Приклад розв’язання завдання 2

Умова

Ремонтне депо придбало ліцензію у КБ на виготовлення поточно-конвеєрної лінії для ремонту вантажних вагонів. Вартість ліцензії – 500 тис. грн. Капітальні витрати на виготовлення та монтаж лінії – 12 200 тис. грн. Впровадження цієї лінії дасть змогу знизити собівартість приведеного ремонту^* умовного вагона** з 630 до 570 тис. грн за рахунок скорочення тривалості ремонтного циклу. Доходи депо від ремонту одного умовного (приведеного) вагона в середньому становлять 720 тис. грн. Ціни (доходи депо від ремонту вагонів) після модернізації залишаться незмінними.

Нормативний строк служби поточно-конвеєрної лінії – 10 років.***

Використання поточно-конвеєрної лінії для ремонту дозволяє виконувати 102 приведених ремонти на рік. Повний вихід на проектну потужність передбачається на п’ятому році експлуатації лінії, в перші 4 роки обсяг ремонтів становитиме 50, 65, 80 і 90% проектної потужності відповідно від першого до четвертого року.

Капітальні витрати розподілені у часі таким чином:

- придбання ліцензії та витрати на виготовлення обладнання, що становлять 10 200 тис. грн, будуть здійснені у першому році реалізації проекту;

- витрати на монтаж лінії та пробний пуск (2 000 тис. грн) – у другому році; в цьому ж році починається експлуатація лінії.

В кінці проекту передбачається реалізація обладнання за ліквідаційною вартістю 200 тис. грн. Амортизаційні відрахування здійснюються за прямолінійним методом.

Підприємство вимагає як мінімум 10%-ї віддачі при інвестуванні грошових коштів. Необхідно визначити:

- чисту теперішню вартість інноваційного проекту;

- дисконтований період окупності;

- як зміниться рентабельність ремонтних робіт?

 

Розв’язання:

 

За даним проектом передбачено впроваджувати капіталовкладення поетапно. Отже, NPV (чисту теперішню вартість) проекту визначатимемо як різницю між приведеними (дисконтованими) доходами (вигодами проекту) та витратами (див. формулу (5)). Ця формула є перетворенням формули (1) і вказує на ефективність проекту за умови позитивного значення величини NPV.

Визначимо величину вигод (доходів) в результаті впровадження в діяльність ремонтного депо поточно-конвеєрної лінії. За проектної потужності 102 ремонти на рік та доходу від одного ремонту 720 тис. грн, дохід у п’ятому році становитиме:

 

Дох5 = 102 · 720=73440 тис. грн.

 

Відповідно, у першому, другому, третьому та четвертому роках реалізації проекту згідно з вихідними даними передбачені такі обсяги ремонтних робіт N _рем та доходів Дох _t (табл. 4).

 

Таблиця 4

План освоєння ремонтних потужностей

Роки	Коефіцієнт освоєння проектних потужностей	Кількість ремонтів, N рем	Доходи (вигоди), тис. грн
	0,5		36 000
	0,65		46 800
	0,8		57 600
	0,9		64 800
5 і т.д.			73 440

Кількість ремонтів кожного року визначаємо, виходячи з проектних потужностей та коефіцієнта їх освоєння. При цьому дробне число округлюємо до цілого.

Економічну ефективність від упровадження лінії визначають приростом прибутку. Очевидно, що за умови незмінності тарифів (цін) на ремонтні роботи приріст прибутку слід визначати як різницю у собівартості одного приведеного ремонту, помножену на обсяг відремонтованих вагонів (табл. 5).

 

Таблиця 5

Розрахунок додаткового прибутку

Роки	Кількість ремонтів, N рем	Приріст прибутку D Pr, тис. грн
...	...	...
Всього:		54 180

Додатковий прибуток DPr на одному ремонті становитиме:

 

DPr= – (С₂ – С₁) = – (570 – 630) = 60 тис. грн,

 

де С₁ , С₂ – середня собівартість одного приведеного ремонту відповідно до і після впровадження поточно-конвеєрної лінії ремонту вагонів, тис. грн.

Отже, за кількості ремонтів 51 одиниця за рік (у першому році) приріст прибутку становитиме:

51 · 60 = 3 060 тис. грн.

