Слухання. Й. Брамс. Угорський танець № 2 2 страница

Вч. Вони допомагають краще розкрити зміст твору і виразно його виконати.

I V. Розучування пісні Г. Гусейнлі «Курчатка».

Вч. Грузинській музиці властиві: „гострий” ритм, яскраві акценти, а також велика роль ударних інструментів

Сусідом Грузії є Азербайджан. Азербайджанські діти із великим задоволенням співають пісню «Курчатка».

Послухайте її і поміркуйте, що відрізняє азербайджанську музику від української.

Уч. Відповіді.

Вч. Мелодія азербайджанської пісні „Курчатка” рухається плавно, водночас примхливо і вигадливо, наче змійка. Це надає твору особливого національного колориту.

Як і в українських піснях, у ній є розспіви. Однак в українській музиці вони поглиблюють почуття пісенності, а в азербайджанській – підкреслюють танцювальну основу, прикрашають мелодію своєрідним орнаментом.

Розучування пісні „Курчатка”

Зверніть увагу! Для передачі азербайджанського характеру перші слова «цип, цип…» слід співати коротко, легко і точно. У наспівних фразах розспіви виконуйте м’яко, прикрашаючи мелодію.

Караоке. Пісня „Курчатка”

V. Підсумок роботи.

Вч. Сьогодні ми познайомилися з особливостями музики народів Закавказзя, а також на прикладі гопака з балету «Гаяне» Арама Хачатуряна зрозуміли, що якою б незвичною не була музика, якому б народові вона не належала, ми завжди зможемо відчути її танцювальний характер.

УРОК 7.

ТЕМА: Музика народів середньої Азії.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- Музика Прибалтики, Кавказу, Середньої Азії, країн Європи та світу;

- Взаємовплив і взаємозбагачення музики і різних народів;

- виконання пісень різного змісту і характеру.

- Динамічні відтінки;

- закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рдного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвивати слух, ритм.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

де монстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

ХІД УРОКУ:

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

Добрий день вам дітки

Я вітаю вас.

Здрастуйте учителю, здрастуй любий клас

Вступне слово вчителя:

Вч. Сьогодні ми здійснимо подорож до неповторного середньоазіатського краю.

Усіх, хто потрапляє сюди, вражає неосяжність просторів і рівнини Казахстану, родючі оазиси в роздолах річок, степи та пустелі, поля бавовни Узбекистану; вражають сині озера і гірські хребти Киргизстану, вершини яких вкриті вічними снігами та льодовиками, а також фруктові сади Таджикистану, вражають спека та піски пустелі Каракуми, що в Туркменістані.

Середньоазіатські народи зробили великий внесок у розвиток загальнолюдської культури. У ті часи, коли не мали своєї писемності, вони створювали прекрасні зразки усної народної творчості: народні співці прославляли подвиги своїх героїв, розповідали про чисту та вірну любов Лейлі та Меджнуна...

Якою ж є музика народів Середньої Азії?

Відповісти на це питання нам допоможе узбецька народна пісня-танець «Мавриги». Послухайте її, визначте найхарактерніші ознаки цієї музики.

Слухання. Узбецька народна пісня-танець «Мавриги»

Танцювальність твору зближує його з музикою інших народів. В основі танцювальних рухів лежить своєрідний ритмічний рисунок, виразну роль у танці відіграють ударні інструменти, які супроводжують його мелодію. Саме це притаманне музиці Середньої Азії.

Щоб яскравіше відчути східний колорит цієї музики, доповніть її виконанням легких рухів руками, імітуючи садіння бавовни, витягування ниток, вишивання.

Ритмічний супровід до танцю «Мавриги»

II. Слухання. К. М’ясков. „Туркменський танець”

Вч.Послухайте ще один танець та поміркуйте, якому народу він може належати.

Національна своєрідність туркменської музики яскраво втілена в концертній п’єсі для баяну «Туркменський танець», яку написав український композитор Костянтин М’ясков. Ми зрозуміли це завдяки своєрідному ритмічному малюнку та вигадливому орнаменту мелодії, характерному саме музиці Середньої Азії.

Ось ще один приклад того, як до музики одного народу звертаються композитори інших народів.

.

I I I. Виконання музичної розспівки

Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.

- виконання розспівки за співом учителя;

- виконання розспівки в характері.

Вч. У даній вправі зустрічаються четвертні ноти з крапкою. Якщо біля четвертної ноти праворуч стоїть крапка, треба подовжити її звучання на одну восьму.

I V. Виконання пісні Г. Гусейнлі «Курчатка».

