Нині в Україні 12 великих підприємств виробляють 60 % сиру та сирної продукції (108 тис. т), 87 молочних підприємств середньої потужності – 50 тис. т сиру і сирної продукції, що становить 28 % від загального обсягу виробництва. Решта – 22 тис. т (12 %), продукції виробляють малі підприємства. Хоча обсяги споживання сиру на душу населення в Україні дещо відстають від фізіологічно обґрунтованих нормативів і, тим більше, від рівня розвинених країн, національні особливості харчування дозволяють спеціалістам дійти висновку, що вітчизняний ринок сиру є досить насиченим. Це дає підстави прогнозувати повільне зростання попиту на продукцію в майбутньому переважно під впливом збільшення доходів населення, розширення асортименту та розвитку галузі сироваріння.
Лідируючі позиції у виготовленні сирів зберігають підприємства Полтавської, Сумської, Вінницької, Херсонської, Черкаської, Чернігівської, Запорізької і Житомирської областей.
До основних провідників сирної галузі належать такі виробники: «Мілкіленд-Україна»; ЗАТ «Гадячсир»; ВАТ «Шосткінський гормолокомбінат»; «Комо»; ЗАТ „Укрпродукт Груп»; «Звенигородський сир завод»; ЗАТ «Баштанський сирзавод»; «Клуб сиру» та інші (рис. 8).
Рис. 8. Провідні виробники ринку сиру в Україні, 2013 р. [16]
Розглянемо структуру виробництва сирів в Україні за видами. Лідером у виробництві плавлених сирів є ВАТ «Бель Шостка Україна», 259 частка в загальній структурі виробництва – 19,8 % (3,4 тис.т). Друге місце займає ЗАТ «Пирятинський сирзавод» – 16,9 % (2,9 тис.т). На третьому місці у рейтингу виробників плавлених сирів посідає ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза» –12,3 % (2,1 тис.т). У цілому виробництво плавлених сирів у 2013 р. зменшилося на 19,3 % відносно показника 2010 р.
Твердих сирних продуктів у 2013 р. було вироблено 26,1 тис.т, що у 4,8 раза більше ніж у 2010 р. Лідером у виробництві твердих сирних продуктів є ТОВ «Білогорємолокопродукт» (належить до групи «Альмира») – 23,8 % – 6,2 тис.т (у 2010 – 2012 р.р. не займалося виробництвом твердих сирних продуктів). Друге місце посідає ТОВ «Інтер- Фуд» – 23,7 % – 6,1 тис.т (темп приросту до показника 2010 року становить 67,6 %; включає Крижопольський філіал – 2,5 тис.т, Тульчинський філіал – 2,1 тис.т, Новоодеський філіал – 0,9 тис.т, Решетилівський філіал – 0,6 тис.т). На третьому місці знаходиться ЗАТ «Лозовський молочний завод» – 17,6 % – 4,6 тис.т. [16]
Щодо виробництва плавлених сирних продуктів, то у 2013 р. було вироблено 28,26 тис.т лідером у рейтингу з випуску плавлених сирних продуктів є ТОВ «ВО «Моліс» – 28,5 % (8,4 тис.т). Друге місце посідає ВАТ «Новокаховський завод плавлених сирів» – 24,8 % (7 тис.т). Третє місце належить ВАТ «Молочник» – 19,6 % (5,52 тис.т). Виробництвом плавлених сирних продуктів у 2013 р. займалося 16 компаній. На ринку м‘яких сирів лідирує ТОВ «Інтер-Фуд» – випуск у 2013 р. становить 0,77 тис.т (частка складає 33 %). Друге місце займає ЗАТ «Володарський молочний завод», частка якого 14,6 % (0,34 тис.т) Третє місце в рейтингу виробників м‘яких сирів належить ВАТ «Яготинський маслозавод» – 11,2 % (0,26 тис.т).
Серед виробників розсільних сирів лідером виступає ЗАТ «Баштанський сирзавод» – 15,5 % (466 т). Друге місце посідає ПП ТОВ «НАК» – 13,9 % (417 т). Третю позицію займає ЗАТ «Біловодський маслоробний завод» – 7,1 % (215 т)[4,6].