 

За 6 років (з п’ятого по десятий включно) приріст прибутку становитиме:

 

6 · 60 · 102 = 36 720 тис. грн.

 

За прямолінійним методом річну суму амортизації визначають діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання основних засобів (10 років).

Вартість, що амортизується, складається із вартості ліцензії (нематеріальних активів) та вартості обладнання і монтажу (в сумі складають 12 700 тис. грн) за мінусом залишкової вартості основних засобів (200 тис. грн за умовою задачі) і дорівнює 12 500 тис. грн:

 

(500 + 12 200) – 200 = 12 700 – 200 = 12 500 тис. грн.

 

Звідси, щорічні обсяги амортизації становитимуть:

 

А = 12 500 / 10 = 1250 тис. грн.

 

Складемо таблицю чистих річних грошових надходжень СF _t, що складаються з чистого прибутку (після сплати податку на прибуток за ставкою 25 %) та амортизаційних відрахувань (табл. 6).

Таблиця 6

Грошові потоки від реалізації проекту, тис. грн

Роки	Приріст прибутку, D Pr	Приріст чистого прибутку, D NPr T = 25 %	Приріст грошового потоку, D NCF t
¼	¼	¼	¼
	6120+200
Всього	54 380	40 785	53 285

Приріст грошового потоку визначаємо за формулою:

 

D NCF _t= D NPr + А. (7)

Упродовж п’яти років (з п’ятого по дев’ятий включно) приріст щорічного чистого грошового потоку від інноваційного проекту становитиме 5840 тис. грн. Але у десятому році ця сума збільшується на величину надходжень від реалізації обладнання за його залишковою вартістю. Згідно з умовою задачі в кінці проекту підприємство отримає додатково 200 тис. грн. Ці суми, як і будь-які інші прибутки від звичайної діяльності підприємства, підлягають оподаткуванню за загальною ставкою 25 %.

Для розрахунку NPV та визначення періоду окупності впровадження нововведення складемо табл. 7:

Для заповнення графи 2 табл. 7 можемо скористатися даними таблиці відсоткового фактору теперішньої вартості однієї грошової одиниці (дод. Г).

 

Таблиця 7

Розрахунок ефективності проекту

Роки	r = 10 %	Ct		Bt		–	NPV
			4 = 3 * 2		6 = 5 * 2	7 = 6 – 4
		10 700	10 700	—	—	–10 700	–10 700
	0,909	2 000	1 818			+1404	–9 296
	0,826	—	—			+3486	–5 810
	0,751	—	—			+3710	–2 100
	0,683	—	—			+3681	+1 581
	0,621	—	—			+3627	+5 208
	0,564	—	—			+3294	+8 502
	0,513	—	—			+2996	+11 498
	0,467	—	—			+2727	+14 225
	0,424	—	—			+2476	+16 701
	0,386	—	—			+2312	+19 013
Разом	х	12 700	12 518	53 285	31 531	+19 013	х

 

Результати графи 7 є різницею приведених доходів і витрат, обчислених кожного року. Результати гр. 8 обчислюють наростаючим підсумком кожного року. Так, для того щоб обчислити чистий приведений дохід у кінці першого року реалізації проекту, слід до капіталовкладень, здійснених до початку реалізації (нульовий період) додати різницю вигод і витрат першого року. NPV другого року визначається сумою результату гр. 8 першого року і гр. 7 другого року, і т.д. Чистий приведений дохід, отриманий у десятому році, є результуючим NPV усього проекту модернізації ремонтного цеху. NPV проекту можна розрахувати також як різницю підсумків граф 6 і 4.

Як бачимо з табл. 7, чистий приведений дохід проекту є позитивною величиною і становить 19 013 тис. грн. Упровадження поточно-конвеєрної лінії окупається вже на четвертому році після здійснення початкових капіталовкладень. Точніший термін окупності визначають так:

DPP = 3 + = 3 + 0,57 = 3,6 року.

 

Отже, термін окупності становить 3 роки і 7 місяців при нормативному строку служби обладнання 10 років. Це прийнятні результати.

Відносний показник ефективності – співвідношення вигоди/ витрати (B/C ratio) теж досить високий: на кожну гривню капітальних витрат унаслідок автоматизації ремонтних робіт отримаємо 2 грн 52 коп. проектних доходів.