Вч. Спів пісні „Курчатка”

Вч. Зверніть увагу! Для передачі азербайджанського характеру перші слова «цип, цип…» слід співати коротко, легко і точно. У наспівних фразах розспіви виконуйте м’яко, прикрашаючи мелодію.

Караоке. Пісня „Курчатка”

V. Підсумок роботи.

Вч. Сьогодні ми дізналися багато цікавого: познайомилися з особливостями музики народів Середньої Азії; на прикладі «Туркменського танцю» Костянтина М’яскова побачили ще один із прикладів звернення композиторів одного народу до музики іншого.

УРОК 8.

ТЕМА: Музика народів Прибалтики.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- Музика Прибалтики, Кавказу, Середньої Азії, країн Європи та світу;

- Взаємовплив і взаємозбагачення музики і різних народів;

- виконання пісень різного змісту і характеру.

- Динамічні відтінки;

- закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рдного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвивати слух, ритм.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

де монстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

ХІД УРОКУ:

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

Добрий день вам дітки

Я вітаю вас.

Здрастуйте учителю, здрастуй любий клас

Вступне слово вчителя:

Вч. Сьогодні ми продовжимо наші подорожі і відвідаємо узбережжя Балтійського моря.

Тут знаходяться три сусідні держави: Литва, Латвія та Естонія, які називають країнами Прибалтики. Вони мають багато спільного.

Балтійське море, що омиває береги цих країн, відіграє важливу роль в їх житті. Кожного дня в море виходять сотні риболовецьких суден. Море – один з основних шляхів сполучення з різними державами. Воно впливає і на клімат прибалтійських країн: вологий морський вітер із заходу пом’якшує літню спеку та зимові холоди.

Прибалтика – це ще і край річок, озер, лісів і бурштину. Бурштин – скам’янілу смолу давніх соснових лісів – видобувають тут здавна. Вироби з прибалтійського бурштину археологи знаходять в Єгипті, Греції та Римі.

Велику увагу в країнах Прибалтики приділяють розвитку культури. Тисячі самодіяльних і професійних співаків, танцюристів, музикантів демонструють свої досягнення на великих співочих святах, які вже стали традицією. Заключні концерти відбуваються на так званих «співочих полях».

II. Слухання. К. М’ясков. «Литовський танець»

Обидві пісні веселі, пов’язані з працею в полі, але я відчув різницю в їх національному колориті.

А ми вже знаємо, що до особливостей народної музики дуже часто звертаються зарубіжні композитори.

Наприклад, український композитор Костянтин М’ясков спробував відтворити національний колорит литовської музики у творі, який так і називається «Литовський танець». Прослухайте його.

I I I. Виконання музичної розспівки

Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.

- виконання розспівки за співом учителя;

- виконання розспівки в характері.

Вч. для закріплення знань із читання нот розучіть уривок пісні з кінофільму «Звуки музики». Проспівайте нотами з тактуванням. Витримуйте четвертні ноти з крапкою.

I V. Розучування латвійської народної пісні «Півник».

Вч. Спів у Прибалтиці чути скрізь і завжди. Тому, напевне, навіть діти із захопленням ставляться до цього виду мистецтва.

Однією з найулюбленіших дитячих народних пісень Латвії є календарно-обрядова пісня «Півник». Послухайте її та визначте характерні особливості цього твору.

Демонстрація латвійської народної пісні «Півник»

Розучування пісні «Півник».

V. Підсумок роботи.

Вч. Cьогодні ми познайомилися з музикою прибалтійських народів та відчули її національний колорит.

УРОК 9.

ТЕМА: Музика не знає кордонів.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- українські веснянки;

- традиції зустрічі весни;

- Взаємовплив і взаємозбагачення музики різних народів;

- виконання пісень різного змісту і характеру.

- закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рідного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвивати слух, ритм.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

демонстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

ХІД УРОКУ:

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

Добрий день вам дітки

Я вітаю вас.

Здрастуйте учителю, здрастуй любий клас

Вступне слово вчителя:

Здавна в Україні побутує фольклорно – пісенний цикл, тісно пов’язаний з календарем сільськогосподарських робіт і родинним побутом селян.
Пісні весняного календарного циклу, поряд з іншими землеробськими піснями, належать до найдавніших здобутків культури давніх східних слов’ян, яку успадкувала культура Київської Русі. Пізніше ці календарно - обрядові пісні, що століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського та білоруського.

