Слухання. Й. Брамс. Угорський танець № 2 1 страница

НА ДРУГИЙ СЕМЕСТР НАВЧАЛЬНОГО РОКУ.

ТЕМА: Між музикою мого народу і музикою інших

не має неперехідних меж.

 

УРОК 1.

ТЕМА УРОКУ: Спорідненість музики слов’янських

народів.

 

МЕТА УРОКУ:

 

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- використання української пісні у фіналі російського

композитора П. І. Чайковського «першого концерту

для фортепіано з оркестром»

- спільні й відмінні риси в танцювальній музиці

слов’янських народів.

- створення темброво – ритмічних супроводів до пі-

сень і танців;

- виконання пісень різного змісту і характеру.

- закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рдного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвивати слух, ритм.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

де монстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

 

ХІД УРОКУ:

 

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

Добрий день вам дітки

Я вітаю вас.

Здрастуйте учителю, здрастуй любий клас

 

Вступне слово вчителя:

Вч. Кожен народ має свої національні фольклорні здобутки. Крім того, в музичному мистецтві всіх народів можна знайти спільні й відмінні риси.

Послухайте декілька прикладів музичних творів різних народів. Спробуйте визначити, якому народу належить кожен із них, що між цими творами спільного і чим вони відрізняються.

 

Слухання музики. Визначення творів

(Звучить український народний танець гопак)

(Звучить білоруська народна пісня-танець «Бульба»)

(Звучить грузинський народний танець «Лезгинка»)

 

Вч. Назви творів у тій послідовності, в якій вони звучали.

Уч. Відповіді. Український народний танець гопак, білоруська народна пісня – танець «Бульба», грузинський народний танець «Лезгинка».

Вч. На вашу думку, що об’єднує ці танці?

Уч. Відповіді. Те, що вони веселі.

Вч. Так. Ці твори об’єднує те, що вони веселі, їм притаманна танцювальність, однак кожен із них має свої інтонаційні особливості, характерні музиці саме того народу, який вони представляють.

До речі, українська й білоруська музика мають більше спільного, адже ці народи належать до слов’ян і мають мовну та культурно – історичну спорідненість. Можна подивитися, наприклад, на національні костюми, музичні інструменти, якими користуються українці … і білоруси.

А ось від їх музики дуже відрізняється музика грузинського народу. Її можна назвати «гарячою», яким є і сам грузинський народ. У ній важливу роль відіграють ударні інструменти. Хочеться звернути увагу на своєрідну мелодику «Лезгинки» (незвичну для української музики).

 

I I. Слухання музики:

 

Вч. Ми вже знаємо, що українські композитори у своїх творах інколи використовують мелодії українських народних пісень.

Послухайте музичний твір і визначте його жанр і характер.

Демонстрація української народної пісні „Вийди, вийди, Іванку”

Уч. Відповіді.

Вч. Послухайте уривок з твору видатного російського композитора Петра Ілліча Чайковського та дайте відповідь на питання:

Яку знайому мелодію ви почули у запропонованому творі?

 

Слухання. П. Чайковський. Перший концерт для фортепіано з оркестром. Фінал (фрагмент)

 

Уч. Мелодія веснянки «Вийди, вийди Іванку».

Вч. Так. Молодці. Які інструменти звучать?

Уч. Фортепіано, і оркестр.

Вч. Молодці. Багато років тому російський композитор Петро Ілліч Чайковський, перебуваючи в Україні, із захопленням слухав веснянку «Вийди, вийди, Іванку», що її співали сільські дівчата. Пізніше він включив її до свого твору. Ви, напевне, звернули увагу, що мелодія веснянки звучала у почерговому виконанні то фортепіано, то оркестру. Такі твори називаються концертами.

Саме в заключній частині (фіналі) Першого концерту для фортепіано з оркестром і прозвучала мелодія української веснянки «Вийди, вийди, Іванку». В інструментальному викладі вона поступово перетворюється з ліричної на стрімку танцювальну тему завдяки змінам темпу, ритму, динаміки та появі гострих акцентів.

Так українська народна пісня знайшла друге життя у творі російського композитора і звучить нині не лише в Україні, а й в усьому світі, тому що немає жодного справжнього піаніста, який би не виконував Першого концерту Чайковського.