 

B/C ratio = = 2,52.

 

Отже, в цілому інноваційний проект упровадження поточно-конвеєрної лінії ремонту вантажних вагонів у ремонтному депо є доцільним для реалізації.

Визначимо зміну (приріст) рентабельності ремонтних робіт у результаті впровадження інновації. Рентабельність визначимо як відношення прибутку до собівартості ремонтних робіт. Так, рентабельність одного приведеного ремонту умовного вагона до впровадження поточно-конвеєрної лінії розраховують за формулою:

 

(8)

 

або (9)

 

де Pr – середній прибуток від ремонту одного вагона, тис. грн;

D – середній дохід, отриманий від ремонту одного вагона, тис. грн; оскільки тарифи за ремонт не змінилися, дохід від ремонту одного вагона не зміниться після упровадження інновації;

С ₁ – собівартість одного ремонту до упровадження інновації, тис. грн.

 

Звідси:

 

Отже, до модернізації ремонтних робіт рентабельність одного ремонту в середньому становила 14,3 %. Після впровадження поточно-конвеєрної лінії рентабельність ремонтних робіт становитиме:

 

де С₂ – собівартість ремонту після впровадження інновації, тис. грн.

 

 

Впровадження поточно-конвеєрної лінії дозволить підвищити рентабельність ремонтних робіт з 14,3 до 26,3 %.

 

Завдання 3 – Ефективність впровадження дільниці відновлення

Враховуючи, що програма ремонту відрізняється за варіантами (1000 плюс дві останні цифри шифру студента), необхідно визначити ефективність інновацій, пов’язаних з впровадженням дільниці відновлення наплавленням опорної поверхні в буксовому проємі бічної рами візка вантажного вагону.

 

Впровадження дільниці відновлення наплавленням бічних рам вантажних вагонів дозволяє зменшити затрати на придбання нових бічних рам за рахунок продовження терміну служби.

Річна програма ремонту бокових рам (N₁). Вартість обладнання для наплавлення 45000 грн., нормативний термін служби обладнання 10 років.

Річні поточні витрати на відновлення бічних рам за новою технологією визначаються за формулою

 

В_річ=(В_зп + В_мат + В_е)·N₁+В_а, (13)

 

де

В_зп – витрати на оплату праці персоналу, виконуючого ро­боту по наплавленню бічних рам в розрахунку на 1 раму, грн.;

В_мат – витрати на матеріали в розрахунку на 1 раму, грн.;

В_е – витрати на електроенергію в розрахунку на 1 раму, грн.;

В_а – амортизаційні відрахування за рік, грн.

 

Витрати на оплату праці

 

 

В_зп= (14)

 

де

Т– середня погодинна тарифна ставка 1 робітника, 10 грн.;

t_св – час на виконання зварювальних робіт в розрахунку на 1 раму, 1 год.;

t_ф – час на виконання фрезерних робіт в роз­рахунку на 1 раму, 0,5 год.;

К_допл – коефіцієнт доплат, 1,5, а саме, за вислугу років – 10%; премія – 40%;

К_дзп – коефіцієнт додаткової зарплати, 1,08;

К_соц.з – коефіцієнт відрахування на єдиний соціальний внесок, 1,364.

 

Витрати на матеріали

 

В_мат = Н_ел +Н_г, (15)

 

 

де Н_ел і Н_г – норми витрат відповідно електродів і газу, грн.

 

Ви­трата електродів на відновлення 1 рами дорівнює 2,5 кг; вар­тість 1 т зварювальних електродів марки АНП–13 складає 12400 грн., ціна природного газу (пропану бутану) складає 6,2 грн.

 

Витрати на електроенергію

 

В_е = Ц_е · W × t, (16)

 

 

де

Ц_е – ціна 1 кВт-год. електроенергії, 0,74 грн.

W – потужність зварювальної дуги, 4,9 кВт;

t – час роботи, 0,5 год.

 

Витрати на амортизацію

 

(17)

 

де

– ціна обладнання, 45000 грн.;

Т_н – нормативний термін служби, 10 років.