Конкурентними перевагами українських виробників сиру є: - наявність стабільної сировинної бази; - повний цикл виробництва; - пряма система дистрибуції; - кваліфікований менеджмент; - глибоке розуміння ринкової кон’юнктури. Практично всі групи виробників сиру мають відділи маркетингу, які націлені на активний пошук інноваційних рішень, розширення асортиментної лінійки, вдосконалення існуючої продукції, смакових властивостей тощо.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Зростання купівельної активності на ринку твердих сирів України нині не спостерігається, що стримує можливості нарощування обсягів реалізації на внутрішньому ринку. Значною мірою така ситуація залежить від ситуації на сировинних ринках молока. На цьому етапі український ринок твердого сиру є сформованим і консолідованим. На ньому присутні лідери, які продовжують заявляти про плани на розширення. Для того, 260 щоб і надалі нарощувати виробництво і продажі, потрібно шукати нові ринки збуту продукції, чим і займаються вітчизняні виробники. Вітчизняні виробники молочної продукції мають потенціал у нарощуванні обсягів виробництва за рахунок створення власної сировинної бази, у тому числі, й шляхом розбудови ефективно діючих молочних кооперативів та оптимальної логістичної системи молочного ринку. Це, в свою чергу, дозволить виробляти молочну продукцію високої якості, яка йтиме на внутрішній ринок. Адже активне зростання імпорту та внутрішнього споживання дорогої європейської продукції говорить про певну готовність внутрішнього ринку споживати більш дорогу та якісну молочну продукцію. [16]
1.3.Аналіз країни контрагента (угода)
Обсяг виробництва молока обробленого в січні 2015 року, за даними Росстату, склав 440 тис. тонн, що становить 97,3% від рівня січня 2014 року і 99,4% - від грудня 2014. Виробництво сирів, навпаки, зросла за рік на 35,1% і склало 42,6 тис. тонн. У той же час у порівнянні з груднем 2014 обсяг вироблених сирів зменшився на 14%. Молока і вершків у твердих формах в січні 2015 в країні вироблено 7,1 тис. тонн, майже на 10% менше, ніж у січні 2014 року, але на 11,9% більше, ніж у грудні 2014 року.[17]
Таб. 10 Обсяги виробництва молока
(тис. тонн, попередні дані Росстату на 28.01.2015)
| Сельскохозяйственные организации | 14379 (в т.ч. 21 - Крым) | ||
| Крестьянские (фермерские) хозяйства | |||
| Хозяйства населения | 14552 (в т.ч. 271 - Крым) | ||
| ВСЕГО | 30845 (в т.ч. 292 - Крым) |
Таб. 11 Обсяги виробництва основних молочних продуктів
(тис. тонн, попередні дані Росстату на 28.01.2015)
| 2014 (предв.) | ||
| Цельномолочная продукция (в пересчете на молоко) | ||
| Сухое обезжиренное молоко | ||
| Сухое цельное молоко | ||
| Сливочное масло | ||
| Сыры | ||
| Сырные продукты |
Таб. 12 Обсяги імпорту в Росію (без країн ТС)
(тис. тонн, попередні дані Росстату на 28.01.2015)
| 2014 (предв.) | январь-июль 2014 | август-декабрь 2014 (предв.) | |||
| Цельномолочная продукция (в пересчете на молоко) | 1,0 | ||||
| Сухое обезжиренное молоко | |||||
| Сухое цельное молоко | 2,4 | 3,6 | 6,6 | 4,6 | |
| Сгущенное молоко | 0,3 | 2,7 | 1,4 | 0,7 | 0,7 |
| Кисломолочная продукция | 19,2 | 0,8 | |||
| Молочная сыворотка | |||||
| Сливочное масло | |||||
| Сыры и творог | |||||
| Сырные продукты |
Таб. 13 Основні поставщики цільномолочної продукції на територію Росії в 2014 році:
| Объем импорта (тыс.тонн) | Доля импорта (%) | |
| 1.Финляндия | 13,0 | 48,1 |
| 2.Эстония | 4,0 | 14,8 |
| 3.Польша | 3,1 | 11,5 |
| 4.Латвия | 2,8 | 10,4 |
| 5.Литва | 2,1 | 7,8 |
| Остальные страны | 2,0 | 7,4 |
Таб.14 Основні країни-постачальники кисломолочної продукції на територію Росії в 2014 році:
| Объем импорта (тыс.тонн) | Доля импорта (%) | |
| 1.Финляндия | 8,0 | 40,0 |
| 2.Эстония | 3,9 | 19,5 |
| 3.Франция | 2,8 | 14,0 |