 

I I I. Виконання музичної розспівки.

Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.

- виконання розспівки за співом учителя;

- виконання розспівки в характері.

 

Вч. Проспіваємо гаму у тональності фа – мажор.

 

 

Вч. Молодці. А тепер у тональності соль – мажор.

 

 

Вч. Так. Подивіться на уривок пісні «Вийди, вийди, Іванку» і скажіть, Що за знак альтерації використаний у пісні?

Уч. Дієз. Фа дієз (#).

Вч. Молодці. Зверніть увагу на незвичний розмір пісні – три других. І є зліговані ноти.

 

I V. Розучування веснянки «Вийди, вийди, Іванку».

Вч Демонстрація української народної пісні „Вийди, вийди, Іванку”

Розучування. Українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку»

Вч. Виконайте цю пісню з супроводом, зверніть увагу на активне звукоутворення і вмілий розподіл дихання.

Важливо не сповільнювати рух мелодії, стежити за тим, щоб вона звучала легко і плавно.

 

V. Підсумок роботи.

 

Вч. Сьогодні ми з’ясували, що в кожного народу є національна музика з власними особливостями. Також сьогодні на прикладі Першого концерту для фортепіано з оркестром Петра Чайковського ми переконалися, що зарубіжні композитори використовували теми українських народних пісень для створення музичних творів.

 

 

УРОК 2.

ТЕМА УРОКУ: Музика українського та російського

Народів.

 

МЕТА УРОКУ:

 

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- спільні властивості українських та російських про –

тяжних пісень.

- виконання пісень різного змісту і характеру.

- закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рдного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвивати слух, ритм.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

де монстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

 

 

ХІД УРОКУ:

 

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

Добрий день вам дітки

Я вітаю вас.

Здрастуйте учителю, здрастуй любий клас

 

Вступне слово вчителя:

Вч. Близько двох тисяч років тому грецьким і римським вченим було відомо, що в Європі, між Карпатськими горами та Балтійським морем, живуть оз співкаенні племена венедів. Це були попередники слов’янських народів. Часи проходили і територія помешкання слов’ян збільшувалася і зміщувалася. Саме зі слов’ян пішли сьогоднішні українці та росіяни. Тому і говоримо ми про їх історичну, мовну та культурну спорідненість.

Тому сьогодні ми спробуємо порівняти особливості музичної мови українського та російського народів. Розпочнемо зі слухання двох народних пісень і з’ясуємо, що їх споріднює.

 

I I. Слухання. Українська народна пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»

 

Прозвучали українська народна пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» і російська народна пісня «Вниз по матушке по Волге».

Ми почули, що в обох піснях розповідається про великі річки – Дніпро та Волгу, які є символами величі українського та російського народів, є втіленням любові та гордості за них. Вони звучать широко і розспівка, в них відчувається захоплення красою рідного краю, могутньою силою народу.

А тепер послухаємо ще одну, але вже професійну, «Пісню про Дніпро». Її авторами є поет Євген Долматовський та композитор Марк Фрадкін. Але спочатку познайомтеся з її «художньою біографією».

Лірико – патріотична пісня – дума „ Пісня про Дніпро ” створена у 1941 році, коли Україна була окупована фашистами. Євгенію Долматовському, російському поетові, довелося пережити страшні дні оточення, важкий шлях по дорогах знедоленої України до лінії фронту, переправу через Дніпро.

Гіркі слова «Ой, Дніпро, Дніпро» жили тут, біля берегів старовинної ріки, у плачах жінок, у коротких і сурових перегуках партизанів.

Ці слова поет поклав в основу пісні, музику до якої написав російський композитор Марк Фрадкін. Їй судилося стати однією з найулюбленіших пісень періоду Великої Вітчизняної війни.

 

Слухання. „Пісня про Дніпро”

Вч.„ Пісню про Дніпро ” створена в народному дусі. Тут поєдналися і російська народна пісенність (адже її автори – росіяни) і українська, тому що писалася вона в Україні і про Україну.

У пісні оспівується велич ріки, її нестримна сила, могутність і непереможність нашого народу, звучить заклик до боротьби з фашистськими загарбниками.

 

I I I. Виконання музичної розспівки.