 

Економія середньорічних витрат за рахунок продовження терміну служби бічних рам визначається

 

 

(18)

 

де

N₁ (програма у відповідності до завдання на КР);

N₂ – річна потреба в нових бічних рамах при наплавлені та збільшенні терміну служби старих рам

 

(19)

де

t_норм – середній термін служби бічної рами по зносу опорних поверхонь без наплавлення, 8 років;

– приріст терміну служби бічної рами при відновленні на­плавленням, 5 років;

Ц_нр – ціна нової бічної рами, з урахуванням витрат по за­міні зношеної, Ц_нр=1250 грн.

 

Річна економія поточних витрат складе

 

∆В_річ = ∆В_пр – В_річ. (20)

 

 

Річний економічний ефект за вирахуванням податків складе

 

П = ∆В_річ – П_пр, (21)

 

де

П – чистий прибуток, грн.;

 

П_пр = 0,25·∆В_річ, (22)

 

де

П_пр – податок на прибуток, ставка податку на прибуток 25%.

 

Інвестиції в дільницю відновлення наплавленням бічних рам складають

 

 

К_мод = В_об+В_нр, (23)

 

де

В_об – витрати на придбання обладнання, 45000 грн.;

В_нр – витрати на придбання нових рам

 

В_нр=Ц_нр × N₂, (24)

 

 

Приймаємо норму дисконту Е=0,2. З урахуванням прогнозної інфляції (Р) 9% на рік норма дисконту складе

 

(25)

 

 

З урахуванням ризику 0,05 норма дисконту Е_н складає 0,1+0,05=0,15.

Визначимо інтегральний ефект (чистий дисконтний дохід) за 10 років експлуатації.

Таблиця 4

Ефективність інноваційного проекту відновлення бічної рами візка вантажного вагону, тис. грн.

 

Роки	Однора-зові витрати, Кмод	Прибу-ток, П	Коефіцієнт дисконту-вання	Дисконт-ний прибуток	Чистий дисконтний дохід (ЧДД)

Якщо ЧДД>0, тоді інвестиції оправдані.

 

Наприкінці завдання робиться висновок про економічну доцільність проведення даного техніко-технологічного заходу.

 

Завдання 4 – Ефективність плазмового укріплення

Враховуючи, що програма ремонту відрізняється за варіантами (1000 плюс дві останні цифри шифру студента), необхідно визначити ефективність інновацій від впровадження плазмового укріплення гребенів колісних пар пасажирських вагонів.

Впровадження ресурсозберігаючої технології плазмового кріплення колісних пар вагонів дозволить знизити витрати залізниць на поточному відцепному ремонті та на обточці ко­лісних пар.

 

4.1 Економія витрат залізниць на ремонті визначається виразом

 

, (26)

 

де

– витрати на маневрову роботу, грн.;

– витрати на утримання та амортизацію станційних колій, грн.;

– витрати по простою вагонів в поточному відцепному ремонті, грн.;

– витрати на зміну колісних пар, грн.;

– витрати на доставку колісних пар в депо, грн.

 

Витрати на маневрову роботу

 

(27)

де

– витратна ставка на вимірювання локомотиво-год. маневрової роботи по постановці вагонів на поточний ремонт, грн., 39,45 грн.;

– час на подачу і прибирання вагонів на поточний ремонт, =0,45 год.;

– кількість вагонів в сцепці при подачі на поточний ре­монт, в середніх умовах = 7...10 ваг.;

N – програма ремонту за завданням на КР.

 

Витрати на утримання і амортизацію станційних колій, на яких знаходяться вагони в очікуванні ремонту розраховуються

 

(28)

де

– вартісний норматив витрат на вимірник вагоно–го­дин робочого парку в частині витрат на поточне утримання і амортизацію станційних колій, 0,66 грн.;

– середній час простою вагону на поточному ремонті, в середніх умовах рівний 25,1 год.

 

Витрати по простою вагонів в поточному відцепному ремонті

 

, (29)

 

де

– витратна ставка вагоно-годин робочого парку, 1,36 грн.;

 

Витрати на зміну колісних пар

 

, (30)

де

Т – годинна тарифна ставка слюсаря, 10,1 грн.;

t_пр – час простою вагону безпосередньо в поточному ремо­нті (трудомісткість зміни колісної пари рівна 1,59 год.) год.;

– коефіцієнт, враховуючий розмір надбавок і премій, 1,75;

– коефіцієнт, враховуючий розмір виплати єдиного соціального внеску, 1,364;

 

Витрати на доставку колісних пар в депо (туди і назад)

 

(31)

 

де

Т_в – провізна плата, грн./ ваг.;

n – кількість колісних пар, що перевозяться на одній платформі, од.