Розповідь про традиції зустрічі весни

Весна – чи не найулюбленіша пора року. Лише згадка про неї пробуджує радість і нові надії. Її прихід відчувають і по-своєму переживають дорослі і діти, тварини і рослини – усе, що є живого на Землі. Не випадково наші пращури у давнину пов’язували з весною і новолітування. Саме в березні вони відзначали Новий рік.
З давніх-давен не було села в Україні, в якому б не зустрічали прихід весни. Як тільки танув сніг і сріблястими струмками збігали води, а левади підсихали під проміннями весняного сонця, дітлахи зверталися до своїх неньок

Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимочка в возочку,
Літечко в човночку!

Вважається, що саме з 22 березня, свята Сорока святих, починалися веснянкові забави.

Весну, за уявленнями наших предків, на крилах приносили пташки. Тому обрядове печиво випікали у формі пташок; діти, співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну.

Пташок викликаю
З теплого краю:
- Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!

Свято зустрічі весни приурочувалося до початку льодоходу – «коли щука хвостом розіб’є лід». У веснянках висловлювалися вихваляння йти «полонку рубати, гагілку добувати».
У кожному селі до зустрічі весни готувалися з особливою ретельністю. Хлопці виготовляли зиму-опудало із соломи, вдягали його у старе лахміття і вкопували посеред левади. Сюди ж сходилися і дівчата у вишитих блузках і з віночками на голові. Хлопці спалювали солом’яну ляльку, а попіл розсіювали довкола. Це означало, що весна остаточно переборола зиму.

Відомості про українські веснянки

Скрізь, із різних куточків, лунає музика – це дівчата водять хороводи і співають веснянки.

До речі, веснянки – це пісні на честь приходу весни
Звичай водити хороводи, співати веснянки, забавляти іграми, приуроченими весні, зберігся подекуди і до наших днів.
У кожній місцевості веснянки творилися і виконувалися по-різному, навіть мали свої назви (гаївки, маївки, ягілки, гагілки…). Виконаймо й ми одну з них!
Наприклад, українську веснянку «Соловеєчку, сватку, сватку».

І І. Повторення веснянки «Соловеєчку, сватку, сватку»

I I I. Виконання музичної розспівки

Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.

- виконання розспівки за співом учителя;

- виконання розспівки в характері.

IV. Виконання веснянки «Соловеєчку, сватку, сватку»

V. Підсумки уроку

Сьогодні ми дізналися, що календарно-обрядові пісні, які століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського та білоруського.

А також ми ширше познайомилися із традиціями зустрічі весни в Україні.

УРОК 10

ТЕМА: Музика не знає кордонів.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- Музика Прибалтики, Кавказу, Середньої Азії, країн Європи та світу;

- Взаємовплив і взаємозбагачення музики і різних народів;

- виконання пісень різного змісту і характеру.

- закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рдного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвивати слух, ритм.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

де монстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

ХІД УРОКУ:

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

Добрий день вам дітки

Я вітаю вас.

Здрастуйте учителю, здрастуй любий клас

Вступне слово вчителя:

Вч. Сьогодні в нас не звичайний урок, а узагальнюючий. Ми підведемо підсумки вивченого матеріалу з цієї теми. На попередніх уроках ми слухали і виконували музику різних народів, порівнювали її з українською, визначали спільні та відмінні риси.

І дійшли до висновку: чим би не відрізнялася музика якогось народу від української, вона нам завжди зрозуміла так само, як і українська музика – іншим народам. Музика зближує і збагачує народи, тому що її мова інтернаціональна, вона не має кордонів.

Тестове завдання 1

З огляду на мовну та культурно-історичну близькість музика українського народу має спільну основу з музикою...

1)Народів Середньої Азії

2)Народів Закавказзя

3)Слов’янських народів

Тестове завдання 2

Твір, мелодію якого П.Чайковський використав у фіналі Першого концерту для фортепіано з оркестром

1.Українська веснянка

2.Російська частівка

3.Грузинський народний танець «Лезгинка»

Тестове завдання 3

Жанр української народної пісні «Вийди, вийди, Іванку»

1.Колядка

2.Веснянка

3.Коломийка

Тестове завдання 4

У наведеному переліку позначте білоруські народні пісні

1.«Перепілонька»

2.«Светит месяц»

3.«Вербовая дощечка»

4.«Мавриги»

Тестове завдання 5

Композитор, який використав у своїй творчості мелодію білоруської народної пісні «Перепілонька»

1.К. М’ясков

2.М. Леонтович

3.П. Чайковський

Тестове завдання 6

Спільні риси музики слов’янських народів

1.Пісенність, танцювальність, маршовість

2.Велика роль ударних інструментів

3.Близькість мелодичних зворотів

4.Гострий ритм, яскраві акценти

Тестове завдання 7

Позначте правильне твердження

1.Частівки – українські історичні пісні

2.Частівки – російські народні пісні, які складаються з багатократного повторення невеличких куплетів

3.Частівки – російські колискові пісні

Тестове завдання 8

Автор Концерту для оркестру «Пустотливі частівки»

1.С. Рахманінов

2.П. Чайковський

3.Р. Щедрін

Тестове завдання 9

Романс М. Глінки «Гуде вітер вельми в полі» написаний в дусі...