Ця оз співка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.

- виконання розспівки за співом учителя;

- виконання розспівки в характері.

 

 

I V. Спів веснянки «Вийди, вийди, Іванку».

 

Вч. Виконайте цю пісню з супроводом, зверніть увагу на активне звукоутворення і вмілий розподіл дихання.

Важливо не сповільнювати рух мелодії, стежити за тим, щоб вона звучала легко і плавно.

 

Вч. Виконання веснянки усім класом.

 

V. Підсумок роботи.

 

Вч. Сьогодні ми зрозуміли, що російська та українська музики дуже близькі, адже їх об’єднує історична, мовна та культурна спорідненість.

 

УРОК 3.

ТЕМА УРОКУ: Знайомство з музикою білоруського

народу.

 

МЕТА УРОКУ:

 

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- спільні й відмінні риси в танцювальній музиці

слов’янських народів;

- виконання пісень різного змісту і характеру.

- закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рдного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвивати слух, ритм.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

де монстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

 

 

ХІД УРОКУ:

 

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

Добрий день вам дітки

Я вітаю вас.

Здрастуйте учителю, здрастуй любий клас

 

Вступне слово вчителя:

Вч. Ще одним сусідом України, музика якого близька до нашої є білоруський народ. Кордон між нами проходить на півночі нашої держави.

Край раскинулся мой у Дніпра и Двины,

Там, где слышится гул беловежской сосны,

Где безкрайны пространства лесов и лугов,

Где на пашнях немолкнущий гром тракторов,

Где для дум соколиных высокий полет,

Где живет работящий и сильный народ,

Где Купалы и Коласа песни звенят,

Где леса партизанскою славой шумят.

Так писав про свою рідну Бєларусь поет Максим Танк.

Білоруси, як і українці, походять від слов’ян. У ІХ- ХІ століттях територія сучасної Білорусі входила до складу давньоруської держави – Київської Русі, яка пізніше розділилася на окремі князівства – так почалося формування білоруської народності, її мови культури, звичаїв).

Вч. Якою ж є білоруська музика? Щоб відповісти на це питання, послухайте білоруську народну пісню «Перепілонька» та поміркуйте над особливостями її звучання. Що зближує її з українською музикою?

Слухання

Уч. Відповіді.

Вч. так. Сумним характером мелодії, її протяжністю, жалібним змістом білоруська народна пісня «Перепілонька» нагадує українську пісенну творчість.

Ой у перепілоньки та й голівка болить.

Приспів:

Ти ж моя, ти ж моя перепілонька,

Ти ж моя, рідная, перепілонька.

(Повторюється після кожного рядка)

Ой у перепілоньки заболіли ніжки.

Ой у перепілоньки спинка заболіла.

 

II. Слухання. К. М’ясков. «Білоруський танець»

Вч.Білоруська народна пісня «Перепілонька» дуже сподобалася українському композиторові Костянтину М’яскову. Послухайте, як він втілив мелодію цієї пісні у своєму творі та дайте відповіді на питання.

 

Слухання

 

Вч. Який це тип музики – пісня, танець чи марш?

Уч. Відповіді.

Вч. Який музичний інструмент виконує мелодію?

Уч. Відповіді.

Вч. Використавши мелодію білоруської народної пісні «Перепілонька», український композитор Костянтин М’ясков написав інструментальний твір для баяна під назвою «Білоруський танець».

Мелодія пісні з наспівної, протяжної перетворилася в танцювальну.

 

I I I. Виконання музичної розспівки.

Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.

- виконання розспівки за співом учителя;

- виконання розспівки в характері.

 

 

 

 

Вч. Запишіть ноти на нотному стані тиа поділіть їх на такти.

 

 

 

 

I V. Розучування російської народної пісні «Со в’юном я хожу».

Вч. Демонстрація російської народної пісні «Со в’юном я хожу».

Про що розповідається у пісні?

Уч. Відповіді.

Вч. Який характер пісні?

Уч. Відповіді.

Вч. Молодці. Так розучимо мелодію пісні.

 

Виконання пісні усім класом.

 

V. Підсумок роботи.

 

Вч. Сьогодні ми познайомилися із зразком білоруської народної музики – піснею «Перепілонька», почули, як втілив її у своєму інструментальному творі український композитор Костянтин М’ясков, а також ми помітили, що музика українців і білорусів має багато спільних рис.