| 4.Германия | 2,0 | 10,0 |
| 5.Литва | 1,8 | 9,0 |
| Остальные страны | 1,5 | 7,5 |
Таб.15 Найбільні країни-експортери вершкового масла, молочних жирів і паст в Росію (тис. тонн):
| 2014 (январь-июль) | 2014 (август-декабрь) | ||||
| 1.Н.Зеландия | |||||
| 2.Уругвай | |||||
| 3.Австралия | |||||
| 4.Финляндия | |||||
| 5.Аргентина | |||||
| 6.Франция | |||||
| Другие страны | |||||
| ВСЕГО: |
Таб.16 Об’єми російського імпорту молодих сирів і творогу в 2014 році:
| 2012 (тыс.тонн) | 2013 (тыс.тонн) | 2014 (тыс.тонн) | август-декабрь 2014 (тыс.тонн) | |
| 1.Аргентина | 5,9 | 4,4 | 7,0 | 4,0 |
| 2.Сербия | 2,6 | 4,6 | 6,1 | 3,2 |
| 3.Литва | 10,5 | 10,5 | 5,5 | |
| 4.Дания | 6,2 | 9,0 | 4,7 | |
| 5.Италия | 5,2 | 6,7 | 3,9 | |
| 6.Финляндия | 3,7 | 4,3 | 3,0 | 0,6 |
| 7.Польша | 1,1 | 3,3 | 2,8 | |
| 8.Франция | 2,1 | 3,1 | 1,6 | |
| 9.Германия | 13,9 | 2,4 | ||
| 10.Нидерланды | 1,5 | 3,8 | ||
| Остальные страны | 2,3 | 6,9 | 6,4 | 3,7 |
| ВСЕГО | 10,5 |
[18]
Таб.17 Об’єми російського імпорту напівтвердих і твердих сирів в 2014 році:
| 2012 (тыс.тонн) | 2013 (тыс.тонн) | 2014 (тыс.тонн) | ||
| 1.Нидерланды | ||||
| 2.Литва | ||||
| 3.Польша | ||||
| 4.Германия | ||||
| 5.Аргентина | ||||
| 6.Украина | ||||
| 7.Финляндия | ||||
| 8.Дания | ||||
| 9.Франция | ||||
| 10.Латвия | ||||
| Остальные страны | ||||
| ВСЕГО |
[18]
За оперативними даними регіональних органів управління АПК, отриманим Мінсільгоспом Росії станом на 15.01.2015 р середня ціна закупівлі сирого молока 1 сорту базисної жирності в Російській Федерації склала 19,46 рублів за кілограм (без ПДВ, на фермі). За минулий тиждень відбулося збільшення ціни на 0,3%.
За даними Росстату середні споживчі ціни на 12.01.2015 склали: - на молоко пастеризоване - 44,22 руб. / Кг (+ 0,8% за тиждень); - На масло вершкове - 366,22 руб. / Кг (+1,1 за тиждень); - На сири - 405,17 руб. / Кг (+ 1,9% за тиждень). [19]
Попри те, що негаразди українських молочників на російському ринку почалися ще у 2006 році, українським виробникам вдавалося зберігати на російському ринку серйозні позиції. Наприклад, минулого року до 12% ринку сирів у Росії належало українським виробникам.
За інформацією, наданою ВВС Україна Національною асоціацією молочників України "Укрмолпром", український молочний експорт до Росії склав майже 113 млн дол. Отже, якщо припустити, що заборона на українську "молочку" триватиме, то кінця року втрачені доходи українських підприємців можуть становити близько 110 млн дол, - здається, не так багато на тлі 5 млрд дол загальних обсягів експорту до Росії.
Молоко, яке вивільнилось через заборону експорту сирів, направили на продукцію, більш тривалого зберігання, та продукцію яка має попит з боку інших країнНаціональна асоціація молочників України "Укрмолпром".
Проте в "Укрмолпромі" кажуть, що Росія і надалі залишається найбільшим імпортером низки молочних продуктів з України, - вершкового масла (82,99%), сиру (72,36%) та морозива (39,27%). Загалом, у перерахунку на молоко, у першому півріччі цього року до Росії йшло майже 10% усього виробленого українськими молочниками. Щоправда, у 2012 та 2013 роках ця частка трохи перевищувала 12%.
Такі зміни відбулися, передусім, через те, що українські виробники стали шукати інші ринки, а також заміщувати "проблемні" продукти. Наприклад, якщо через "сирні війни" експорт українських сирів до Росії впав на 45%, то експорт масла у натуральному виразі зріс у 35,3 рази. [23]
Дефіцит сировини в молочній галузі Росії до 2024 досягне 5250 т проти профіциту в 217 т в 2012 р в перерахунку на сире молоко. Такий висновок зробили аналітики компанії Tetra Pak (найбільший у світі за обсягом продажів виробник картонних упаковок для харчових продуктів) у своїй щорічній доповіді «Індекс ринку молочних продуктів».