1.Українських народних мелодій

2.Вірменських народних мелодій

3.Російських народних мелодій

Тестове завдання 10

Композитор, у творчості якого український гопак наділений вірменським колоритом

1.П. Чайковський

2.А. Хачатурян

3.Г. Гусейнлі

Тестове завдання 11

Ознака музики народів Середньої Азії

1.Визначна роль ударних інструментів

2.Наспівна мелодійність у виконанні струнних інструментів

3.Маршовість, близька козацьким пісням

Тестове завдання 12

Заходи, проведенням яких славиться Прибалтика

1.«Співочі свята»

2.Театральні вистави

3.Музичні ярмарки

V. Підсумки уроку

Сьогодні відбулося тестування з теми „Музика не знає кордонів”, і ми ще раз пересвідчилися, що чим би не відрізнялася музика певного народу від української, вона нам завжди зрозуміла так само, як і українська музика – іншим народам.

УРОК 10.

ТЕМА: Музика не знає кордонів.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- роль композиторів у встановленні зв’язків між музикою різних народів;

- Взаємовплив і взаємозбагачення музики і різних народів;

- Бекар;

- виконання пісень різного змісту і характеру.

- закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рдного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвивати слух, ритм.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

де монстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

ХІД УРОКУ:

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

Добрий день вам дітки

Я вітаю вас.

Здрастуйте учителю, здрастуй любий клас

Вступне слово вчителя:

Вч. Cьогодні ми розкриємо новий аспект взаємозв’язку між музичним мистецтвом різних народів і спробуємо зрозуміти інтернаціональну сутність музичної мови.

Прослухайте дві пісні мовою різних народів. Спробуйте визначити їх характери, образний зміст.

II.Слухання музики Дж. Гершвін Колискова з опери «Поргі і Бес».

Болгарська народна жартівлива пісня «Посадив полин я».

Вч. Ці пісні контрастні за характером. Слід відмітити, що перша – ніжна, плавна і сумовита. Ми чуємо незвичайні інтонації негритянської колискової пісні. Це Колискова з опери «Поргі та Бесс» видатного американського композитора Джорджа Гершвіна.

Негритянські джазові колискові інтонації цієї пісні істотно відрізняються від інтонацій українських колискових пісень або пісень інших народів своїми гострими зрушеннями (так званими синкопами), що підкреслюють плавність мелодії. Виконує колискову соліст у супроводі хору.

Другий твір, який ми прослухали, – болгарська народна жартівлива пісня «Посадив полин я». Вона жвава, грайлива і жартівлива.

Цій пісні характерне і розширення від куплету до куплету за рахунок додавання до кожного наступного куплету нових фраз. У цьому творі головна роль належить хору.

Хоча слова цих двох пісень не всім зрозумілі, музика допомогла зрозуміли їх характер і зміст.

Отже, кожен народ має свою не лише розмовну, а й музичну мову. Вона, на відміну від розмовної, зрозуміла нам без перекладу, за її допомогою виражають певні почуття й образи.

Прослухайте твір Едварда Гріга і спробуйте визначити характер музики й образний зміст.

Вч.Ми прослухали романс Едварда Гріга «Захід сонця». Композитор змалював вечірню пору, коли «на землю знов приходить сон».

Складається враження, що ввечері вітер ніби заколисує природу. Музика переважно ніжна, лагідна та раптом стає схвильованішою (з’являється останній сплеск дня, що минає). Зіставлення мажору (в першій частині) з мінором (у другій) дає змогу сприймати цей твір як двочастинний.

Ми переконалися, що інколи переклад не потрібен! Музична мова допомагає слухачам будь-яких національностей зрозуміти задуманий авторами образ.

Та давайте перевіримо правильність наших думок.

Повторне слухання романсу «Захід сонця»

I I I. Виконання музичної розспівки

Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.

- виконання розспівки за співом учителя;