 

 

УРОК 4.

ТЕМА: Спорідненість музики слов’янськизх народів.

 

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- спільні й відмінні риси в танцювальній музиці

слов’янських народів у творі С. Рахманінова;

- виконання пісень різного змісту і характеру.

- закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рдного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвивати слух, ритм.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

де монстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

 

 

ХІД УРОКУ:

 

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

Добрий день вам дітки

Я вітаю вас.

Здрастуйте учителю, здрастуй любий клас

 

Вступне слово вчителя:

Вч. У кожного народу є своя національна музика. В одних випадках вона близька до української, в інших — істотно відрізняється.

Саме пісенність, танцювальність та маршовість є спільними рисами, що зближують музику різних народів і допомагають зрозуміти суть їх музичної мови.

Прослухайте три приклади музики слов’янських народів і поміркуйте, що в них спільного.

 

Слухання музики. Порівняльна характеристика трьох прикладів музики слов’янських народів

Звучить українська народна пісня «Женчичок-бренчичок» (І куплет)

Звучить білоруська народна пісня-танець «Бульба» (І куплет)

Звучить російська народна пісня «Светит месяц» (І куплет)

Уч. Відповіді.

 

Вч. Демонстрація російської народної пісні „Со вьюном я хожу ”

Танцювальність є спільною рисою трьох пісень, які ми прослухали.

 

II. Слухання С. Рахманінова. Третього концерту для фортепіано з оркестром.

 

Вч. Послухайте уривок із музичного твору і визначте: якою є його мелодія – народною чи професійною. Який характер мелодії твору?

 

Звучить мелодія І частини Третього концерту для фортепіано С. Рахманінова на фортепіано.

 

Уч. Відповіді.

Вч.Ми прослухали мелодію з Третього концерту для фортепіано видатного російського композитора, піаніста Сергія Рахманінова. Тому і музику ми вважаємо професійною, хоча вона близька до народних мелодій.

Звернемо увагу на плавність мелодії, характерну для російської ліричної народної пісні, адже вся вона побудована на поєднанні суміжних звуків, що й зумовило її наспівність.

Послухайте, яких якостей ця мелодія набула у виконанні фортепіано з оркестром.

 

Слухання. С. Рахманінов. Третій концерт для фортепіано з оркестром. І частина (фрагмент).

 

Уч. Відповіді.

 

 

I I I. Виконання музичної розспівки.

Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.

- виконання розспівки за співом учителя;

- виконання розспівки в характері.

 

 

 

Вч. Музичні твори, написані у чотиридольному розмірі, за характером широкі, наспівні, урочисті. У розмірі чотири четверті кожен такт пісні триває протягом чотирьох помахів руки, а кожен помах дорівнює одній четвертній ноті. Наголос падає на першу долю такту. На третю долю такту також падає наголос, але менший.

 

 

Вч. Виконайте ритмічну вправу. Виділіть першу наголошену долю.

 

 

I V. Спів російської народної пісні «Со в’юном я хожу».

 

Вч.Танцювальність є спільною рисою творів, які ми прослухали.

Щоб визначити ще деякі спільні риси музики слов’янських народів, заспіваємо російську народну пісню „ Со вьюном я хожу ”. Визначте його характер.

 

Спів пісні „ Со вьюном я хожу ”

Хороводна російська народна пісня «Со вьюном я хожу»

Уч. Має наспівний характер; її мелодія спокійна, лірична і протяжна.

Караоке. Пісня „ Со в’юном я хожу ”.

 

V. Підсумок роботи.

 

Вч. Сьогодні ми знайшли спільні риси, що об’єднують музику слов’янських народів.

 

 

УРОК 5.

ТЕМА: Спорідненість музики слов’янських народів.

 

 

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- спільні й відмінні риси в танцювальній музиці

слов’янських народів у творі Р. Щедріна;

- виконання пісень різного змісту і характеру.

- тридольний розмір;

- закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рдного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвивати слух, ритм.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

де монстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

 

ХІД УРОКУ:

 

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

Добрий день вам дітки

Я вітаю вас.