За оцінкою Tetra Pak, споживання молочної продукції до 2024 у світі зросте на 36% в порівнянні з 2013 р - до 710 млн т в перерахунку на сире молоко. Причому в Росії споживання за десятиліття збільшиться на 34%, в Індії - в 2,2 рази, в Китаї - на 78%, в Африці - на 60%, у Саудівській Аравії - на 52,2%.
В 2004-2013 рр. Росія збільшила імпорт молока на 28,4%. При цьому обсяг закупівель Китаю за останнє десятиліття збільшився на 21,5%, Венесуели - на 15,8%, повідомляє Національний союз виробників молока ("Союзмолоко»). За підсумками минулого року Росія імпортувала понад 402 тис. Тонн сирого і сухого молока.
Якщо найближчим часом не буде сформульована і затверджена грамотна програма держпідтримки сільського господарства (включає і молочну галузь), прогнози Tetra Pak можуть збутися, - вважають експерти.
Власне, вже зараз у ряді регіонів, наприклад, у Ростовській області, спостерігається аномальне зростання цін на сире молоко, що є нонсенсом для всіх минулих років. Максимальний дефіцит сирого молока наголошується в Південному федеральному окрузі.
Середня ціна за літр стерилізованого молока там вже перевалила за 57 рублів. У Ростові і Таганрозі його вартість коливається на рівні
шістдесяти рублів.
Сподіватися на одне лише скорочення імпорту тут не варто. Введені на початку серпня відповідні санкції і заборону на постачання продовольства з ЄС, США та Австралії поки не дали жодних зрушень у вирішенні завдання імпортозаміщення в молочній галузі.
Цього літа на ринку достатньо молока-сировини, на відміну, наприклад, від минулого року, коли сезон «великого молока» взагалі не настав. За рахунок поліпшення кормового раціону, скорочення забою на м'ясо, відпрацювання інших технологічних процесів можна буде збільшити виробництво молока приблизно на 10 відсотків, і тепер у виробників буде стимул цим займатися.
Асоціація «Союзмолоко» вже підготувала програму розвитку галузі на найближчі роки (обсяг фінансування - до 60 млрд рублів до 2020 року). Якщо ця програма буде прийнята і в бюджет буде закладено фінансування, то галузь обіцяє за кілька років ліквідувати залежність від імпорту, яка сьогодні з урахуванням поставок з Білорусі становить близько 40%.[24]
ІІ. Документи для проведення митного оформлення товару (твердого сиру)
Експорт - митний режим, при якому товари вивозяться за межі митної території без зобов'язання про їхній зворотній ввіз на цю територію. При випуску товарів у митному режимі експорт товари повинні бути вивезені за межі митної території в тому стані, у якому вони були на день прийняття митної декларації, крім змін стану товарів внаслідок природного зношування або зміни кількості чи ваги при нормальних умовах транспортування і зберігання. При експорті товари звільняються від податків (крім експортних мит і акцизів) або сплачені суми податків підлягають поверненню відповідно до податкового законодавства. Вивіз товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:
1) подання митному органу документів, які засвідчують підстави й умови вивозу товарів за межі митної території України;
2) сплату податків і зборів, установлених на експорт товарів;
3) дотримання експортером вимог, передбачених законом. [20]
Експорт товарів супроводжується збором великої кількості документів, які необхідні для перетину кордону. Для кожного випадку (товару) можуть існувати, окрім основних, додаткові вимоги до оформлення документів. Нижче, ми наводимо перелік основних документів, які завжди потрібні при здійснені експортої діяльності.
Приблизний перелік документів, необхідний для оформлення товару у режимі експорту:
1. Картка акредитації підприємця на митниці.
2. Довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належить резиденту України і знаходяться за її межами або довідка про відсутність за межами України валютних цінностей та майна, за поточний квартал (для вітчизняних підприємств).
3. Зовнішньоекономічний контракт та специфікація до нього.
4. Інвойс (Рахунок-фактура) та переклад інвойсу українською мовою.
5. Carnet TIR (якщо він наявний).
6. СМR або морська накладна, або авіа накладна, або залізнична накладна (в залежності від виду транспорту).
7. Калькуляція або/та документи на придбання товару.
Необхідно буде отримати дозволи в залежності від товару що експортується:
1. Дозвіл (ліцензія) на ввезення, вивезення, транзит екологічно-небезпечних вантажів або відходів.
2. Екологічна декларація та/або відбиток штампу на товаросупровідних документах про здійснення екологічного та/або радіологічного контролю.
3. Фітосанітарний сертифікат.
4. Дозвіл на право ввезення (вивезення) чи на право транзиту наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин.
5. Ветеринарний сертифікат або свідоцтво.
