хворим на психічні розлади:
1. Гавайска декларація Схвалена Генеральною асамблеєю ВПА, Відень, Австрія, 10 червня 1983 р.
2. Положення та погляди Всесвітньої психіатричної асоціація про правах і юридичного захисту психічних хворих.
(Прийнято Генеральною ассамблеєю ВПА на VIII Всесвітньому конгресі по психіатрії, Афіни, Греція, 17 жовтня 1989 р.)
3. Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам стосовно правового захисту осіб, що страждають від психічних розладів, примусово госпіталізованих як пацієнти.
4. Принципи захисту осіб з психічними захворюваннями та поліпшення психіатричної допомоги (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 46/109 1992 р.)
5. Гельсінська декларація щодо психічного здоров’я, прийнята на Європейській конференції ВООЗ у м. Гельсінкі (Фінляндія) 12-15 січня 2005 р., визначає основні напрями реформування систем охорони психічного здоров’я країн Європи.
Організація психіатричної допомоги в Україні: законодавство України про психіатричну допомогу, заклади, які надають лікувальну і соціальну допомогу психічно хворим. Основні облікові форми з питань психіатричної допомоги.
Законодавство України про психічну допомогу.
Психіатрична допомога надається психіатричними закладами всіх форм власності, а також лікарями-психіатрами за наявності ліцензії, отриманої відповідно до законодавства.
Законодавство України про психіатричну допомогу базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я, Закону про психіатричну допомогу (вiд 19.06.2007) та інших нормативно-правових актів.
Особи, яким надається психіатрична допомога, мають права і свободи громадян, передбачені Конституцією України та законами України. Обмеження їх прав і свобод допускається лише у випадках, передбачених Конституцією України, відповідно до законів України.
Заклади, які надають лікувальну і соціальну допомогу психічно хворим:
І. Лікувально-профілактичні заклади Міністерства охорони здоров'я (МОЗ України):
1) психоневрологічні диспансери;
2) диспансерні відділення;
3) кабінети лікаря психіатра в Центральній районній лікарні (поліклініці);
4) психіатричні лікарні;
5) дитячі психіатричні лікарні (відділення);
6) психіатричні відділення загально-соматичних лікарень.
ІІ. Заклади, що знаходяться у підпорядкуванні Міністерства соціального забезпечення та захисту:
1) будинки інвалідів для психічно хворих з хронічним перебігом (для дорослих і дітей);
2) психіатричні медико-соціальні експертні комісії (МСЕК).
ІІІ. Заклади Міністерства освіти і науки:
1) школи для осіб з психічними вадами;
2) школи-інтернати для психічно хворих з хронічним перебігом (для дорослих і дітей);
3) дитячі садки для дітей з психічними вадами;
4) школи для хворих не епілепсію.
Основні облікові форми з питань психіатричної допомоги
• направлення на госпіталізацію у психіатричну лікарню;
• заяви в суд про дозвіл на психіатричний огляд громадянина без його згоди чи згоди його законного представника;
• заяви в суд про госпіталізацію громадянина у психіатричний стаціонар без його згоди або згоди його законного представника;
• довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду;
• акт судово-психіатричної експертизи.
Амбулаторна допомога психічно хворим: психоневрологічний диспансер - структура, завдання. Види експертиз, які проводяться в психоневрологічному диспансері. Судово-психіатрична експертиза, мета, класифікація.