Здрастуйте учителю, здрастуй любий клас

 

Вступне слово вчителя:

 

Вч. Сьогодні ми продовжимо знаходити спільне в музиці слов’янських народів.

Послухайте музичний твір одного зі слов’янських народів і поміркуйте, музика якого народу прозвучала. Який жанр твору?

Слухання музики. Визначення твору.

 

(Звучить коломийка).

 

Уч. Відповіді.

Вч. Ми почули веселу, запальну коломийку. До речі, коломийка – це українська народна гуцульська пісня типу частівки. Ми пам’ятаємо, що в коломийках стисло, але водночас дотепно й образно змальоване життя українського народу, його морально-естетичні погляди.

 

II. Слухання. Р. Щедрін. Концерт для оркестру «Пустотливі частівки»

Вч.У російського народу є музичні твори, схожі на коломийки. Їх називають частівками. Це російські народні пісні, які складаються з багаторазового повторення невеличких куплетів. За змістом частівки різні: від гострої сатири, пустотливого гумору до ліричних роздумів.

Ми знаємо, що інколи композитори звертаються до народної музики і використовують народні мелодії у своїх творах.

Видатний російський композитор Родіон Щедрін в інструментальному Концерті для оркестру спробував передати характерні особливості та настрій російських частівок. Він використав тему російської частівки і розвинув її у великий оркестровий твір.

Послухайте Концерт для оркестру „Пустотливі частівки” і зверніть увагу на виразну роль тембрів різних груп оркестру й окремих інструментів.

 

Слухання.

 

Уч. Відповіді.

Вч. У Концерті для оркестру Родіона Щедріна слід відзначити виразну роль тембрів різних груп оркестру (ударних і мідних духових), а також окремих інструментів.

Особливо виділяється труба, що виконує головну мелодію на фоні пустотливого «ухання» духових у низькому регістрі.

 

I I I. Виконання музичної розспівки.

Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.

- виконання розспівки за співом учителя;

- виконання розспівки в характері.

 

 

 

Вч. У розмірі три четверті кожен такт триває протягом трьох помахів руки, кожен помах дорівнює одній четвертній ноті. Дана вправа написана у розмірі три четверті. Співаючи її, тактуйте за такою схемою.

 

 

I V. Розучування пісні М. Глінки «Гуде вітер вельми в полі».

Вч. Деяких композиторів надихає народна творчість не тільки свого народу, а й інших.

У 1838 році російський композитор Михайло Іванович Глінка здійснив велику подорож по Україні. Він побував у різних містах і селах, де слухав та вивчав українські народні пісні. Глінка був вражений красою української природи краю, милозвучністю мови, співучістю нашого народу.

„Обітована земля мого серця» – так називав Україну російський композитор. Тут він познайомився з українським поетом Віктором Забілою та написав на його вірші романси «Не щебечи, соловейку» та «Гуде вітер вельми в полі».

 

Демонстрація романсу „Гуде вітер вельми в полі”

 

Вч. Сьогодні ми познайомимося з одним з романсів на музику Михайла Глінки та розучимо його.

Послухайте романс «Гуде вітер вельми в полі» й скажіть, про що розповідається в ньому та які засоби музичної виразності використав композитор, щоб надати творові саме українського колориту.

Уч. У пісні розповідається про нелегку долю козака.

Вч. Так.Мелодія наспівна, широка, водночас журлива і стурбована. Для неї характерний помірний темп, широке легато. Здається, ніби вітер гойдає козака, хоче його заспокоїти та доля не дозволяє це зробити.

 

Розучування романсу „Гуде вітер вельми в полі”

 

Караоке. Романс „Гуде вітер вельми в полі”

 

V. Підсумок роботи.

 

Вч.Сьогодні ми дізналися, що у своїй творчості композитори часто використовують мелодії народних пісень. Крім того, ми відкрили ще одну сторінку творчості російського композитора Михайла Глінки, на яку вплинула саме українська народна музика.

 

УРОК 6.

ТЕМА: Музика народів Закавказзя.

 

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- Музика Прибалтики, Кавказу, Середньої Азії, країн Європи та світу;

- Взаємовплив і взаємозбагачення музики і різних народів;

- виконання пісень різного змісту і характеру.

- Динамічні відтінки;

- закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рдного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.