 

Витрати визначаються по діючим розцінкам в залежності від завантаження вагону (40 т), рівній кількості колісних пар, що перевозяться на одній платформі n–19 од. (вага однієї ко­лісної пари – 1,3 т). При дальності перевезень близько 80 км, провізна оплата складе 178,6 грн. за вагон.

 

Знаходиться величина економії поточних витрат заліз­ниць на поточному відцепоному ремонті В_пр, за формулою (26).

 

4.2 Визначення економії витрат на обточці колісних пар

 

, (32)

 

де

– витрати по оплаті праці персоналу, грн.;

– витрати на інструмент, грн.;

– витрати на електроенергію, грн.

 

Витрати по оплаті праці персоналу

В_зп=Т·t_оm·К_допл·К_соц.з×N, (33)

 

де Т – годинна тарифна ставка токаря, 10,4 грн.;

t_оm – трудомісткість обточення колісної пари на колісно–токарному верстаті, у відповідності з типовими технічними нормами витрат часу на обточку колісної пари на станку RAFAMENT обдирочними і копіювальними різ­цями, t_оm= 0,59 г.

Витрати на інструмент

 

, (34)

 

де

– витрати на інструмент, що приходяться на 1 колісну пару, 3,7 грн.;

 

Витрати на електроенергію

 

, (35)

 

де

– ціна 1 кВт×год. електроенергії, 0,74 грн.;

– потужність головного двигуна станка RAFAMENT, 75 кВт;

 

Знаходиться економія витрат залізниць на обточці коліс­них пар В_об.(формула 32).

 

4.3 Визначення економії витрат залізниць в зв’язку із збіль­шенням терміну служби колісних пар (амортизацію)

, (36)

де

Ц_к – ціна одного типового колеса, 4400 грн.;

Т₁ і Т₂ – термін служби відповідно типового і укріпленого коліс, Т₁ = 8 років, Т₂ = 16 років.

 

Знаходиться загальна економія витрат В.

 

4.4 Визначення витрат на утримання і обслуговування діль­ниці плазмового укріплення проводиться за формулою

 

, (37)

 

де

– витрати на оплату праці, грн.;

– амортизація обладнання дільниці, грн.;

– витрати на матеріали, грн.;

– витрати на електроенергію, грн.;

– накладні витрати.

Витрати на оплату праці персоналу

 

В_зп= , (38)

 

де – річний фонд оплати праці бригади дільниці плаз­мового укріплення, грн.; (склад бригади: оператор плазмової дільниці – 2800 грн./міс.; слюсар-стропольщик п’ятого розряду – 2650 грн./міс.; слюсар шостого розряду – 2700 грн./міс., при продовжені їх роботи відповідно 12, 6, 3 місяців на рік).

 

В_зп=(2800·12+2650× 6+2700× 3)× 1,364

 

Витрати на матеріали дорівнюють

 

В_м = П·(1,8+0,3), (39)

де

П – річна продуктивність однієї дільниці; визначається кількістю колісних пар за зміну (8) і числом робочих днів на рік (251 дн.):

 

П=8·251

 

1,8 – витрати на азот в розрахунку на 1 колісну пару, грн.;

0,3 – витрати на придбання аргону, грн.

 

Витрати на електроенергію

 

В_е=34848·Ц_е, (40)

де 34848 – річні витрати електроенергії дільниці, кВт×год.

Ц_е – ціна кВт×год. 1 електроенергії, 0,74 грн.;

 

Амортизація обладнання дільниці (при терміні служби обладнання 20 років) та його вартості Ц_об = 9700 грн.

(41)

 

Накладні витрати складають 30% від фонду оплати праці

 

В_нв=0,3·В_зп, (42)

 

Річний ефект від впровадження плазмового укріплення гре­бенів колісних формується як різниця між загальною економією витрат та витратами на утримання і обслуговування діль­ниці плазмового укріплення

 

(43)

 

Наприкінці завдання робиться висновок про доцільність проведення даного техніко-технологічного заходу.